головуючого судді Ходаківської І.П., суддів Бакуліної С.В., Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторозапчастина" на постанову від 02.03.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 920/675/14 господарського суду Сумської області за позовом В.о. Роменського міжрайонного прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області до Публічного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторозапчастина" про стягнення 146489,87 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - Семенова О.М. (дов. від 13.01.15)

Від відповідача - Клещенко О.М. (дов. від 09.06.15)

Від Генеральної прокуратури України - Романов Р.О.

Відповідно до розпорядження Заступника секретаря другої судової палати від 08.07.2015 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Бакуліна С.В., Яценко О.В.

В.о. Роменського міжрайонного прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторозапчастина" про стягнення збитків в сумі 146489,87 грн., завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.01.2015 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "Роменський завод "Тракторозапчастина" збитки в сумі 146489,87 грн., завдані державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області, із зарахуванням 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності до спеціального фонду Державного бюджету України та 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в доход місцевих бюджетів, у тому числі: до спеціального фонду міського бюджету Роменської міської ради Сумської області - 50 відсотків та до спеціального фонду бюджету Сумської області - 20 відсотків.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 у складі: Бондаренко В.П., Россолова В.В., Тихого П.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ "Роменський завод "Тракторозапчастина" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, положень Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (2707-12) , Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) .

Державна екологічна інспекція у Сумській області у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.01.2014 Державною екологічною інспекцією у Сумській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності відповідача, за результатами якої встановлено факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в порушення вимог статей 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", що підтверджується Протоколом про адміністративне правопорушення № 005161, Постановою про накладення адміністративного стягнення № 005161 актом перевірки від 24.01-31.01.2014.

При перевірці державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища встановлено, що відповідачем додатково введені в експлуатацію твердопаливні котли марки КТ-2-95 в кількості 7 одиниць, викиди забруднюючих речовин від яких здійснюються наднормативно внаслідок відсутності дозволу на викиди в атмосферне повітря для зазначеного паливовикористовуючого обладнання.

На підставі матеріалів державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Сумській області, згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 (z0048-09) , зареєстрованої в Мінюсті України 21.01.2009 за № 48/16064, здійснено розрахунок розміру збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 15.12.2013 по 05.02.2014 в розмірі 146489,87 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензію № 957/08-14 від 08.04.2014 щодо оплати збитків в розмірі 146489,87 грн., однак, відповідач збитки в розмірі 146489,87 грн. не відшкодував, що стало підставою даного позову.

Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Відповідно до частини першої статті 33 зазначеного Закону, особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону - несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно пунктом е) частини першої статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Порядок розрахунку розмірів компенсації збитків через наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 (z0048-09) року.

Пунктом 2.1.2 Методики визначено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Згідно пункту 2.2 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Відповідно до пункту 4 оглядового листа Вищого господарського суду України від 14.01.2014 року № 01-06/20/2014 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків" (v0020600-14) , збитки завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно з пунктом 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Відповідно до п. 4.1 Методики, розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Згідно пункту 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Отже, відшкодування шкоди на підставі цієї норми здійснюється у разі, наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини завдавача шкоди.

При цьому причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише через неправомірну поведінку відповідача а не іншої особи, оскільки сама лише неправомірна поведінка особи, яка не пов'язана із наслідками у вигляді шкоди, не тягне за собою її відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що судом встановлено наявність всіх складових правопорушення, суди правомірно дійшли висновку про задоволення позову.

Що стосується посилання касатора на те, що збитки необхідно розраховувати починаючи з моменту виявлення порушення, тобто з 29.01.2014, колегія суддів зазначає наступне.

З аналізу норм Методики в їх сукупності та наведених норм природоохоронного законодавства вбачається, що в пункті 3.11. визначається момент початку правопорушення, що виявлений перевіркою. Інакше б заперечувався взагалі встановлений статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" принцип необхідності повної компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а можливість звернення з вимогами про відшкодування заподіяних збитків ставиться в залежність від моменту виявлення правопорушення, що є неприпустимим.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем самим було визначено фактично відпрацьований час опалювальних агрегатів типу КТ-2, оскільки в матеріалах справи наявна довідка ПАТ "Роменський завод "Тракторозапчастина" від 31.01.2014 за № 245/09 з зазначенням, що використання опалювальних агрегатів типу КТ-2 на твердому паливі, розпочато 15 грудня 2013 року.

В листі від 11 лютого 2014 за № 355/09 відповідачем визначено, що станом на 05 лютого 2014 року котли опалювальні твердопаливні типу КТ-2 кількості 7 одиниць відпрацювали на опалення приміщень в середньому 600 годин кожен.

Що стосується твердження касатора щодо необхідності застосовування коефіцієнту, що враховує народногосподарське значення населеного пунку - 1,00, оскільки м. Ромни є районним, а не обласним центром, колегія суддів відзначає наступне.

В додатку 2 до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зазначається про необхідність застосування окремого коефіцієнту народногосподарського значення в залежності від типу населеного пункту.

За умови, що населений пункт є організаційно-господарським та культурно-побутовим центром місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування) та села необхідно застосовувати коефіцієнт 1,00.

За умови, що населений пункт є багатофункціональним центром, центром з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення) необхідним є застосування коефіцієнту 1,25.

Судами встановлено, що Указом Президії Верховної Ради Української РСР "Про віднесення міст до категорії обласного підпорядкування" від 30.12.1962 (32а-06) , враховуючи значне зростання промислового виробництва і економіки окремих міст, збільшення чисельності їх населення, місто Ромни було віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.

З урахуванням наведеного, судами обгрунтовано зазначено, що місто Ромни є містом обласного значення (підпорядкування), тому позивачем при розрахунку суми збитків, було правомірно взято коефіцієнт народногосподарського значення як для міста обласного значення - 1,25.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишено без змін.