Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДУРГЕНТ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року у справі господарського суду міста Києва за позовом комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" Шевченківського району м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДУРГЕНТ" про зобов'язання звільнити приміщення, в засіданні взяли участь представники:

- позивача: Косенко Н.Ю., - відповідача: Козлова О.В.,

У жовтні 2014 року комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" Шевченківського району м. Києва" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Медургент" про зобов'язання звільнити приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір від 28.08.2008 року про передачу в користування (оренду) нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва є розірваним у зв'язку із закінченням строку його дії, а тому відповідач повинен повернути орендоване майно.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року (суддя Зеленіна Н.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року (колегія суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуючий, судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.,) рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року у справі скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Медургент" звільнити займане ним орендоване нежиле приміщення загальною площею 65,0 кв.м, розташоване за адресою: вул. Ризька, 1, корп. 1, поверх 3, та передати його за актом прийому-передачі комунальному некомерційному підприємству "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" Шевченківського району м. Києва. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Медургент" на користь комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" Шевченківського району м. Києва 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Медургент" на користь комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" Шевченківського району м. Києва 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДУРГЕНТ" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року скасувати і залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року з даної справи.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

В судовому засіданні була оголошена перерва до 17.06.2015 року.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.08.2008 року Київського міською радою прийнято рішення № 92/92 (ra0092023-08) про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду на конкурсних засадах, яким вирішено передати майно територіальної громади міста Києва в оренду переможцям конкурсу, зокрема товариству з обмеженою відповідальністю "Медургент" нежиле приміщення площею 65 кв. м., що розташоване на третьому поверсі за адресою: вул. Ризька, 1, корп. 1 строком на 2 року 364 дні.

28.08.2008 року між Поліклінікою № 3 Шевченківського району м. Києва, правонаступником якого є комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" Шевченківського району м. Києва" (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Медургент" (Орендар) було укладено попередній договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, відповідно до умов якого, Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 92/92 від 28.08.2008 року (ra0092023-08) передає, а Орендар приймає нерухоме майно за адресою: вул. Ризька, 1, корп. 1 для надання медичних послуг хірургічного профілю, лікування патологій хребта.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що об'єктом оренди є нежиле приміщення площею 65 кв. м., що розташоване на третьому поверсі.

Згідно з п. 9.1, 9.5 Договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє з 28.08.2008 року до дати затвердження незалежної оцінки. Дія договору припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який він був укладений.

Пунктом 9.3 Договору, сторони погодили, що після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.07.2013 року у справі № 5011-11/815-2012 за позовом Поліклінікою № 3 Шевченківського району м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю "Медургент" про стягнення 535,09 та звільнення приміщення, яке набрало законної сили встановлено, що укладений 28.08.2008 року між сторони не є попереднім договором і за своїм змістом та правовою природою є договором оренди, який містить істотні умови договору оренди.

Судом при розгляді зазначеної справи встановлено, що договір від 28.08.2008 року, укладений між сторонами строком на 2 року 364 дні та діє до 27.08.2011 року.

Рішенням місцевого господарського суду від 17.01.2013 року у справі № 5011-11/7815-2012 встановлено, що договір оренди від 28.08.2008 року не припинив свою дію 27.08.2011 року.

Отже, враховуючи приписи ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду від 04.07.2013 року у господарській справі № 5011-11/7815-2012 є преюдиціальними і не доказуються при розгляді даної справи, в якій беруть участь ті самі особи.

Правовідносини з оренди державного та комунального майна, врегульовуються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , гл. 58 Цивільного кодексу України (435-15) та відповідними положеннями Господарського кодексу України (436-15) .

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди) то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В силу приписів ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.07.2014 року позивач на адресу відповідача надіслав листа № 428, з вимогою оплатити вартість фактичного користування приміщенням, у зв'язку із закінченням строку дії договору, закінченням терміна дії ліцензії на медичну практику товариства з обмеженою відповідальністю "Медургент", порушенням істотних умов договору.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що зазначеним вище листом позивач висловив свої заперечення щодо подальшого продовження дії договору оренди, з урахуванням обставин, встановлених у рішенні суду від 04.07.2013 року у справі № 5011-11/7815-2012, дійшов вірного висновку, що договір оренди від 28.08.2008 року не був пролонгований і припинив дію 26.08.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 4.14. договору передбачено, що орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Враховуючи вищевикладене, умови договору та приписи ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 785 ЦК України, а також того, що відповідач продовжує користуватись орендованим за договором приміщенням після його припинення, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її зміни чи скасування.

Доводи скаржника, про необхідність залучення до участі у справі Київську міську раду, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що позивач є правонаступником поліклініки № 3 Шевченківського району м. Києва, яка в свою чергу є орендодавцем і стороною за договором оренди від 28.08.2008 року, а відповідно до позивача перейшли права та обов"язки за вказаним договором оренди. Крім того, об"єкт оренди на підставі рішення Київської міської ради від 17.04.2013 року було передано комунальному некомерційному підприємству "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" Шевченківського району м. Києва на праві оперативного управління, а питання про продовження дії договору на підставі п.9.3 договору вирішуються Київською міською радою, рішення якої з цього питання в матеріалах справи відсутнє.

Щодо решти доводів, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваної постанови, а лише зводяться до переоцінки досліджених судом доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.