Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В. розглянувши касаційні скарги ТОВ "Дісент Груп" та ПАТ "Дельта Банк" на постанову та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 року (в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк") у справі господарського суду № 915/1255/14 Миколаївської області за заявою ОСОБА_4 до ТОВ "Дісент Груп" про визнання банкрутом ліквідатор Черепенко В.Р. у судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ "Дісент Груп": Кривіцька Ж.О. (довіреність № 6 від 04.11.2014 року), ПАТ "Дельта Банк": не з'явилися, ОСОБА_4:ОСОБА_7 (довіреність від 20.11.2013 року).

ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.08.2014 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_4 (далі - ініціюючого кредитора) про порушення справи про банкрутство ТОВ "Дісент Груп" (далі - боржника) згідно статей 9 - 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 року (4212-17) ) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника; визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 1 801 953 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, до 28.12.2014 року; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Черепенка В.Р., якого зобов'язано у строк до 24.10.2014 року подати до суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів; призначено у справі попереднє засідання (том 1, а.с. 25 - 27).

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Дісент Груп" оприлюднено місцевим господарським судом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 05.09.2014 року за № 8497.

04.10.2014 року шляхом направлення поштового відправлення до господарського суду зі заявою звернулось ПАТ "Дельта Банк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 17 968 755, 42 грн. заборгованості з повернення кредитних коштів, з яких 1 403 813, 52 грн. штрафних санкцій, а також 1 820 грн. судових витрат та 1 218 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (том грошових вимог ПАТ "Дельта Банк", а.с. 2 - 68).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 року за результатами розгляду по суті грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" визнано кредиторські вимоги ПАТ "Дельта Банк" на загальну суму 8 556 394, 29 грн., з яких 4 522 124, 50 грн. у четверту чергу задоволення, 4 031 833, 79 грн. окремо як вимоги, забезпечені заставою майна боржника, 1 218 грн. витрат зі сплати судового збору у справі про банкрутство у першу чергу задоволення, вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 9 414 797, 13 грн. відхилено (том грошових вимог ПАТ "Дельта Банк", а.с. 152 - 157).

Зазначена ухвала в апеляційному (та касаційному) порядку учасниками провадження у справі не оскаржувалася.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 року (суддя Ткаченко О.В.) затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 12 527 027, 94 грн. з вимогами першої черги: ОСОБА_4 на суму 6 090 грн. витрат зі сплати судового збору, Приватного підприємства "Укрбудсервіс" на суму 1 218 грн. витрат зі сплати судового збору, ПАТ "Дельта Банк" на суму 1 218 грн. витрат зі сплати судового збору; другої черги: Управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області на суму 17 789, 72 грн.; третьої черги: ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на суму 30 751, 10 грн.; четвертої черги: ОСОБА_4 на суму 2 052 042, 16 грн., Приватного підприємства "Укрбудсервіс" на суму 1 684 214 грн., ПАТ "Дельта Банк" на суму 4 522 124, 50 грн.; шостої черги: ОСОБА_4 на суму 155 305, 42 грн., Управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області на суму 21 550, 91 грн. та Южноукраїнської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на суму 2 890, 34 грн.; окремо внесено до реєстру вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 4 031 833, 79 грн. як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника; зобов'язано розпорядника майна Черепенка В.Р. впродовж десяти днів після винесення цієї ухвали надати реєстр вимог кредиторів боржника, схвалений згідно цієї ухвали, провести збори кредиторів та комітету кредиторів у строк до 07.04.2015 року (том 1, а.с. 153 - 161).

Не погоджуючись з ухвалою від 19.03.2015 року про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Дісент Груп" в частині вимог ПАТ "Дельта Банк", боржник звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу попереднього судового засідання в частині визнання ПАТ "Дельта Банк" кредитором боржника з вимогами на загальну суму 8 556 394, 29 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати ПАТ "Дельта Банк" кредитором боржника з вимогами на загальну суму 5 379 732, 79 грн. з визначенням такої черговості їх задоволення: 1 218 грн. як вимоги першої черги, 325 591, 18 грн. як вимоги четвертої черги, а заявлені банком вимоги на суму 5 052 923, 61 грн. такими, що забезпечені заставою майна боржника (том 2, а.с. 11 - 31).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.) апеляційну скаргу боржника залишено без задоволення, а ухвалу попереднього засідання господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 року в частині визнання ПАТ "Дельта Банк" кредитором боржника з вимогами на загальну суму 8 556 394, 29 грн. - залишено без змін (том 2, а.с. 38 - 46).

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду від 28.04.2015 року та ухвалою попереднього засідання суду першої інстанції від 19.03.2015 року в частині визнання ПАТ "Дельта Банк" кредитором боржника, ТОВ "Дісент Груп" та ПАТ "Дельта Банк" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.

ТОВ "Дісент Груп" просило скасувати постанову апеляційного суду від 28.04.2015 року в цілому, а ухвалу попереднього засідання суду першої інстанції від 19.03.2015 року в частині визнання ПАТ "Дельта Банк" кредитором боржника з грошовими вимогами на загальну суму 8 556 394, 29 грн. та прийняти нову ухвалу, якою визнати кредиторські вимоги ПАТ "Дельта Банк" до боржника на загальну суму 5 379 732, 79 грн. з визначенням такої черговості їх задоволення: 1 218 грн. як вимоги першої черги, 325 591, 18 грн. як вимоги четвертої черги, а заявлені банком грошові вимоги на суму 5 052 923, 61 грн. такими, що забезпечені заставою майна боржника, мотивуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на неналежну оцінку судами доказів, наданих кредитором на підтвердження конкурсної правової природи його грошових вимог до боржника, просило суд касаційної інстанції скасувати результат розгляду кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" згідно постанови апеляційного суду від 28.04.2015 року та ухвали суду першої інстанції від 19.03.2015 року про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Дісент Груп", справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року (про перегляд ухвали попереднього засідання господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 року в частині визнання кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк") на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, обговоривши доводи касаційних скарг, вислухавши представників боржника - Кривіцьку Ж.О. та ініціюючого кредитора - ОСОБА_7, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.

