головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справі суддів Кочерової Н.О. Мележик Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" на рішення від та на постанову від господарського суду Рівненської області 17.11.2014 Рівненського апеляційного господарського суду 15.01.2015 у справі господарського суду № 918/1409/14 Рівненської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 415 923 грн. 46 коп. за участю представників:

від позивача - Василюк М.М.

від відповідача - не з'явилися

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.11.2014 у справі № 918/1409/14 (суддя Політика Н.А.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 (судді: Крейбух О.Г., Демянчук Ю.Г., Юрчук М.І.), відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" (позивач) в задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (відповідач) 415 923,46 грн відсотків.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 17.11.2014, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 у справі № 918/1409/14 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 12.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" (постачальник) та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" (покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежів № 2410/ХМ, відповідно до якого постачальник зобов'язався передати покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (бурякозбиральний комбайн HOLMER TERRA DOS Т2. 2007 р.в.), а покупець - прийняти товар і оплатити його ціну, відсотки, що нараховані на розстрочений платіж, в строк та у відповідності до пунктів 2.2, 2.4, 2.5. 3.4 договору поставки. Кінцевий строк оплати товару, та нарахованих відсотків на розстрочений платіж - 25 жовтня 2011 року. Згідно з Додатком № 1 до договору № 2410/ХМ від 12.10.2010 ціна даного договору становить 3 969 965, 32 грн.

Відповідно до пункту 2.4.1 вказаного договору авансовий платіж у розмірі 15,12% в сумі 600 000 грн., що еквівалентно 54 430,48 євро, покупець здійснює до 15 жовтня 2010 року включно. Другий платіж у розмірі 35,26 % в сумі 1 400 000,00 грн, що еквівалентно 127 004,44 євро, покупець здійснює до 29 жовтня 2010 року. Третій платіж в розмірі 2,48 % в сумі 98 498,27 грн, що еквівалентно 8 935,52 євро, покупець здійснює до 01 вересня 2011 року. Кінцевий платіж у розмірі 47,14 % в сумі 1 871 467,05 грн, що еквівалентно 169 774,71 євро, покупець проводить до 25 жовтня 2011 року.

Підпунктом 2.5.2 пункту 2.5 договору передбачено, що на кінцевий платіж згідно з підпунктом 2.4.4 постачальник нараховує, а покупець сплачує проценти на розстрочений платіж, починаючи з 01 вересня 2011 року. Розмір процентів, які покупець сплачує на користь постачальника за придбання товару у розстрочку, встановлюється в розмірі 25 (двадцять п'ять) відсотків річних від неоплаченої вартості товару на момент платежу. Проценти нараховуються на несплачений залишок ціни товару, сума якого визначається відповідно до положень пункту 2.2 договору поставки для визначення суми до сплати.

У пункті 3.4 договору встановлено обов'язок, покупця провести оплату за товар в порядку передбаченому умовами договору та сплатити проценти, нараховані на розстрочені платежі відповідно до умов цього договору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем передано, а відповідачем прийнято продукцію виробничо-технічного призначення, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 15.10.2010. Відповідачем кінцевий платіж у розмірі 1 871467,05 грн сплачено лише 05.12.2012.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.06.2014 у справі № 918/1211/13, в редакції постанови Вищого господарського суду України від 16.09.2014, стягнуто з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" 70 500,47 грн процентів, нарахованих на розстрочений платіж.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позову) про стягнення з відповідача відсотків, нарахованих на прострочений платіж в сумі 415 923,46 грн.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 692 вказаного кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частинами 1, 5 статті 694 Цивільного кодексу України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

У частині 1 статті 536 вказаного кодексу зазначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до підпункту 2.5.2 пункту 2.5 договору, на кінцевий платіж згідно з підпунктом 2.4.4 постачальник нараховує, а покупець сплачує проценти за розстрочений платіж, починаючи з "01" вересня 2011 року. Розмір процентів, які покупець сплачує на користь постачальника за придбання товару у розстрочку, встановлюється в розмірі 25 % (двадцять п'ять) відсотків річних від ціни товару, отриманого покупцем. Проценти нараховуються на несплачений залишок ціни товару, сума якого визначається відповідно до положень п.2.2 цього договору для визначення суми до сплати.

У підпункті 2.5.1 договору зазначено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань одного з пунктів 2.4.2 або 2.4.3 більше ніж на 3 дні, постачальник має право нарахувати, а покупець зобов'язаний сплатити проценти на розстрочені платежі, починаючи з другого дня після отримання товару. Розмір процентів, які покупець сплачує на користь постачальника за придбання товару у розстрочку, встановлюється в розмірі 25 % річних від неоплаченої вартості товару на момент платежу. Проценти нараховуються на несплачений залишок ціни товару, сума якого визначається відповідно до положень пункту 2.2 цього договору для визначення суми до сплати.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що пунктом 2.5.2 договору не встановлено розміру процентів у випадку прострочення виконання зобов'язання, передбаченого пунктом 2.4.4 договору, зокрема, у разі прострочення сплати кінцевого платежу у розмірі 1 871 467,05 грн до 25.10.2011.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.