Карабаня В.Я. - головуючого, Ковтонюк Л.В., Кривда Д.С., розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Кіровоградгідроспецбуд" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 у справі господарського суду Херсонської області № 923/1791/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Кіровоградгідроспецбуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" про стягнення 191 657,14 грн. за участі представників сторін:

від позивача - Денисюк Я.А., Петреченко В.Г. - директор,

від відповідача - Сонько В.В.,

У 2012 році між товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" та публічним акціонерним товариством "Кіровоградгідроспецбуд" укладено усний договір щодо надання послуг із автотранспорту та механізмів.

Як стверджував останній, в період з 01.05.2012 по 27.12.2012 ним надано послуги автотранспорту товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" на загальну суму 244 591,35 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання наданих послуг ОУ-0000044 від 31.05.2012 на суму 62 757,68 грн., ОУ-0000093 від 31.08.2012 на суму 75 238,00 грн., ОУ-0000110 від 28.09.2012 на суму 31 720,00 грн., ОУ-0000122 від 31.10.2012 на суму 28 108,00 грн., ОУ-0000136 від 30.11.2012 на суму 24 520,00 грн., ОУ000146 від 27.12.2012 на суму 22 247,67 грн.

Зважаючи на те, що ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" не в повній мірі розрахувалися за надані послуги, ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" звернулися до суду із позовною заявою про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 161 186,33 грн., 27 079,27 грн. інфляційних втрат та 3 391,54 грн. 3% річних, чому передувала відповідна претензія.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказував на те, що зі змісту претензії № 40 від 05.02.2014 убачається, що висунута у ній вимога стосується сплати заборгованості за договором про надання послуг автотранспорту та механізмів № 6/06-11 від 24.06.2011 зі строком дії до 31.12.2011. У спірних правовідносинах послуги надавались згідно актів прийому-передачі наданих послуг в період з 31.05.2012 по 27.12.2012, тобто значно пізніше.

22.01.2015 рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Гридасов Ю.В.), залишеним без змін 01.04.2015 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді Савицький Я.Ф., Журавльов О.О., Петров М.С.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав їх недоведеності та необґрунтованості.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Кіровоградгідроспецбуд" посилалися на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, якими вважали неправомірно відмовили у стягненні основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних, тому просили скасувати постанову та рішення у справі, та задоволити позов новим рішенням.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції виходили з того, що на виконання усної домовленості, сторонами у справі вчинено дії, що свідчать про укладення правочину у спрощений спосіб, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями статей 525, 526 ЦК України передбачено обов'язок сторін належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Установивши, що строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем щодо оплати наданих послуг не був визначений сторонами спору, суди установили, що позивачем не було пред'явлено відповідачу вимогу про оплату послуг, а направлена претензія № 40 від 05.02.2014 на суму 244 540,93 грн. не містить посилання на акти здачі-приймання наданих послуг. Натомість з матеріалів справи убачається, що вказана претензія стосується договору про надання послуг № 6/06-11 від 24.06.2011, у стягненні заборгованості за яким, рішенням господарського суду Херсонської області від 19.06.2014 у справі № 923/384/14 у задоволенні позову відмовлено.

При цьому попередні судові інстанції, зазначивши, що підписані керівником відповідача акти здачі-приймання наданих послуг, є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , установили, що вказані документи усупереч ч.1, 2 ст. 9 цього Закону не містять усіх обов'язкових реквізитів для надання їм юридичної сили: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За таких обставин, суди дійшли висновку, що наявні в матеріалах справи засвідчені копії актів здачі-приймання наданих послуг не дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, а тому не прийняті як належний та допустимий доказ встановлення строку оплати відповідачем заборгованості за спірним договором.

Посилання позивача у касаційній скарзі на факт часткової оплати відповідачем виставлених рахунків позивача, в тому числі № 134 від 05.09.2012, який є додатком до акта № ОУ-0000093 від 31.08.2012 та оплачений відповідачем повністю, не є доказом отримання відповідної вимоги та виникнення у відповідача грошового зобов'язання за іншими актами. Направлена копія позовної заяви № 69 від 17.03.2014 у справі 923/384/14 про стягнення боргу, не є вимогою у розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, а відтак не обумовлює настання строку виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кіровоградгідроспецбуд" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 та рішення господарського суду Херсонської області від 22.01.2015 у справі № 923/1791/14 - без змін.