Згідно з частиною 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Статтею 91 ГПК України, якою визначено право на апеляційне оскарження, передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу, зокрема, згідно пункту 10 цієї статті, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " роз'яснено про те, що наслідки подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, визначено частиною 2 статті 106 ГПК України. У разі помилкового прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, таке провадження підлягає припиненню на підставі статті 80 та частин 1, 2 статті 106 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджуються обставини звернення ПАТ "Дельта Банк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 17 968 755, 42 грн. заборгованості з повернення кредитних коштів, а також 1 820 грн. судових витрат та 1 218 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами в порядку статті 23 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року (том грошових вимог ПАТ "Дельта Банк", а.с. 2 - 68).

Зазначені вимоги розглядались судом першої інстанції по суті у судовому засіданні від 19.03.2015 року, за результатами якого прийнято ухвалу про часткове визнання грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Дісент Груп" на суму 8 556 394, 29 грн. (том грошових вимог ПАТ "Дельта Банк", а.с. 152 - 157).

При цьому, матеріалами справи не підтверджується оскарження ухвали за результатами розгляду грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" в апеляційному (та касаційному) порядку за апеляційними (та касаційними) скаргами ПАТ "Дельта Банк" чи інших учасників провадження у даній справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою попереднього засідання місцевого господарського суду від 19.03.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 12 527 027, 94 грн., в тому числі з грошовими вимогами ПАТ "Дельта Банк" на суму 8 556 394, 29 грн. у такій черговості їх задоволення: 1 218 грн. витрат зі сплати судового збору у справі про банкрутство у першу чергу задоволення, 4 522 124, 50 грн. у четверту чергу задоволення, 4 031 833, 79 грн. окремо, як вимоги забезпечені заставою майна боржника, які були визначені згідно ухвали суду від 19.03.2015 року про розгляд спірни вимог ПАТ "Дельта Банк" (том 1, а.с. 153 - 161).

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що ухвала, прийнята господарським судом за результатами попереднього судового засідання, підлягає оскарженню лише у випадку, якщо в ній господарським судом вирішувалось питання про визнання або відмову у визнанні вимог кредитора, тобто спірні кредиторські вимоги розглядались по суті.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги ТОВ "Дісент Груп" за вих. № 20 від 03.04.2015 року, боржник, не погоджуючись з прийняттям ухвали попереднього засідання суду першої інстанції від 19.03.2015 року, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, в частині визнання вимог ПАТ "Дельта Банк" та визначення черговості їх задоволення, оскаржив її до суду апеляційної інстанції (том 2, а.с. 11 - 31).

За результатами розгляду апеляційної скарги боржника по суті, апеляційний суд оскаржуваною в касаційному порядку постановою від 28.04.2015 року відмовив у її задоволенні та залишив без змін ухвалу попереднього засідання суду першої інстанції від 19.03.2015 року в частині визнання ПАТ "Дельта Банк" кредитором ТОВ "Дісент Груп" з грошовими вимогами на загальну суму 8 556 394, 29 грн. (том 2, а.с. 38 - 46).

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками апеляційного суду та зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, затверджуючи реєстр вимог кредиторів у даній справі ухвалою від 19.03.2015 року за наслідками проведення попереднього засідання (том 1, а.с. 153 - 161), суд першої інстанції лише констатував факт визнання вимог ПАТ "Дельта Банк" до боржника у встановленому ухвалою від 19.03.2015 року про розгляд по суті спірних грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" розмірі (том грошових вимог ПАТ "Дельта Банк", а.с. 152 - 157) та визначив черговість їх задоволення.

Відтак, ухвала попереднього засідання суду першої інстанції від 19.03.2015 року апеляційному оскарженню не підлягала, оскільки питання розгляду по суті та часткового визнання спірних вимог кредитора ПАТ "Дельта Банк" до боржника було вирішено іншим судовим рішенням - ухвалою від 19.03.2015 року, прийнятою за результатами розгляду грошових вимог ПАТ "Дельта Банк".

При цьому, колегія суддів касаційного суду зазначає про можливість внесення змін до ухвали попереднього засідання суду першої інстанції від 19.03.2015 року про затвердження реєстру вимог кредиторів в порядку її перегляду за нововиявленими обставинами у випадку зменшення (збільшення) розміру визнаних господарським судом кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" за наслідком перегляду в порядку апеляційного (та касаційного) провадження ухвали суду першої інстанції від 19.03.2015 року, прийнятої за результатами розгляду грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" по суті.

З огляду на таке, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дісент Груп" за вих. № 20 від 03.04.2015 року на ухвалу попереднього засідання господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 року в частині розгляду вимог кредитора ПАТ "Дельта Банк" підлягає припиненню, як безпідставно порушене, а касаційні скарги ТОВ "Дісент Груп" та ПАТ "Дельта Банк" - частковому задоволенню.