Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційної скарги фермерського господарства "Зоря" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у справі господарського суду Дніпропетровської області № 904/10429/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до фермерського господарства "Зоря" про стягнення заборгованості, за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_5,

від відповідача - Мінігуллов С.Р.,

28.01.2014 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (контрактант) та фермерським господарством "Зоря" (виробник) було укладено договір контрактації, за яким виробник зобов'язувався виростити контрактанту визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати йому право власності на цей товар (майнове право) на умовах цього договору на загальну суму 40 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666 666,67 грн., а саме: пшениця - 2 659,3 т., ячмінь - 946,31 т., кукурудза - 181,8 т., соняшник - 8 523,59 т., а контрактант приймає право власності на цей товар (майнове право) на умовах цього договору на загальну суму 40 000 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до копій витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна:

- № 43314091 від 29.01.2014 на підставі Договору контрактації сільськогосподарської продукції від 28.01.2014 було зареєстровано приватне обтяження посівів урожаю 2014 року: ярового ячменю загальною площею 398,5 га, озимого ячменю загальною площею 115 га, кукурудзи загальною площею 78 га, озимої пшениці загальною площею 1018,5 га, соняшника загальною площею 3860,9 га. Обтяжувач: ОСОБА_4, боржник: ФГ "Зоря"; розмір основного зобов'язання: 40000000 грн; строк виконання зобов'язання: 15.09.2014 року; термін дії: 29.01.2019 року;

- № 44704435 на підставі Договору контрактації сільськогосподарської продукції від 28.01.2014 року було зареєстровано приватне обтяження майбутнього врожаю 2014 року: озимої пшениці загальною площею 1015 га, соняшника загальною площею 3748,8 га, кукурудзи загальною площею 27 га, ячменю загальною площею 442,2 га. Обтяжувач: ОСОБА_4; боржник: ФГ "Зоря"; розмір основного зобов'язання: 40000000 грн.; строк виконання зобов'язання: 15.09.2014 року; термін дії: 16.07.2019 року.

Пунктами 3.1 та 5.3 договору встановлено, що контрактант надає виробнику грошові кошти у сумі 31 140 935,00 грн., що є еквівалентом 3 797 675 доларів США для придбання посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, які виробник зобов'язується використати при виробництві товару; виробник повинен зібрати та поставити товар контрактанту власними транспортними засобами в строк до: 20.07.2014 року - ячмінь, пшеницю, до 15.09.2014 року - соняшник, кукурудзу.

За твердженнями ФОП ОСОБА_4, ним на виконання умов договору від 28.01.2014 було внесено до каси ФГ "Зоря" 31 140 935,00 грн., а ФГ "Зоря" поставлено для нього лише 140 тон соняшника на виконання зазначеного договору. Решту договірного узбіжжя останнім у зазначені договором строки передано не було, що стало приводом для звернення до суду з позовом про стягнення 30 300 935,00 грн. попередньої оплати продукції.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ФГ "Зоря" стверджували, що спірний договір ними не погоджувався та не укладався, а ОСОБА_4, перебуваючи у трудових відносинах з господарством на посаді комерційного директора, в силу своїх функціональних обов'язків займався організацією укладення подібних договорів, у зв'язку з чим мав доступ до печатки господарства, електронної почти, бланків з підписами голови господарства, що дає підстави стверджувати про фальшування оспорюваного договору, з приводу чого за їх заявою було відкрито кримінальне провадження. Зазначали, що стягувана сума коштів згідно з бухгалтерськими документами ФГ "Зоря" до каси господарства не надходила.

16.03.2015 рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Татарчук В.О.), залишеним без змін 26.05.2015 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді Крутовських В.І., Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.) позов задоволено, стягнуто з відповідача 30 300 935,00 грн. заборгованості та 73 080,00 грн. судового збору. Судові рішення мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань із передачі сільськогосподарської продукції позивачу у визначений строк, тому останній вправі був на підставі положень ст.ст. 525, 526, 693 ЦК України вимагати повернення суми попередньої оплати.

