Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмежено відповідальністю "Приват-МДМ"

на рішення Господарського суду Вінницької області від

16.12.2014 року та постанову Рівненського апеляційного

господарського суду від 19.02.2015 року

у справі № 902/71/14 Господарського суду Вінницької області

за позовом квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця

до товариства з обмежено відповідальністю "Приват-МДМ"

за участю військової прокуратури Вінницького гарнізону

про розірвання договору оренди № 6/2012 від 18.07.2012 р.

за участю представників сторін:

позивача - Черепащук Р.А. дов. від 05.01.2015 р.,

відповідача - не з'явились,

прокуратури - Красільнік П.П.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.12.2014 року (суддя - Грабик В.В.) позов квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-МДМ" про розірвання договору оренди № 6/2012 від 18.07.2012 р. задоволено. Розірвано договір оренди від 18 липня 2012р. № 6/2012, укладений між квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця та товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-МДМ".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 р. (судді - Демянчук Ю.Г., Василишин А.Р., Крейбух О.Г.) рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.2014 року залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Приват-МДМ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2012 року між КЕВ м. Вінниця (позивач, орендодавець) та ТОВ "Приват-МДМ" (відповідач, орендар) був укладений договір оренди № 6/2012.

За умовами пункту п. 1.1. Договору предметом договору є нерухоме військове майно - будівля № 1 площею 273 кв.м., будівля № 2 площею 259 кв.м., будівлю № 7 площею 299 кв.м., будівлю № 79 площею 95 кв.м., будівлю № 87 площею 421 кв.м., будівлю № 97 площею 918 кв.м., будівлю № 103 площею 2523 кв.м., будівлю № 104 площею 720 кв.м. військового містечка № 115, що знаходиться на балансі КЕВ м. Вінниця, розташоване за адресою: 24531, Вінницька область, Ямпільський район, с. Дзигівка, вартість якого визначена на 02.04.2012 р. за незалежною оцінкою та становить 804 442 грн.

Відповідно до п. 1.3 Договору назване в п. 1.1 нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання нерухомого майна з метою вирощування та розведення поголів'я великої рогатої худоби, свиней та домашньої птиці (як інше використання).

Відповідно до п. 10.1. Договору визначено строк його дії, а саме: цей Договір укладено строком на два роки одинадцять місяців 14 днів, що діє з моменту підписання до 01 липня 2015 року включно.

Пунктом 10.6.1 визначено, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар: використовує майно не відповідно до умов договору; не вніс плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу; не робить поточний та інші види ремонтів орендованого майна згідно з умовами Договору; передає орендоване майно (його частку) у суборенду; не застрахував орендоване майно згідно з п. 5.8 цього Договору; не переглядає орендну плату у разі внесення змін до Методики, яка передбачає збільшення розміру орендної плати; своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження майна.

Разом з правом користування будівлями, орендарю було надано право для досягнення мети оренди користування прилеглою до будівель земельною ділянкою площею 289,95 га.

21.08.2012 р. за вих. № 2608 КЕВ м. Вінниці направило ТОВ "Приват-МДМ" претензію з приводу невиконання умов договору: невнесення завдатку; допущення заборгованості по орендній платі та компенсації податку на землю в сумі 9 525,07грн.; невиконання зобов'язання по страхуванню отриманого в оренду майна.

31.01.2013 року між ТОВ "Приват-МДМ" та КЕВ м. Вінниця було укладено додатковий договір № 1 від 31.01.2013 р. до Договору оренди № 6/2012 від 18.07.2012 р. Згідно умов Додаткового договору № 1 Орендарю було передано наступне майно: будівлю № 7 площею 299 кв.м., будівлю № 79 площею 95 кв.м., будівлю № 87 площею 421 кв.м., будівлю № 97 площею 918 кв.м., будівлю № 104 площею 720 кв.м. військового містечка № 115. Вказаним додатковим договором було визначено, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (грудень 2012 року) на рівні 5 625 грн. та визначено, що орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 250 га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди. Всі інші умови договору оренди № 6/2012 від 18.07.2012 р. залишились незмінними.

