ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2015 року Справа № 910/4011/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Самусенко С.С.,
Татькова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Публічного акціонерного товариства "Мостобуд "
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2015 року
та на рішення господарського суду міста Києва від 30 квітня 2014 року
у справі № 910/4011/14
господарського суду міста Києва
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
за участю представників
позивача Тараненко А.І.
відповідача Митченко Н.М.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", в якому просить в рахунок часткового в розмірі 24 869 000,00 грн. погашення заборгованості відповідача за генеральним договором про здійснення кредитування № 18/031-К від 17.04.2007 р., загальний розмір якої становить 62 236 001,63 грн. (з врахуванням уточненого розрахунку, т. 2, а.с. 175 - 178) звернути стягнення на належний відповідачу предмет іпотеки - майновий комплекс загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8 шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30 квітня 2014 року (суддя ШкурдоваЛ.М.) у справі № 910/4011/14 позовні вимоги задоволено частково. В рахунок часткового в розмірі 24 869 000,00 грн. погашення заборгованості ПАТ "Мостобуд" перед ПАТ "Укрсоцбанк" за Генеральним договором про здійснення кредитування № 18/031-К від 17 квітня 2007 року загальний розмір якої становить 59 098 211,36 грн., з яких:
- 35 700 000 грн. - заборгованість за кредитом;
- 23 158 141,68 грн. - заборгованість за відсотками;
- 178 500,00 грн. - інфляційні втрати за тілом кредиту;
- 61 569,68 грн. - інфляційні втрати за відсотками, звернуто стягнення на належний ПАТ,,Мостобуд" предмет іпотеки - майновий комплекс загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Баренбойма, 8 та складається з: трансформаторної підстанції літ. Ш площею 92,10 кв.м.; будівлі управління літ. Г площею 537,10 кв.м.; матеріального складу з рампою літ. Л площею 761,00 кв.м.; контори полігону літ. М площею 187,70 кв.м.; гаражу для вантажних машин літ. X площею 1 947,20 кв.м.; кладової для зберігання балонів літ. З, Ш-1 площею 64,10 кв.м.; бойлерної полігону літ. Г-1 площею 194,10 кв.м.; будівлі компресорної літ. А-1 площею 157,30 кв.м.; склад ПММ літ. Ж площею 73,20 кв.м.; мехмайстерні літ. Н площею 864,70 кв.м.; складу крейди літ. І площею 27,20 кв.м.; складу обладнання літ. К площею 351,50 кв.м.; приміщення водогрійки літ. И площею 77,10 кв.м.; арматурного цеху літ. О площею 752,20 кв.м.; опалубочної майстерні літ. Ц площею 599,30 кв.м.; будівлі бетонороздавального вузла літ. Д-1, С-1 площею 733,00 кв.м.; будівлі вентиляційної, будівлі бойлерної літ. У-1 площею 38,20 кв.м.; цеху з/б конструкцій літ. Є площею 1 615,30 кв.м.; будівлі трансформаторної підстанції літ. Ю площею 64,40 кв.м.; виробничої котельні літ. Щ площею 406.60 кв.м.; їдальні на 50 місць літ. Е площею 444,10 кв.м.; бані пральної літ. Я площею 165,80 кв.м.; теслярської майстерні літера П площею 127,30 кв.м.; сараїв з погребами літ. С площею 54,00 кв.м.; спортивного залу літ. В площею 1 018,80 кв. м.; будівлі школи-музею Баренбойма літ. Ч площею 91,10 кв.м.; будівлі клубу літ. А площею 780,60 кв.м.; складу РМХ-70 літ. Т-1 площею 317,80 кв.м.; складу РМХ-20 літ. Ф-1 площею 238,40 кв.м.; побутового корпусу літ. Р площею 1 382,10 кв.м.; побутового корпусу на базі МЗ-2 літ Р площею 2 072,70 кв.м.; навісу між кузнею і гаражем літ. О-1 площею 98,80 кв.м; туалету літ. У площею 29,50 кв.м.; пропарочної камери літ. Ж-1, З-1, К-1, Л-1, М-1 площею 1 352,90 кв.м.; кладової для будівельних матеріалів літ. Ц-1 площею 91,80 кв.м.; теплої механізованої мийки літ. Й площею 83,60 кв.м. шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", вартість предмета іпотеки складає 24 869 000,00 грн. Позов у частині включення до суми боргу пені у розмірі 380 411,68 грн. залишено без розгляду. У задоволенні позову в частині включення до суми боргу пені у розмірі 2 751 379,10 грн. відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства,,Мостобуд" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судові витрати у розмірі 68 463,72 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2015 року (судді Суховий В.Г., Жук Г.А., Мальченко А.О.) рішення господарського суду міста Києва від 30 квітня 2014 року у справі № 910/4011/14 змінено та викладено його резолютивну частину в наступній редакції: 1. Позовні вимоги задоволено частково. 2. У рахунок часткового в розмірі 41 585 856,00 грн. погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (код 01386326) перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (код 00039019) за Генеральним договором про здійснення кредитування № 18/031-К від 17 квітня 2007 року загальний розмір якої становить 59 098 211, 36 грн., з яких:
- 35 700 000,00 грн. - заборгованість за кредитом;
- 23 158 141,68 грн. - заборгованість за відсотками;
- 178 500,00 грн. - інфляційні втрати за тілом кредиту;
- 61 569,68 грн. - інфляційні втрати за відсотками
звернуто стягнення на належний Публічному акціонерному товариству,,Мостобуд" предмет іпотеки - майновий комплекс загальною площею 12 445,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Баренбойма, 8 та складається з: трансформаторної підстанції літ. Ш. площею 92,10 кв.м.; будівлі управління літ. Г площею 537,10 кв.м.; контори полігону літ. М площею 187,70 кв.м.; кладової для зберігання балонів літ. З Ш-1 площею 64,10 кв.м.; бойлерної полігону літ Г-1 площею 194,10 кв.м.; будівлі компресорної літ А-1 площею 157,30 кв.м.; складу ПММ літ. Ж площею73,20 кв.м.; складу крейди літ. І площею 27,20 кв.м.; складу обладнання літ. К площею 351,50 кв.м.; арматурного цеху літ. О площею 752,20 кв.м.; опалубочної майстерні літ. Ц площею 599,30 кв.м.; будівлі бетонороздавального вузла літ. Д-1, С-1 площею 733,00 кв.м.; будівлі вентиляційної, будівлі бойлерної літ. У-1 площею 38,20 кв.м.; будівлі трансформаторної підстанції літ. Ю площею 64,40 кв.м.; виробничої котельні літ. Щ площею 406 80 кв.м.; їдальні на 50 місць літ. Е площею 444,10 кв.м.; бані пральної літ. Я площею 165,80 кв.м.; теслярської майстерні літ. П площею 127,30 кв.м.; сараїв з погребами літ .С площею 54,00 кв.м.; спортивного залу літ. В площею 1 018,80 кв.м.; будівлі школи-музею Баренбойма літ. Ч площею 91,10 кв.м.; будівлі клубу літ. А площею 780,60 кв.м.; складу РМХ-70 літ. Т-1 площею 317,80 кв.м.; складу РМХ-20 літ.Ф-1 площею 238,40 кв.м.; побутового корпусу літ. Р площею 1 382,10 кв.м.; побутового корпусу на базі МЗ-2 літ Д площею 2 072,70 кв.м.; туалету літ. У площею 29,50 кв.м.; пропарочної камери літ. Ж-1, З-1, К-1, Л-1, М-1 площею 1 352,90 кв.м.; кладової для будівельних матеріалів літ. Ц-1 площею 91, 80 кв.м.; шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", вартість предмета іпотеки складає 41 585 856,00 грн.
3. Позов у частині включення до суми боргу пені у розмірі 380 411,68 грн. залишено без розгляду. 4. У задоволенні позову в частині включення до суми боргу пені у розмірі 2 751 379,10 грн. відмовлено, а також вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись вищезазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство "Мостобуд "звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30 квітня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2015 року скасувати справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва..
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 квітня 2007 року між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (змінене найменування - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - кредитор, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Мостобуд", яке в подальшому було перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" (далі - позичальник, відповідач) укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № 18/031-К (далі - кредитний договір, т.1, а.с. 25 - 35).
