ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" про стягнення 165 263,07 грн. заборгованості за зберігання продукції, 17 454,01 грн. пені, 37 249,94 грн. інфляційних втрат, 3 690,11 грн. -3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки товару від 23.05.2012 № 26/03.

У зустрічному позові, який прийнятий судом для спільного розгляду з первісним позовом, ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" просило: розірвати договір поставки товару від 23.05.2012 № 26/03, який укладений між сторонами спору, у зв'язку з істотним порушенням умов договору ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ"; визнати недійсними пункти 7.3, 7.4 даного договору і пункт 6 специфікації від 17.01.2013 № 14 до договору у зв'язку з тим, що відповідні частини правочину суперечать приписам частини другої статті 936 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.01.2015 у справі № 922/4699/14 (суддя Інте Т.В.), первісний позов задоволено повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Прийняте судове рішення зі справи мотивовано тим, що умови договору поставки товару від 23.05.2012 № 26/03 ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ" не порушувалися, у зв'язку з чим підстави для його розірвання відсутні; умови даного договору та специфікації до нього не суперечать нормам ЦК України (435-15) та іншим законам України, є чинними та обов'язковими до виконання його сторонами, що стало підставою для задоволення первісного позову і відмови у задоволенні зустрічного позову.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 (судді Слободін М.М. -головуючий, Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) рішення місцевого господарського суду у справі № 922/4699/14 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення зустрічного позову в частині визнання недійсними пунктів 7.3, 7.4 договору поставки товару від 23.05.2012 № 26/03 і пункту 6 специфікації від 17.01.2013 № 14 до договору; у задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Постанову апеляційного господарського суду мотивовано тим, що пункти 7.3, 7.4 договору поставки товару від 23.05.2012 № 26/03 і пункт 6 специфікації від 17.01.2013 № 14 до договору не відповідають вимогам частини другої статті 936 ЦК України та приписам статті 953 ЦК України; визнання недійсними окремих частин правочину виключає можливість його розірвання, оскільки розірвано може бути лише дійсний правочин; недійсність відповідних частин правочину не створює правових наслідків для сторін спору у тих частинах правочину, які визнано недійсними.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ" просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акта з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" просило залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 23.05.2012 ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ" як продавцем та ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" як покупцем укладено договір поставки товару № 26/03 (далі - Договір), відповідно до умов якого покупець доручає, а продавець приймає на себе зобов'язання виготовити продукцію з матеріалу покупця за кресленнями (ескізами) покупця та поставити виготовлену продукцію покупцю, а ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" зобов'язалося прийняти виготовлену продукцію та оплатити її на умовах, передбачених Договором;

- згідно з пунктом 1.2 Договору найменування продукції, її кількість, якість (стандарт, ТУ), вартість одиниці маси готової продукції та строки виготовлення продукції наведені в специфікаціях (додатках);

- умовами пунктів 2.1.2 - 2.1.4 Договору визначені обов'язки покупця, а саме: своєчасно оплатити продукцію згідно з пунктом 6.2. Договору (пункт 2.1.2 Договору); протягом 10 (десяти) днів з дня письмового (факсом) повідомлення продавця про готовність продукції до відвантаження прийняти готову продукцію за фактичною вагою (пункт 2.1.3 Договору); протягом 10 (десяти) днів після приймання вивезти готову продукцію зі складу продавця пункт 2.1.4 Договору);

- згідно з пунктом 6.2 Договору платежі за ним здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця згідно специфікації, що додається, яка є невід'ємною частиною договору, на підставі виставлених продавцем рахунків;

- у відповідності до пункту 3.2 Договору продавець передає готову продукцію покупцю на умовах "Франко-склад виконавця" EXW (м. Дніпропетровськ) за фактичною вагою. Продавець зобов'язаний завантажити готову продукцію на транспортний засіб покупця;

- пунктом 3.1 Договору визначено, що продавець починає виготовлення продукції після перерахування покупцем передоплати згідно з доданими специфікаціями, які є невід'ємною частиною Договору;

- право власності на виготовлену продукцію переходить від продавця до покупця в момент підписання видаткової накладної;

- згідно з пунктом 7.3 Договору якщо строк вивозу готової продукції, встановлений пунктом 2.1.4 Договору, не дотримується, покупець оплачує продавцю послуги за її зберігання, починаючи з наступного дня після закінчення встановленого строку, з розрахунку 0,5% від вартості продукції, що зберігається, без урахування ПДВ, за кожен день зберігання;

- відповідно до пункту 7.4 Договору у випадку нарахування оплати за зберігання згідно з пунктом 7.3 Договору відвантаження продукції відбувається після оплати покупцем рахунку за зберігання;

- у пункті 10.4 Договору передбачено, що в тому разі, якщо будь-яке положення Договору суперечить положенням специфікації, пріоритет мають положення специфікації;

