головуючого судді Євсікова О.О. суддів Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача: Гуртовий В.В. дов. від 21.01.2015 р. № 10/00-20 від відповідача: не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні добрива" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 у справі № 910/24563/14 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні добрива" про стягнення 205624,30 грн.

Публічне акціонерне товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні добрива" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1-0037/12-37-KL від 03.01.2013 р. в розмірі 205624,30 грн., в тому числі 174550 грн. простроченої заборгованості з повернення кредитних коштів, 17904,51 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 13169,79 грн. пені за простроченим кредитом та процентами.

У відзиві ТОВ "Мінеральні добрива" проти позову заперечило, посилаючись на відсутність заборгованості перед ПАТ "Банк Форум" з огляду на припинення зобов'язання за кредитним договором № 1-0037/12-37-KL від 03.01.2013 р. на підставі статті 606 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 р. у справі № 910/24563/14 (суддя Грєхова О.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 р. (головуючий Корсакова Г.В., судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.), позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Мінеральні добрива" на користь ПАТ "Банк Форум" 174550 грн. боргу за кредитом, 17904,51 грн. боргу за процентами, 13169,79 грн. пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання зі сплати кредиту та процентів.

Рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 509, 525, 526, 530, 611, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статей 230, 232 Господарського кодексу України, а також приписами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) з огляду на встановлення порушення з боку ТОВ "Мінеральні добрива" зобов'язання за кредитним договором № 1-0037/12-37-KL від 03.01.2013 р. з повернення суми кредиту у встановлені договором строки та сплати процентів за користування кредитними коштами. Доводи відповідача стосовно припинення зобов'язання за кредитним договором № 1-0037/12-37-KL від 03.01.2013 р. на підставі статті 606 Цивільного кодексу України судами попередніх інстанцій відхилені як необґрунтовані.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, ТОВ "Мінеральні добрива" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "Банк Форум".

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема приписів статей 204, 321, 606 Цивільного кодексу України, а також статті 41 Конституції України. При цьому скаржник наголошує на відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на припинення зобов'язання ТОВ "Мінеральні добрива" за кредитним договором № 1-0037/12-37-KL від 03.01.2013 р. в силу тих обставин, що у даному випадку відбулось поєднання в особі відповідача боржника та кредитора по відношенню до ПАТ "Банк Форум" у зв'язку з укладенням між відповідачем та Хачатарьян Наталією Сергіївною договору уступки права вимоги від 03.11.2014 р. за договором банківського вкладу № 263/3700/687905 від 19.02.2014 р.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача,, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 03.01.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінеральні добрива" як позичальником укладений кредитний договір № 1-0037/12/37-КL, відповідно до умов якого кредитор відкриває відновлювану кредитну лінію, в рамках якої надає позичальнику кредитні кошти в гривні окремими частинами (вибірка), на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим договором (пункт 1.2. кредитного договору) граничної суми коштів (кредитний ліміт), а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1. кредитного договору).

Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що протягом всього періоду дії цього договору максимальна заборгованість позичальника не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 174550 грн.

Пунктом 1.3. кредитного договору передбачено, що кредит надається з метою (на цілі): поповнення оборотних коштів позичальника. Використання кредиту на будь-які інші цілі, окрім зазначених в цьому договорі, заборонено.

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору, в редакції додаткового договору № 4 від 13.12.2013 кінцевий термін, до настання якого (включно) здійснюється надання кредиту та має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 12.06.2014.

Відповідно до умов пункту 3.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти у валюті відповідної вибірки, що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за кредитом за фактичний строк існування заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною в пункті 3.3. цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в пункті 3.2. цього договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів. Протягом строку дії цього договору максимальний розмір процентної ставки, що встановлюється згідно з пунктом 3.2. цього договору, не повинен перевищувати 100% річних. Розмір процентів, що нараховуються за цим договором, може бути збільшений, без укладення відповідного договору про внесення змін, внаслідок порушення позичальником відповідних своїх обов'язків, тощо, у випадках, передбачених пунктом 3.4. цього договору.

Відповідно до пункту 3.2 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору в розмірі 27% річних.

Додатковим договором № 1 від 01.03.2013 змінено розмір процентної ставки і зафіксовано її на рівні 22,8%.