Відповідно до п.1 кредитного договору кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у гривнях та/або доларах США, Євро, російських рублях, швейцарських франках в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентним за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановлених НБУ за станом на дату укладення договору, 80 000 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит у строки та на умовах визначених цим договором та додатковими угодами до нього, сплачувати проценти та дотримуватись усіх погоджених умов, що визначатимуться додатковими угодами до цього договору.
За змістом п. 2.5 кредитного договору погашення кредиту здійснюється в строки (терміни), визначені цим договором та додатковими угодами до нього, але, у будь - якому разі, повне погашення кредиту має бути здійснене не пізніше останнього дня строку дії ліміту кредитування.
Відповідно до п.п. 2.6, 2.7 кредитного договору проценти нараховуються за фактичне користування кредитом по день його повернення і мають сплачуватися щомісячно по 5 число кожного місяця, починаючи з наступного від місяця надання кредиту.
Пунктами 3 та 4 кредитного договору визначено, що кредитування за договором здійснюється протягом періоду з 17.04.2007 р. по 16.04.2014 р. Конкретні умови кредитування, а саме: валюта, сума, мета та строк кредиту, розмір процентної ставки, порядок погашення кредиту, форма кредитування визначаються додатковими угодами, що укладаються між сторонами та є невід'ємною складовою частиною договору.
Сторони неодноразово вносили до Кредитного договору зміни та доповнення, а саме: 31 серпня 2007 року, 05 жовтня 2007 року, 17 квітня 2008 року, 03 листопад 2008 року, 17квітня 2009 року, 19 травня 2010 року. Також сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 18 квітня 2007 року, відповідно до якої погодили максимальний ліміт заборгованості позичальника - 50 000 000 грн. та визначили розмір відсотків за користування кредитом в наступному розмірі: 16,5% річних у гривні, 10,5% річних у Євро, 11,5% річних у доларах США, 13% річних у російських рублях, 9,5% річних у швейцарських франках.
17 квітня 2008 року сторони уклали додаткову угоду № 1/1 до кредитного договору, якою погодили наступний розмір відсотків за користування кредитними коштами: 17% річних у гривнях, 13% річних у доларах США, 13% річних у російських рублях.
03 листопада 2008 року сторони уклали додаткову угоду № 1/2 до кредитного договору, якою погодили розмір відсотків за користування кредитними коштами наступним чином: 25% річних у гривні, 18,5% річних у Євро, 16,5% річних у доларах СІІІА, 15% річних у російських рублях та встановили графік зниження максимального ліміту заборгованості.
Договором № 1/3 до кредитного договору від 17 квітня 2009 року встановлено максимальний ліміт заборгованості позичальника на рівні 35 700 000 грн. та встановлено розмір відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідно до додаткової угоди № 2 до кредитного договору від 19 травня 2010 року надання кредиту має здійснюватись окремими частинами в межах максимального ліміту заборгованості 35 700 000 грн. зі сплатою процентів в розмірі 22% річних у гривні.
Пунктом 1.4 додаткової угоди № 2 встановлено наступний графік погашення заборгованості:
- протягом лютого 2011 року - 11 900 000 грн.;
- протягом березня 2011 року - 11 900 000 грн.;
- протягом квітня 2011 року - 11 900 000 грн. та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 18 травня 2011 року.
Додатковою угодою № 2/1 до кредитного договору від 20 червня 2011 року сторони погодили відсоткову ставку кредиту до 20% річних у гривні та відстрочили кінцевий термін повернення коштів до 15 вересня 2011 року.
Згідно з п. 2 ч. 7 кредитного договору виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується: іпотекою комплексу нежитлових приміщень та споруд загальною площею 17 882,8 кв. м., що належать позичальнику та знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, заставною вартістю 49 692,0 тис. грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат 17 квітня 2007 року між банком та позивальником укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1147 (т.1, а.с. 57-62).
