головуючий суддя: судді: Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І. за участю представників: від позивача: не з'явився; від відповідача: Тиховліс В.Р., дов. № 05123 від 20.12.2012 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 р. у справі господарського суду № 922/4348/14 Харківської області за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" про внесення змін до договору оренди

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2014 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 р. у справі № 922/4348/14 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Внесено зміни до договору оренди землі № 940667100007 від 20.02.2006 р. шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди в редакції позивача.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати судове рішення місцевого господарського суду, постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.2015 р. задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 02.06.2015 р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Позивач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на підставі рішення Харківської міської ради від 24.11.2004 р. № 198/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам", 20.02.2006 р. між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 20.02.2006 р. за № 940667100007 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, яка знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна,54-А загальною площею 0,3026 га, в тому числі під забудову 0,0916 га, інших угідь 0,2110 га. Земельна ділянка надається в оренду строком до 01.12.2029 р. Плата за землю вноситься орендарем на рахунок відділу Державного казначейства у м. Харкові у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі на 2006 рік - 8594,64 грн., з 2007 року - 12456,00 грн.

Рішенням Харківської міської ради № 1209/13 від 03.07.2013 р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2013 р., пунктом 1.1. якого затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова.

Згідно п. 2 вказане рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення у встановленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01.01.2014 р.

Рішенням Харківської міської ради № 1269/13 від 25.09.2013 р. "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" передбачено внесення змін до договорів оренди землі у зв'язку зі збільшенням нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 р., шляхом укладення додаткових угод.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Департамент земельних відносин Харківської міської ради листом-пропозицією від 16.12.2013 р. № 5291/0/225-13 направив відповідачу проект додаткової угоди до договору оренди землі № 940667100007 від 20.02.2006, проте відповідач додаткову угоду не підписав.

Предметом спору у даній справі є вимога Харківської міської ради внести зміни до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до зазначеного договору в редакції, наведеній у позовній заяві, на підставі вищезазначених рішень Харківської міської ради. Реалізація такого права повинна здійснюватися з урахуванням співвідношення предмету позову і підстав позову із обсягом прав, що підлягають захисту в судовому порядку.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Статтею 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 654 ЦК України унормовано, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 13 цього Закону унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 цього Закону).

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Статтею 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) ).

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, а зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок є передумовою зміни розміру орендної плати.

Пунктом 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 (v0018600-11) визначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову у даній справі, є матеріально-правова вимога про внесення змін до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції позивача, а підстава позову - зміна нормативної грошової оцінки землі.

При вирішенні спору у даній справі господарські суди попередніх інстанцій належним чином не надана правова оцінка співвідношенню підстав позову з предметом позову, визначеним позивачем, оскільки в резолютивній частині позову в позовних вимогах позивач просить, як викласти пункти договору оренди у новій редакції, так і змінити зміст пунктів договору та включити нові пункти, які не пов'язані зі зміною нормативної грошової оцінки землі.

Тобто, спір вирішено при недостатньому дослідженні дійсних фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та ненаданні цим обставинам відповідної правової оцінки.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. (v0006600-12) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 111-7 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" - задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2015р. та рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2014 р. у справі № 922/4348/14 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.