Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Остапенка М.І.,

Суддів Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника військового прокурора Київського гарнізону на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2015 року у справі № 902/1724/14 за позовом заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної гвардії України в особі військової частини 3078 до приватного підприємства "Картес" про стягнення суми,

У грудні 2014 року заступник прокурора Київського гарнізону звернувся до господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Військової частини 3078 з позовом про стягнення з ПП "Картес" штрафних санкцій за поставку неякісного товару згідно договору.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11 березня 2015 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі заступник військового прокурора Київського гарнізону, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурора, представника військової частини 3078, які підтримали доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, 24 лютого 2014 року Військовою частиною № 3078 ВВ МВС України (замовник) та приватним підприємством "Картес" (учасник) укладено договір № 3/ЦОС-2014, згідно п.п. 1.1., 1.2. якого постачальник зобов'язується у 2014 році поставити замовнику 25 000 кг масла вершкового та молочних паст (код згідно Державного класифікатора продукції та послуг 10.51.3), а замовник - прийняти та оплатити поставлений товар; якість товару, що поставляється учасником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ (2.1.); строк поставки товару здійснюється протягом 10 днів з моменту подання письмової або телефонної заявки замовником (п. 5.1.); при передачі товару учасник повинен направити уповноваженого представника з дорученням, котрий має право підпису на необхідних документах та який зобов`язаний передати всю необхідну документацію на товар, а замовник зобов`язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару (п. 5.3); на кожну партію товару, що поставляється, учасник обов`язково надає замовнику наступні документи, а саме: накладну, рахунок-фактуру, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, ветеринарне свідоцтво Ф-2 та декларацію виробника або посвідчення про якість (п. 5.4.); право власності на товар переходить від постачальника до замовника після прийняття товару на склад замовника і підписання уповноваженими на це особами учасника та замовника накладної (п. 5.5.); замовник має право відкласти приймання товару за кількістю та якістю, у разі, якщо учасник не надав відповідні підтверджуючі (кількість та якість товару) документи або є сумніви щодо якості товару після проведення огляду, на строк - до надання учасником цих документів або встановлення відповідної якості товару. У такому випадку, учасник несе відповідальність перед замовником за будь-які додаткові витрати, пов`язані з перевіркою якості та зберіганням поставленого товару. У разі, якщо сумніви щодо якості товару підтверджуються експертним висновком або протоколом досліджень, замовник має право достроково розірвати цей договір (п. 5.6.); у разі поставки недоброякісного товару та/або поставки товару з порушенням вимог розділу 2 договору, учасник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від вартості недоброякісного товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується відповідним актом. У випадку відмови від підписання цього акту однією із сторін цього договору, запис про таку відмову зазначається в акті і підписується відповідно другою із сторін цього договору. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк п`яти робочих днів з дня отримання документа щодо невідповідної якості товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язання за цим договором (п. 7.4.).

Відповідач 6 червня 2014 року, на підставі заявки позивача від 28 травня 2014 року здійснив поставку 4 000 кг масла вершкового (ДСТУ 4399:2005) загальною вартістю 205 440 грн., надавши при цьому документи, визначені пунктом 5.4. договору, в т.ч. і сертифікат відповідності на підтвердження відповідності масла вимогам ДСТУ 4399:2005, МБВ № 5061-89, ТН6.6.1.1-130-2006, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат відповідності та декларацією виробника. Також товар супроводжувався видатковою накладною № РНФ 000240, яка без будь-яких зауважень зі сторони представника позивача щодо прийнятого товару підписана представниками сторін.

В той же день, після отримання товару представниками позивача, із залученням співробітника СБУ, були відібрані проби товару (масло солодковершкове 4399:2005) у кількості 2 кг та передані до лабораторії Міністерства оборони України для проведення досліджень, про що було складено акт № 24 від 6 червня 2014 року.

Відповідно до протоколу випробувань № 1514 від 11 червня 2014 року представлений на дослідження зразок № 377/515 масла солодковершкового селянського не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005 та на довольство особовому складу не допускається.

Позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу № 249 від 13 червня 2014 року, в якому, зазначивши про результати лабораторних досліджень та посилаючись на п. 7.4. договору, вимагав вивезти поставлений неякісний товар та сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від вартості недоброякісної продукції.

