Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", м. Київ на постанову та ухвалу від 15.04.2015 Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 господарського суду Хмельницької області у справі № 11/5025/46/12 господарського суду Хмельницької області за заявою до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Шепетівка Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудекіп", м. Шепетівка про визнання банкрутом ліквідатор арбітражний керуючий Кунашенко Василь Іванович

в судовому засіданні взяв участь:

ліквідатор - арбітражний керуючий Кунашенко В.І., паспорт

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.04.2010 порушено провадження у справі № 11/5025/46/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудекіп" (далі - ТОВ "Вудекіп", Боржник) за заявою Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Шепетівська ОДПІ, Кредитор) в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.05.2012 припинено процедуру ліквідації відсутнього боржника у справі № 11/5025/46/12 та перейдено до загальних процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Відкрито процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна Боржника - арбітражного керуючого Кунашенка В.І.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 18.10.2012 Боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "Вудекіп" строком на 1 рік - до 18.10.2013, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Кунашенка В.І., якого зобов'язано здійснити відповідні заходи у ліквідаційній процедурі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.02.2015 (суддя -Радченя Д.І.) задоволено клопотання ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Кунашенка В.І. про скасування записів в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ТОВ "Вудекіп". Знято заборону на відчуження об'єктів нерухомого майна ТОВ "Вудекіп", зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за заявою АКІБ "Укрсиббанк", стосовно майна: гаражі, що складаються з гаражів, складів, кладових, коридорів, роздягалень, та басейну, загальною площею 797,2 кв. м., що знаходяться за адресою: Хмельницька область, смт. Гриців, вул. Ломоносова, 1-А, та нежитлова будівля, будівля механічного цеху, загальною площею 5320,7 кв. м., що знаходяться за адресою: Хмельницька область, смт. Гриців, вул. Ломоносова, 1-Б., а саме: запис 1 - заборона на нерухоме майно, зареєстровано 06.03.2008 за № 6737009 ; запис 2 - заборона на нерухоме майно зареєстровано 07.03.2008 за № 6746573; запис 3 - заборона на нерухоме майно зареєстровано 12.03.2008 за № 6762082; запис 4 - заборона на нерухоме майно, зареєстровано 10.10.2008 за № 8053320. Зобов'язано реєстраційну службу Шепетівського міськрайонного управління юстиції вчинити відповідні дії щодо зняття заборони.

Не погодившись із цією ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект") звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 11.02.2015 та постановити нову постанову, якою відмовити в задоволенні клопотання ліквідатора про скасування заборони на майно Боржника.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 (колегія суддів: Тимошенко О.М. - головуючий, Огороднік К.М., Демидюк О.О.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 11.02.2015 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій ТОВ "Кей-Колект" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 11.02.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.04.2015, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора про скасування записів в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема ст. 23 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Кунашенка В.І., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, ухвалюючи рішення про зняття заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна ТОВ "Вудекіп", зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за заявою АКІБ "Укрсиббанк", суд першої інстанції виходив з того, що АКІБ "Укрсиббанк" на даний час не є кредитором Боржника, а у відповідності до ч.1 ст. 23 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, крім іншого, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. При цьому, місцевий суд послався на витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 25.12.2012, який був доданий ліквідатором Боржника до свого клопотання.

Апеляційний суд зазначені висновки підтримав в повному обсязі та додав, що права кредитора - ТОВ "Кей-Колект" не порушені, а існування заборони відчуження об'єктів нерухомого майна банкрута суперечить ст. 23 Закону про банкрутство. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив про безпідставність тверджень заявника апеляційної скарги стосовно необхідності отримання його згоди на скасування обтяжень або з огляду на вже проведену реалізацію майна.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними висновками, як такими, що зроблені передчасно та з неповним засуванням обставин справи.

Так, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення 11.02.2015 поклав в основу свого рішення, зокрема, витяг Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 25.12.2012 без надання йому оцінки за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України.

Апеляційний суд на наведені недоліки ухвали суду першої інстанції уваги не звернув та їх не усунув.

При цьому, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Кей-Колект", суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив та не оцінив викладені в ній доводи.

Відповідно до п. 1, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, як вбачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі ТОВ "Кей-Колект", поряд з іншим, зазначило, що згідно звіту ліквідатора ТОВ "Вудекіп" - арбітражного керуючого Кунашенка В.І. від 30.10.2014, нерухоме майно, про яке йде мова у клопотанні ліквідатора Боржника, на день ухвалення рішення судом першої інстанції від 11.02.2015 було реалізовано на конкурсі 01.07.2014.

Однак, апеляційний суд не надав вказаним обставинам жодної правової оцінки та не перевірив їх, тобто не використав свої повноваження, визначені нормами ст. 101 ГПК України.

При цьому, колегія суддів зауважує, що за приписами ч.ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд в процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Проте, висновки суду апеляційної інстанції про задоволення клопотання ліквідатора Боржника є тотожними висновкам суду першої інстанції, що є порушенням апеляційним судом названої норми.

Недоліки у вирішенні спору, яких припустився суд апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, свідчать про неповноту дослідження обставин справи Рівненським апеляційним господарським судом та передчасність ухваленого рішення.

За таких обставин та виходячи з повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 3 ст. 111-9 ГПК України, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якому при новому розгляді справи слід усунути недоліки, викладені в даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу та ухвалити рішення відповідно до норм законодавства (ч. 1 ст. 111-12 ГПК України).

Поряд з цим, апеляційному суду при новому розгляді, керуючись повноваженнями, встановленими ст. 101 ГПК України, слід перевірити факт наявності спірного нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, оскільки суд першої інстанції керувався витягом, який був доданий ліквідатором Боржника до свого клопотання, станом на 25.12.2012, тоді як рішення приймалось місцевим судом 11.02.2015.