Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача), за участю представників від: позивача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідача Шлаган М.М., представник, третьої особи не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 у справі № 904/9532/14 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області про стягнення збитків,

Відділ освіти і науки Нікопольської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" збитків у розмірі 544580,63 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015 (суддя Євстигнеєва Н.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 (судді: Іванов О.Г. - головуючий, Подобєд І.М., Величко Н.Л.), позов задоволено повністю, стягнуто з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" на користь Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради збитки у розмірі 544580,63 грн, витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 10891,61 грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні збитків. Скаргу мотивовано доводами про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 15.10.2013 між Відділом освіти і науки Нікопольської міської ради (споживач) та Нікопольським комунальним підприємством "Нікопольтеплоенерго" (постачальник) було укладено договір № 211 послуги з постачання водяної пари та гарячої води зі строком дії до 31.12.2013, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується у жовтні-грудні 2013 року надати послуги, код 35.30.1- пара та гаряча вода; послуги з постачання пари та гарячої води на опалення приміщень, згідно планових показників, а споживач - прийняти і оплатити такі послуги.

За умовами договору заявлена кількість пари та гарячої води 1620,97 Гкал, загальна опалювальна площа - 75675,69 м2, очікувана ціна договору з урахуванням внесених змін (додаткова угода від 15.10.2013 № 212, від 19.12.2013 № 350, від 24.12.2013 № 365, від 23.12.2013 № 359), становить 714087 грн, термін дії договору - з 15.10.2013 по 31.12.2013, а щодо виконання фінансових зобов'язань - до повного виконання.

Згідно Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 № 14 тариф для бюджетних установ становить з 01.10.2011 - 921,98 грн за 1 Гкал (з ПДВ).

10.01.2014 між Відділом освіти і науки Нікопольської міської ради (замовник) та Нікопольським комунальним підприємством "Нікопольтеплоенерго" (постачальник) було укладено договір №1 Код 35.30.1-пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується у 2014 році надати 35.30.1-пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води, зазначені в п.1.2 договору, а замовник - прийняти і оплатити.

Постачальник надає замовнику постачання пари та гарячої води (пара та гаряча вода) на опалення приміщень, згідно планових показників (п.1.2 договору).

Відповідно до умов п.2.1 договору постачальник постачає замовнику пару та гарячу воду на опалення нежилих приміщень та будівель, на господарсько-побутові потреби, згідно планових показників: загальна опалювальна площа: 77702,59 м2; заявлена кількість пара та гарячої води 11534 Гкал; об'єкти, на які подається пара та гаряча вода: комунальні заклади освіти м. Нікополя та нежитлове вбудоване приміщення в якому розташований відділ освіти і науки Нікопольської міської ради, перелік яких зазначений у додатку №1 до договору № 11 про надання послуг централізованого опалення на особливий період від 10.01.2014, всього 34 приміщення, загальною площею 77702,59 м2.

В п.2.2 договору сторони погодили, що щомісячна оплата теплової енергії, що постачається замовнику, нараховується відповідно до тарифів, діючих на момент розрахунку та обсягів наданих послуг.

Сума договору складає 10634300 грн (ПДВ - 1772383,33 грн), в тому числі відповідно до тимчасового індивідуального кошторису на 1 квартал 2014 року складає 4706056,86 грн (ПДВ - 784342,81 грн) 1Гкал - 921,98 грн (п.2.3 договору).

Відповідно до п.4.2 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в безготівковій грошовій формі на розрахунковий рахунок постачальника відповідно до встановлених тарифів, рахунків, актів виконаних робіт у наступному за розрахунковим місяцем. Розрахунки проводяться у термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату, наступного за місяцем поставки теплової енергії в розмірі місячного нарахування вартості теплової енергії. Оплата товарів і послуг відбувається за діючими на день оплати тарифами (цінами).

У разі зміни тарифу, розмір плати за теплову енергію підлягає коригуванню з моменту прийняття рішення відповідним державним органом (п.2.4 договору).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 353 від 31.12.2013 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) Нікопольському КП "Нікопольтеплоенерго" установлено тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ - 601,11 грн за 1Гкал (без ПДВ). Ця постанова набирає чинності з 01 січня 2014 року.

13.01.2014 на виконання умов договору між Відділом освіти і науки Нікопольської міської ради (споживач) та Нікопольським комунальним підприємством "Нікопольтеплоенерго" (постачальник) було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 11 від 10.01.2014, відповідно до п.1 якої постачальник здійснює нарахування вартості постачання пари та гарячої води (теплової енергії) за тарифами, затвердженими Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 353 від 31.12.2013 (v0353866-13) , який становить за 1Гкал теплової енергії - 601,11грн. (без ПДВ). Тарифи на послуги теплопостачання вводяться в дію з 01.01.2014 року.

Дана додаткова угода № 1 набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом строку дії договору (п.5 додаткової угоди).

Відповідно до п.2.9. договору облік відпускаємої теплової енергії проводиться по приладах обліку, встановлених на тепловому вводі замовника. Прилади обліку пломбуються в установленому порядку. Щомісячно, не пізніше 20 числа місяця замовник надає показання приладів постачальнику.

