головуючого Євсікова О.О., суддів: Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 у справі № 908/5229/14 Господарського суду Запорізької області за позовом Фізичної особи ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Спрінт-Авто" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Фізичної особи ОСОБА_5, 2. Державного реєстратора Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства за участю представників сторін від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився третя особа-1: ОСОБА_6 третя особа-2: не з'явився

Фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Спрінт-Авто" (далі Товариство) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом зборів учасників № 1/11 від 30.03.2011.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.01.2015 (суддя Давиденко І.В.) позов задоволено повністю, визнано недійсним оспорюване рішення загальних зборів учасників Товариства з підстав неналежного повідомлення позивача як єдиного учасника Товариства про проведення відповідних загальних зборів учасників Товариства та його порядок денний.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 (колегія суддів: Пелипенко Н.М., Івакіна В.О., Камишева Л.М.) рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено у зв'язку з його недоведеністю.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Третя особа-2 надала письмові пояснення, в яких проти вимог касаційної скарги заперечила, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак сторони та третя особа-2 не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника третьої особи-1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 111-7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, згідно з п.п. 1.4, 6.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Спрінт-Авто" (далі Товариство), затвердженого учасником Товариства згідно з рішенням № 12/10 від 07.12.2010 та зареєстрованого державним реєстратором 14.12.2010 за № 11031050006020682, єдиним учасником товариства був громадянин України ОСОБА_4 Розмір статутного капіталу Товариства складає 44000,00 грн., частка учасника складала 100%.

30.03.2011 відбулись загальні збори учасників Товариства, за результатами проведення яких прийнято рішення, оформлене протоколом загальних зборів учасників № 1/11 від 30.03.2011. На порядок денний цих загальних зборів було винесено такі питання: про вступ до складу учасників ТОВ "ТК "Спрінт-Авто" ОСОБА_5; про перерозподіл статутного капіталу ТОВ "ТК "Спрінт-Авто"; про затвердження нової редакції Статуту ТОВ "ТК "Спрінт-Авто"; про реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ "ТК "Спрінт-Авто" у Виконавчому комітеті Запорізької міської ради.

Згідно з протоколом № 1/11 від 30.03.2011 загальними зборами учасників Товариства прийнято такі рішення: ввести до складу учасників Товариства ОСОБА_5; перерозподілити статутний капітал Товариства між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 50 часток кожному, що дорівнює 22000,00 грн.; затвердити нову редакцію Статуту Товариства; директором Товариства залишити ОСОБА_7.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач заявив вимоги про визнання недійсним вказаного рішення загальних зборів з тих підстав, що при його прийнятті ОСОБА_5 допустив порушення вимог ст.ст. 11, 52 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 144 ЦК України, оскільки не здійснив внесення свого вкладу до статутного капіталу Товариства.

У подальшому позивач зазначив про те, що в порушення вимог чинного законодавства щодо порядку скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства ОСОБА_4 як єдиний на той час учасник Товариства жодним чином не був сповіщений від виконавчого органу про час і місце проведення загальних зборів та про його порядок денний, у зв'язку з чим був позбавлений можливості належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного. За доводами позивача, оскаржуване рішення, оформлене протоколом від 30.03.2011, підписано за проханням ОСОБА_8 значно пізніше у його кабінеті.

Суд першої інстанції вказаний позов задовольнив, дійшовши висновку про порушення корпоративних прав позивача, оскільки його не було у встановленому законом порядку повідомлено про час та місце проведення спірних загальних зборів учасників Товариства, не було надано можливості реалізувати своє право на внесення пропозицій до порядку денного зборів, а також те, що за твердженням сторін, 30.03.2011 загальні збори учасників Товариства взагалі не проводились, а відповідний протокол підписано позивачем значно раніше та без належного ознайомлення з його змістом.

Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що з пояснень представника позивача вбачається, що єдиний учасник Товариства ОСОБА_4 самостійно не скликав загальні збори 30.03.2011, доказів його повідомлення про проведення цих загальних зборів учасниками судового процесу не надано, а згідно з листом відповідача від 18.12.2014 за № 302 в архівах Товариства відсутній реєстр повідомлень учасників Товариства про скликання 30.03.2011 загальних зборів, а також реєстр (журнал) реєстрації учасників Товариства, які прибули на ці загальні збори.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився, оскільки присутність позивача як єдиного учасника Товариства станом на 30.03.2011 на спірних загальних зборах підтверджується наявністю в протоколі № 1/11 від 30.03.2011 його особистого підпису та печатки Товариства.

Доводи позивача про підписання ним протоколу № 1/11 від 30.03.2011 за проханням директора Товариства значно пізніше, відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки не підтверджені жодними доказами, тоді як нова редакція Статуту Товариства з внесеними до нього на підставі спірного рішення, оформленого вказаним протоколом, зареєстрована в реєстрі приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Нарохою О.В. 30.03.2011 за № 1106, № 1107, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 07.04.2011 за № 11031050008020682. У момент нотаріальної реєстрації справжність підписів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 засвідчено, їх особи встановлено, дієздатність перевірено.

Державні реєстратори реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Давидюк Л.В. та Сергеєва Т.І. у своїх клопотаннях, відповідно, від 03.12.2014 за № 501 і від 12.01.2015 за № 42/02-05-28 повідомили, що державна реєстрація установчих документів Товариства проводилась на підставі поданих документів, підстави для відмови були відсутні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 114, ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України господарські товариства можуть бути створені, зокрема, у формі товариства з обмеженою відповідальністю, тобто заснованого одним або кількома особами товариства, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 144, ч. 1 ст. 147 ЦК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), ч.ч. 2, 3 ст. 52, ч. 1 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників; до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів; частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) ряд документів, зокрема, у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, подається нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання.

У силу ч. 11 ст. 29 названого Закону державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, зокрема, якщо вони подані не у повному обсязі або не відповідають вимогам, які встановлені ч. 5 ст. 8 цього Закону, згідно з якою установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Справжність підписів засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально засвідчені, а засновницькі договори - нотаріально посвідчені.

Частиною 1 ст. 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом, закріплено у ч. 1 ст. 116 ЦК України, ч. 1 ст. 88 ГК України та ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".

Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 ГК України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках учасники товариства.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 60, ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пленум Верховного Суду України у п.п. 18, 19, 21 постанови від 24.10.2008 за № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) роз'яснив, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, які не є безумовною підставою для визнання недійсним цього рішення, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Тобто самий лише факт відсутності доказів щодо дотримання порядку скликання спірних загальних зборів учасників товариства та реєстрації учасників цих зборів не є достатньою підставою для визнання недійсним рішення, прийнятого на цих зборах за наявності кворуму, тим більш у випадку, коли товариство має єдиного учасника, частка якого складає 100%. У цьому випадку суттєвим є встановлення обставин порушення рішенням певних прав та законних інтересів учасника цим рішенням.

З встановлених судом апеляційної інстанції обставини вбачається, що прийняття спірного рішення загальних зборів учасників Товариства відбулось за наявності кворуму з огляду на присутність на ньому позивача, частка якого складає 100%, що також свідчить про обізнаність цієї особи про час та місце проведення відповідних зборів. При цьому факт проведення спірних загальних зборів учасника Товариства 30.03.2011 доведений, дослідженими судом апеляційної інстанції доказами, та не спростований позивачем і відповідачем, доводи яких з цього приводу є суперечливими та не підтверджені належними доказами.

Водночас під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції позивач не довів обставини порушення оспорюваним рішенням загальних зборів учасників Товариства його прав та законних інтересів. Зокрема, посилання позивача на порушення ОСОБА_5 вимог ст.ст. 11, 52 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 144 ЦК України щодо внесення вкладу до статутного капіталу Товариства протягом першого року з дня державної реєстрації цього Товариства є безпідставним з огляду на характер правовідносин сторін та третьої особи у справі, у зв'язку з якими виник даний спір.

Отже, скаржником не доведено порушення або неправильне застосування судом апеляційної інстанції певних норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених ним під час розгляду справи.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у судових рішеннях попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і обєктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обовязки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34, 35 ГПК України.