01.10.2013 р. т.в.о. начальника КЕВ м. Вінниці затверджено акт перевірки цільового використання орендованих будівель та контролю за виконанням орендарем умов договору № 6/2012 від 18.07.2012 р. Перевіркою встановлено, що орендовані будівлі на момент обстеження не використовувались ТОВ "Приват-МДМ" для цілей, визначених договором. Частина земельних ділянок площею 168 га використовуються під засів кукурудзи і соняшника. Заборгованість станом на 01.10.2013 р. становить: по орендній платі - 27 515,42 грн.; по компенсації податку на землю - 45 432,28 грн. Термін дії договору страхування від 13.09.2012 р. закінчився 12.09.2013 р. Орендар не здійснює поточний та капітальний ремонт орендованого майна.

За результатами розгляду справи № 902/1578/13 господарським судом Вінницької області ухвалою суду від 18.12.2013 р. встановлено, що 22.11.2013 р. квартирно-експлуатаційного відділ м. Вінниці звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-МДМ" про стягнення 93 233,26 грн., з яких заборгованість по сплаті орендної плати по договору оренди № 6/2012 від 18.07.2012 р. за період з 01.07.2012 р. по 30.09.2013 р. становить 26800,97 грн., а заборгованість по сплаті компенсації податку за землю за період з 01.07.2012 р. по 30.09.2013 р. становить 66 432,29 грн. Факт оплати заборгованості ТОВ "Приват-МДМ" підтверджується випискою банку від 11.12.2013 р., а також актом звірки взаємних розрахунків станом на 11.12.2013 р.

Крім цього, факт несплати відповідачем орендних платежів та компенсації податку за землю підтверджено довідками КЕВ м. Вінниці № 1087 від 05.03.2014 року та б/н станом на 01.12.2014 року згідно останньої в КЕВ м. Вінниці обліковується дебіторська заборгованість ТОВ "Приват-МДМ" по сплаті платежів за договором оренди № 6/2012 від 18.07.2012 р. на загальну суму 24 355,48 грн., із них: заборгованість по сплаті орендних платежів - 14 358,11 грн., по сплаті компенсації податку за землю - 9 997,37 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно п. 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.2013 року № 12 (v0012600-13) , у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Частиною 3 ст. 26 Закону "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.03.2014 року у даній справі, яке було залишено без змін постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року, позов КЕВ міста Вінниця задоволено. Розірвано договір оренди від 18 липня 2012 р. № 6/2012, укладений між КЕВ м. Вінниця та ТОВ "Приват-МДМ".

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2014 року рішення Господарського суду Вінницької області від 05.03.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року у справі № 902/71/14 скасовано. Справу № 902/71/14 направлено на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Скасовуючи вказані рішення, Вищий господарський суд України зазначив, що приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що мало місце прострочення відповідачем строків оплати орендних платежів, що є порушенням зобов'язання з боку відповідача за вказаним договором. Проте судами відповідно до ст. 651 ч. 2 ЦК не було з'ясовано чи вказані обставини дійсно значною мірою позбавили іншу сторону на те, що вона розраховувала. З огляду на те, що заборгованість з червня 2013 року по грудень 2013 року була сплачена після (фактично до) звернення позивача з позовом до господарського суду Вінницької області, що підтверджується ухвалою господарського суду Вінницької області від 18.12.2013 р. у справі № 902/1578/13 за позовом КЕВ м. Вінниці до ТОВ "Приват-МДМ".

Згідно ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виконавши вказівки Вищого господарського суду України при новому розгляді справи, суди встановили, що прострочення відповідачем плати, передбаченої договором, є істотним порушенням умов договору з огляду на те, що укладаючи договір оренди, КЕВ м. Вінниця планувало суму надходжень до спеціального фонду КЕВ м. Вінниця і разом з тим визначало видатки на дану суму коштів, які затверджуються кошторисом спеціального фонду. При неотриманні запланованих коштів, КЕВ м. Вінниця позбавляється можливості здійснити видатки, визначені в кошторисі в тому рахунку й на виплату заробітної плати працівникам КЕВ.

За таких обставин, врахувавши приписи ст. 651, 653 ЦК України, суд, дійшов правомірного висновку, щодо наявності правових підстав для задоволення позову про розірвання договору оренди нерухомого майна від 18.07.2012 р. № 6/2012.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу товариства з обмежено відповідальністю "Приват-МДМ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 у справі № 902/71/14 залишити без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.2014 у справі № 902/71/14.