Відповідно до пункту 1.1 Іпотечного договору ВАТ "Мостобуд" (іпотекодавець) передало в іпотеку банку нерухоме майно - майновий комплекс загальною площею 17882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, що складається з: трансформаторної підстанції літ. Ш, площею 92,10 кв.м.; будівлі управління літ. Г площею 537,10 кв.м.; матеріального складу з рампою літ. Л площею 761,00 кв.м.; контори полігону літ. М площею 187,70 кв.м.; гаражу для вантажних машин літ. X площею 1 947,20 кв.м.; кладової для зберігання балонів літ. З, Ш-1 площею 64,10 кв.м.; бойлерної полігону літ. Г-1 площею 194,10 кв.м.; будівлі компресорної літ А-1 площею 157,30 кв.м.; склад ПММ літ. Ж площею 73,20 кв.м.; мехмайстерні літ. Н площею 864,70 кв.м.; складу крейди літ. І площею 27,20 кв.м.; складу обладнання літ. К площею 351,50 кв.м.; приміщення водогрійки літ. И площею 77,10 кв.м.; арматурного цеху літ. О площею 752,20 кв.м.; опалубочної майстерні літ. Ц пл. 599,30 кв.м.; будівлі бетонороздавального вузла літ. Д-1, С-1 площею 733,00 кв.м.; будівлі вентиляційної, будівлі бойлерної літ. У-1 площею 38,20 кв.м.; цеху з/б конструкцій літ. Є площею 1 615,30 кв.м.; будівлі трансформаторної підстанції літ. Ю площею 64,40 кв.м.; виробничої котельні літ. Щ площею 406,60 кв.м.; їдальні на 50 місць літ. Е площею 444,10 кв.м.; бані пральної літ. Я площею 165,80 кв.м.; теслярської майстерні літ. П площею 127,30 кв.м.; сараїв з погребами літ. С площею 54,00 кв.м., спортивного залу літ. В площею 1 018,80 кв. м.; будівлі школи-музею Баренбойма літ. Ч площею 91,10 кв.м.; будівлі клубу літ. А площею 780,60 кв.м.; складу РМХ-70 літ. Т-І площею 317,80 кв.м.; складу РМХ-20 літ. Ф-І площею 238,40 кв.м.; побутового корпусу літ. Р площею 1 382,10 кв.м.; побутового корпусу на базі МЗ-2 літ Р площею 2 072,70 кв.м.; навісу між кузнею і гаражем літ. О-1 площею 98,80 кв.м; туалету літ. У площею 29,50 кв.м.; пропарочної камери літ. Ж-1, З-1, К-1, Л-1, М-1 площею 1 352,90 кв.м.; кладової для будівельних матеріалів літ. Ц-1 площею 91,80 кв.м.; теплої механізованої мийки літ. Й площею 83,60 кв.м.; та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва на право власності на майновий комплекс серія МК № 010005519 виданого 13.02.2003 р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва.
Пунктом 1.2 договору сторони погодили вартість предмету іпотеки в розмірі 49 692 000,00 грн.
Відповідно до п. 4.1 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем та/або боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з п.п. 4.6.3 іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один з наступних способів: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".
Факт надання ПАТ "Укрсоцбанк" кредитних коштів ПАТ "Мостобуд" підтверджується копіями меморіальних ордерів, платіжних доручень, доданих до матеріалів справи.
14 червня 2012 року ПАТ "Укрсоцбанк" на адресу ПАТ "Мостобуд" направлено вимогу про усунення порушення зобов'язання за договором щодо сплати заборгованості, згідно якої відповідач мав повністю погасити кредит, проценти за користування коштами кредиту та штрафні санкції за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань у місячний строк з моменту її отримання, яка залишена відповідачем без задоволення.
10 лютого 2014 року на виконання положень ст. 35 Закону України "Про іпотеку" банк надіслав ПАТ "Мостобуд" (як іпотекодавцю) письмову вимогу про усунення порушення умов кредитного договору в тридцятиденний строк з моменту одержання вимоги, або передати права на предмет іпотеки у власність ПАТ "Укрсоцбанк". 12 лютого 2014 року зазначена вимога отримана ПАТ "Мостобуд", однак не виконана.
В обґрунтування позовних вимоги, позивач зазначає, що у нього виникло право, з огляду на неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 869 000,00 грн., загальний розмір якої становить 62 236 001,63 грн., на належний відповідачу предмет іпотеки - майновий комплекс загальною площею 17 882,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.
