головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б. за участю представників: позивача Баранов М.С. (дов. від 17.03.2015 р. № 225-КР-257) відповідача Фрідман О.О. (дов. від 05.05.2015 р. № 05/05) Грабовський І.А. (дов. від 27.04.2015 р.) Пугайло І.І. (дов. від 05.05.2015 р. № 05/05) прокуратури Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. № 000606) пр-к ТОВ "Прайм Девелопмент" Гончаров М. М. (дов. від 10.05.2015 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" та Орловського Сергія Олександровича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р. у справі № 5011-47/12739-2012 господарського суду міста Києва за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки

У вересні 2012 року заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна Компанія" в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,69 га, що знаходиться по вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі міста Києва, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія", зареєстрований 16.01.2007 р. № 82-6-00399 та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" повернути Київській міській раді вказану земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:138:0098), вартістю 28718163,44 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорюваний договір укладений на підставі рішення Київської міської ради № 234/291 від 31.10.2006 р. (ra-234023-06) , яке суперечить законодавству.

Заявою від 30.10.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" просило відмовити у задоволенні позову за пропуском строку позовної давності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р. у даній справі позов задоволено: визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,69 га, що знаходиться по вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі міста Києва, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 16.01.2007 р. за № 82-6-00399, який укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія"; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1,69 га, кадастровий номер 8000000000:82:138:0098, вартістю 28718163,44 грн., що розташована по вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі м. Києва; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" в доход Державного бюджету України 2146,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що оспорюваний договір укладений на підставі рішення Київської міської ради, яке не відповідає законодавству України, а тому є недійсним.

Також, суд дійшов висновку, що трирічний строк звернення до суду з відповідним позовом не сплинув і підстави для його застосування згідно ст. 267 Цивільного Кодексу України -відсутні, оскільки виявлені порушення законодавства при укладенні оспорюваного договору внаслідок прийняття Київською міською радою рішення від 31.10.2006 р. № 234/291 (ra-234023-06) , яке не відповідає законодавству України, були виявлені під час проведення прокурорської перевірки у 2012 році.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна Компанія" на рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р. у справі № 5011-47/12739-2012 залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р. у справі № 5011-47/12739-2012 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2013 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 у справі № 5011-47/12739-2012 - залишено без змін.

07.07.2014 р. до господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" надійшла заява про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2014 р. у справі № 5011-47/12739-2012 за нововиявленими обставинами.

Як вбачається із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" до таких обставин, які є нововиявленими обставинами, відносяться клопотання Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 13.09.2007 р. № клоп-144 та лист Головного управління земельних ресурсів КМДА від 17.10.2007 р. № 03-85/33994.

На думку заявника, обставини викладені у вказаних клопотаннях є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.2014 р. у даній справі (суддя Лиськов М.О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р. у справі № 5011-47/12739-2012 за нововиявленими обставинами задоволено, рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2014 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р. у даній справі (колегія у складі суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Зубець Л.П., Хрипун О.О.) рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014 р. скасовано, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р. у справі № 5011-47/12739-2012 за нововиявленими обставинам залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" та Орловський Сергій Олександрович звернулись до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами, в яких просять постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р. скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014 р. залишити без змін, посилаючись на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.04.2015 р. касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" та Орловського Сергія Олександровича прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.05.2015 р.

13.05.215 р. сторони були повідомлені про перенесення розгляду даної справи на 20.05.2015 р. під розписку.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.05.2015 р. касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" та Орловського Сергія Олександровича відкладено на 27.05.2015 р. та продовжено строк розгляду на 15 днів.

У свої поясненнях прокурор міста Києва просить залишити касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" та Орловського Сергія Олександровича без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р. без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні касаційної інстанції 27.05.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна компанія" як на нововиявлені обставини посилається на те, що прокурором та позивачем ще в 2007 році були проведені перевірки законності відведення земельної ділянки по вул. Вільшанській, 2-б за рішенням Київської міської ради від 31.10.2006 р. № 234/291 (ra-234023-06) , а отже, починаючи з 2007 року прокурор та Київська міська рада мали можливість звернення з відповідним позовом до суду, тому, на момент звернення прокурора в інтересах Київської міської ради з позовом у даній справі, сплив строк позовної давності.

