головуючого: суддів: Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. Жукової Л.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Арт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 у справі № 910/12064/14 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Арт" про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсним інвестиційного договору за участю представників сторін:

від прокуратури: Суходольський С.М. посв.;

від позивача: Безносик А.О. за довіреністю;

від відповідача: Ништик О.А. за довіреністю;

від відповідача-1: Ништик О.А. за довіреністю;

від відповідача-2: Перепилішин К.М. за довіреністю;

від відповідача-3: Сухомяткін К.М. за довіреністю.

У червні 2014 року заступник прокурора міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП "Київтранспарксервіс", ТОВ "Київ-Арт" про:

- визнання незаконним та скасування пункту 8 Переліку обєктів, які потребують залучення інвестицій, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.01.2012 № 63 (ra0063017-12) (в редакції розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2013 № 1601 (ra1601017-13) ) "Про проведення інвестиційних конкурсів із залученням інвесторів до реалізації проектів будівництва та експлуатації багаторівневих паркінгів з обєктами транспортної інфраструктури та обслуговування населення у м. Києві";

- визнання незаконним та скасування розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.01.2014 № 92 (ra0092017-14) "Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до будівництва наземного паркінгу з обєктами транспортної інфраструктури та будівлею громадського призначення на вул. Святошинській - просп. Перемоги та пл. Героїв Бреста у Святошинському районі";

- визнання недійсним інвестиційного договору від 07.02.2014 № 050-13/І/134 про реалізацію інвестиційного проекту будівництва наземного паркінгу з обєктами транспортної інфраструктури та будівлею громадського призначення по вул. Святошинській - просп. Перемоги та пл. Героїв Бреста у Святошинському районі міста Києва, укладеного між Департаментом економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП "Київтраспарксервіс" та ТОВ "Київ-Арт".

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі № 910/12064/14 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі № 910/12064/14 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано пункт 8 Переліку обєктів, які потребують залучення інвестицій, затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 63 від 17.01.2012 (ra0063017-12) (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1601 від 12.09.2013 (ra1601017-13) ) "Про проведення інвестиційних конкурсів із залученням інвесторів до реалізації проектів будівництва та експлуатації багаторівневих паркінгів з обєктами транспортної інфраструктури та обслуговування населення у міста Києві". Визнано незаконним та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.01.2014 № 92 (ra0092017-14) "Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до будівництва наземного паркінгу з обєктами транспортної інфраструктури та будівлею громадського призначення на вул. Святошинській - просп. Перемоги та пл. Героїв Бреста у Святошинському районі міста Києва". Визнано недійсним інвестиційний договір № 050-13/і/134 від 07.02.2014 про реалізацію інвестиційного проекту будівництва наземного паркінгу з обєктами транспортної інфраструктури та будівлею громадського призначення по вул. Святошинській - просп. Перемоги та пл. Героїв Бреста у Святошинському районі, укладений між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП "Київтранспарксервіс" та ТОВ "Київ-Арт".

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Київ-Арт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 скасувати, рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Київської міської ради № 116/5503 від 31.03.2011 (ra0116023-11) Про надання комунальному підприємству Київтранспарксервіс земельних ділянок для паркування автотранспорту та будівництва наземно-підземних паркінгів з обєктами транспортної інфраструктури на вул. Святошинській - просп. Перемоги та пл. Героїв Бреста у Святошинському районі міста Києва затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальному підприємству Київтранспарксервіс для паркування автотранспорту та будівництва наземно-підземних паркінгів з обєктами транспортної інфраструктури.

Пунктом 2 рішення комунальному підприємству надано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 0,58 га, в тому числі земельну ділянку площею 0,20 га (кадастровий номер 8000000000:75:215:001) та земельну ділянку площею 0,38 га (кадастровий номер 8000000000: 75:215:002) для зазначених вище цілей.

На підставі вказаного вище рішення КП "Київтранспарксервіс" видано державні акти на право постійного користування земельними ділянками № 05-9-00091 та № 05-9-00090 від 21.05.2012. Цільове призначення земельних ділянок - паркування автотранспорту та будівництво наземно-підземних паркінгів з обєктами транспортної інфраструктури.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2013 № 1601 (ra1601017-13) проект будівництва наземного паркінгу з обєктами транспортної інфраструктури та будівлею громадського призначення на вул. Святошинській - просп. Перемоги та пл. Героїв Бреста у Святошинському районі був визначений інвестиційно-привабливим та включений до переліку обєктів, які потребують залучення інвестицій.

Пунктом 8 Переліку обєктів, які потребують залучення інвестицій, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 63 від 17.01.2012 (ra0063017-12) (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1601 від 12.09.2013 (ra1601017-13) ), передбачено будівництво наземного паркінгу з обєктами транспортної інфраструктури та будівлею громадського призначення на вул. Святошинській - просп. Перемоги та пл. Героїв Бреста у Святошинському районі.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.01.2014 № 92 (ra0092017-14) за результатами інвестиційного конкурсу відповідно до рішення постійно діючої конкурсної комісії (протокол від 14.11.2013 № 52/2013 засідання постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо обєктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва), утвореної розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.10.2007 № 1403 (ra1403017-07) ), ТОВ Київ-Арт (код ЄДРПОУ 35265987) було визначено переможцем.

07.02.2014 був укладений інвестиційний договір № 050-13/і/134 про реалізацію інвестиційного проекту будівництва наземного паркінгу з обєктами транспортної інфраструктури та будівлею громадського призначення по вул. Святошинській - просп. Перемоги та пл. Героїв Бреста у Святошинському районі, між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП "Київтранспарксервіс" та ТОВ "Київ-Арт".

