Головуючий суддя Бакуліна С.В., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Маркет Пак" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 914/2774/14 господарського суду Львівської області за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Маркет Пак" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділу освіти Залізничного району управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: Грицин Я.М. дов. № 2302-вих-1331 від 08.06.2015 року, - відповідача: не з'явився,- третьої особи: не з'явився

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі за текстом - Управління комунальної власності Львівської міськради) звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Маркет Пак" (далі за текстом - ТОВ "Преміум Маркет Пак") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - відділу освіти Залізничного району управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.10.2014 року у справі № 914/2774/14 позовні вимоги Управління комунальної власності Львівської міськради задоволено: розірвано договір № 3-8347-12 від 22.06.2012 року (стосовно оренди нерухомого майна: приміщення загальною площею 219, 9 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Караджича 29); зобов'язано ТОВ "Преміум Маркет Пак" у місячний строк (з моменту вступу у законну силу даного рішення) звільнити приміщення першого поверху (загальною площею 219, 9 м. кв. що знаходиться у будинку № 29 на вулиці Караджича у місті Львові (і що перебували в оренді згідно з умовами Договору № 3-8347-12 від 22.06.2012 року) та передати їх, упродовж зазначеного строку, Управлінню комунальної власності Львівської міськради за актом приймання-передавання, складеним ТОВ "Преміум Маркет Пак" із відділом освіти Залізничного району управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради - Балансоутримувачем приміщення.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Преміум Маркет Пак" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2014 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 914/2774/14 апеляційну скаргу ТОВ "Преміум Маркет Пак" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТОВ "Преміум Маркет Пак" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 914/2774/14 та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 4, 22, 32, 59 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 11.06.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролової Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Маркет Пак" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 23.06.2015 року № 03-05/1027 для розгляду касаційної скарги у справі № 914/2774/14, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.06.2012 року Управлінням комунальної власності Львівської міськради (Орендодавець) та ТОВ "Преміум Маркет Пак" (Орендар) уклали Договір оренди № 3-8347-12 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), згідно з розділу 1 якого Орендодавець на підставі наказів Управління комунальної власності від 06.06.2012 року № 40-А та від 14.06.2012 року № 41-А, передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі Відділу освіти Залізничної районної адміністрації (Балансоутримувач). Об'єктом оренди є приміщення першого поверху загальною площею 219, 9 м. кв., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Караджича, 29.

Так, 25.06.2012 року сторонами складено акт приймання-передачі, згідно якого відділ освіти Залізничної райдержадміністрації Львівської міської ради здав, а ТОВ "Преміум Маркет Пак" прийняв нежитлове приміщення за адресою м. Львів, вул. Караджича, 29 під індексами 1-11, 13-26, загальною площею 219, 9 кв. м.

Положеннями п. 4.1. Договору сторони погодили, що термін договору оренди визначено з 22.06.2012 року до 29.04.2015 року включно.

Згідно п. 5.3. Договору орендна плата сплачується орендодавцем не пізніше 20 числа за попередній місяць у встановленими нормативними документами власника орендованого майна порядку. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, є підставою для дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 7.2.Положення про оренду майна територіальної громади міста Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 року, орендна плата (за користування об'єктами, що перебувають на балансі закладів освіти) підлягала сплаті на рахунок Балансоутримувача (у повному обсязі).

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що в подальшому ухвалою Львівської міської ради № 2694 від 23.09.2013 року вирішено, що з 01.01.2014 року орендна плата за користування об'єктами, які перебувають на балансі закладів освіти, підлягає сплаті у такій пропорції: 10 % плати - на рахунок Управління комунальної власності (Орендодавця), 90 % плати на рахунок Балансоутримувача.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з 01.01.2014 року третьою особою надсилались (вручались) відповідачу рахунки на сплату орендних платежів у розмірі 90 %, однак відповідачем впродовж січня - травня 2014 року платежі за оренду майна не здійснювались.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що третьою особою пред'явлено відповідачу рахунок № 51 від 14.05.2014 року, в якому зазначено наявний борг у сумі 59 281, 46 грн. та суму поточного платежу 5 357, 89 грн., однак відповідачем 17.06.2014 року оплачено лише 10 000, 00 грн.