- згідно із специфікацією від 17.01.2013 № 14 до Договору сторони погодили, що продавець зобов'язаний виготовити та передати покупцю товар - поковка сателіт (В-10), ч.№ 12-87356, марка сталі ст. 40Х, у кількості 1000 штук, ціна за 1 шт. складає 165 грн. (без урахування ПДВ); поковка сателіт (В-14), ч.№ 12-87346, марка сталі ст.40Х, у кількості 1000 штук, ціна за 1 шт. складає 85 грн. (без урахування ПДВ); на загальну суму 300 000,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

- пунктом 6 специфікації до Договору передбачено, що виготовлена продукція зберігається на складі продавця протягом 15 календарних днів. Після спливу зазначеного терміну вартість послуг за зберігання складає 0,5% від вартості товару за кожен день;

- відповідно до пункту 9 специфікації до Договору визначені такі умови оплати: 50% передплата, залишкова сума на момент відвантаження;

- продавцем виставлений покупцю рахунок на оплату готової продукції на загальну суму 300 000,00 грн., з яких передоплата складає 50%;

- 28.01.2013 покупцем перераховано продавцю 150 000,00 грн. як передоплата за продукцію;

- у період з 02.04.2013 по 31.05.2013 продавець поставив покупцю за товарно-транспортними накладними таку продукцію: поковка сателіт (В-10), ч. № 12-87356, марка сталі ст. 40Х; у кількості 9 шт., поковка сателіт (В-14), ч. № 12-87346, марка сталі ст.40Х, у кількості 362 шт.;

- 30.07.2013 листом за вих. № 276, надісланим факсом, продавець повідомив покупця про виготовлення продукції згідно із специфікацією від 17.01.2013 № 14 у повному обсязі, про необхідність оплати 50 % суми за Договором та про приймання і вивезення готової продукції;

- 11.09.2013 покупець здійснив часткову оплату продукції на суму 50 000,00 грн.;

- листом від 17.09.2013 за вих. № ПДО/1/738/630 покупець гарантував продавцю сплату заборгованості в сумі 100 000,00 грн. у строк до 15.11.2013;

- 17.09.2013 продавець відвантажив покупцю за товарно-транспортними накладними таку продукцію: поковка сателіт (В-10), ч.№ 12-87356, марка сталі ст.40Х; у кількості 500 шт.; поковка сателіт (В-14), ч.№ 12-87346, марка сталі ст.40Х, у кількості 138 шт.;

- у зв'язку з тим, що покупцем борг у сумі 100 000,00 грн. оплачено не було, продавець звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості;

- рішенням господарського суду Харківської області від 19.05.2014 року у справі № 922/987/14, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, позовні вимоги ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ" задоволені у повному обсязі, стягнуто з ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" 100 000,00 грн. основного боргу, пеню в сумі 7 105,48 грн., інфляційні втрати в сумі 256,01 грн., 3% річних у сумі 1 853,42 грн., плату за зберігання готової продукції за період з 15.08.2013 року по 11.03.2014 року в сумі 174 110,73 грн., та витрати зі сплати судового збору в сумі 5 666,52 грн.;

- 19.06.2014 на виконання судового рішення у справі № 922/987/14 ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" перерахувало продавцю 100 000,00 грн. заборгованості;

- згідно з листом від 20.06.2014 за вих. № ПДО-1/916 покупець просив повідомити продавця про дату отримання товару, який продовжував зберігатися у продавця;

- продавець листом від 27.06.2014 за вих. № 32 повідомив покупця про те, що господарським судом Харківської області було вирішено спір між сторонами та задоволено позовні вимоги у повному обсязі. Разом з тим, враховуючи положення пунктів 7.4, п. 10.4 Договору та пункт 6 специфікації, відвантаження продукції буде можливим лише після виконання покупцем обов'язку з оплати послуг зберігання, в тому числі й поточної. До даного листа включений розрахунок заборгованості з оплати послуг зберігання та додано рахунок від 27.06.2014 № 3 на оплату цих послуг. Вказаний лист був отриманий покупцем 02.07.2014, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення;

- листом від 28.07.2014 за вих. № ПДО-1/1076 покупець повідомив продавця про те, що 30.07.2014 за продукцією, яка зберігається на складі продавця, прибуде автомобіль покупця;

- продавець листом від 29.07.2014 за вих. № 38 повідомив покупця про невиконання останнім зобов'язання з оплати послуг із зберігання продукції і про те, що з урахуванням пунктів 7.4, 10.4 Договору та пункту 6 специфікації відвантаження продукції буде можливим лише після виконання покупцем обов'язку з оплати рахунку за послуги зберігання продукції. До даного листа додано рахунок на оплату зберігання продукції від 29.07.2014 № 5;

- 29.09.2014 ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" перерахувало ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ" штрафні санкції згідно із судовим рішенням у справі № 922/987/14, плату за зберігання готової продукції, присудженої на користь ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ" згідно із судовим рішенням та судовий збір;

- 30.09.2014 продавець листом за вих. № 52 повідомив покупця про існування заборгованості за зберігання продукції у сумі 150 441,27 грн., що підлягає сплаті згідно з умовами Договору та специфікації. До листа додано рахунок від 30.09.2014 № 7.

