ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2015 року Справа № 923/1739/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б. за участю представників: позивача, відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) третіх осіб ОСОБА_4 (дов. від 25.03.2015 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційних скарг Малого колективного підприємства "АГАТ" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 у справі № 923/1739/14 господарського суду Херсонської області за позовом Малого колективного підприємства "АГАТ" до Цюрупинської районної державної адміністрації треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання розпорядження частково недійсним
В С Т А Н О В И В :
Мале колективне підприємство "АГАТ" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Цюрупинської районної державної адміністрації про визнання недійсними пунктів 1 та 2 розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області від 06.08.2008 р. № 678 "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель запасу в адміністративних межах Цюрупинської міської ради, яким присвоєно кадастрові номери: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3;НОМЕР_4;НОМЕР_5.
Свої позовні вимоги Мале колективне підприємство "АГАТ" обґрунтовує ст.ст. 116, 152, 154, 155 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України з посиланням на те, що оспорюваним розпорядженням райдержадміністрації затверджено технічну документацію та надано у власність громадянам земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки, законним користувачем якої є позивач на підставі державного акту на право постійного користування землею від 19.06.1997 р. серії НОМЕР_6, що призвело до порушення його права на користування спірною земельною ділянкою, яке на даний час не припинено ні в добровільному, ні в примусовому порядку.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.12.2014 р. залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.01.2015 р. у даній справі (суддя Ситюк В.Г.), позов задоволено: визнано недійсними пункти 1 та 2 розпорядження голови Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області № 678 від 06.08.2008 р. "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання у власність громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель запасу в адміністративних межах Цюрупинської міської ради, яким надано кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_5.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 р. у даній справі (колегія у складі суддів: головуючий суддя Поліщук Л.В., судді Таран С.В., Пироговський В.Т.), рішення господарського суду Херсонської області від 15.01.2015 р. скасовано, в позові відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Мале колективне підприємство "АГАТ" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 р. скасувати, а рішення господарського суду Херсонської області від 15.01.2015 р. залишити без змін, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Також, не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням суду апеляційної інстанції до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся і ОСОБА_5
В своїй касаційній скарзі він просив змінити постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 р. виключивши з мотивувальної частини посилання на порушення вимог земельного законодавства при прийнятті розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області № 678 від 06.08.2008 р. "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.06.2015 р. касаційну скаргу у справі №923/1739/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.07.2015 р.
22.06.2015 р. від Малого колективного підприємства "АГАТ" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутньої у судовому засіданні касаційної інстанції 01.07.2015 р. сторони, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21.05.1997 р. на ХІ сесії ХХІІ скликання Цюрупинської міської ради народних депутатів прийнято рішення "Про затвердження рішень міськвиконкому, прийнятих в міжсесійний період з питань землекористування та землевпорядкування підприємств, організацій, установ", відповідно до якого пунктом 1.5 затверджено рішення від 14.05.1997 р. № 125 про передачу землі площею 2,4 га у зв'язку з переходом прав на будівництво, фінансування мотелю, АЗС та СТО від АТ "Херсонагроінвест" до МКП "АГАТ", згідно із статтею 30 Земельного кодексу України.
19.06.1997 р. на підставі вказаного рішення міськради МКП "АГАТ" видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,4 га, яка розташована на території Цюрупинської міської ради в межах згідно з планом користування, для будівництва автозаправної станції з блоком технічного обслуговування і мотелем.
Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 109.
06.08.2008 р. Цюрупинською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 678 "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства", пунктом першим якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам, пунктом другим - надано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянам згідно додатку.
Згідно додатку до вказаного розпорядження земельні ділянки надано 12 громадянам.
Як вбачається з матеріалів справи, Мале колективне підприємство "АГАТ" у грудні 2013 р. замовило виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, що перебуває в його постійному користуванні, для будівництва автозаправної станції з блоком технічного обслуговування і мотелем.