Суди попередніх інстанцій вірно визначили розмір заборгованості за кредитним договором з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України (435-15) , якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та також самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. ст. 1049, 1050 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
ПАТ,,Мостобуд"свої зобов'язання щодо повернення позивачу кредиту та сплати процентів не виконав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість відповідача за кредитом станом на 18 листопада 2013 року становила 35 700 000,00 грн., за відсотками - 23 158 141,68 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 2 757 379,10 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 380 411,16 грн., інфляційні втрати за кредитом - 178 500,00 грн., інфляційні втрати за відсотками - 61 569,68 грн., що загальною сумою становить 62 236 001,63 грн.
Матеріалами справи підтверджується виконання банком взятих на себе зобов'язань за кредитним договором та перерахування відповідачу кредитних коштів в обумовленому договором розмірі, що підтверджується копіями меморіальних ордерів, платіжних доручень. Заборгованість за основним кредитом згідно з розрахунком позивача складає 35 700 000 грн., що не заперечується відповідачем.
За період дії кредитного договору згідно з його умовами позивачем нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 25 639 904,67 грн., сплачено відсотків у розмірі 2481763,88 грн., заборгованість за відсотками складає 23 158 141,68 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
Інфляційні втрати за тілом кредиту становлять 178 500,00 грн., інфляційні втрати за відсотками складають 61 569,68 грн.
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 59 098 211,36 грн. (35 700 000 грн. заборгованості за кредитом + 23 158 141,68 грн. заборгованості за відсотками + 178 500,00 грн. інфляційні втрати за тілом кредиту + 61 569,68 грн. інфляційні втрати за відсотками).
Відповідно до уточненого розрахунку позивача ним також здійснене нарахування пені згідно умов п. 4.2 кредитного договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочку погашення кредиту за період з 15 вересня 2011 року по 12 березня 2012 року в сумі 2 751 379,10 грн.
30 квітня 2014 року до господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про застосування строку позовної давності в частині заборгованості по пені за несвоєчасне повернення коштів кредиту та несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом.
Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вимога про включення пені за прострочку погашення кредиту за період з 15 вересня 2011 року по 12 березня 2012 року в сумі 2 751 379,10 грн. до розміру боргу не може бути задоволена, враховуючи те, що для стягнення неустойки (штрафу, пені) положеннями ст. 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік та відповідачем зроблена заява про застосування судом строку позовної давності для стягнення пені.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
За приписами ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
З пункту 4.6 договору іпотеки вбачається, що укладений між сторонами, спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки обирається іпотекодержателем самостійно у відповідності до умов укладеного договору іпотеки та положень спеціального закону, зокрема, п.4.6.3 договору передбачає можливість передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату відсотків, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушення зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем належно повідомлено іпотекодавця та отримано ним вимоги про усунення порушень.
При цьому, доводи відповідача в частині підписання вимоги про усунення порушень умов кредитного договору неуповноваженою особою, є необґрунтованими, оскільки зі змісту довіреності Тараненко А.І. від 17 грудня 2013 року, яким і було підписано вимогу, останній уповноважений представляти інтереси ПАТ "Укрсоцбанк" у відносинах, крім іншого і з суб'єктами господарської діяльності будь - якої форми власності з правом підпису листів, звернень заяв тощо.
Частиною 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).
При цьому, правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі (стаття 36 цього Закону).
Таке застереження сторони передбачили у п.4.6.3 іпотечного договору, згідно з яким іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Статтею 39 вказаного Закону передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Тобто, якщо іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки (у даному випадку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до вимог статті 37 Закону), він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень статті 39 Закону.
Крім того, як роз'яснено п.4.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 листопада 2014 року № 1 (va001600-14) Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів у разі встановлення у договорі такого способу звернення стягнення, як набуття права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право звернутись до суду з відповідним позовом.
Враховуючи вищезазначені норми та зважаючи на те, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку не перешкоджає іпотекодержателю застосувати в судовому порядку за рішенням суду звернення стягнення на майно шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки, відповідно до ст.ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку", колегія суддів вважає наведене законною підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
На замовлення ПАТ "Укрсоцбанк" здійснено незалежну оцінку визначення вартості предмета іпотеки та до матеріалів справи надано Звіт про незалежну оцінку майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8.
У відповідності до даного звіту про оцінку вартості майна від 11 жовтня 2013 року, виготовленого спеціалістом ПП Енергомакс", який діє на підставі Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 12021/11, виданого ФДМ України 09 червня 2011 року, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Чумаченко М.В. № 3972, ринкова вартість предмета іпотеки складає 24869000,00 гривень.
