Головуючого судді Демидової А.М., суддів Воліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач) розглянувши касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" на постанову за скаргою на дії Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України у справі № 922/2818/14 господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" звернення стягнення на предмет застави

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Мельник Б.О., дов. б/н від 11.03.2015

- відповідача: не з'явилися

- третьої особи: не з'явилися

- ДВС: не з'явилися

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.09.2014 у справі № 922/2818/14 від 24.09.2014, яке набрало законної сили, задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський", звернуто стягнення на предмет застави за договором застави № 10-96 від 25 травня 2012 р., а саме зерносушарку SUKUP TE2011, інвентарний номер: 15, 2010 року виготовлення, розташовану за адресою: Харківська область, Краснокутський район, с. Колонтаїв, вул. Леніна, 95, що належить Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Колонтаївський", шляхом продажу предмета застави на публічних торгах із встановленням початкової ціни реалізації у розмірі 439148,00 грн для задоволення вимог ПАТ "Перший український міжнародний банк" до ТОВ "Сінтал Агро Трейд" за кредитним договором № 04-598 від 24 лютого 2011 р., які станом на 26.06.2014 (включно) у загальному розмірі складають 90163812,85 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 55135141,67 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 26.06.2014 (включно) в розмірі 20345055,67 грн; заборгованість за непогашеною комісією станом на 26.06.2014 (включно) в розмірі 5095493,37 грн; пеня за період з 27.07.2013 по 26.06.2014 (включно), нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в розмірі 9588122,14 грн; стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" на користь ПАТ "Перший український міжнародний банк" 8782,96 грн судового збору.

10 жовтня 2014 р. на виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2014 у справі № 922/2818/14 були видані відповідні накази.

05.02.2015 від СВК "Колонтаївський" надійшла скарга на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій боржник просив задовольнити скаргу та визнати неправомірними постанову про відкриття виконавчого провадження № 45556301 від 21.11.2014, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.01.2015 та постанову про стягнення виконавчого збору від 13.01.2015 в рамках виконавчого провадження № 45556301, винесені головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою А.Н.; зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімову А.Н. усунути порушення, а саме: закінчити виконавче провадження № 45556301 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.03.2015 у справі № 922/2818/14 (суддя Денисюк Т.С.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 (у складі головуючого судді Бондаренко В.П., суддів Россолова В.В., Тихого П.В.), відмовлено в задоволенні скарги СВК "Колонтаївський" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими актами, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Колонтаївський" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст. 21, 25, 28, 62 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 43, 85 ГПК України, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 31.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі № 922/2818/14 і прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу СВК "Колонтаївський" та визнати неправомірними постанову про відкриття виконавчого провадження № 45556301 від 21.11.2014, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.01.2015 та постанову про стягнення виконавчого збору від 13.01.2015 в рамках виконавчого провадження № 45556301 та зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімову А.Н. усунути порушення, а саме: закінчити виконавче провадження № 45556301 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Від ПАТ "Перший український міжнародний банк" надійшло заперечення на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.

ДВС та третя особа не скористалися правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, не надали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 21.11.2014 року було відкрито виконавче провадження на підставі наказу № 922/2818/14, виданого господарським судом Харківської області 10.10.2014 року.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 21.11.2014 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження № 45556301 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 922/2818/14, виданого 10.10.2014, про звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу його на прилюдних торгах з встановленням початкової вартості реалізації у розмірі 439148,00 грн для задоволення вимог стягувача за договором кредиту у сумі 90 163 812,85грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 13.01.2015 ВП № 45556301 було накладено арешт на зерносушарку SUKUP TE2011, інвентарний номер: 15, 2010 року виготовлення, розташовану за адресою: Харківська область, Краснокутський район, с. Колонтаїв, вул. Леніна, 95, що належить СВК "Колонтаївський", у межах суми звернення стягнення 90 163 812,85 грн. Постановою від 13.01.2015 ВП № 45556301 про стягнення виконавчого збору постановлено стягнути з боржника - СВК "Колонтаївський" виконавчий збір у розмірі 90 163 81,28 грн.

На підставі ст.ст. 20, 21, 25, 28, 57 Закону України "Про виконавче провадження", п. 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (z0489-12) , суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення скарги СВК "Колонтаївський" про визнання неправомірними постанови про відкриття виконавчого провадження № 45556301 від 21.11.2014, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.01.2015 та постанови про стягнення виконавчого збору від 13.01.2015 в рамках виконавчого провадження № 45556301, оскільки відсутні порушення законодавства при прийнятті оскаржуваних постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 52, ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження (ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження").

З огляду на викладене, при розгляді скарги СВК "Колонтаївський", судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що сумою стягнення за рішенням господарського суду Харківської області від 24.09.2014 у справі № 922/2818/14 від 24.09.2014, на підставі якого видані накази від 10.10.2014, є вартість предмета застави за договором застави № 10-96 від 25.05.2012, укладеним в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 04-598 від 24.02.2011. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється в рахунок погашення заборгованості позичальника - ТОВ "Сінтал Агро Трейд" за кредитним договором, однак в межах вартості заставленого майна, що належить СВК "Колонтаївський".

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій не перевірено належним чином обставин дотримання головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України вимог, передбачених ст.ст. 20, 28, 57 Закону України "Про виконавче провадження", при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження № 45556301 від 21.11.2014, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.01.2015 та постанови про стягнення виконавчого збору від 13.01.2015 в рамках виконавчого провадження № 45556301.