головуючого - судді Дерепи В.І. суддів: Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівського міського центру зайнятості на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.15 у справі № 916/1845/14 господарського суду Одеської області за позовом Львівського міського центру зайнятості до Приватного підприємства "БУДРЕМБІЗНЕС" третя особа Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" про стягнення суми за участю представників від: сторін не з'явилися, були належно повідомлені, третьої особи Локатир Ю.В. (дов. від 15.10.14)

Львівський міський центр зайнятості звернувся з позовом до Приватного підприємства "БУДРЕМБІЗНЕС" про зобов'язання останнього здійснити оплату за використання води під час проведення будівництва у сумі 10822 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємством під час проведення будівельних робіт з будівництва матеріально-технічної бази Львівського центру професійно-технічної освіти здійснено самовільне врізання до системи водопостачання Львівського міського центру зайнятості без укладення договору на послуги водопостачання та водовідведення з ЛМКП "Львівводоканал", що призвело до порушення "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 190 від 27.06.08 (z0936-08) та виникнення заборгованості перед комунальним підприємством за спожиту воду та скид стічних вод у зазначеній сумі, яка повинна бути стягнута з ПП "Будрембізнес" на користь ЛМКП "Львіводоканал".

Справа розглядалася судами неодноразово. За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду Одеської області від 04.02.15 (суддя Волков Р.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Пироговського В.Т., суддів: Філінюка І.Г., Лавриненко М.Ю.), в задоволенні позову відмовлено.

Судові акти обґрунтовані тим, що позов заявлений з підстав існування боргу відповідача перед ЛМКП "Львівводоканал", однак чинним законодавством не передбачено право звернення до суду в інтересах іншої особи поза відносинами представництва, і комунальне підприємство, у разі порушення його прав, має право звернутись до суду із самостійним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. Крім того, не виключена можливості доступу інших осіб, крім відповідача, до труби, в яку здійснено врізку.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Касаційна скарга обґрунтована тим, що саме ПП "Будрембізнес", яке, здійснюючи будівництво, мало доступ до підвального приміщення та комунальних мереж центру зайнятості, підключилось до системи водопостачання, не уклавши при цьому відповідного договору з ЛМКП "Львівводоканал". Цей факт виключає можливість врізки до труби іншими особами. Крім того, дана ситуація мала місце саме на об'єкті незавершеного будівництва, генпідрядником якого є ПП "Будрембізнес".

Третя особа надала пояснення з приводу встановлених обставин, в яких не виражає свою позицію з приводу законності оскаржуваних судових актів.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, Львівським центром професійно-технічної освіти державної служби зайнятості ("замовник") та ПП "Будрембізнес" ("генпідрядник") укладено договір підряду про закупівлю робіт від 19.08.11 № 19/08-01, за умовами якого генпідрядник зобов'язався на свій ризик збудувати і здати у встановлений договором строк об'єкт будівництва - матеріально технічну базу Львівського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості по вул. Кн. Ольги, 122 у м. Львові відповідно до проектно-кошторисної документації та законодавства України. Пунктом 2.6 договору передбачено, що генпідрядник зобов'язаний самостійно і за власні кошти організувати отримання послуг (побутових, транспортних та інші), джерела водо-, електро-, газопостачання тощо (а.с.5-15).

Інженером відділу контролю ЛМКП "Львівводоканал" 28.12.12 проведено перевірку стану водопровідної та каналізаційної мережі Львівського міського центру зайнятості, за результатами якої складений акт № 2682, яким встановлено, що водопостачання центру здійснюється через два водопровідних вводи, і перед одним із водолічильників підключений водопровід на будівництво, яке ведеться поруч з будівлею центру зайнятості (а.с. 19).

Згідно із актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.13 у центру зайнятості існує борг за спожиту воду та скид стічних вод у сумі 11005,40 грн. (а.с. 16).