У даній справі спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Генерального договору на здійснення кредитування № 18/031-К від 17 квітня 2007 року, який забезпечено іпотечним договором, у відповідності до п. 1.1 якого ПАТ "Мостобуд" передало в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" нерухоме майно - майновий комплекс загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8.
Відповідно до п. 1.2 іпотечного договору від 17 квітня 2007 року вартість предмету іпотеки визначається за згодою сторін і становить 49 692 000,00 грн.
Відповідно до Висновку про незалежну оцінку майна від 11 жовтня 2013 року (дата оцінки 09 жовтня 2013 року), виконаного на замовлення позивача ПП "Енергомакс" та доданого до позову, як підстава визначення вартості предмета іпотеки, вартість іпотечного майна становить 29 842 800 грн. з ПДВ. Як вбачається зі звіту, загальна площа, згідно іпотечного договору становить 17 882,80 кв. м., оцінювана площа - 10 707,40 кв. м.
У матеріалах справи наявний звіт про незалежну оцінку вартості майна від 29 грудня 2008 року - комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, виконаний на замовлення ВАТ,,Мостобуд". Відповідно до даного звіту ринкова вартість об'єкту оцінки становить 82 779 000,00 грн. без урахування ПДВ, при цьому для оцінки визначалась площа 14 219,9 кв. м.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Позивачем заявлено вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на майновий комплекс, моментом набуття іпотекодержателем (позивачем) права власності на предмет іпотеки слід вважати час вирішення даного спору. З позовом до суду позивач звернувся 12 березня 2014 року, а рішення у справі прийнято 30 квітня 2014 року, тоді як Звіт про оцінку майна, наданий позивачем, складено 11 жовтня 2013 року, датою оцінки є 09 жовтня 2013 року. Оскільки з дати проведення оцінки до подання позову в суд та прийняття рішення сплинув тривалий час (понад п'ять місяців), протягом якого в економіці України, зокрема, на ринку нерухомості відбулися суттєві зміни, в тому числі у визначенні ціни об'єктів нерухомості, колегія суддів не може вважати поданий позивачем звіт та визначену ним вартість предмета іпотеки такою, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку".
Якщо під час розгляду справи сторони погоджуються з оцінкою майна - предмету іпотеки, зазначеною у договорі, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо ж між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи. Аналогічну позицію викладено в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин, проведеному Верховним Судом України.
У звязку з наведеним апеляційним судом у даній справі було призначено судову будівельно - технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання щодо вартості предмету іпотеки за Іпотечним договором від 17 квітня 2007 року - майнового комплексу загальною площею 17 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, на даний час.
Відповідно до висновку судової будівельно - технічної експертизи № 12432, проведеної Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Бокаріуса, складеного 16 березня 2015 року, ринкова вартість майнового комплексу (будівель та споруд) загальною площею 12 445,1 кв. м. по вул. Баренбойма, 8 в м. Києві станом на березень 2015 р. складає 41 585 856 грн.
При цьому, відповідно до висновку, оцінені були наступні будівлі та споруди, загальною площею 12 445,10 кв. м.: трансформаторна підстанція літ. Ш. площею 92,10 кв. м.; будівля управління літ. Г площею 537,10 кв. м.; контора полігону літ. М площею 187,70 кв.м.; кладова для зберігання балонів літ. З Ш-1 площею 64,10 кв.м.; бойлерна полігону літ Г-1 площею 194,10 кв.м.; будівля компресорної літ А-1 площею 157,30 кв.м.; склад ПММ літ. Ж площею 73,20 кв.м.; склад крейди літ. І площею 27,20 кв.м.; склад обладнання літ. К площею 351,50 кв.м.; арматурний цех літ. О площею 752,20 кв.м.; опалубочна майстерня літ. Ц площею 599,30 кв.м.; будівля бетонороздавального вузла літ. Д-1, С-1 площею 733,00 кв.м.; будівля вентиляційної, будівля бойлерної літ. У-1 площею 38,20 кв.м.; будівля трансформаторної підстанції літ. Ю площею 64,40 кв.м.; виробнича котельня літ. Щ площею 406 80 кв.м.; їдальня на 50 місць літ. Е площею 444,10 кв.м.; баня пральної літ. Я площею 165,80 кв.м.; теслярська майстерня літ. П площею 127,30 кв.м.; сараї з погребами літ .С площею 54,00 кв.м.; спортивний зал літ. В площею 1 018,80 кв.м.; будівля школи-музею Баренбойма літ. Ч площею 91,10 кв.м.; будівля клубу літ. А площею 780,60 кв.м.; склад РМХ-70 літ. Т-1 площею 317,80 кв.м.; склад РМХ-20 літ.Ф-1 площею 238,40 кв.м.; побутовий корпус літ. Р площею 1 382,10 кв.м.; побутовий корпус на базі МЗ-2 літ Д площею 2 072,70 кв.м.; туалет літ. У площею 29,50 кв.м.; пропарочна камера літ. Ж-1, З-1, К-1, Л-1, М-1 площею 1 352,90 кв.м.; кладова для будівельних матеріалів літ. Ц-1 площею 91, 80 кв.м.
