розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасс" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2015 року у справі № 922/3910/14 Господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ, в особі Харківського регіонального відділення АТ "Брокбізнесбанк", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасс", м. Харків, про стягнення 96 187,79 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Грищенко І.С. (дов. № 133/03 від 05.06.15);

відповідача - не з'явився,

У вересні 2014 року позивач ПАТ "Брокбізнесбанк", в особі Харківського регіонального відділення АТ "Брокбізнесбанк", пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Пасс" про стягнення 96 187,79 грн.

Вказував, що 14.03.13 між ним (кредитором) та ТОВ "Пасс" (позичальником) був укладений кредитний договір про надання овердрафту № 01/О-980/140313, згідно якого він зобов'язався надати позичальнику кредит у формі овердрафту з кредитним лімітом у розмірі 200 000 грн., а позичальник - повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у строк та на умовах, визначених договором.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, позивач просив стягнути з відповідача 96 187,79 грн. боргу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06 листопада 2014 року (суддя Жигалкін І.П.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2015 року (колегія суддів у складі: Здоровко Л.М. - головуючий, Бородіна Л.І., Гетьман Р.А.), позов задоволено.

Постановлено стягнути з ТОВ "Пасс" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" 96 187,79 грн. заборгованості за кредитом.

Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та комісії за управління кредитними коштами, що є підставою для покладення на нього обов'язку по їх сплаті разом з нарахованими сумами пені.

У касаційній скарзі ТОВ "Пасс", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 629 ЦК України та п. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", просить скасувати постановлені у справі судові акти та припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 23.07.12 між ПАТ "Брокбізнесбанк" (банк) та ТОВ "Пасс" (клієнт) був укладений договір № 160-19/08/12 про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування, згідно якого банк зобов'язався відкрити клієнту поточний рахунок в національній валюті № 26006032427001, здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

14.03.13 між ПАТ "Брокбізнесбанк" (кредитором) та ТОВ "Пасс" (позичальником) був укладений договір про надання овердрафту № 01/О-980/140313, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит у формі овердрафту за поточним рахунком позичальника № 26006032427001, відкритим позичальнику в АТ "Брокбізнесбанк" з кредитним лімітом в сумі 200 000 грн. та зі сплатою 27 % річних, а позичальник - повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у строк до 14.03.14.

Пунктами 2.6., 2.8., 2.9 договору позичальник зобов'язався сплачувати банку проценти за користування кредитом. Проценти позичальник сплачує щомісяця до 7 (сьомого) числі місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Позичальник зобов'язаний здійснювати своєчасне повернення овердрафту, сплачувати нараховані проценти, інші грошові зобов'язання за договором, виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі та у строки, передбачені договором (п. 4.2.1 договору).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань банк надав позичальнику кредит у формі овердрафту з лімітом 200 000 грн. на рахунок позичальника № 26006032427001, відкритий в АТ "Брокбізнесбанк", що підтверджується випискою з картки рахунку ТОВ "Пасс".

Водночас судами встановлено, що 28.02.14 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 9 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації", відповідно до якого розпочато процедуру виведення ПАТ "Брокбізнесбанк" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.14 по 02.06.14.

14.03.14 відповідач звернувся до банку з повідомленням про розірвання договору № 160-19/08/12 від 23.07.12 та закриття рахунку № 26006032427001 з 17.03.14.

31.03.14 ПАТ "Брокбізнесбанк" листом № 054-01/326 повідомив ТОВ "Пасс" про те, що з 03.03.14 в банку запроваджено тимчасову адміністрацію під час дії якої відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку не здійснюється.

Судами встановлено, що 11.06.14 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 45 "Про початок ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію" розпочато ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 11.06.14.

Заперечуючи проти позову, ТОВ "Пасс" зазначає про те, що за період з 06.03.14. по 12.03.14 за допомогою системи дистанційного керування рахунком "Банк-Клієнт" товариством були перераховані грошові кошти банку для погашення овердрафту в сумі 80 520,32 грн., 06.03.14 та 25.03.14 - для погашення процентів по овердрафту в сумі 6 398,88 грн., 06.03.14 - для сплати комісії за обслуговування кредиту, що підтверджується копіями платіжних доручень від 06.03.14, від 07.03.14, від 12.03.14 та від 25.02.14 (а.с. 55-62).

Надавши належну правову оцінку зазначеним платіжним дорученням, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважали їх неналежними доказами виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, оскільки останні не містять відміток банку щодо дати надходження та дати зарахування спірних коштів, підпису відповідального виконавця та відбитку штампа банку.

Дослідивши надану відповідачем виписку по особовому рахунку ТОВ "Пасс" № 26006032427001 за період 06.03.14 по 30.10.14, що містить відбитки штампу банку, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що дана виписка містить відомості щодо руху коштів відповідача при здійсненні ним господарської діяльності, проте не свідчить про повне погашення відповідачем заборгованості перед банком за договором овердрафту.

Натомість, як встановлено апеляційним судом, згідно наданої банком виписки за період з 21.02.14 по 14.03.14, відповідачем частково погашено заборгованість згідно договору овердрафту у розмірі 105 655,40 грн. Станом на 05.09.14 заборгованість позичальника за кредитом перед банком становить 80 519, 93 грн. Крім того, 5 616, 49 грн. заборгованості за несплачені відсотки за користування кредитними коштами та 320 грн. заборгованості по сплаті комісії за управління кредитними коштами.

Враховуючи порушення відповідачем зазначених вище норм матеріального права, що регулюють договірні зобов'язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та сплати комісії за управління кредитом, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про покладення на відповідача обов'язку по їх сплаті.

Водночас, п. 5.1 договору про надання овердрафту сторонами погоджено, що у разі порушення строків погашення заборгованості за овердрафтом та/або непогашення заборгованості в день закінчення періоду безперервного користування овердрафтом та/або порушення строків сплати процентів за користування коштами та/або комісії, банк має право нарахувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені за порушення відповідачем договірного зобов'язання, судами попередніх інстанцій, у відповідності з положеннями ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, правильно задоволені вимоги про стягнення з відповідача 9 174, 39 грн. пені за порушення строків погашення заборгованості за овердрафтом, 519,76 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та 37,22 грн. пені за порушення строків сплати комісії.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання касаційної скарги ТОВ "Пасс" на належне виконання своїх договірних зобов'язань, не знайшли свого підтвердження при здійсненні перегляду справи судом касаційної інстанції та зводяться до переоцінки доказів, яким судами попередніх інстанцій надавалась належна правова оцінку, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111-7 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасс" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2015 року у справі № 922/3910/14 залишити без змін.