розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця - адвоката ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 та ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2015 у справі № 922/4908/13 за заявою Фізичної особи-підприємця - адвоката ОСОБА_4 про визнання банкрутом Приватної виробничо-комерційної фірми "Будсервіс", -

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.02.2015 р. (суддя Міньковський С.В.) частково задоволено заяву арбітражного керуючого Бідної О.І., стягнуто з ФОП адвоката ОСОБА_4 на користь арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни грошову винагороду в розмірі 13122,97 грн., в решті вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 (колегія суддів: Бородіна Л.І. - головуючий, судді Гетьман Р.А., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця адвоката ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.02.2015 р. залишено без змін.

Фізична особа-підприємець - адвокат ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 та ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2015 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви арбітражного керуючого Бідної О.І. про відшкодування витрат, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1, ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 22, 99 ГПК України.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення ФОП адвоката ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 10.12.2013 р. порушено провадження у справі про банкрутство Приватної виробничо-комерційної фірми "Будсервіс"; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора в сумі 351783,56 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бідну Оксану Іванівну, встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ПВКФ "Будсервіс" у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди розпоряднику майна встановлено авансування ініціюючого кредитора, що вноситься на депозитний рахунок нотаріусу тощо.

28.05.2014 р. арбітражний керуючий Бідна О.І. звернулась до суду першої інстанції з заявою, в якій просила затвердити звіт арбітражного керуючого Бідної О.І про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого у даній справі про банкрутство на суму 13595,29 грн. та зобов'язати відшкодувати грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого.

11.02.2015 р. арбітражним керуючим Бідною О.І. надано розрахунок понесених нею витрат при здійсненні процедури розпорядження майном боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.02.2015 р. частково задоволено заяву арбітражного керуючого Бідної О.І., стягнуто з ФОП адвоката ОСОБА_4 на користь арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни грошову винагороду в розмірі 13122,97 грн., в решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець адвокат ОСОБА_4 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду від 27.02.2015 р. та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні заяви арбітражного керуючого Бідної О.І. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат відмовити.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ст. 111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засіданні суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 прийнято апеляційну скаргу ФОП адвоката ОСОБА_4 до провадження та призначено до розгляду на 24.03.2015.

Однак згідно повідомлення УДППЗ "Укрпошта" вказана ухвала суду апеляційної інстанції була отримана ФОП адвокатом ОСОБА_4 25.03.2015, тобто після розгляду апеляційної скарги, що позбавило можливості заявника бути присутнім в судовому засіданні 24.03.2015.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції дану справу було розглянуто за відсутності сторони, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, справи в апеляційній інстанції переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Водночас, розглянувши справу за відсутності ФОП адвоката ОСОБА_4, суд позбавив його можливості взяти участь в засіданні, подавати докази, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти доводів інших учасників судового процесу відповідно до ст. 22 ГПК України, чим порушив принципи змагальності та рівності учасників судового процесу перед законом і судом, що передбачені ст.ст. 4-2 та 4-3 ГПК України.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Таким чином, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Оскільки судом апеляційної інстанції допущено порушення процесуального права, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового акту, тому доводи заявника касаційної скарги про порушення відповідних норм матеріального права колегію суддів не можуть розглядатись.