Про зазначені обставини, за твердженням відповідача, він дізнався 20.05.2014 р. з листа ТОВ "Прайм-Девелопмент" (інвестор забудови спірної земельної ділянки), в якому відповідача повідомлено, що в 2007 році органами прокуратури України та Держземінспекції України проводились перевірки законності відведення відповідачу земельної ділянки по вул. Вільшанській, 2-6 згідно з рішенням Київської міської ради від 31.10.2006 р. № 234/291 (ra-234023-06) .

На підставі листів прокуратури міста Києва від 07.06.2007 р. №07/1-124-04, 21.06.2007 р. № 07/1-р-07, 23.08.2007 р. № 07/1-748 вих. 07, 01.08.2007 р. № 07/1-р-07 Управлінням контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області було проведено перевірку правомірності відведення земельних ділянок.

За результатами проведеної перевірки на адресу Київської міської ради направлено клопотання Управління контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 13.09.2007 р. № клоп-145, яке розглянуто Головним управлінням земельних ресурсів КМДА (лист від 17.10.2007 № 03-85/33994). 29.05.2014 ТОВ "Прайм-Девелопмент" листом № 27 надав відповідачу копію клопотання Управління контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 13.09.2007 р. № клоп-145 та копію листа Головного управління земельних ресурсів КМДА від 17.10.2007 р. № 03-85/33994.

Зазначене клопотання було направлено на адресу позивача та згідно з дорученням заступника міського голови - секретаря Київради розглянуто Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що свідчить лист від 17.10.2007 р. № 03-85/33994.

Як вказує заявник, наявність вказаних листів прокуратури спростовують твердження прокурора про те, що виявлені порушення законодавства при укладені оспорюваного договору внаслідок прийняття Київською міською радою рішення від 31.10.2006 р. № 234/291 (ra-234023-06) , були виявлені під час проведення прокурорської перевірки у 2012 році, та які були покладені в основу рішень судів.

У якості підстави для скасування рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014 р., суд апеляційної інстанції визначив про те, що обставини, наведені в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна Компанія", не є нововиявленими у розумінні ст. 112 Господарського Процесуального Кодексу України.

Так, судом апеляційної інстанції було зазначено про те, що судом першої інстанції при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна Компанія" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р. за нововиявленими обставинами не було враховано, що інформація, викладена у клопотанні Управління контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 13.09.2007 р. № клоп-145 та листі Головного управління земельних ресурсів КМДА від 17.10.2007 р. № 03-85/33994 стосується безпосередньо відповідача, а відомості про проведення відповідних перевірок, зокрема за скаргами мешканців Печерського району у 2007 році щодо правомірності відведення земельної ділянки могли бути відомі товариству на час розгляду справи в суді, і такі відомості не належать до інформації, що могла бути повідомлена заявнику виключно ТОВ "Прайм-Девелопмент".

Крім того, апеляційним господарським судом було вказано, що під час розгляду справи по суті, відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову не був позбавлений можливості з'ясувати та ознайомитись з результатами перевірок, що проводились контролюючими органами, в тому числі з відомостями наявними у орендодавця по договору оренди, зокрема, з метою підтвердження своїх доводів щодо пропущення строку позовної давності при зверненні прокурора з позовом щодо недійсності укладеного договору від 16.01.2007 р. за № 82-6-00399.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважив, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна Компанія" клопотання Управління контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 13.09.2007 р. № клоп-145 та лист Головного управління земельних ресурсів КМДА від 17.10.2007 р. № 03-85/33994 за своєю правовою природою є саме новими доказами на підтвердження обставини спливу позовної давності, у зв'язку з чим не є нововиявленими обставинами.

Однак, суд касаційної інстанції, вважає висновок апеляційного суду, покладений в основу прийнятого у справі судового рішення, непереконливим та таким, який не можна вважати прийнятим за повного встановлення та оцінки усіх істотних обставин справи у їх сукупності з огляду на наступне.

У відповідності до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони: існували під час розгляду справи, але не могли бути відомі заявнику; є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, які брали участь у справі, а отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта; виявлені після набрання чинності судовим актом.

За своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення. Результат перегляду судового рішення за новоявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити чи скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, яку здійснено судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду щодо яких при розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

В п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 року № 17 (v0017600-11) зазначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи забезпечила би прийняття цим судом іншого рішення.