Згідно видаткової накладної від 17 червня 2014 року № 200 поставлені 4 000 кг масла вершкового було повернуто відповідачу.

Передбачений умовами п. 7.4. договору штраф відповідач не сплатив, зазначивши у листах від 21 серпня 2014 року № 188 та від 30 жовтня 2014 року № 216 про те, що поставлений ним товар відповідає нормам якості, а процедура відбирання зразків та проведення досліджень щодо якості продукції проведена позивачем з порушеннями, зокрема, без повідомлення та участі представника відповідача, а спірна продукція, поставлена позивачу, повернута останнім відповідачу у кількості, у якій і була поставлена, що свідчить про те, що зразки для дослідження якості продукції з поставленої партії не відбиралися, у зв`язку з чим, відсутні підстави для розірвання договору та нарахування штрафу.

Посилаючись на положення ст.ст. 11, 678, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 268, 269 Господарського кодексу України та на Інструкцію "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості", затверджену постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 (va007400-66) , з доповненнями та змінами (далі - Інструкція), місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій є правильним з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Частиною 1 ст. 269 ГК України передбачено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару (ст. 678 ЦК України).

З огляду на те, що відповідач здійснив поставку спірного товару з дотриманням п. 5.4. Договору, а позивач не склав акт про поставку недоброякісного товару, який, з огляду на приписи пункту 7.4 Договору, має бути складений у двосторонньому порядку, питання про приймання товару за якістю перед представником відповідача взагалі не ставив, суди попередніх інстанцій правильно застосували при вирішенні даного спору положення Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості".

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив про безпідставність доводів апеляційної скарги стосовно того, що відбір проб здійснювався за правилами встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 року № 833 "Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень" (833-2002-п) . Такий висновок суду другої інстанції є правильним з огляду на те, що в акті відбору проб від 6 червня 2014 року № 24 відсутні посилання на вказаний Порядок, так само, як і на будь-які інші нормативні акти, якими врегульовано порядок відбору проб з поставленого товару. При відборі зразків продукції позивачем не залучались спеціалісти державної установи ветеринарної медицини, які визначають державну лабораторію ветеринарної медицини для дослідження зразків (п. 4 Порядку).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, в порушення пунктів 14, 16, 18, 19, 20, 22, 29 Інструкції, виявивши невідповідність якості прийнятого товару, не викликав представника відповідача, склав Акт відбору зразків без зазначення всіх передбачених Інструкцією відомостей, без вказівки на те, яким чином та згідно з якими нормативними актами проводився відбір зразків для проведення досліджень, яким чином були збереженні відібрані проби, а при здійсненні відбору проб, поставленого товару, не залучив до участі у такому відборі осіб, компетентних (по роду роботи, по освіті, по стажу трудової діяльності) у питаннях виявлення якості і комплектності належній до приймання продукції. При цьому, суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на те, що залучені до відбору зразків представник СБУ, начальник ВЗЗ МТЗ, начальник складу, заступник командира частини не є компетентними представниками у визначенні якості товару.

Посилання заступника прокурора Київського гарнізону в касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги лист відповідача від 17 червня 2014 року № 141, в якому останній визнав факт поставки неякісного товару, є безпідставним з огляду на те, що з матеріалів справи вбачається факт порушення позивачем, встановленого законодавством, порядку проведення відбору зразків на дослідження, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції, в якому було встановлено відсутність правових підстав для стягнення з відповідача суми штрафу за поставку недоброякісної продукції, оскільки воно є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм матеріального та процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні скаржником зазначених положень права, а інші твердження касаційної скарги, зводяться до оцінки наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції, при цьому, такі доводи були предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, зважаючи на зміст поданої військовим прокурором Київського гарнізону апеляційної скарги, і їм надана правильна правова оцінка, а тому, зазначене скаржником не може бути підставою для зміни або скасування постановленого у справі оскаржуваного судового рішення.

З огляду на викладене, прийняту у справі постанову апеляційної інстанції слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Заступника військового прокурора Київського гарнізону залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2015 року у справі № 902/1724/14 - без змін.