головуючого суддів: Є.Борденюк І. Кондратової, С. Могил, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоптторг" на ухвалу від 23.03.2015 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 921/44/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоптторг" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області за участю прокурора міста Тернополя про визнання права власності на майно та витребування його з чужого незаконного володіння, у судове засідання прибув: прокурор Суходольський С.М. (посв. № 020273 від 05.09.2013), заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення прокурора та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ТОВ "Тернопільоптторг" звернулось до господарського суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання права власності на майно - бензин марки А-95 у кількості 3419 літрів вартістю 37267,10 грн та витребування вказаного майна з чужого незаконного володіння відповідача.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

За період з 30.10.2012 по 13.11.2012 між ним та ТОВ "Ріаліз Ойл" укладений договір на поставку нафтопродуктів № 59 від 01.06.2011, які були транспортовані для реалізації на АЗС № 20 ТОВ "Тернопільобторг", що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська-Гріга, 2.

У період з 05.11.2012 по 16.11.2012 відповідачем проведена перевірка АЗС № 20 щодо дотримання порядку здійснення позивачем розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у т.ч. свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору та оформлення трудових відносин з найманими працівниками. За результатами вказаної перевірки складений акт № 0135/19/19/22/37076604 від 16.11.2012, яким встановлене порушення п.12 ст.ст. 3, 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" та зазначено про виявлення бензину автомобільного у кількості 3419 літрів, документи щодо якого не представлено, власника не встановлено, вказаний товар не облікований у встановленому законодавством порядку. Представником відповідача 16.11.2012 складений протокол про тимчасове затримання частини майна, що на думку відповідача є безхазяйним, а саме бензину автомобільного А-95 у кількості 3419 літрів, який було передано на відповідальне зберігання ТОВ "Магістр-Д".

Не погоджуючись із вказаним висновком відповідача, позивач вважає спірне майно своєю власністю, а не безхазяйним, що підтверджується договором поставки нафтопродуктів від 01.06.2011 за № 59 та додатковою угодою до нього від 24.10.2012 за № 121024000000024, товарно-транспортними накладними № 013829 від 30.10.2012 та № 014023 від 13.11.2012, видатковою накладною № 121024000000024 від 24.10.2012.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.01.2013 порушене провадження у справі.

Відповідач проти позовних вимоги заперечив з підстав, що при проведенні фактичної перевірки, яка оформлена актом від 16.11.2012 № 0135/19/19/22/37076604 встановлено, що бензин автомобільний А-95 в кількості 3419 л. не відповідає вимогам ДСТУ 4063-200 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за показниками "концентрація фактичних смол" та "сумарний вміст ароматичних вуглеводів" не відповідає представленим до перевірки документам щодо походження бензину та власник якого не встановлений.

Також Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби заявила клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Тернопільським окружним адміністративним судом справи № 2-а/1970/3951/12, предметом розгляду якої є скасування наказу про проведення перевірки від 05.11.2012 № 460, рішення про накладення адміністративного арешту від 16.11.2012 та зобов'язання вчинити дії щодо звільнення майна з-під арешту та щодо його повернення.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2013 зупинене провадження у справі до вирішення Тернопільським окружним адміністративним судом справи № 2-а/1970/3951/12.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013, залишеною без зміни постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2013, ухвала Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2013 скасована, справа передана на розгляд місцевого господарського суду.

постанова мотивована тим, що обставини, які будуть встановлені Тернопільським окружним адміністративним судом під час прийняття рішення у вищевказаній адміністративній справі не є визначальними для даної справи, предметом позову у якій є визнання права власності на майно - бензин марки А-95 у кількості 3419 літрів вартістю 37267,10 грн на підставі правовстановлюючих документів.

У подальшому, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.10.2013 провадження у даній справі зупинене на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України - до вирішення адміністративної справи № 2-а-1970/3936/12.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 ухвала Господарського суду Тернопільської області від 14.10.2013 скасована, справа передана на розгляд місцевого господарського суду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.01.2014 касаційна скарга на постанову апеляційного господарського суду від 18.11.2013 повернута Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції без розгляду.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.07.2014 (колегія суддів: Н. Бурда, М. Півторак, І. Шумський) позов задоволений.

Рішення мотивоване наступним.

У відповідності до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Тобто, із визначення поняття "безхазяйна річ" вбачається, що дана річ має бути такою, щодо якої право власності ніким не оспорюється.

Повноваження органів податкової служби щодо безхазяйного майна, крім безхазяйного нерухомого майна, визначені у Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340 (1340-98-п) та у Порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, який затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1032 (z0630-11) .

Відповідно до зазначених актів, їх дія поширюється лише на майно, що вже визнано безхазяйним відповідно до чинного законодавства; відповідно до п. 2 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340 (1340-98-п) , облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного у пункті 1 цього Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до пункту 9 цього Порядку покладаються на органи (організації), що здійснили вилучення або зберігають його.

Таким чином, складання акту попередньої оцінки відносно безхазяйного майна, відповідно до наведених норм, можливе лише у разі визнання майна безхазяйним у порядку, встановленому законодавством.

