головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач) за участі представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: не з'явився не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на рішення та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2015 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 травня 2015 року у справі № 904/5130/14 за позовом комунального підприємства "Швидкісний трамвай" до приватного підприємства "Оріон" 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області про стягнення 24 043, 09 грн

У липні 2014 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 24 043,09 грн матеріальної шкоди.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2015 (суддя - Панна С.П.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 (головуючий - Верхогляд Т.А., судді - Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.), у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 06.06.2011 між комунальним підприємством "Швидкісний трамвай" (замовник) та приватним підприємством "Оріон" (виконавець) було укладено договір підряду на виконання робіт № 110/11/2274, за умовами якого виконавець зобов'язувався виконати визначені цим договором роботи з ремонту покрівлі на будинку, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Відповідно до п. 1.2. договору об'єм робіт визначається додатковою угодою до цього договору, а факт виконання робіт підтверджується актом прийому-здачі виконаних робіт шляхом двостороннього підписання.

У п. 2.1. договору сторони погодили, що роботи, визначені у п. 1.1. договору будуть проведені виконавцем протягом року. Строк виконання робіт з конкретного об'єкту визначається додатковою угодою та зазначається у кошторисі (Ф-1), які є невід'ємною частиною договору.

Вартість робіт з конкретного об'єкту визначається в додатковій угоді та кошторисі (Ф-1), які є невід'ємною частиною даного договору. Оплата виконаних робіт здійснюється після підписання акту здавання-приймання виконаних робіт (Ф-2) (п. 4.1. договору).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що розрахунки здійснюються поетапно шляхом попередньої оплати в розмірі 30% від суми, вказаної в кошторисі. Остаточні розрахунки проводяться після пред'явлення актів виконаних робіт (Ф-2).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору, відповідач виконав, а позивач прийняв та оплатив роботи на суму 262 583,60 грн без зауважень та заперечень, що підтверджується актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в, довідками форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, листопад 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року (а. с. 75, 85, 98, 99, 110, 117, т. 1).

Криворізькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією було проведено перевірку, згідно з якою встановлено порушення вимог п. 3.3.9 Правил визначення вартості будівництва, затверджені наказом Держбуду України № 174 від 27.08.2000 (v0174241-00) ДБН Д.1.1-1-2000, п. 1 ст. 9 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. п. 1.2., 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (z0168-95) , під час виконання робіт за договором № 110/11/2274 від 06.06.2011 за на загальну суму 262 583,60 грн з об'єкту "Ремонт покрівлі на будинку головного корпусу депо КП "Швидкісний трамвай", що виконувались ПП "Оріон" у липні, листопаді, серпні, вересні, жовтні 2011 року.

В акті ревізії № 850-38/05 від 21.03.2014 встановлено, що порушення полягає у завищенні обсягів робіт із розбирання покриття покрівлі та вивезенню будівельного сміття, отриманого від розбирання покрівлі, що встановлено при проведенні зустрічної звірки, згідно з якої ПП "Оріон" не надано документів на підтвердження виконання робіт з вивезення сміття.

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1. ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній робот.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Стаття 34 ГПК України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивачем не було доведено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, факту завищення вартості робіт, то місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 24 043,09 грн та обґрунтовано відмовив у позові.

Щодо доводів Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області в касаційній скарзі про те, що факт завищення вартості робіт підтверджується актом ревізії № 850-38/05 від 21.03.2014, то вказані доводи були предметом розгляду господарських судів, які прийшли до висновку, що вказаний акт ревізії не є належним доказом у справі, а відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України суд касаційної інстанції не вправі давати переоцінку наявним у справі доказам.

Інші посилання Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 травня 2015 року у справі за № 904/5130/14 - без змін.