В подальшому, центру зайнятості вручено акт попередження від 10.02.14 № 002176 про наявність заборгованості перед ЛМКП "Львівводоканал" у сумі 10822 грн., яка підлягає сплаті протягом трьох днів (а.с.20). Листами від 18.02.14 № 15/1561 та від 19.03.14 № 12/2469 Львівський міський центр зайнятості просив ПП "Будрембізнес" вжити заходів щодо сплати вказаної суми на розрахунковий рахунок ЛМКП "Львівводоканал", вказуючи на те, що заборгованість виникла внаслідок несанкціонованого приєднання підприємством до системи водопостачання центру зайнятості без укладання відповідних договорів на послуги водопостачання та водовідведення (а.с.21-22).

У зв'язку із несплатою підприємством суми боргу Львівський міський центр зайнятості звернувся із відповідним позовом до господарського суду, у задоволенні якого відмовлено, оскільки не виключена можливості доступу інших осіб, крім відповідача, до труби, в яку здійснено врізку; крім того, ЛМКП "Львівводоканал" не уповноважував позивача стягувати на його користь кошти із третіх осіб.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне погодитися з такими висновками з огляду на наступне.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.ст. 1, 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами заінтересованих підприємств і організацій, у тому числі, громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах громадянина або держави. У встановлених законодавчими актами України випадках справу може бути порушено за заявою громадянина, який не є суб'єктом підприємницької діяльності.

У даному випадку, згідно із прохальною частиною позовної заяви предметом позову є зобов'язання ПП "Будрембізнес" сплатити суму заборгованості за послуги водопостачання не на користь особи, яка з таким позовом звернулась, а на користь іншої юридичної особи - ЛМКП "Львівводоканал", яке залучено до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Між тим, чинним законодавством, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) не передбачено права однієї особи звертатися до господарського суду з позовними вимогами в інтересах іншої особи. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в п 3.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) . Отже, господарські суди правомірно зазначили, що ЛМКП "Львівводоканал", у разі порушення його прав фактом самовільного водокористування з боку ПП "Будрембізнес", має право самостійно звернутись до суду із позовом про стягнення з підприємства суми боргу з водопостачання та водовідведення.

Судова колегія погоджується і з висновком місцевого господарського суду про неможливість застосування до спірних правовідносин ст. ст. 22, 1212 ЦК України, оскільки ст. 22 ЦК України надає особі, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, право на їх відшкодування. Статтею 1212 цього кодексу, яка регулює загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Тобто, чинним законодавством України не передбачено можливості стягнення збитків в межах конкретної судової справи на користь іншої особи, ніж тої, яка має право на відшкодування. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що Львівський міський центр зайнятості, як власник водопровідних мереж в технічному приміщенні підвального поверху, сплатив нараховану спірну суму заборгованості і, відповідно, має право на відшкодування цієї грошової суми з відповідача.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України наголошував на необхідності належним чином дослідити посилання позивача на те, що труба, по якій здійснюється водопостачання позивача та в яку здійснено врізку, знаходиться у його підвальному приміщенні в обмеженому доступі, але відповідачу (у зв'язку з тим, що він виконував будівництво об'єкту державної служби зайнятості) такий доступ був наданий.

Дані вказівки були виконані судами та з цього приводу встановлено існування посту охорони, на якому знаходяться ключі від дверей усіх приміщень, труба водопостачання, до якої встановлено самовільне приєднання, знаходиться в підвальному приміщенні, яке має окремі вхідні двері, ключ від яких знаходиться на посту охорони. Дані обставини були проаналізовані судами, та зроблений висновок, що хоча доступ до зазначених комунікацій не є вільним, але не виключена можливість доступу інших осіб, крім відповідача, до труби, в яку здійснено врізку, тому неможливим є покладення відповідальності саме на відповідача.

За таких обставин судами правомірно відмовлено в позові за недоведеністю позовних вимог. Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів, а тому можуть бути підставою для скасування судових актів у справі, відтак, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.