При цьому, слід враховувати, що за своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення.

Як на нововиявлені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна компанія" посилається на те, що прокурором та позивачем ще в 2007 році була проведена перевірка правомірності рішення Київської міської ради від 31.10.2006 р. № 234/291 (ra-234023-06) вимогам чинного законодавства, а отже, починаючи з 2007 року прокурор та Київська міська рада мали можливість звернення з відповідним позовом до суду, тому, на момент звернення прокурора в інтересах Київської міської ради з позовом у даній справі, сплив строк позовної давності.

Свої доводи заявник, як було раніше зазначено, підтверджує клопотанням Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 13.09.2007 р. № клоп-144 та листом Головного управління земельних ресурсів КМДА від 17.10.2007 р. № 03-85/33994.

Крім того, як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна компанія" про зазначені обставини він дізнався 20.05.2014 р. з листа ТОВ "Прайм-Девелопмент" (інвестор забудови спірної земельної ділянки), в якому відповідача повідомлено, що в 2007 році органами прокуратури України та Держземінспекції України проводились перевірки законності відведення відповідачу земельної ділянки по вул. Вільшанській, 2-6, згідно з рішенням Київської міської ради від 31.10.2006 р. № 234/291 (ra-234023-06) .

Так, суд першої інстанції своє рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна компанія" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, на думку колегії суддів касаційної інстанції правомірно мотивує тим, що обставини, наведені заявником є істотними обставинами при вирішенні даної справи та не були відомі суду на час розгляду справи по суті.

Також, судом першої інстанції було правомірно вказано про те, що наявність наданих заявникові листів ТОВ "Прайм-Девелопмент" спростовує твердження прокурора, в яких він зазначає, що обставини прийняття рішення Київською міською радою від 31.10.2006 р. № 234/291 (ra-234023-06) раніше 2012 року йому були не відомі.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що перебіг початку строку позовної давності має розпочинатись саме з 01.10.2007 р., а не, як зазначав прокурор у попередніх судових засіданнях, з 2012 року.

Положеннями Цивільного кодексу України (435-15) , зокрема ст. 256 позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Приписами ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст. 261 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом із тим ч. ч. 1, 2, 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Так, місцевим судом було вірно зауважено, що Київська міська рада є стороною оскаржуваного договору оренди земельної ділянки, а про перевірку на підставі листів прокуратури міста Києва щодо законності прийняття рішення Київської міської ради від 31.10.2006 р. № 234/291 (ra-234023-06) , Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області листом від 13.01.2007 р. № клоп-145 проінформувало Київську міську раду 01.10.2007 р., а тому дана перевірка проводилась на підставі листів прокуратури, що відповідно до ст. 267 Цивільного Кодексу України вказує на сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, та є підставою для відмови у позові.

З огляду на зазначене, встановивши, що права прокуратури та Київради порушені, а позовна давність сплила, суд першої інстанції правомірно відмовив в позові у зв'язку зі спливом позовної давності.

Стосовно висновків суду апеляційної інстанції про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" могло бути обізнано про існування листів Управління з контролю за використаннях та охороною земель у м. Києві та Київській області від 13.09.2007 р. № клоп-14 та Головного управління земельних ресурсів КМДА від 17.10.2007 р. № 03-85/33994, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що вони спростовуються листом Департаменту земельних ресурсів КМДА від 29.05.2014 р. № 057026-5141.

В свою чергу, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Оскільки при розгляді даної справи суди визнали факт обізнаності порушених прав прокурора та Київської міської ради в 2012 році, то відповідно заявник, який дізнався про нові факти істотності таких обставин - а саме обізнаність порушених прав позивача та прокурора у 2007 році, має право на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у відповідності до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, так як, це є новий факт, а не підтвердження факту.

Колегія суддів, розглянувши дану справу у касаційному порядку, встановила, що рішення суду першої інстанції є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи.

Натомість постанова апеляційного суду, на думку колегії суддів, прийнята при неналежному дослідженні всіх обставин справи всупереч норм права, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, що є підставою для її скасування.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, касаційна інстанція приймає до уваги доводи касаційних скарг та приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення, в зв'язку з чим оскаржувана постанова апеляційного суду у даній справі підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.