Відповідно до п.4.4. договору № 11 від 10.01.2014 року сторони щомісячно проводять звірку постачання теплової енергії та розрахунків за неї.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання (п.8.1).

На підтвердження надання відповідачем протягом жовтня-грудня 2013 року обумовлених Договором № 211 від 15.10.2013 послуг з постачання пари та гарячої води (їх обсягу та вартості) сторонами підписані рахунки та акти виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 562083,13 грн (609,6452 Гкал.).

На підтвердження надання відповідачем протягом січня 2014 року обумовлених Договором № 11 від 10.01.2014 послуг з постачання пари та гарячої води (їх обсягу та вартості) сторонами підписані рахунки та акти виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 2843600 грн (3187,0559 Гкал). Акти виконаних робіт (наданих послуг) підписані сторонами без зауважень.

Факт сплати позивачем 562083,13 грн за послуги з постачання пари та гарячої води, отримані протягом жовтня-грудня 2013 року відповідно до Договору № 211 від 15.10.2013, підтверджено в акті звірки взаємних розрахунків та додатку № 6 до довідки зустрічної звірки від 09.10.2014.

Обставини оплати позивачем послуг з постачання пари та гарячої води, отримані у січні 2014 року відповідно до Договору № 11 від 10.01.2014, підтверджуються платіжними дорученнями та не заперечуються відповідачем.

Також суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 05.08.2014 по 10.10.2014 Нікопольською об'єднаною державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради за період з 01.04.2013 по 31.07.2014, за результатами якої складено акт від 17.10.2014 № 860-22/18.

В акті від 17.10.2014 № 860-22/18 ревізії фінансово-господарської діяльності Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради за період з 01.04.2013 по 31.07.2014, зокрема, вказано, що без наявності в обліку станом на 01.01.2014 кредиторської заборгованості (зареєстрованих фінансових зобов'язань) по розрахункам з НКП "Нікопольтеплоенерго" прийнято до оплати та оплачено в повному обсязі послуги теплопостачання в обсязі 2714,531 Гкал за завищеним тарифом, в порівнянні із встановленим Договором від 10.01.2014 № 11 та постановою НКРЕ від 31.12.2013 № 353 (v0353866-13) , що призвело до зайвої оплати бюджетними коштами послуг теплопостачання за період з 01.01.2014 по 31.07.2014 року на загальну суму 544580,63 грн з ПДВ.

Наведене, як зазначено в акті ревізії, є порушенням п.1 додаткової угоди від 13.01.2014 №1 до договору від 10.01.2014 № 11, п.2.3. договору від 10.01.2014 №11, п.п.2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (z0168-95) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (z0168-95) , п.46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2002 № 288 (288-2002-п) із змінами, п.1 постанови НКРЕ НКРКП від 31.12.2013 № 353 (v0353866-13) , ст.ст. 629, 632 Цивільного кодексу України від, п.1 ч.5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Порушення встановлено за результатами зустрічної звірки.

За висновком ревізії, виявлене порушення призвело до завищення касових та фактичних видатків у формі № 2м "Звіт про виконання загального фонду кошторису установи" по КЕКВ 2271 "Оплата теплопостачання" на суму 544580,63 грн.

За таких обставин позивач, посилаючись на те, що він оплатив відповідачу частину наданих протягом січня 2014 року послуг з теплопостачання за завищеним тарифом (921,48 грн з ПДВ), а фактично повинен був оплатити за тарифом 721,33 грн, звернувся до відповідача з позовом у даній справі про відшкодування збитків у сумі 544580,63 грн.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, вказав на наявність в спірних відносинах складу господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у заявленій до стягнення сумі. Судове рішення мотивовано тим, що відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами ч.6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як було зазначено вище, при укладанні договорів № 211 від 15.10.2013 та № 11 від 10.01.2014 сторони домовились, що щомісячна оплата теплової енергії, яка постачається споживачу, нараховується відповідно до тарифів, діючих на момент розрахунку та обсягів наданих послуг.

Також сторони погодили умови і порядок розрахунків, зазначивши в п.4.2 наведених вище договорів, що оплата товарів і послуг відбувається за діючими на день оплати тарифами (цінами).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.12.2013 № 353 (v0353866-13) для бюджетних установ затверджено тариф у розмірі 721,33 грн (з ПДВ) за 1 Гкал, який набирає чинності з 01.01.2014.

Однак, незважаючи на зменшення тарифу, відповідачем, в порушення умов наведених вище договорів щодо порядку проведення розрахунків, до рахунків на оплату за січень 2014 року та актів наданих послуг за січень 2014 року включена вартість наданих послуг з урахуванням тарифу 921,98 грн (з урахуванням ПДВ).

З урахуванням того, що тарифи за теплову енергію встановлені відповідно до вищевказаної Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.12.2013 № 353 (v0353866-13) , а суди попередніх інстанцій встановили обставини щодо сплати позивачем за послуги теплопостачання за завищеним тарифом, в результаті чого відповідачеві - енергопостачальнику було переплачено 544580,63 грн, то суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги, стягнувши з відповідача на користь позивача вказану суму коштів.

Такі висновки судів ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності і повністю підтверджуються матеріалами справи.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими, такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.