головуючий суддя: судді: Алєєва І.В. (доповідач), Данилова М.В., Рогач Л.І. за участю представників: від позивача: Задорожна Д.Ю., дов. б/н від 17.02.2015 р.; від відповідача: Ульяненко І.Г., дов. б/н від 26.01.2015 р.; від третьої особи: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 р. у справі господарського суду № 910/3893/14 міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн" до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" про стягнення 44 083,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 р. у справі № 910/3893/14 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.. Стягнуто з відповідача на користь позивача 44 083,77 грн. заборгованості. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю, з прийнятими судовими актами господарських судів попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарських судів попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2015 р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 03.07.2014 р. № 03-05/1124 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дроботової Т.Б., для розгляду касаційної скарги у справі № 910/3893/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Данилова М.В., Рогач Л.І.

Ухвалою від 07.07.2015 р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 21.07.2015 р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення. Третя особа уповноваженого представника не направила. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 07.12.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн" (первісний кредитор) та Фірмою "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" (боржник) оформлений договір відступлення права вимоги № 35-У, відповідно до умов якого позивач відступає, а відповідач набуває право вимоги сплати грошових коштів в розмірі 44 083,77 грн., належне позивачу за договором підряду № 1722/2 від 30.08.2009 р., оформлений між первісним кредитором та боржником. Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до 01.06.2011 р.

Умовами договору також визначено, що право вимоги за основним договором вважається переданим з моменту передавання за актом приймання-передачі документів визначених договором, а також іншої документованої інформації, яка є важливою для здійснення права вимоги, що відступається.

Відповідно до п. 2.3. договору відповідач сплачує на користь позивача суму в розмірі 44083,00 грн. в тримісячний строк від дня підписання даного договору.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарські суди попередніх інстанцій, посилаючись на наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі дійшли до висновку, що у відповідача виник обов'язок щодо сплати 44083,00 грн. на користь позивача, оскільки відбулась передача всіх необхідних документів для здійснення права вимоги.

Проте, заявник касаційної скарги наголошує, що з акту приймання-передачі, на який посилались суди, не вбачається коли саме відбулась передача документів, оскільки на акті відсутня дата, а також не вбачається, який саме договір підряду № 1722/2 від 30.08.2009 р. чи договір підряду № 1722/2 від 31.08.2009 р. передавався.

Статтею 517 ЦК України передбачено, що укладаючи правочин про заміну кредитора у зобов'язанні первісний кредитор у зобов'язанні, повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідач зазначає, що вищезазначений акт не підтверджує передачу додатків до основного договору, довідок про вартість виконаних робіт та актів звірки взаєморозрахунків за основним договором.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. (v0006600-12) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як обґрунтовано зазначає заявник касаційної скарги, в матеріалах справи відсутні докази існування договору підряду № 1722/2 від 30.08.2009 р., за яким відбулось відступлення права вимоги.

Також скаржник наголошує, що договір відступлення права вимоги № 35-У від 07.12.2010 р. похідний від договору підряду № 1722/2 від 31.08.2009 р., а не договору підряду № 1722/2 від 30.08.2009 р.

В підтвердження свої доводів, заявник касаційної скарги посилається на наявний в матеріалах справи лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" № 46 від 14.11.2013 р., якому господарськими судами попередніх інстанцій не надана належна оцінка.

Крім того, поза увагою господарських судів попередніх інстанцій залишилось рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2011 р. у справі № 5023/8394/11, відповідно до якого стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тісо Аркітект Металл Енд Гласс Констракшн" 44 083,77 грн. боргу за договором підряду № 1722/2 від 31.08.2009 р.

На вищезазначені обставини відповідач звертав увагу господарських судів попередніх інстанцій, проте останнім не надана належна оцінка.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 111-7 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. у справі № 910/3893/14 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.