головуючого Гольцової Л.А. (доповідач) суддів Акулової Н.В., Козир Т.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2015 у справі № 904/19/15 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" до Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області третя особа Комунальне підприємство "Дорожник" про стягнення 33 835,06 грн за участю представників:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

третьої особи: повідомлений, але не з'явився;

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2015 у справі № 904/19/15 (суддя Кеся Н.Б.) в позові відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М., судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.) на підставі ст. 53, 86, 93, п. 4 ст. 97 ГПК України клопотання ТОВ "Адатранссервіс" про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2015 у справі № 904/19/15 відхилено, а апеляційну скаргу повернуто ТОВ "Адатранссервіс".

Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, ТОВ "Адатранссервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувану ухвалу суду.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи. Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного позивачем в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції від 03.03.2015 у даній справі складений 06.03.2015.

Апеляційним господарським судом встановлено, що представник позивача був присутній в судовому засіданні 03.03.2015 під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення місцевого господарського суду та 03.03.2015 подав заяву про отримання копії рішення. Копію рішення суду представником ТОВ "Адатранссервіс" отримано 12.03.2015 і 24.03.2015 подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду разом з клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення від 03.03.2015.

У відповідності до ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 53 ГПК України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що зважаючи на норми ст. 85, ч. 1 ст. 93 ГПК України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, строк подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки повний текст оскаржуваного позивачем рішення суду першої інстанції від 03.03.2015 складений 06.03.2015, то враховуючи наведені норми права, останнім днем подання апеляційної скарги є 16.03.2015, тоді як скаргу подано поза межами цього строку - 24.03.2015.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, позивач послався на те, що ним отримано копію рішення від 03.03.2015 (складене 06.03.2015) лише 12.03.2015 і такі обставини не залежали від нього.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, передбачена гарантія забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

При цьому, клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах) (абз. 8 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (v0007600-11) (із змінами і доповненнями).

Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що доводи та обставини, які наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку мають бути підтверджені належними доказами у справі відповідно до вимог ст. 33, 34 ГПК України та оцінюватись відповідно до ст. 43 ГПК України.

Оскільки ТОВ "Адатранссервіс" не було додано до апеляційної скарги ніяких доказів в обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку щодо відхилення клопотання товариства та повернення його апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми чинного законодавства, які б спростовували висновки апеляційного господарського суду, скаржником не наведено, у зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, при постановленні якої правильно застосовано норми процесуального права.

Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2015 у справі № 904/19/15 - без змін.