Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.15 р. (суддя Якименко М.М.) відмовлено ПАТ "Київенерго" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 24.11.10 р. у справі № 7/809.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.15 р. (головуючий Тищенко А.І, судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) вказану ухвалу скасовано, відстрочено виконання постанови Вищого господарського суду України від 24.11.10р. у даній справі на 2 роки.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 14.04.15 р. скасувати, а ухвалу від 17.02.15 р. залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 34, 35, 43, 121 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.10 р. у справі № 7/809 в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.10 р. вказане рішення скасовано, позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 12633121,88 грн. боргу за спожиту електричну енергію, 233796,49 грн. пені, 884318,53 грн. штрафу, 113342,49 грн. інфляційних збитків, 33045,66 грн. 3% річних, 25500 державного мита та 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.10 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.10р. скасовано в частині стягнення 233796,49 грн. пені та 884318,53 грн. штрафу, резолютивну частину постанови викладено в новій редакції, з відповідача на користь позивача стягнуто 12633121,88 грн основного боргу 113342, 49 грн інфляційних збитків, 33045,66 грн 3% річних, 631656,09 грн штрафу, 25500 грн державного мита та 227,90 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено; в решті - постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

На виконання вказаної постанови судом 06.12.10 р. видано наказ. Платіжним дорученням № 169 від 04.12.12 р. боржник сплатив стягувачу суму основного боргу повністю (а.с. 146 т. 2).

15.05.14 р. відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення на 5 років виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.08.10 р., частково зміненої постановою Вищого господарського суду України від 24.11.10 р., посилаючись на відсутність вини у виникненні боргу, наявність заборгованості (понад 1 млрд грн) бюджету м. Києва перед відповідачем по сплаті різниці між фактичною вартістю послуг з водопостачання та водовідведення для населення і їх собівартістю, складне фінансове становище підприємства внаслідок дебіторської заборгованості населення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.15 р. відмовлено ПАТ "Київенерго" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.15 р. вказану ухвалу скасовано, відстрочено виконання постанови Вищого господарського суду України від 24.11.10 р. на 2 роки.

Статтею 115 ГПК України визначено, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Частиною першою ст. 33 ГПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу (ч. 1 ст. 101 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав на тяжке матеріальне становище відповідача, його стратегічну важливість у забезпеченості життєдіяльності та екологічної безпеки міста, однак, в порушення приписів вищенаведеної норми, не зазначив доказів на підтвердження даних обставин та їх винятковості, не обґрунтував своїх висновків. Крім того, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам заяви відповідача відстрочив виконання постанови Вищого господарського суду України від 24.11.10 р., якою постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.10 р. скасовано частково.

Враховуючи викладене, оскаржена постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, в зв'язку з порушенням норм процесуального права, а ухвала господарського суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9 - 111-11, 121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ПАТ "Київенерго" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.15 р. скасувати, ухвалу господарського суду міста Києва від 17.02.15 р. у справі № 7/809 залишити без змін.

Стягнути з ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь ПАТ "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 609 грн. (шістсот дев'ять грн.) судового збору за розгляд касаційної скарги.