розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 р. (судді: Гаврилюк О.М., Коротун О.М., Сулім В.В.) у справі № 14/121-12 господарського суду Київської області за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Бориспільська районна державна адміністрація 2. Бориспільська міська рада 3. Виконавчий комітет Бориспільської міської ради 4. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області 5. Комунальне підприємство "Виробниче управління комунального господарства" про зобов'язання вчинити дії та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Бориспільська районна державна адміністрація 2. Бориспільська міська рада 3. Виконавчий комітет Бориспільської міської ради 4. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області про зобов'язання вчинити дії за участю представників: від прокуратури Романов Р.О., прокурор відділу ГПУ, службове посвідчення № 014714 від 21.01.2013 р. від позивача Кушпіль Д.С., довіреність № 1.29-14974 від 25.12.2014 р. від відповідача 1. Шуляк А.І., керівник, довідка з ЄДРПОУ серія АБ № 475671 від 26.07.2012 р., 2. Солодкий Р.В., довіреність № 2/5 від 02.04.2015 р. від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. не з'явились 2. не з'явились 3. не з'явились 4. не з'явились 5. Панько С.А., довіреність № 36 від 26.01.2015 р. від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Шпортило Я.І., довіреність № 01-22/6-104 від 17.01.2015 р.

Бориспільський міськрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс" (далі - ТОВ "Еко-Сервіс") про зобов'язання припинити господарську діяльність щодо функціонування полігону твердих побутових відходів.

Крім того, до прийняття рішення у справі, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль") звернулося до господарського суду Київської області з позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору до ТОВ "Еко-Сервіс" про зобов'язання припинити господарську діяльність щодо функціонування полігону твердих побутових відходів.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.03.2013 р. у справі № 14/121-12, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2014 р., задоволено первісний позов та позов третьої особи з самостійними вимогами, зобов'язано ТОВ "Еко-Сервіс" припинити господарську діяльність щодо функціонування полігону твердих побутових відходів, який розташований на земельній ділянці в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області площею 6,0382 га, що перебуває у постійному користуванні Комунального підприємства "Виробниче управління комунального господарства" на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 002478 від 31.12.2001 р. із цільовим призначенням під розміщення сміттєзвалища, стягнуто з ТОВ "Еко-Сервіс" в дохід Державного бюджету України 1 073 грн. 00 коп. судового збору та стягнуто з ТОВ "Еко-Сервіс" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" судові витрати в розмірі 1 147 грн. 00 коп.

ТОВ "Еко-Сервіс" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.03.2014 р.

Постановою Верховного Суду України від 20.05.2014 р. вказану заяву задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 04.03.2014 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 20.03.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 р. у справі № 14/121-12, справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду даної справи господарським судом Київської області прийнято рішення від 25.11.2014 р., яким задоволено первісний позов та позов третьої особи з самостійними вимогами, зобов'язано ТОВ "Еко-Сервіс" припинити господарську діяльність щодо функціонування полігону твердих побутових відходів, який розташований на земельній ділянці в адміністративних межах Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області площею 6,0382 га, що перебуває у постійному користуванні Комунального підприємства "Виробниче управління комунального господарства" на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 002478 від 31.12.2001 р. із цільовим призначенням під розміщення сміттєзвалища. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказане судове рішення вмотивовано тим, що розміщення полігону твердих побутових відходів в приаеродромній території не було узгоджено з Державним департаментом авіаційного транспорту. При цьому, наявні в матеріалах справи акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи не є належними доказами відсутності масового скупчення птахів та відсутності впливу полігону твердих побутових відходів на безпеку польотів.

Крім того, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов у справі № 14/121-12 обґрунтовано порушенням норм спеціального законодавств, що регулюють діяльність на приаеродромній території з метою забезпечення безпеки польотів, у зв'язку з чим уповноваженим органом у сфері спірних правовідносин є Державна авіаційна служба України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 25.11.2014 р. та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову Бориспільського міськрайонного прокурор в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України та позову ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Підставами для прийняття апеляційним господарським судом даної постанови стало:

- визнання недоведеним наявності причинно-наслідкового зв'язку між зіткненням з повітряними суднами та перельотами птахів саме з полігона твердих побутових відходів ТОВ "Еко-Сервіс";

- відсутність обставин, які відповідно до норм чинного законодавства є умовами для припинення господарської діяльності.

Не погодившись з прийнятим апеляційним господарським судом судовим актом, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 р. у справі № 14/121-12 в частині відмови в задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та в цій частині залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 25.11.2014 р.

Вказана касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник вважає, що господарський суд апеляційної інстанції неналежно оцінив наявні у справі докази та надав неправильне тлумачення поняттям "припинення" та "зупинення" господарської діяльності.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.04.2015 р., колегією суддів у складі: головуючого судді Карабаня В.Я., суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі) та Ковтонюк Л.В., касаційну скаргу ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 р. у справі № 14/121-12 прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 20.04.2015 р.