Додатковим договором № 3 від 20.06.2013 змінено розмір процентної ставки і зафіксовано її на рівні 18,0%.

Згідно з пунктом 3.3. кредитного договору у разі чергового надання кредиту в період з 1-го по 25-те число поточного місяця включно проценти за користування кредитом нараховуються кредитором за період від дати надання кредиту по 25-те число поточного місяця включно або до дати повного погашення заборгованості за кредитом, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно. У разі чергового надання кредиту після 25-го числа поточного місяця (або продовження існування заборгованості за кредитом станом на 26-те число поточного місяця) проценти за користування кредитом нараховуються кредитором за період від дати надання кредиту (а у разі продовження існування заборгованості за Кредитом станом на 26-те число поточного місяця - за період з 26-го числа поточного місяця) по 25-те число наступного календарного місяця включно або до дати повного погашення заборгованості за кредитом, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа наступного календарного місяця по останній календарний день наступного місяця включно. При повному остаточному погашенні заборгованості за кредитом проценти за користування кредитом нараховуються кредитором до дати повного остаточного погашення заборгованості за кредитом. Сплаті такі проценти підлягають в день повного остаточного погашення заборгованості за кредитом (кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом (пункт 1.4. цього договору)).

Відповідно до пункту 4.3. кредитного договору погашення вимог кредитора за цим договором, незалежно від призначення платежу, визначеного позичальником у відповідному розрахунковому документі, здійснюється в наступній черговості: прострочені проценти; прострочені комісії; прострочена заборгованість за кредитом; строкові проценти; строкові комісії; строкова заборгованість за кредитом; неустойка (штраф, пеня), інші вимоги кредитора (відшкодування завданих збитків тощо). При надходженні до кредитора / договірному списанні коштів в якості дострокового погашення кредиту, кредитор спрямовує такі кошти на погашення вибірок, дата погашення яких настає раніше, або, якщо дати погашення декількох вибірок настають одночасно - на погашення вибірок, дата надання яких була раніше, але в черговості відповідно до пункту 4.3. цього договору.

Пунктом 8.2. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банк України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до цього договору.

Предмет позову у даній справі становить вимога ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни про стягнення з ТОВ "Мінеральні добрива" заборгованості за кредитним договором № 1-0037/12-37-KL від 03.01.2013 р. в розмірі 205624,30 грн., в тому числі 174550 грн. простроченої заборгованості з повернення кредитних коштів, 17904,51 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 13169,79 грн. пені за простроченим кредитом та процентами.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Банк Форум" посилається на те, що на виконання умов кредитного договору № 1-0037/12-37-KL від 03.01.2013 позивач свої зобов'язання щодо надання кредитних коштів виконав в повному обсязі, тоді як ТОВ "Мінеральні добрива" свої зобов'язання за вказаним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у встановлені договором строки не виконало.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Банк Форум", суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом частин 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Банк Форум" належним чином виконало умови кредитного договору № 1-0037/12-37-KL від 03.01.2013 р. та надало ТОВ "Мінеральні добрива" кредитні кошти на загальну суму 2713650 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями меморіальних ордерів від 05.02.2013 р., 07.02.2013 р., 26.03.2013 р., 04.04.2013 р., 08.04.2013 р., 10.04.2013 р., 18.04.2013 р., 22.04.2013 р., 26.04.2013 р., 29.04.2013 р., 30.04.2013 р., 14.05.2013 р., 24.05.2013 р., 30.05.2013 р., 01.07.2013 р., 16.09.2013 р., 29.10.2013 р., 13.12.2013 р.

Проте ТОВ "Мінеральні добрива" у встановлені договором строки не повернуло суму кредиту в розмірі 174550 грн. та не сплатило нараховані ПАТ "Банк Форум" за період з 05.02.2014 р. по 21.09.2014 р. проценти за користування кредитними коштами в розмірі 17904,51 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1-0037/12/37-КL від 03.01.2013 станом на 22.09.2014 за ТОВ "Мінеральні добрива" утворилась заборгованість: з повернення кредитних коштів у розмірі 174550 грн.; зі сплати нарахованих процентів за користування кредитом за період з 05.02.2014 р. по 21.09.2014 р. у розмірі 17904,51 грн.; зі сплати пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів у сумі 12132,42 грн. за період з 11.12.2013 р. по 12.12.2013 р. та з 03.06.2014 р. по 21.09.2014 р., а також пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів у сумі 1037,37 грн. за період з 01.04.2014 р. по 21.09.2014 р.

