головуючого судді Дерепи В.І. суддів Бондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились від третьої особи: не з'явились на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року у справі № 924/1894/14 за позовом Кам'янець -Подільської центральної районної лікарні до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Кам'янець -Подільська районна рада про виселення із приміщення

Кам'янець -Подільська центральна районна лікарня (далі позивач) звернулась з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. (далі відповідач) про виселення із приміщення площею 78, кв.м., яке знаходиться на 1- му поверсі головного корпусу Кам'янець - Подільської центральної районної лікарні, за адресою: с. Жовтневе, вул. Матросова, 30, Кам'янець - Подільського р-ну (далі Приміщення).

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2015 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що Приміщення знаходиться в оперативному управлінні позивача, доказів передачі його у користування на умовах оренди відповідачу суду не надано, факт перебування відповідача в приміщенні підтверджено актами позивача та судового виконавця, а тому позов підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову прийняті у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Відповідач звертає увагу суду на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами не вірно застосовано Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" (1952-15) (далі Закон).

До початку розгляду касаційної скарги від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду касаційної скарги.

Розглянувши клопотання відповідача, судова колегія не знаходить підстав для його задоволення.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

До матеріалів справи (а.с. 10-13) залучено копію рішення у справі № 18/5025/1255/12 від 24.09.2013 року за позовом прокурора Кам'янець - Подільського р-ну в інтересах держави, а особі Кам'янець - Подільської центральної районної лікарні, с. Жовтневе Кам'янець - Подільського р-ну Хмельницької області (позивач у даній справі) до ПП "Натфарм" про зобов'язання звільнити Приміщення.

Позовні вимоги були задоволені, в зв'язку з тим, що договір оренди від 29.08.2000 року № 5, який було укладено між сторонами у вказаній справі, був припинений.

В подальшому, зазначене вище рішення та постанова апеляційної інстанції від 05.11.2013 року були залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2013 року.

До матеріалів справи (а.с. 171) залучена довідка ЄДРПОУ № АБ504646, згідно до якої позивач - є Комунальною організацією (дата первинної реєстрації 06.08.1995 року).

Відповідно до ч.1 ст. 133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно до ч.3 ст. 78 ГК України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Частиною 1 ст. 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

У зазначених вище рішеннях по справі № 18/5025/1255/12 була надана оцінка взаємовідносинам сторін щодо оренди спірного приміщення і відповідно до ст. 35 ГПК України не потребує доказування той факт, що позивач у даній справі був належним орендодавцем спірного майна.

До матеріалів справи залучено копію ухвали Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2014 року та постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.05.2014 року (а.с. 34-43) за наказом виданим у справі № 18/5025/1255/12, з яких вбачається, що ПП "Натфарм" не знаходився у спірному приміщенні. У спірному приміщенні знаходиться відповідач у даній справі.

До матеріалів справи (а.с. 97- 108) залучені: довідка позивача, в якій зазначено, що всі основні засоби, в тому числі будівлі та споруди, по вул. Матросова, 30, знаходяться на балансі позивача; рішення 5-ї сесії 5-го скликання Кам'янець -Подільської райради від 14.12.2006 року № 3, яким затверджено перелік об'єктів нерухомості районної комунальної власності; рішення 10 -ї сесії 4-го скликання від 09.10.2003 року № 11, якою затверджено Положення про оренду майна комунальної власності.

У вказаному положенні (п.4.1) зазначено про те, що орендодавцем окремо індивідуально визначеного майна - є підприємство, установа і організація на балансі яких знаходиться це майно.

Предметом розгляду даної справи - є виселення відповідача із приміщення, яке було предметом договору оренди у справі № 18/5025/1255/12.

Зібрані у справі матеріали свідчать про те, що спірне приміщення відноситься до комунальної власності і знаходилось у віддані позивача, станом до 16.03.2010 року.

Відповідно до ст.4 Закону, в редакції, яка діяла станом до 16.03.2010 року обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) речові права на чуже нерухоме майно:

а) право володіння;

б) право користування (сервітут);

в) право постійного користування земельною ділянкою;

г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік.

З 16.03.2010 року набрала чинності нова редакція Закону (1952-15) , статтею 4, якої, передбачено: обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частиною 4 статті 3 Закону, в редакції від 16.03.2010 року (з подальшими змінами) передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов:

якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Зібрані у справі матеріали свідчать про те, що до зміни редакції Закону (1952-15) , позивач мав речові права на спірне приміщення.

В матеріалах справи відсутні документи про те, що відповідач знаходиться у спірному приміщенні, з підстав передбачених діючим законодавством.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те,що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. В задоволенні касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. відмовити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року прийняті у справі № 924/1894/14 залишити без змін.