Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. (доповідач) і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Альпіна", м. Запоріжжя,

на рішення господарського суду Запорізької області від 06.01.2015

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2015

зі справи № 908/2542/14

за позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Запоріжжя,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Альпіна" (далі - Товариство), м. Запоріжжя,

про стягнення 100 000 грн. штрафу та 100 000 грн. пені.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Відділення - Новицький М.З. предст. (дов. від 14.03.2015)

Товариства - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Відділення звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства 100 000,00 грн. штрафу та 100 000,00 грн. пені (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.04.2014 № 17-рш у справі № 02/06-14 (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 (суддя Немченко О.І.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 (судді Барбашова С.В. -головуючий, Білецька А.М., Тарасова І.В.), позовні вимоги задоволено з посиланням на їх обґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Відділення просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

15.06.2015 судом одержано клопотання від Товариства про відкладення розгляду касаційної скарги, у зв'язку з відпусткою представника Товариства.

У судовому засіданні 16.06.2015 клопотання судом не задоволено, оскільки до клопотання не додано доказів в підтвердження викладених у ньому обставин. Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, проте, у даному випадку така неможливість відсутня.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника Відділення, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- Рішенням АМК визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю "Промнафта" та Товариства, які полягали в узгодженні своїх дій під час участі:

у процедурах відкритих торгів, проведених у квітні - травні 2012 року Управлінням каналів Північно-Рогачикської зрошувальної системи, щодо закупівлі: продуктів нафтоперероблення рідких: лот № 1 - бензин А-76, бензин А-92, дизельне паливо (номер оголошення 173167 у інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" № 49 (651) від 23.04.2012);

у процедурах відкритих торгів, проведених у квітні - травні 2013 року Управлінням каналів Північно - Рогачикської зрошувальної системи, щодо закупівлі: палива рідинного та газу; олив мастильних: лот № 1 - бензин А-76, бензин А-92, дизельного палива ( номер оголошення 109655 у інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" № 30 (773) від 15.04.2013),

порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендерів (торгів);

- за вказане порушення, зокрема на Товариство, накладено штраф у розмірі 100 000грн.;

- копію Рішення АМК одержано Товариством 05.05.2014;

- Рішення АМК оскаржено Товариством до адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства;

- постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2014 зі справи № 808/3517/14 позов Товариства про визнання протиправним та скасування Рішення АМК, в частині, яке стосується Товариства задоволено;

- штраф у сумі 100 000, 00 грн. Товариством у добровільному порядку не сплачено;

- за невиконання Рішення АМК Відділенням нараховано до стягнення 100 000, 00 грн. пені за період з 08.07.2014 по 11.11.2014 включно.

Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:

- постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 зі справи № 808/3517/14 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2014 у зазначеній справі скасовано, у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування Рішення АМК відмовлено повністю.

Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Товариства штрафу та пені, внаслідок невиконання Рішення АМК.

Відповідно до приписів статті 56 Закону:

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (частина п'ята);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома);

- суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (частина дев'ята).

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

У відповідності до частини четвертої статті 60 Закону порушення виключно господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України зупиняє його виконання.

Відповідно до абзацу другого підпункту 20.2 пункту 20 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 (v0015600-11) припинення та зупинення нарахування пені, про які йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв'язку з прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішив (вирішує) спір.

Відповідно до пункту 13 розділу VIIІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

В силу приписів частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону щодо підвідомчості справ зі спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2 та 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Аналогічну правову позицію викладено в пункті 4 інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005, а саме: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спори з відповідних правовідносин підвідомчі господарським судам України, а не адміністративним судам, як помилково вважає скаржник.

Оскільки Рішення АМК Товариством до господарського суду не оскаржувалося та строк для оскарження закінчився, проте Товариством Рішення АМК в частині сплати штрафу у добровільному порядку не виконано, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову щодо стягнення з Товариства штрафу та пені, внаслідок невиконання Рішення АМК.

Доводи Товариства не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому, незважаючи на те, що місцевий господарський суд, який не наділений повноваженнями надавати оцінку законності і обґрунтованості судовому акту адміністративного суду, таку оцінку надав, зазначене не вплинуло на правильність вирішення спору місцевим господарським судом.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 зі справи № 908/2542/14 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Альпіна" - без задоволення.