Звертаючись до суду з позовом, прокурор посилався на те, що розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та умовами інвестиційного договору передбачено використання земельних ділянок, переданих КП "Київтраспарксервіс", не за цільовим призначенням, тобто окрім будівництва наземного паркінгу з обєктами транспортної інфраструктури, з метою чого земельні ділянки передавались КП "Київтраспарксервіс", передбачено будівництво будівлі громадського призначення, про яку взагалі не йдеться у рішенні Київської міської ради від 31.03.2011 № 116/5503 (ra0116023-11) .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що ні оскаржувані розпорядження, ні інвестиційний договір не суперечать рішенню Київської міської ради від 31.03.2011 № 116/5503 (ra0116023-11) , оскільки передбачені ними будівля громадського призначення відноситься до обєктів дорожнього сервісу, тобто до транспортної інфраструктури.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків, вказавши на те, що з аналізу розпоряджень вбачається, що окрім будівництва наземного паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури передбачено будівництво будівлі громадського призначення, з якого рішення Київською міською радою не приймалось, що є зміною цільового призначення земельної ділянки.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, вважає його помилковим та таким, що не відповідає матеріалам справи, з огляду на наступне.

Як вказувалось вище, цільове призначення земельних ділянок, на які було видано відповідні розпорядження та укладено договір, - паркування автотранспорту та будівництво наземно-підземних паркінгів з обєктами транспортної інфраструктури.

До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

Відповідно до п. 2 Статті 71 Земельного кодексу України (2768-14) , до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, в тому числі майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу.

Відповідно до Закону України "Про автомобільні дороги" (2862-15) об'єкти дорожнього сервісу - спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми), автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об'єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства

Згідно з Додатком А ДБН В.2.2-9-2009 до основних груп будинків та приміщень громадського призначення в тому числі відносяться: будинки, споруди та приміщення підприємств торгівлі та харчування; будинки, споруди та приміщення транспорту, призначені для безпосереднього обслуговування населення (Вокзали усіх видів транспорту, контори обслуговування пасажирів та транспортні агентства, касові павільйони); будинки, споруди та приміщення комунального господарства (в т.ч. громадські туалети) та багатофункціональні будинки та комплекси, що включають приміщення різного призначення.

Таким чином, ні оскаржувані розпорядження, ні інвестиційний договір не суперечать рішенню Київської міської ради від 31.03.2011 № 116/5503 (ra0116023-11) , оскільки передбачені ними будівлі громадського призначення відносяться до об'єктів дорожнього сервісу, тобто до транспортної інфраструктури.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що даними розпорядженнями затверджені процедурні моменти проведення інвестиційного конкурсу, а саме: розпорядженням № 1601 від 12.09.2013 р. (ra1601017-13) проект будівництва включно до переліку об'єктів, які потребують залучення інвестицій; розпорядженням № 92 від 25.01.2014 р. (ra0092017-14) затверджено переможця інвестиційного конкурсу. Тобто, оскаржувані розпорядження не реалізують повноваження власника землі та не регулюють земельних відносин.

Щодо вимоги про визнання недійсним інвестиційного договору від 07.02.2014 р. № 050-13/і/134, колегія суддів також вважає правомірним висновок місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що інвестиційний договір від 07.02.2014 р. № 050-13/і/134 укладений на виконання Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) № 1601 від 12.09.2013 р. (ra1601017-13) та № 92 від 25.01.2014 (ra0092017-14) .

Даним договором затверджені умови реалізації інвестиційного конкурсу, а також основні права та обов'язки організатора конкурсу, замовника конкурсу та інвестора.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Спірний Інвестиційний договір підписаний повноважними представниками сторін за вільним волевиявленням учасників договору у відповідності до ст. 627 ЦК України та істотні умови спірного договору узгоджені, шляхом підписання договору без зауважень.

Так, місцевим господарським судом встановлено, що в момент підписання і по сьогоднішній день сторони Інвестиційного договору не порушували положень вказаного Договору, зміст його не суперечить моральним засадам суспільства, а також сторони діяли лише в межах чинного законодавства, тому вимога про визнання його недійсним є безпідставною.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) (статті 1, 8 Конституції України), а відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Законодавством встановлено, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що прокурор необґрунтовано стверджує про протиправність укладання спірного договору, оскільки за його змістом вбачається що він укладений на підставі вільного волевиявлення, не суперечить законодавству, не порушує права і охоронювальні законом інтереси громадян або суб'єктів господарювання.

Сторонами Інвестиційного договору не було здійснено жодних дій, що порушували би норми чинного законодавства, а тому ніяким чином не нанесено державі шкоди.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи рішення у справі, оцінивши подані сторонами докази та надавши їм належну правову оцінку дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про те, що зазначені земельні ділянки використовуються в межах їх цільового призначення, оскільки будівля громадського призначення передбачена в умовах конкурсу (в тому числі приміщення громадської вбиральні), є супутніми об'єктами транспортної інфраструктури (дорожнього сервісу) в рамках реалізації проекту будівництва паркінгу, що в свою чергу відповідає п.2 Статті 71 Земельного кодексу України (2768-14) , Закону України "Про автомобільні дороги" (2862-15) та ДБН В.2.2-9-2009.

Враховуючи те, що оскаржувані розпорядження та інвестиційний договір від 07.02.2014 року № 050-13/І/134 є правомірними, а доводи прокурора є необґрунтованими, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського про відмову в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого суду надавши не вірну юридичну оцінку обставинам, дійшов помилкових висновків про задоволення позовних вимог, в зв'язку з чим постанова Київського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва залишенню в силі.