головуючого - судді Дерепи В.І. суддів: Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ Харвест" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.15 у справі № 911/4955/14 господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ Харвест" до Приватного підприємства "Броварська сільгоспхімія" про стягнення суми за участю представників від: позивача Утін К.Ю. (дов. від 30.01.15) відповідача Демченко І.П. (дов. від 03.10.14)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Річ Харвест" звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення із Приватного підприємства "Броварська сільгоспхімія" 9784197,31 грн. збитків внаслідок незабезпечення пожежної безпеки на об'єкті оренди, якого вимагає законодавство для паспортизованого складського приміщення.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.02.15 (суддя Лопатін А.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О.,

Шевченка Е.О.), у задоволенні позову відмовлено з підстав відсутності вини відповідача у виникненні пожежі, та, як наслідок, у збитках позивача.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області. Скарга обґрунтована тим, що відповідач знав, що в даному складському приміщенні будуть зберігатися пестициди, а відтак, був зобов'язаний забезпечити належний стан орендованого приміщення.

Відповідач надав заперечення, в яких заперечує проти доводів касаційної скарги, судові акти просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 15.01.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Річ Харвест" (позивач, орендар) та Приватним підприємством "Броварська сільгоспхімія" (відповідач, орендодавець) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення - паспортизований склад площею 200,0 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 125-б. Згідно з додатковою угодою № 2 від 31.12.12, термін його дії - до 31.12.13. Відповідачем фактично передано позивачу склад площею 200,0 кв.м. в оренду, що підтверджується актом про здачу-прийняття частини складу ПП "Броварська сільгоспхімія" від 15.01.11.

25.02.13 у результаті пожежі на об'єкті оренди були пошкоджені та знищені засоби захисту рослин (пестициди), що зберігалися позивачем на орендованому складі.

Позивач зазначає, що станом на 24.02.13 на об'єкті оренди зберігався товар (пестициди) загальною вартістю 8231680,16 грн. Товар вартістю 7870404,74 грн. був повністю знищений внаслідок пожежі. Товар вартістю 361275,42 грн. був пошкоджений до стану непридатного для реалізації.

Висновком Дослідно-випробовувальної лабораторії ГУ Держтехногенбезпеки у Київській області № 5/В/28.02.2013 від 28.02.13, встановлено, що причиною пожежі у складській будівлі могло стати займання горючих матеріалів від джерела запалювання у вигляді теплових проявів електричної енергії (короткого замикання). Висновком експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1848/1849/13-37 від 10.04.13 найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі у складській споруді став аварійний режим роботи електромережі, займання ізоляції та поширення полум'я на горючі матеріали, які знаходилися у складському приміщенні. Виникнення аварійних режимів в роботі електричної мережі (коротке замикання) складу могло статися внаслідок порушення вимог при монтажі та улаштуванні електромережі, пошкодження ізоляції від старіння та несвоєчасних профілактичних заходів (заміру опору ізоляції), негативного впливу на ізоляцію навколишнього середовища (зміни температури, вологості).

25.02.13 Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Броварської міської ради зобов'язала керівників ПП "Броварська сільгоспхімія" та ТОВ "Річ Харвест" здійснити комплекс природоохоронних заходів щодо захисту території від забруднення та терміново організувати проведення утилізації зіпсованих хімічних речовин із наданням до комісії підтверджуючих документів.

ТОВ "Річ Харвест" на виконання вимог комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій здійснило наступні заходи. 04.03.13 укладено договір про надання послуг по збиранню, затарюванню шкідливих речовин з Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного територіального управління МНС України у Київській області. Загальна вартість робіт за вказаним договором становить 48 000,00 грн. 09.10.13 укладено договір про надання послуг із видалення твердих відходів із ТОВ "С.І, Груп Консорт Лтд.". Загальна вартість робіт за договором становить 122307,46 євро (1365453,15 грн.). 14.11.13 укладено договір на здійснення комплексного обслуговування у сфері провадження з небезпечними відходами № 105/13-ХЗР із ТОВ "Сігмас ЕКОЛОДЖІ". Загальна вартість послуг за договором становить 21600,00 грн. Придбано інвентар для утилізації зіпсованих пожежею пестицидів у ПП "Полімер-Груп" на загальну суму 105350,00 грн. Придбано інвентар для утилізації зіпсованих пожежею пестицидів у ТОВ "Торговий дім "Фортеця" на загальну суму 12114 грн.

Враховуючи зазначене вище, позивач стверджує, що його витрати внаслідок проведення комплексу природоохоронних заходів для захисту території від забруднення та проведення утилізаційних робіт після пожежі склали 9784197,31 грн. З огляду на вказане вище, позивач вважає, що відповідач завдав йому збитків внаслідок незабезпечення пожежної безпеки на об'єкті оренди, якого вимагає законодавство для паспортизованого складського приміщення. На підставі зазначеного ТОВ "Річ Харвест" просить відшкодувати йому збитки, стягнувши з ПП "Броварська сільгоспхімія" на його користь 9 784 197,31 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність відмови в позові з огляду на те, що у діях відповідача відсутня неправомірність, або порушення договірних зобов'язань.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати такі висновки судів з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Припис аналогічного змісту міститься у ст. 224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права.

Судами встановлено, що відповідач не вчинив будь-яких неправомірних дій. Щодо порушення ним договірних зобов'язань, то судами встановлено, що між сторонами укладений лише договір оренди. Порушень відповідачем своїх зобов'язань, як орендодавця, судами не встановлено.

Судами досліджені доводи позивача щодо обов'язку забезпечити належне зберігання пестицидів та відхилені з огляду на те, що свій обов'язок передати позивачу приміщення належне паспортизоване приміщення він виконав (а.с. 19, 20 т.1), а на решту обставин він не мав можливості впливати.

Колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки відповідно до ч.1, 2 ст. 780 Цивільного кодексу України, шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах; шкода, завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

Тобто, наймач несе відповідальність за пожежу, якщо не доведе: що пожежа мала місце в результаті випадку, непереборної сили, дефекту конструкції, або що пожежа перейшла із сусідньої будівлі.

В даному випаду, пожежа сталася внаслідок випадку - короткого замикання, за виникнення якого не може відповідати орендодавець, оскільки він не міг би цьому запобігти при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися.

За таких обставин судами правомірно відмовлено в позові за недоведеністю позовних вимог. Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів, а тому не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі, відтак, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.