03.10.2014 р. ПАТ "Банк Форум" направило на адресу ТОВ "Мінеральні добрива" вимогу від 02.10.2014 р. № 8803/3.2 про усунення порушень, згідно якої просило погасило заборгованість за кредитним договором № 1-0037/12/37-КL від 03.01.2013. Зазначена вимога залишена ТОВ "Мінеральні добрива" без задоволення, доказів погашення заборгованості за вказаним договором надано не було.

За наведених обставин, зважаючи на неналежне виконання з боку ТОВ "Мінеральні добрива" зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором № 1-0037/12/37-КL від 03.01.2013 р., перевіривши розрахунок ПАТ "Банк Форум", суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, дійшли правомірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 174550 грн. заборгованості за кредитом та 17904,51 грн. заборгованості за процентами за користування кредитними коштами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладені обставини, враховуючи прострочення з боку ТОВ "Мінеральні добрива" виконання взятих на себе договірних зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів, перевіривши розрахунок ПАТ "Банк Форум", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені, нарахованої за прострочення сплати кредиту у розмірі 12132,42 грн. за період з 11.12.2013 р. по 12.12.2013 р. та з 03.06.2014 р. по 21.09.2014 р., а також пені, нарахованої за прострочення сплати процентів у розмірі 1037,37 грн. за період з 01.04.2014 р. по 21.09.2014 р.

У касаційній скарзі ТОВ "Мінеральні добрива" наголошує на тому, що правові підстави для задоволення позову ПАТ "Банк Форум" відсутні з огляду на припинення зобов'язання за кредитним договором № 1-0037/12/37-КL від 03.01.2013 р. відповідно до статті 606 Цивільного кодексу України. При цьому скаржник посилається на наявність договору уступки права вимоги від 03.11.2014 р., укладеного між Хачатарьян Н.С. та ТОВ "Мінеральні добрива", за умовами якого відповідач набув право вимоги у сумі 200000 доларів США, яке належало Хачатарьян Н.С. на підставі договору банківського вкладу № 263/3700/687905 від 19.02.2014 р., укладеного з ПАТ "Банк Форум". Наведене свідчить, на думку скаржника, про припинення зобов'язання за кредитним договором № 1-0037/12/37-КL від 03.01.2013 р. внаслідок поєднання боржника і кредитора в особі ТОВ "Мінеральні добрива", а отже і відсутні підстави для стягнення заборгованості за згаданим договором.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такі доводи ТОВ "Мінеральні добрива" помилковими з огляду на таке.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу)

Згідно вимог статті 606 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Приписи статті 606 Цивільного кодексу України встановлюють такий спосіб припинення цивільно-правового зобов'язання, що не залежить від волі сторін. Поєднання боржника і кредитора в одній особі має місце в разі, якщо до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної підстави зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки. Тобто, зникає (або виходить із двосторонніх зобов'язальних правовідносин) в силу об'єктивних обставин або певного правочину один із суб'єктів правовідношення. При цьому до особи, що залишилась, переходять всі правомочності щодо взаємних зобов'язань, у зв'язку з чим припиняється і власне правовідношення.

Із встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо невиконання ТОВ "Мінеральні добрива" зобов'язань за кредитним договором № 1-0037/12/37-КL від 03.01.2013 р. з повернення ПАТ "Банк Форум" кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, а також набуття відповідачем статусу кредитора за договором банківського вкладу № 263/3700/687905 від 19.02.2014 р. шляхом уступки права вимоги за договором від 03.11.2014 р., не вбачається, що відбулось поєднання боржника і кредитора в одній особі саме у зобов'язанні за кредитним договором № 1-0037/12/37-КL від 03.01.2013 р., за яким відповідач є боржником, а позивач - кредитором. Обидві сторони цього договору продовжують об'єктивно існувати із збереженням за ними всіх прав та обов'язків.

За таких обставин відсутні правові підстави для визнання припиненим на підставі статті 606 Цивільного кодексу України зобов'язання за кредитним договором № 1-0037/12/37-КL від 03.01.2013 р., укладеним між сторонами.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують правильні висновки судів попередніх інстанцій, та фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржуваній постанові, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.