Відповідно до експертного висновку при натуральному обстеженні будівель та споруд по вул. Баренбойма, 8 в м. Києві встановлено, що матеріальний склад з рампою літ. Л площею 761,0 кв.м., гараж для вантажних машин літ. Х площею 1 947,20 кв.м., мехмайстерня літ. Н площею 864,70 кв.м., приміщення водогрійки літ. И площею 77,10 кв.м., цех з/б конструкцій літ. Є площею 1 615,30 кв.м., навіс між кузнею і гаражем літ. О-1 площею 98,80 кв.м., тепла механізована мийка літ. Й площею 83,60 кв.м. - знесені.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстнації, що зазначений висновок є обґрунтованим, містить докладний опис проведеного дослідження, чіткий висновок з поставленого перед експертом питання. Висновок скаржником не спростований, підстав для визнання його таким, що не може бути прийнятий до уваги, сторонами не зазначено.
Доводи відповідача, щодо неповноти висновку, оскільки існує необхідність дослідження економічної частини предмета іпотеки, як цілісного майнового комплексу, були предметом розгляду суду апеляційної інстанції та є необґрунтованими, оскільки з договору іпотеки не вбачається, що предметом іпотеки є саме,,цілісний майновий комплекс" з закінченим технологічним процесом у розумінні чинного законодавства.
Відтак, зазначений висновок є належним та допустимим доказом у даній справі, в розумінні ст. 34 ГПК України, та правомірно прийнятий судом.
За змістом ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
З огляду на наведену норму закону, враховуючи що висновком експертизи встановлено факт знищення (знесення) будівель та споруд, що входять до складу майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 8, переданого в іпотеку, а саме: матеріального складу з рампою літ. Л площею 761,0 кв.м., гаражу для вантажних машин літ. Х площею 1 947,20 кв. м., мехмайстерні літ. Н площею 864,70 кв.м., приміщення водогрійки літ. И площею 77,10 кв.м., цеху з/б конструкцій літ. Є площею 1 615,30 кв.м., навісу між кузнею і гаражем літ. О-1 площею 98,80 кв.м., теплої механізованої мийки літ. Й площею 83,60 кв.м., суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про припинення іпотеки в частині зазначених приміщень.
Позивачем заявлена до стягнення частина заборгованості за кредитним договором в розмірі 24 869 000 грн., яка була ним визначена виходячи зі звіту оцінки майна від 11 жовтня 2013 року.
З огляду на висновок судової будівельно - технічної експертизи № 12432 від 16 березня 2015 року, відповідно до якого ринкова вартість майнового комплексу (будівель та споруд) загальною площею 12 445,1 кв.м. по вул. Баренбойма, 8 в м. Києві станом на березень 2015 р. складає 41 585 856 грн., враховуючи приписи ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності на нього, підлягають задоволенню за ціною, визначеною судовою експертизою на момент розгляду даної справи, а саме 41 585 856 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ "Мостобуд" за кредитним договором, загальний розмір якої становить 59 098 211,36 грн.
Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну Публічного акціонерного товариства "Мостобуд " залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2015 року зі справи № 910/4011/14 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
І. А. Плюшко
С. С. Самусенко
В. І. Татьков