В процесі виготовлення технічної документації на адресу позивача від виконавця - ТОВ "Фелия" надійшов лист від 23.05.2014 р. № 22, в якому останнє повідомило про те, що під час виконання підготовчих робіт при рекогностуванні місцевості та перевірки вихідних даних замовника щодо розташування земельної ділянки на місцевості на предмет наявності перешкод з боку інших землевласників шляхом їх співставлення з даними Публічної кадастрової карти України встановлено, що на земельну ділянку площею 2,4 га накладаються земельні ділянки інших землевласників, ідентифікованих за кадастровими номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.
У пояснювальній записці до технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні Малого колективного підприємства "АГАТ", для будівництва автозаправної станції з блоком технічного обслуговування і мотелем, площею 2,4 га, виготовленої ТОВ "Фелия", зазначено, що після проведення геодезичної зйомки було виявлено, що дана земельна ділянка накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.
Судами встановлено, що 30.09.2014 р. позивач звернувся до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Цюрупинському районі із заявою про державну реєстрацію належної йому земельної ділянки, додавши виготовлену технічну документацію.
13.10.2014 р. державний кадастровий реєстратор відділу Держземагенства у Цюрупинському районі, розглянувши заяву Малого колективного підприємства "АГАТ" разом з доданими до неї документами, прийняв рішення № РВ-6500016332014, яким відмовив позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема, з підстав того, що в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, відповідно до документації із землеустрою знаходяться частини земельних ділянок НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.
Згідно із довідкою відділу Держземагенства у Цюрупинському районі Херсонської області від 24.12.2014 р. № 2645/01-11, земельні ділянки під кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 належать, відповідно, ОСОБА_6, ОСОБА_10 (згідно із договором купівлі-продажу від 17.11.2009 р. №1666 право власності перейшло до ОСОБА_9), ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Предметом позову у даній справі є вимога про визнання недійсними пунктів 1 та 2 розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області від 06.08.2008 р. № 678 "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель запасу в адміністративних межах Цюрупинської міської ради.
Приймаючи рішення по даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що земельна ділянка, яка була виділена на підставі рішення Цюрупинської ради народних депутатів від 21.05.1997 р. Малому колективному підприємству "АГАТ", згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою накладається на земельні ділянки третіх осіб з кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, що свідчить про прийняття Цюрупинською районною державною адміністрацією розпорядження про надання земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, без врахування приписів ст.ст. 116, 141, 142 Земельного кодексу України.
На підставі цього, позовні вимоги Малого колективного підприємства "АГАТ" щодо визнання недійсними п. п. 1, 2 оспорюваного розпорядження в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання у власність громадянам земельних ділянок із земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача, відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення по даній справі в мотивувальній частині зазначив про те, що припинення права користування земельною ділянкою може бути як добровільним, так і примусовим (здійснюватися за волею землевласника чи землекористувача або за волею уповноважених органів), але у будь-якому випадку наданню органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у власність або користування земельних ділянок обов'язково повинно передувати припинення прав на них попередніх землевласників у визначеному законодавством порядку.
Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що відповідачем неправомірно прийнято розпорядження про надання земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства без попереднього припинення права постійного користування земельною ділянкою позивача.
Проте, приймаючи рішення по даній справі, суд апеляційної інстанції керувався правовою позицією Верховного суду України у якій зазначено про те, що розгляд позову про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу, не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків), підстави для задоволення позову про визнання цього рішення незаконним та скасування відсутні.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у позові Малого колективного підприємства "АГАТ".
Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, у зв'язку з недостатнім дослідженням дійсних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення справи та надання цим обставинам належної правової оцінки з наступних підстав.
Згідно зі ст. 22 Земельного кодексу України (редакція, які діяла на момент виникнення спірних правовідносин), землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.
Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України, при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку. Земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.
