Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача), за участю представників від: позивача Комиляй Ю.В., представник, відповідача Куценко О.О., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 у справі № 910/26791/14 Господарського суду міста Києва за позовом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" про стягнення суми,

Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про уточнення до позовної заяви щодо збільшення позовних вимог) про стягнення з Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" штрафних санкцій у розмірі 60464 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2015 (суддя Якименко М.М.) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Національного технічного університету України "КПІ" на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України 26800 грн пені, 5600 грн штрафу у розмірі 7% вартості робіт, 16000 грн штрафу у розмірі 20% вартості робіт, 9664 грн інфляційних втрат, 2400 грн 3% річних за неправомірне користування коштами, 1827 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 (судді: Ільєнок Т.В. - головуючий, Куксов В.В., Гончаров С.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 змінено та викладено резолютивну частину рішення в новій редакції; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Національного технічного університету України "КПІ" на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України 14560 грн пені, 5600 грн штрафу у розмірі 7% вартості робіт, 60,16 грн судового збору за подачу позову до суду першої інстанції; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на користь Національного технічного університету України "КПІ" судовий збір за апеляційне оскарження у розмірі 304,59 грн.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати в частині відмови у стягненні 16000 грн штрафу у розмірі 20% за поставку неякісного (некомплектного) товару, а рішення в частині задоволення цих вимог залишити без змін. Скаргу мотивовано доводами про порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач спростовує її доводи і просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 18.09.2012 між Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (замовник) та Національним технічним університетом України "КПІ" (виконавець) укладено Договір № 95 про закупівлю за державні кошти (далі по тексту - Договір), за умовами п.1.1 якого виконавець зобов'язується за завданням замовника в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконати дослідно-конструкторську роботу "П'єзо" (далі - ДКР). Замовник зобов'язується прийняти виконану ДКР та оплатити її.

Ціна цього Договору становить 200000 грн, у тому числі за етапами: перший етап ДКР - 120000 грн; другий етап ДКР - 80000 грн (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.п.4.1. та 4.1.1. Договору оплата першого етапу ДКР здійснюється шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок виконавця попередньої оплати в розмірі 100% від ціни першого етапу ДКР. Попередню оплату в розмірі 120000 грн замовник перераховує виконавцю протягом 10 банківських днів після набрання чинності Договору.

Згідно з п.п.4.2. та 4.2.1. Договору оплата другого етапу ДКР здійснюється шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок виконавця попередньої оплати в розмірі 100% від ціни другого етапу ДКР. Попередню оплату в розмірі 80000 грн замовник перераховує виконавцю протягом 10 банківських днів не раніше ніж за три місяці до дати завершення другого етапу.

На виконання пунктів 4.1. та 4.1.1. Договору позивач перерахував відповідачу 120000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3834 від 25.09.2012.

За умовами п.5.1. Договору виконання та приймання ДКР здійснюється відповідно до календарного плану виконання ДКР (Додаток №1 до Договору) та ТТЗ.

Згідно з календарним планом виконання дослідно-конструкторської роботи "П'єзо" (Додаток №1 до Договору): термін виконання першого етапу - до 30.11.2012; термін виконання другого етапу - до 30.10.2013.

Відповідно до п.5.2. Договору не пізніше ніж за 25 днів до дати закінчення кожного етапу ДКР виконавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити замовнику дату готовності до здавання.

Згідно з п.5.4. Договору за результатами приймання першого етапу ДКР складається акт приймання першого етапу ДКР, на другому етапі ДКР складається акт приймальних випробувань. Ці акти складаються та підписуються комісіями, які призначає замовник. До складу комісії включаються представники виконавця за його поданням.

На підставі позитивних результатів приймання виконавець складає, підписує і надсилає замовнику першого етапу ДКР - акт здавання-приймання першого етапу ДКР, на другому етапі ДКР - акт здавання-приймання ДКР. Замовник протягом 5 днів з дня одержання акту здавання-приймання зобов'язаний підписати його і надіслати виконавцю (п.5.6. Договору).

Додатковою угодою № 1/169 від 30.11.2012 до Договору внесені зміни до терміну виконання 1 етапу, а саме: до 24.12.2012.

Факт приймання першого етапу ДКР підтверджується підписаним між сторонами 24.12.2012 актом здавання-приймання першого етапу ДКР "П'єзо".

25.10.2013 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, якою продовжено термін виконання другого етапу ДКР до 30.12.2013.

На виконання п.п.4.2. та 4.2.1. Договору 31.10.2013 позивач перерахував відповідачу 80000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1186 від 31.10.2013 на суму 40000 грн та № 1187 від 31.10.2013 на суму 40000 грн.

25.10.2013 року між сторонами було підписано Акт про припинення приймальних випробувань зразка, створеного в рамках ДКР "П'єзо", згідно якого приймальні випробування було призупинено.

Листами від 03.10.2014, від 15.01.2014 та від 24.04.2014 "Щодо виконання Договору від 18.09.2012 № 95" позивач звертався до відповідача з вимогою про виконання другого етапу ДКР, який має бути виконаний до 30.12.2013.

Відповідно до п.8.3. Договору за порушення умов договору щодо якості виконавець сплачує штраф у розмірі 20% їх вартості та усуває їх у 5-денний строк з дати повідомлення замовником виконавця про виявлені недоліки.

Згідно з п.8.4. Договору за порушення строків виконання зобов'язання виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

У разі здійснення попередньої оплати виконавець, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції (п.8.5. Договору).

Посилаючись на те, що відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасності та якості виконання робіт по другому етапу ДКР, позивач звернувся з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 26800 грн пені, 5600 грн штрафу у розмірі 7% вартості товару, 16000 грн штрафу у розмірі 20% вартості товару, 9664 грн інфляційних втрат, 2400 грн 3% річних за неправомірне користування грошовими коштами попередньої оплати у сумі 80000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу у розмірі 7% вартості робіт, апеляційний господарський суд визнав доведеним факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим стягнув з відповідача на користь позивача 14560 грн пені за період з 31.12.2013 по 30.06.2014 згідно із розрахунком, проведеним судом апеляційної інстанції, та 5600 грн штрафу у розмірі 7% вартості другого етапу робіт відповідно до п.8.4.

Що стосується 3% річних та інфляційних, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні цих вимог, посилаючись на те, що передача виконавцем виконаних робіт за Другим етапом ДКР за Договором про закупівлю за державні кошти, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

В частині вирішення позовних вимог про стягнення пені, штрафу у розмірі 7% вартості робіт, річних та інфляційних судові рішення фактично не оскаржуються.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні 20% штрафу за поставку неякісного (некомплектного) товару.

За змістом п.8.3. Договору за порушення умов договору щодо якості виконавець сплачує штраф у розмірі 20% їх вартості та усуває їх у 5-денний строк з дати повідомлення замовником виконавця про виявлені недоліки.

При цьому суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано виходив з того, що вимоги до якості можуть бути пред'явлені лише щодо закінчених та переданих робіт (товарів, послуг).

Враховуючи, що, як було встановлено вище, другий етап ДКР до цього часу є незавершеним, роботи в цілому за Договором не закінчено, колегія погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо безпідставного застосування до відповідача штрафу у розмірі 20 % з посиланням на п.8.3 Договору.

Що стосується доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновки апеляційного господарського суду, а лише зводяться до переоцінки досліджених судом доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.