До початку судового розгляду представник відповідача скористався правом, наданим йому ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та подав заперечення на касаційну скаргу.

Крім того, ТОВ "Еко-Сервіс" подано додаткові матеріали, які долучено до матеріалів справи №14/121-12

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.04.2015 р. розгляд касаційної скарги відкладено на 27.04.2015 р.

Розгляд справи 27.04.2015 р. не відбувся, у зв'язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.05.2015 р. розгляд касаційної скарги ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 р. у справі № 14/121-12 призначено на 25.05.2015 р.

Розпорядженням В. о. секретаря четвертої судової палати № 05-05/629 від 25.05.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Ковтонюк Л.В., для розгляду касаційної скарги ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 р. у справі № 14/121-12 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: суддя Карабань В.Я. - головуючий, судді Дерепа В.І., Ємельянов А.С.

В судове засідання 25.05.2015 р. з'явились представники прокуратури, позивача, відповідача, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Представники третіх осіб 1,2,3,4, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників третіх осіб 1,2,3,4, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Представник ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та в цій частині залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 25.11.2014 р.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні також підтримали касаційну скаргу.

Представники відповідача та третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили оскаржувану постанову залишити без змін.

Перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, позовні вимоги по справі № 14/121-12 обґрунтовані тим, що господарська діяльність відповідача щодо функціонування полігону твердих побутових відходів в безпосередній близькості до території аеродрому є такою, що загрожує життю і здоров'ю людей та здійснюється всупереч положенням Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Господарського кодексу України (436-15) , Повітряного кодексу України (3393-17) , інших нормативно-правових актів.

З матеріалів справи вбачається, що полігон твердих побутових відходів площею 6,0382 га, розташований на земельній ділянці на землях Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області у приаеродромній території Міжнародного аеропорту "Бориспіль" - у радіусі 15 км від контрольної точки аеродрому, а саме на відстані до 2 км від торця ЗПС 36 П.

ТОВ "Еко-Сервіс" здійснює діяльність, пов'язану з експлуатацією та утриманням орендованого полігону твердих побутових відходів, на підставі наступних документів:

- договору оренди від 26.10.2002 р., укладеного між Бориспільським виробничим управлінням комунального господарства і ТОВ "Еко-Сервіс";

- державного акта на право постійного користування виробничим управлінням комунального господарства Бориспільського міськвиконкому земельною ділянкою площею 6,0382 га під розміщення сміттєзвалища серії ІІ-КВ № 002478 від 31.12.2001 р., виданого Глибоцькою сільською радою Бориспільського району Київської області та зареєстрованого в книзі записів за № 427;

- акта про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення - першого пускового комплексу північної частини полігону відходів 4 класу небезпеки від 17.06.2003 р.;

- паспорта місця видалення відходів - полігону твердих побутових відходів м. Борисполя № 8-3-39 від 25.04.2005 р., затвердженого головою Бориспільської міської ради і погодженого головним державним санітарним лікарем в Київській області, керівником Київського обласного водного господарства, керівником державного регіонального підприємства "Північгеологія", начальником державного управління екоресурсів в Київській області, начальником територіального управління Держнаглядохорон праці України по Київській області та м. Києву;

- дозволів на розміщення ТОВ "Еко-Сервіс" відходів, виданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області.

При цьому, постановою Київського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1956/12/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, визнано протиправним та скасовано рішення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області про анулювання (скасування) дозволу на розміщення відходів в 2012 році на полігоні, який знаходиться на землях Глибоцької сільської ради і експлуатується ТОВ "Еко-Сервіс".

В обґрунтування своїх вимог позивач та третя особа з самостійними вимогами посилаються на ті обставини, що відповідно до актів еколого-орнітологічного обстеження приаеродромної території № 79-36-27 від 31.12.2010 р., № 79-33-1 від 11.01.2012 р., № 20-26-29 від 19.10.2012 р., акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 20.10.2012 р., складеного Державною екологічною інспекцією у Київській області, діяльність відповідача, пов'язана з експлуатацією та утриманням даного полігону, сприяє та спричиняє масове скупчення птахів.

Вказане, на думку позивача та третьої особи з самостійними вимогами, також вбачається із звітів від 17.08.2012 р., 21.08.2012 р., 25.08.2012 р., 30.08.2012 р., 03.09.2012 р., 07.09.2012 р., 08-09.09.2012 р. про спостереження за птахами та підтверджується поясненнями координатора з контролю за птахами - Горькавого С.О., начальника групи з орнітологічного забезпечення польотів аеродромної служби ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" - Несенчука І.А., начальника служби контролю за безпекою польотів та аеронавігаційного забезпечення - Чебуренка В.В.,

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено той факт, що у повітряному просторі ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та на його території систематично відбувалися зіткнення повітряних суден із птахами. Так, у 2012 році Державною авіаційною службою України одержано 6 повідомлень про зіткнення з птахами, що підтверджується довідкою Державної авіаційної служби України, відповідними повідомленнями про зіткнення з птахами (форма BS-1), та іншими документами, які містяться у матеріалах справи.