Приписами ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
У відповідності до ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні, обласні ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.1997 р. на ХІ сесії ХХІІ скликання Цюрупинської міської ради народних депутатів прийнято рішення "Про затвердження рішень міськвиконкому, прийнятих в міжсесійний період з питань землекористування та землевпорядкування підприємств, організацій, установ", у пункті 1.5 якого вказано про те, що рішенням від 14.05.1997 р. № 125 "Про передачу землі" було відведено землі площею 2,4 га, у зв'язку з переходом прав на будівництво фінансування мотелю АЗС та станції технічного обслуговування від АТ "Херсонагроінвест" до МКП "АГАТ", згідно ст. 30 Земельного кодексу України.
В свою чергу, 06.08.2008 р. розпорядженням Цюрупинської районної державної адміністрації №678, було розглянуто проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам (12 чоловік) загальною площею 11,1199 га із земель запасу в адміністративних межах Цюрупинської міської ради.
Пунктом 1 даного розпорядження затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам (12 чоловік) загальною площею 11, 1199 га із земель запасу в адміністративних межах Цюрупинської міської ради.
У пункті 2 розпорядження зазначено про надання у власність земельні ділянки-відкриті землі, для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Цюрупинської міської ради та надання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам згідно з додатком.
Так, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції, не було долучено до матеріалів справи рішення Цюрупинської міської ради від 14.05.1997 р. № 125 "Про передачу землі площею 2,4 га", не було витребувано рішення про включення спірної земельної ділянки до земель запасу, не надано правової оцінки тому факту, що згідно державного акту на право постійного користування землею, у Малого колективного підприємства "АГАТ" знаходиться земельна ділянка площею 2,4 га, а розпорядженням Цюрупинської районної державної адміністрації від 06.08.2008 р.№ 678 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам (12 чоловік) площею 11,1199 га, а також, не було встановлено чи мала Цюрупинська районна державна адміністрація правові підстави на виділення земельних ділянок громадянам в адміністративних межах Цюрупинської міської ради.
Судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки пункту 2 цього розпорядження в якому вказано, що надано у власність земельні ділянки - відкриті землі, для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Цюрупинської міської ради та вказано видати державні акти на право власності на земельні ділянки громадянам згідно з додатком.
В свою чергу, колегія суддів касаційної інстанції зазначає про те, що суди попередніх інстанцій, також, не дослідили належним чином п. 1.5 рішення Цюрупинської міської ради 21.05.1997 р., у якому вказано, що позивачу передано земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на будівництво фінансування мотелю, АЗС та станції технічного обслуговування.
Колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що суди попередніх інстанцій не витребували викопіювання спірних земельних ділянок, достовірно не встановили, чи дійсно йде накладення земельної ділянки, яка належить позивачу на земельні ділянки фізичних осіб (12 чоловік), якщо "так", то "кому" належать ці земельні ділянки.
Як вбачається з матеріали справи, судом першої інстанції було залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Судом апеляційної інстанції було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_9
При цьому, ОСОБА_5 має державний акт на земельну ділянку площею 0, 8554 га, а у ОСОБА_9 є договір купівлі-продажу на земельну ділянку площею 0, 8554 га, документи на фізичних осіб, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які посвідчують їх право користування даними земельними ділянками в матеріалах справи відсутні.
Судами попередніх інстанцій не було витребувано інформацію про власників спірних земельних ділянок від органу Державної реєстраційної служби України, яка є реєстратором прав на землю та єдиним утримувачем Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Також, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що висновок суду апеляційної інстанції, в якому він послався на правову позицію Верховного суду України, а тому відмовив у позові є передчасним, оскільки судом апеляційної інстанції не було достеменно встановлено, чи вичерпало розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації від 06.08.2008 р.№ 678 свою дію, чи ні.
На підставі викладеного, у колегії суддів касаційної інстанції відсутні підстави визнати судові рішення попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства, адже, з'ясування вказаних питань має суттєве значення для правильного вирішення даного спору.
Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. (v0006600-12) із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення наведеним вимогам не відповідають.
Відповідно до пункту 3 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційні скарги Малого колективного підприємства "АГАТ" та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 р. у справі № 923/1739/14 та рішення господарського суду Херсонської області від 15.01.2015 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Головуючий суддя
Судді:
В. Корсак
М. Данилова
Т. Данилова