Посилання відповідача на те, що в резервуарах із написом А-95, які розташовані на території АЗС № 20 знаходилася "рідина із запахом бензину", яка не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за показниками "концентрація фактичних смол" не приймаються до уваги, так як можлива невідповідність бензину А-95, належного позивачу, вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за деякими показниками, зокрема щодо "концентрація фактичних смол" та "сумарний вміст ароматичних вуглеводів", не може свідчити про відсутність у позивача права власності на вказаний товар (за наявності необхідних документів).

Водночас, можливе перетворення бензину А-95, належного позивачу, у "рідину із запахом бензину" (за твердженнями відповідача), що була виявлена на АЗС № 20, належній ТОВ "Тернопільобторг", не припиняє права власності на нього.

Реалізація позивачем неякісного бензину може бути підставою для притягнення його до встановленої законодавством відповідальності, в тому числі шляхом вилучення з обігу вказаного товару, однак не може бути підставою позбавлення права власності на нього, шляхом визнання майна безхазяйним.

З посиланням на вказане вище та зазначаючи про те, що наявними у матеріалах справи документами підтверджується право власності позивача на спірне майно, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на відповідне рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 апеляційна скарга прийнята до провадження, а справа призначена до розгляду.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 2-а/1970/3951/12 судом адміністративної юрисдикції в апеляційній інстанції.

Клопотання про зупинення провадження у справі відповідач обґрунтовує тим, що предметом спору у адміністративній справі є визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії щодо звільнення майна з-під арешту та його повернення, відтак, вважає, що результати вирішення вказаної адміністративної справи можуть вплинути на розгляд господарської справи № 921/44/13-г.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 (колегія суддів: Г. Якімець, С. Бойко, Т. Бонк) провадження у справі зупинене до вирішення Львівським апеляційним адміністративним судом пов'язаної з нею справи № 876/6374/14.

Ухвала мотивована наступним.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 2-а/1970/3951/12 від 23.04.2014 адміністративний позов ТОВ "Тернопільоптторг" до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування наказу про проведення перевірки № 460 від 05.11.2012, рішення про накладення адміністративного арешту майна від 16.11.2012 і зобов'язання вчинити дії щодо звільнення майна з-під арешту та щодо його повернення, задоволений частково: визнано протиправним і скасоване рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 16.11.2012 про накладення тимчасового адміністративного арешту на майно та зобов'язано Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Тернопільській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільоптторг" вилучені нафтопродукти, а саме: бензин автомобільний А-95 в кількості 3419 літрів на загальну суму 37267 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2014 у справі № 876/6374/14 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 по справі № 2-а/1970/3951/12.

У зв'язку з наведеним, постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 у справі № 2-а/1970/3951/12 не набрала законної сили.

Предметом позову у даній справі є визнання права власності на майно (бензин) та витребування його з чужого незаконного володіння, при цьому, позивач посилається, зокрема, на те, що вказане майно вилучено Тернопільською ОДПІ як безхазяйне, саме на підставі матеріалів вказаної перевірки та зазначеного адміністративного арешту, скасування яких є предметом розгляду наведеної вище адміністративної справи.

Для правильного вирішення спору у даній справі необхідним є аналіз адміністративно-правових відносин, що склалися між сторонами, а також надання оцінки діям державного органу - Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області щодо проведення перевірки, результати якої в подальшому і слугували підставою для вилучення в позивача вказаного майна, а також щодо накладення адміністративного арешту на це майно, що і є предметом дослідження у адміністративній справі № 2-а/1970/3951/12 (у апеляційній інстанції - № 876/6374/14) та відноситься до компетенції адміністративного суду.

Отже, поданий позивачем віндикаційний позов у даній справі та аналіз усіх матеріалів, що містяться у справі свідчать про наявність між сторонами відносин, що випливають із адміністративно-правових, оцінка та аналіз яких не входить до підвідомчості господарських судів.

З посиланням на вказане, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що розгляд даної справи унеможливлюється до розгляду по суті Львівським апеляційним адміністративним судом справи № 876/6374/14, оскільки вирішення спору в адміністративному провадженні може вплинути на розгляд даної справи, а обставини, встановлені при розгляді адміністративним судом справи можуть прямо вплинути на правильність та об'єктивність прийняття рішення у даній справі, з огляду на що, суд апеляційної інстанції провадження у справі зупинив.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваного судового рішення норм права, просить ухвалу скасувати та прийняти рішення, яким продовжити розгляд справи у Львівському апеляційному господарському суді.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

До адміністративного суду заявлений позов про визнання протиправними і скасування рішень податкової інспекції та зобов'язання вчинити дії щодо звільнення бензину з-під арешту та щодо його повернення.

У справі, що розглядається, заявлений позов про визнання права власності на бензин та витребування його з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов, умовою заявлення якого є неправомірне заволодіння іншою особою майном позивача).

Тобто, заявлення позову як до адміністративного суду так і до господарського суду є способом захисту позивачем права власності на бензин.

Водночас, дії, визначені позивачем порушенням його права власності на бензин, є діями державної податкової інспекції при здійсненні останньою своїх повноважень, що свідчить про наявність між сторонами у справі адміністративно-правових відносин.

А тому, наслідки вирішення адміністративного спору не можуть вплинути на оцінку господарським судом правовідносин сторін за заявленим позовом.

Враховуючи вказане вище, підстав для зупинення провадження у справі не вбачається, з огляду на що ухвалу апеляційного господарського суду слід скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.