ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2015 року Справа № 5011-31/17682-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ходаківської І.П. суддів Сибіги О.М., Фролової Г.М. (доповідача) за участю представників: позивача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідача Півторак Н.О., дов. від 31.08.12 третіх осіб не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) Генеральної прокуратури України Савицька О.В., посв. № 015589 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.15 у справі № 5011-31/17682-2012 господарського суду міста Києва за позовом Прокурора Менського району в особі Менської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуд Мена", 2.Закрите акціонерне товариство " Менський Коммунальник " про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Менського району в особі Менської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2" про зобов'язання усунути недоліки в будівництві водопровідної очисної споруди та стягнення на користь Менської міської ради 480 046,40 грн збитків. Прокурор Менського району в особі Менської міської ради подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив зобов'язати відповідача усунути недоліки в будівництві водопровідної очисної споруди на 1500 м. куб. на добу в м. Мена, здійснивши монтаж 2 баків циліндричних вертикальних (корпус фільтра) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та з урахуванням Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском ДНАОН 0.00-1.07-94 та завантаження фільтрів в ємкісних спорудах фільтруючим цеолітом, завантаження фільтрів в ємкісних спорудах фільтруючим матеріалом МЖФ другий шар, завантаження фільтрів в ємкісних спорудах щебенем відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та завершити виконання робіт, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації робочий проект "Водопровідна очисна споруда на 1500 м. куб./добу в м. Мена згідно договору № 1/19-п-2009 від 29.10.2009 р.". Позов мотивовано тим, що будівництво станції знезалізнення здійснювалося відповідачем з порушенням проектно-кошторисної документації та Правил будови і безпечної експлуатації посудин та обґрунтовано приписами статей 526, 629, 852, 858, 883, 884 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 5011-31/17682-2012 (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 (судді: Буравльов С.І. - головуючий, Шапран В.В., Андрієнко В.В.) у позові відмовлено повністю. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що матеріалами справи не було встановлено причин виникнення недоліків, що унеможливлює суд встановити вину підрядника у вказаних недоліках; роботи були прийняті позивачем, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, які підписані обома сторонами без зауважень; норми чинного законодавства встановлюють можливість усунути недоліки в роботі виконаній підрядником виключно в тих випадках, коли ці недоліки сталися внаслідок вини підрядника, а не внаслідок неправильної експлуатації об'єкта.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, позовні вимоги задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій не були належним чином досліджені матеріали справи, зокрема, висновок будівельно-технічного дослідження, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просить рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника відповідача та Генеральної прокуратури України, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 29.10.2009 між Менською міською радою Менського району Чернігівської області (замовник) та Закритим акціонерним товариством "Концерн Природа", (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Природа-2") (підрядник) було укладено договір № 1/19-П-2009. Предметом договору є роботи з будівництва водопровідної очисної споруди на 1500 м.куб. на добу, м. Мена. Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи з будівництва водопровідної очисної споруди на 1500 м.куб. на добу, м. Мена (станція знезалізнення), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації. Якість виконаних робіт повинна відповідати вимогам діючого законодавства. Замовник зобов'язується прийняти закінчений будівництвом об'єкт і сплатити вартість виконаних робіт. Склад та обсяги робіт, що є предметом договору, визначаються на підставі проектно-кошторисної документації (пункт 1.2 договору). Договір вважається виконаним після виконання робіт та закінчення всіх взаєморозрахунків між сторонами за цим договором (пункт 3.2 договору).
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога про зобов'язання відповідача усунути недоліки в будівництві водопровідної очисної споруди на 1500 м. куб. на добу в м. Мена, здійснивши монтаж 2 баків циліндричних вертикальних (корпус фільтра) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та з урахуванням Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском ДНАОН 0.00-1.07-94 та завантаження фільтрів в ємкісних спорудах фільтруючим цеолітом, завантаження фільтрів в ємкісних спорудах фільтруючим матеріалом МЖФ другий шар, завантаження фільтрів в ємкісних спорудах щебенем відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та завершити виконання робіт, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації робочий проект "Водопровідна очисна споруда на 1500 м. куб./добу в м. Мена згідно договору № 1/19-п-2009 від 29.10.2009 р.".
Позов мотивовано тим, що будівництво станції знезалізнення здійснювалося відповідачем з порушенням проектно-кошторисної документації та Правил будови і безпечної експлуатації посудин.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на виконання умов договору, підрядником були виконані роботи, що підтверджується підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт № 1, 2, 3 за формою КБ-2в, довідкою форми КБ-3 за 2009 рік, довідкою про вартість робіт форми КБ-3 та актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2010 року. Акти та довідки підписані та скріплені печатками обох сторін, роботи прийняті без зауважень, роботи були оплачені замовником у сумі 793322,40 грн. за актами виконаних будівельних робіт за 2009 рік, про що сторонами не заперечується.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).
Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі статтею 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Згідно з частиною 1 статті 858 Кодексу, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Відповідно до частини 4 статті 882 цього Кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Частиною 1 статті 883 Кодексу унормовано, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
З матеріалів справи вбачається, що місцевим господарським судом неодноразово призначались будівельно-технічні експертизи, однак ухвали суду повертались без виконання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, роботи були прийняті позивачем у повному обсязі; під час прийняття робіт не було виявлено недоліків у виконаній роботі, відступів від умов договору; акти виконаних робіт підписані сторонами без зауважень.
В обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи надано висновок будівельно-технічної експертизи № 1168-1173/11-24 від 27.12.2011, який було складено на виконання постанови слідчого прокуратури Менського району. Відповідно до вказаного висновку експертизи водопровідна очисна споруда, яка розташована в м. Мена (станція знезалізнення) Чернігівської області, не відповідає проекту і вимогам державних будівельних норм. Зокрема, на корпусах фільтрів спостерігаються сліди протікання, сліди зварювання у місцях пошкодження корпусу. Баки тільки погрунтовано, фарбування відсутнє. Станція не експлуатується, так як роботи виконані з порушенням норм чинного законодавства про охорону праці, і до усунення всіх недоліків, не може бути прийнята до експлуатації.
Водночас, як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, витребувані у прокуратури додаткові матеріали, необхідні для проведення дослідження, надано не було; дослідження проведено за відсутності у експертів актів виконаних робіт та довідки про вартість робіт за лютий 2010; причин виникнення недоліків вказаним висновком не встановлено.
Крім того, як установлено судом, у висновку експертного дослідження № 2747-2750/14-24 від 18.11.2014, наданого позивачем, зазначено, що оскільки на дослідження не надані акти аварійних ситуацій та інші документи, які підтверджують або спростовують певні факти, експерт не може надати відповідь на поставлене питання чи відбулась аварія на водопровідній стації внаслідок неякісного виконання робіт; чи було порушення технологічного процесу та інших вимог чинного законодавства в ході виконання робіт; чи було відхилення від проекту та умов договору № 1/19-П-2009 від 29.10.2009, встановлення неякісного обладнання; неналежної експлуатації об'єкта.
За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними є докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, подані позивачем докази не мають для суду заздалегідь встановленої доказової сили і при вирішенні спору суд має з'ясовувати і оцінювати усі обставини у відповідності до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, висновком експертизи, не встановлено причин виникнення недоліків; вина підрядника не встановлена, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі вказаних висновків не спростовують.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судові інстанції дійшли до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.15 у справі № 5011-31/17682-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий
Судді
І.Ходаківська
О.Сибіга
Г.Фролова