Статтею 55 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм, способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання, як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 69 Повітряного кодексу України будівлі і природні об'єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден. На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження. Вказаною вище статтею до такої діяльності, зокрема, віднесено і діяльність, що сприяє скупченню птахів.

Частиною 9 статті 69 вказаного кодексу передбачено, що на відстані до 15 км. від меж аеродрому забороняється відкрите складування харчових відходів, розміщення звалищ, спорудження або розбудова споруд, які сприяють масовому скупченню птахів і можуть створювати загрозу для повітряного руху.

Також, в п. 147 Постанови Кабінету Міністрів України № 401 від 29.03.2002 р. "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України" (401-2002-п) закріплено імперативний припис про заборону розміщення сміттєзвалищ, будівництво на відстані ближче ніж 15 кілометрів від визначеної території аеропорту звірівницьких ферм, боєнь та інших об'єктів, що спричиняє масове скупчення птахів.

На підставі вищевказаних фактів та керуючись наведеними правовими нормами, місцевий господарський суд прийшов до висновку про порушення відповачем законодавчо встановлених норм, які регулють порядок здійснення господарської діяльності на приаеродромній території та про необхідність припинення такої діяльності відповідача.

Господарський суд апеляційної інстанції не погодився з наведеними висновками господарського суд першої інстанції, зважаючи на недоведеність причино-наслідкового зв'язку між діями відповідача та спричиненням загрози життю і здоров'ю людей через зіткненням птахів з повітряними суднами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає даний висновок апеляційного господарського суду законним та обґрунтованим.

Так, в ч. 1, 2 ст. 246 Господарський кодекс України закріплено, що здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється. У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб'єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги щодо належності та допустимості доказів закріплені в ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що закріплено в ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" (v0006600-12) передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на наведене, обов'язковою підставою для застосування до відповідача адміністративно - господарської санкції, передбаченої ст. 246 Господарського кодексу України, є доведеність причино - наслідкового зв'язку між його винним діянням у вигляді здійснення ним господарської діяльності з порушенням вимог діючого законодавства та наслідком, що полягає у створенні реальної загрози життю і здоров'ю людей.

При цьому, як правильно встановлено апеляційним господарським судом позивачем та третьою особою із самостійними вимогами не надано належних та допустимих доказів того, що зіткнення повітряних суден відбувалось саме з птахами, які перелітали з полігону твердих побутових відходів ТОВ "Еко-Сервіс".

Одночасно, із наявного в матеріалах справи звернення ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до прокурора Київської області від № 01-22-2941 14.09.2009 р. вбачається, що біля злітно-посадочної смуги 1 на відстані 700 м відкрито несанкціоноване сміттєзвалище.

Апеляційним господарським судом за матеріалами справи також встановлено, що:

- несанкціоновано функціонують сміттєзвалища в с. Ревне у районі в/ч А-2860 та с. Щасливе у районі супермаркету;

- на території в/ч 2215 на деревах на відстані 0,7 км від злітної смуги 18 Л/36 П гніздяться граки;

- на складі піску на відстані 1,7 км від торця злітно-посадочної смуги 18 Л гніздяться птахи - серпокрилець;

- в місцях збору сміття в самому м. Борисполі гніздяться воронові;

- на бориспільських очисних спорудах, які знаходяться на відстані 700 м від злітно-посадочної смуги 1 постійно знаходяться водоплаваючі птахи, які здійснюючи місцеву міграцію створюють загрозу для польотів;

- вздовж бетонної дороги, яка веде до лісосмуги у районі Бориспільських очисних споруд (район безпосередньо біля злітно-посадочної смуги 18Л/36П) продовжує діяти несанкціоноване звалювання сміття, що призводить до безконтрольного збільшення птахів.

Крім того, з огляду на норми ст. 51 Господарського кодексу України, судова колегія Вищого господарського суду України звертає увагу заявника касаційної скарги на те, що, як вірно визначено апеляційним господарським судом, норми матеріального права, на підставі яких заявлено первісний позов та позов третьої особи із самостійними вимогами передбачають заборону та зупинення діяльності, а не її припинення.

Твердження скаржника стосовно того, що "припинення" та "зупинення" господарської діяльності призводять до однакового наслідку є хибними, оскільки з правової точки зору вказані поняття відрізняються як підставами їх застосування, так і наслідками. Зокрема, "зупинення" передбачає відновлення господарської діяльності через певний проміжок часу.

Таким чином, доводи викладені в касаційній скарзі є необґрунтованими та полягають у довільному тлумаченні заявником норм чинного законодавства, а також стосуються переоцінки доказів, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень господарського суду касаційної інстанції.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.