Причиною спору за первісним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" заборгованості за зберігання продукції, нарахованих на зазначену суму пені, 3 % річних та інфляційних втрат, а також нарахованих на суму основного боргу, яка була стягнута згідно із судовим рішенням у справі № 922/987/14 інфляційних втрат та 3% річних.

Причиною спору за зустрічним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для: визнання недійсними частин Договору і пункту 6 специфікації, які регулюють питання із зберігання продавцем виготовленого товару та здійснення оплати за зберігання покупцем; розірвання Договору.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, за своєю правовою природою укладений сторонами правочин є змішаним договором, який містить ознаки договору поставки, підряду та договору зберігання.

У відповідності до частини другої статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як унормовано частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

У відповідності до приписів статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як передбачено частинами першою та другою статті 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, а саме правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Згідно з приписами статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Місцевий господарський суд, на відміну від апеляційного господарського суду, встановивши, що за укладеним сторонами Договором не передбачено передачі речі ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" на зберігання ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ", який не є професійним зберігачем, у майбутньому, оскільки виготовлена продукція знаходиться у продавця з моменту її виготовлення до передачі такої продукції покупцю, з урахування принципу свободи договору, дійшов обґрунтованого висновку про відповідність оспорюваних частин Договору та пункту 6 специфікації нормам ЦК України (435-15) та відсутність правових підстав для визнання їх недійсними.

Крім того, положення чинного законодавства хоча і передбачають можливість встановлення обов'язку із зберігання щодо речі, яку буде передано в майбутньому у відносинах, де зберігачем за договором є професійний зберігач, проте не містять заборони встановлення відповідного обов'язку у відносинах, в яких зберігач не є професійним зберігачем.

За змістом частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням того, що умовами Договору, а саме пунктами 7.3, 7.4 Договору та пунктом 6 специфікації до Договору встановлено оплату за зберігання продукції продавцем та здійснення відвантаження продукції після оплати покупцем рахунку за зберігання, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій продавця у відмові здійснити відвантаження продукції на користь покупця за наявності поточної заборгованості з оплати наданих послуг із зберігання продукції та, у зв'язку з цим, про відсутність у діях продавця порушення умов Договору, що виключає його розірвання з наведених підстав у судовому порядку.

Прийняття судового рішення про задоволення позову у справі № 922/987/14 про стягнення заборгованості не припиняє зобов'язальних відносин сторін за Договором, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум ( інфляційних втрат та 3% річних), нарахованих на суму основного боргу до моменту фактичного виконання відповідного судового рішення.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (приписи статей 525, 526 ЦК України).

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції у розгляді даної справи, на відміну від суду апеляційної інстанції: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, права, беручи до уваги наявність чинного Договору і умови його виконання; відсутність підстав, на які посилалося ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", для визнання його недійсним або розірвання; встановивши факт прострочення виконання покупцем грошового зобов'язання з оплати продукції та послуг зі зберігання за Договором; враховуючи, що прийняття господарським судом рішення про стягнення заборгованості не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання до фактичного його виконання в установленому законом порядку, - дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

У свою чергу, апеляційний господарський суд у вирішенні даного спору не надав належної правової оцінки правовідносинам сторін, які виникли у зв'язку зі зберіганням продукції, помилково застосував у спірних правовідносинах приписи частини другої статті 936 ЦК України, що призвело до неправомірного визнання недійсними частин Договору та пункту 6 специфікації.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду слід залишити в силі.

У зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 - скасуванню, а рішення суду першої інстанції, яким первісний позов задоволено, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено - залишенню в силі, судовий збір у розмірі 3941,77 грн. (за дві вимоги немайнового характеру за зустрічним позовом та за вимогу майнового характеру за первісним позовом) з касаційної скарги стягується з ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" на користь ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ".

Керуючись статтями 49, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 122 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 у справі № 922/4699/14 скасувати.

3. Рішення господарського суду Харківської області від 06.01.2015 у справі № 922/4699/14 залишити в силі.

4. Здійснити поворот виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 зі справи № 922/4699/14 у частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" 1218,00 грн. судового збору за подання зустрічного позову, 609,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, - у разі подання товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ" суду відповідних заяви та довідки.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ПРЕС МАШ" 3941,77 грн. судового збору за подання касаційної скарги.