головуючого - судді Дерепи В.І., суддів: Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.15 у справі № 911/5445/14 господарського суду Київської області за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про стягнення суми за участю представників від: позивача Король А.С., Деревинська О.М. (дов. від 25.12.14) відповідача Петрик І.Й. (дов. від 30.03.15)

Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до господарського суду Київської області з позовом про стягнення із Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" 793475,12 грн. за порушення умов договору № 3/08-ЕЕ/4695/01 від 15.05.08.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.02.15 (суддя Конюх О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Гончарова С.А., суддів: Самсіна Р.І.,

Шаптали Є.Ю.), в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з підстав неможливості нарахування штрафних санкцій під час дії мораторію, введеного щодо відповідача.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити, посилаючись на невірне застосування судами ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити постанову без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 15.05.08 між Державним підприємством "Енергоринок" та Відкритим акціонерним товариством "Укренерговугілля", правонаступником якого є Державне підприємство "Регіональні електричні мережі", укладено договір № 3/08-ЕЕ/4695/01 (чинний на момент вирішення спору, згідно якого Державне підприємство "Енергоринок" зобов'язується продавати, а Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що перерахування коштів Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" за куплену у Державного підприємства "Енергоринок" електроенергію здійснюються кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов п. 6.3 договору і зараховується сторонами як плата за електричну енергію, куплену Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" у Державного підприємства "Енергоринок" у цьому місяці з урахуванням умов п.п. 6.4, 6.5 цього Договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 6.3 Договору 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця Державне підприємство "Енергоринок" перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Державним підприємством "Енергоринок", як оплата Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" електричної енергії, купленої за першу, другу та третю декаду місяця відповідно.

Нормами пп. 6.3.1 Договору в разі, якщо сума оплати, здійсненої Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" за відповідну декаду, менша за визначену відповідно до п. 6.3 Договору суму оплати з врахуванням переплати за попередню (-і) декаду (-и) розрахункового місяця, Державне підприємство "Енергоринок" надсилає Державному підприємству "Регіональні електричні мережі" факсимільним зв'язком попередження про неповну декадну оплату електроенергії, купленої у Державного підприємства "Енергоринок". Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" зобов'язується здійснити перерахування недостатньої суми з поточного рахунку Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на поточний рахунок із перерахування недостатньої суми з поточного рахунку Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Державного підприємства "Енергоринок" впродовж двох банківських днів після закінчення відповідної декади, вказавши при цьому в призначенні платежу декаду, за яку здійснюється доплата.

Пунктом 6.3.2 Договору зазначено, що у випадку нездійснення Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" доплати згідно п. 6.3.1 Договору, Державне підприємство "Енергоринок" через 3 банківські дні після закінчення відповідної декади має право виставити Державному підприємству "Регіональні електричні мережі" вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,05% від недоплаченої суми.

Позовними вимогами у даній справі є стягнення з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" штрафу 793475,12 грн. за порушення умов договору № 3/08-ЕЕ/4695/01 від 15.05.08 щодо строків та розміру подекадної оплати купованої електроенергії в січні-вересні 2014 року.

Судами визнаний факт порушення відповідачем дисципліни платежів, втім, штраф не стягнутий з посиланням на наступне. Ухвалою господарського суду Київської області від 03.01.13 порушено провадження у справі № Б911/46/11/13-г про банкрутство Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" за заявою державного підприємства "Енергоринок" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який діяв до 17.10.14 (тобто санкції за січень-вересень 2014 нараховані в період дії мораторію). З огляду на приписи ст. 12 цього закону, яка забороняє нарахування штрафних санкції в період дії мораторію, судами в позові відмовлено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до статей 1, 12 Закону № 2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна дійти висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного і є похідними від нього. Таким чином, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після його введення, то не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Тому нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі. Вищевказаної позиції дотримується, зокрема, Верховний Суд України у постановах від 25.06.11 (№ 21-113а11) та від 7.05.12 (№ 21-289а11), від 02.12.14 (№ 21-543а14).

При прийнятті судових актів судами вищевказаного не враховано, що є підставою для скасування судових актів у справі з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" задовольнити частково, рішення господарського суду Київської області від 17.02.15 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.15 у справі № 911/5445/14 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.