У касаційній скарзі фермерське господарство "Зоря" посилалися на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин, що мають значення для справи, тому просили скасувати зазначені судові рішення, а справу передати для нового розгляду до суду першої інстанції.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Предметом цього позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача передоплати, яка була перерахована згідно договору контрактації сільськогосподарської продукції від 28.01.2014 р.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановивши факт оплати товару, та факт його часткового отримання, і, відповідно, факт непередання всього, зазначеного у договорі товару в передбачений договором строк, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання зі своєчасної передачі попередньо оплаченого товару позивачу, що згідно з положеннями ч.2 ст. 693 ЦК України є підставою для повернення попередньої оплати продавцю.

Разом з тим, усупереч положенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судами не надано належної правової оцінки твердженням відповідача про те, що позивач перебував у трудових стосунках з відповідачем, займаючи посаду комерційного директора у період з 18.01.2013 по 29.08.2014, який охоплює момент підписання та виконання спірного договору.

Крім того судами не звернуто увагу та не надано правової оцінки доводам відповідача про те, що згідно з бухгалтерськими документами господарства (касова книга, баланс та звітність підприємства), зазначена сума коштів не надходила. З огляду на те, що сума, заявлена до стягнення є значною та такою, що може спричинити зупинення фінансово-господарської діяльності відповідача, і як наслідок може призвести до банкрутства, слід було більш детально дослідити питання чи надходили зазначені кошти від ФОП ОСОБА_4 до каси ФГ "Зоря", та у зв'язку з цим визначитися стосовно необхідності призначення у справі бухгалтерської експертизи стосовно обліковування руху зазначених коштів.

Без достатнього обґрунтування також було відхилено клопотання відповідача стосовно витребування в Міністерства доходів і зборів України відомостей про отримання ФОП ОСОБА_4 прибутків за 2013 і 2014 роки, та з'ясування в Міністерстві доходів і зборів України чи проводився обов'язковий фінансовий моніторинг грошових коштів у розмірі 31 140 935,00 грн згідно з договором контрактації сільськогосподарської продукції від 28.01.2014 між ФОП ОСОБА_4 та ФГ "Зоря", оскільки такі відомості мають суттєве значення для вирішення спору.

Крім того, суди попередніх інстанцій не врахували, що Дзержинським районним судом м. Харкова порушено провадження у справі № 638/14627/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ФГ "Зоря", ОСОБА_7 про зобов'язання вчинити певні дії за договором контрактації від 28.01.2014 та стягнення коштів, яке ухвалою від 02.10.2014 було зупинено у зв'язку з тим, що Юр'ївським РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області розпочато кримінальне провадження № 12014040620000347 за заявою ФГ "Зоря" про підроблення ОСОБА_4 зазначеного договору контрактації, до розгляду по суті кримінального провадження.

Визнавши підстави для зупинення провадження у справі обґрунтованими, районний суд зупинив провадження у цивільній справі, проте господарські суди попередніх інстанцій усупереч положенням ст. 43 ГПК України не звернули увагу на доводи позивача щодо сумнівності договору контрактації, чинність якого прямо впливає на вирішення спору у цій справі, та у зв'язку з цим, пов'язаності кримінального провадження з предметом спору у цій справі. Відтак суди без достатнього обґрунтування відхилили клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених ч.1 ст. 79 ГПК України.

Зі змісту касаційної скарги та матеріалів справи також убачається, що фермерське господарство "Зоря" зверталось із зустрічними позовними заявами про визнання договору від 28.01.2014 неукладеним, які повертались без розгляду ухвалами суду першої інстанції від 22.01.2015, від 29.01.2015, від 05.02.2015, та вчетверте від 27.02.2015, тобто без урахування положень ст. 4-2 ГПК, оскільки процесуальний закон не позбавляє господарський суд повноважень зобов'язувати учасників судового процесу вчинити певні дії, витребувати від них документи тощо. Станом на теперішній час у господарському суді Дніпропетровської області розглядається справа № 904/4294/15 за позовом ФГ "Зоря" до ФОП ОСОБА_4 про визнання договору недійсним. Тому під час нового розгляду господарському суду необхідно обговорити питання щодо доцільності об'єднання позовних вимог з вимогами у справі № 904/4294/15 господарського суду Дніпропетровської області, з метою досягнення процесуальної економії, ефективнішого використання процесуальних засобів для відновлення порушеного права, а також унеможливлення винесення різних рішень за однакових обставин, виходячи з того, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, як це врегульовано статтею 58 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, рішення обох інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими, тому виходячи з повноважень касаційної інстанції, підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду, під час якого господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.