Крім того, судами встановлено, що позивачем (орендодавцем) у 2014 року надсилались відповідачу рахунки на сплату щомісячних платежів у розмірі 10 % від суми орендних платежів, які залишились без належного реагування відповідача.

Отже, відповідач, отримуючи рахунки позивача та третьої особи на сплату щомісячних орендних платежів, допустив невиконання грошових зобов'язань понад три місяці, що є порушенням абз. 1 п. 5.3. Договору, а відтак суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що дані обставини, згідно абз. 3 п.5.3. Договору та ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", є підставою для дострокового розірвання Договору оренди.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про розірвання Договору оренди № 3-8347-12 від 22.06.2012 року та зобов'язання повернути приміщення загальною площею 219, 9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Караджича, 29 Управлінню комунальної власності в особі відділу освіти Залізничного районного управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (балансоутримувач).

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Положеннями абз. 3 п. 5.3. Договору сторони погодили, що несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач допустив невиконання грошових зобов'язань понад три місяці по орендних платежах згідно Договору № 3-8347-12 від 22.06.2012 року, що відповідно є підставою для розірвання такого Договору.

Необґрунтованими є доводи відповідач про те, що в нього наявне право на зарахування у рахунок орендних платежів, вартості ремонту приміщень та можливість оплати орендної плати у натуральній формі з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7.5. Договору капітальний та поточний ремонт, реконструкцію, технічне переобладнання об'єкта оренди, проводиться тільки з дозволу Орендодавця з наданням проектно-кошторисної документації, виготовлення за рахунок Орендаря до початку проведення робіт і затвердженої в установленому порядку.

Положеннями п. 5.4. Договору сторони погодили, що орендна плата за погодженням сторін може встановлюватись у натуральній або грошово-натуральній формі на підставі додаткової угоди.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що твердження відповідача щодо наявності у нього права на зарахування в орендні платежі вартості ремонту приміщень є безпідставними, оскільки докази виконання будівельних робіт в орендованих приміщеннях та факт погодження із Орендодавцем проведення таких, який згідно умов п. 7.5. Договору є обов'язковим, в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України, відповідачем не надано.

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 34 ГПК України, про відсутність заборгованості перед позивачем та третьою особою по орендних платежах по Договору № 3-8347-12 від 22.06.2012 року, відповідачем не надано, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правової підстави для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку передбаченого п. 5.3. Договору та ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 651, 782 Цивільного кодексу України.

Так, дійсно умовами п. 5.4. Договору та законодавством передбачена можливість оплати орендної плати у натуральній формі, однак така оплата може здійснюватись виключно за погодженням сторін та на підставі додаткової угоди.

Судами попередніх інстанцій не встановлено наявності відповідної згоди позивача на сплату орендної плати відповідачем за договором оренди № 3-8347-12 у натуральній формі, оскільки додаткова угода до спірного договору не укладалась, а подана додаткова угода до договору оренди № 3-8347-12 від 22.06.2012 року підписана лише зі сторони відповідача і скріплена його печаткою, доказів надіслання такої угоди позивачу у справі не надано, а тому необхідне волевиявлення позивача відсутнє.

Крім того, судами обґрунтовано відхилено доводи позивача позивач про таку підставу позову, як нецільове використання відповідачем майна, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження такого факту, а поданий акт перевірки від 23.01.2014 року не містить конкретних даних про нецільове використання майна та не визначає строку такого використання.

За приписами ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та положення п. 9.1. Договору оренди, припинення дії Договору у зв'язку з його розірванням є підставою для повернення відповідачем (Орендарем) приміщень Орендодавцю.

Акт приймання-передавання об'єкта оренди (стосовно повернення майна), згідно з умовами п. 9.3. Договору та вимогами Орендодавця підлягає складенню та підписанню Орендарем та Балансоутримувачем приміщень.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення, зокрема, вказуються найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про обґрунтованість позовної вимоги про повернення майна та звільнення відповідачем орендованих приміщень з встановлення місячного строку для такого повернення, з огляду на те, що звільнення Орендарем приміщень від власних речей та повернення майна Орендодавцю потребують певного часу.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржників не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Маркет Пак" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 914/2774/14 залишити без задоволення.