Головуючого судді Корсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго " на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 у справі № 916/2828/14 Господарського суду Одеської області за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго " про скасування оперативно-господарської санкції

в судовому засіданні в режимі відоконференції взяли участь представники : - позивача ОСОБА_5 - відповідача Шаманська К.І.

В липні 2014 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про скасування оперативно - господарської санкції, оформленої протокольними рішеннями комісії Центрального РЕМ Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" № 384 від 29.05.2014 та № 384/1 від 13.07.2014 за актом № 029255 від 13.05.2014 щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 суми недооблікованої електричної енергії в розмірі 53 033, 52 грн. (з урахуванням уточнення до позовної заяви від 12.08.2014 (а.с.66)).

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.12.2014р., у справі № 916/2828/14 (головуючий суддя Оборотова О.Ю., судді Малярчук І.А., Цісельський О.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 у справі № 916/2828/14 (головуючий суддя Ліпчанська Н.В., судді Лисенко В.А., Ярош А.І.) апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2014 у справі № 916/2828/14 скасовано, позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задоволено, скасовано оперативно - господарську санкцію, оформлену протокольними рішеннями комісії Центрального РЕМ Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" № 384 від 29.05.2014 р. та № 384/1 від 03.07.2014р. по акту № 029255 від 13.05.2014р. щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 суми недооблікованої електричної енергії в розмірі 53033,52 грн., стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 судовий збір.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Сторони у справі, керуючись нормами статті 74-1 Господарського процесуального кодексу України, звернулись до Вищого господарського суду України з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, колегія суддів вказані клопотання задовольнила.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 03.05.2006 року між відповідачем (Постачальник) та позивачем (Споживач) був укладений договір № 2876 Ц про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. (а.с.9-15)

Згідно додатку № 10 Договору № 2876 Ц від 03.05.2006р., до переліку об'єктів, на які здійснюється постачання електричної енергії, відноситься офіс-склад, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв'язку з тим, що 13.05.2014 року, в результаті проведення перевірки на предмет дотримання Правил користування електричною енергією працівниками Центрального РЕМ ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" при обстеженні вищезазначеного об'єкту, було виявлено порушення вимог п. 10.2 Правил користування електричною енергією Центрального РЕМ, що визначалось у "підключенні струмоприймачів абонента поза засобами обліку, прихованою проводкою на розетку. При відключенні до облікованого автомата електрична енергія споживається, засобом обліку не враховується", "Розетка демонтована". Про виявлене порушення представниками відповідача було складено акт про порушення № 029255, який було підписано трьома представниками відповідача.

29.05.2014 року комісією з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією Центрального РЕМ за відсутності позивача було розглянуто акт № 029255 від 13.05.2014 року. В зв'язку із порушенням п.10.2 ПКЕЕ, прийнято рішення оформлене протоколом № 384 про нарахування позивачу до сплати вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 53033,52 грн., яка розрахована за період з 13.05.2011 року по 13.05.2014 року.

03.07.2014 року комісією з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією Центрального РЕМ у присутності позивача було розглянуто акт № 029255 від ІЗ.05.2014 року. Проте, рішення оформлене протоколом № 384 від 29.05.2014 року не скасовано та прийняте нове № 384/1 про нарахування позивачу до сплати вартості недорахованої електричної енергії в сумі 53033,52 грн., яка розрахована за період з 13.05.2011 року по 13.05.2014 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позивачем було порушено вимоги п.10.2 Правил користування електричною енергією, що визначилось у "підключенні струмоприймачів абонента поза засобами обліку, прихованою проводкою на розетку", а перевірка дотримання позивачем Правил користування електричною енергією, за результатами якої був складений акт про порушення № 029255 від 13.05.2014 р., здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та задовольняючи позов Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що факт самовільного підключення представниками енергопостачальної компанії не підтверджено, а підстави для проведення нарахування, згідно Акту про порушення ПКЕЕ № 029255 від 13.05.2014 р. - відсутні.

Колегія суддів не погоджується з вищевказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною; оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання; порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором; у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Пунктом 10.2. Правил користування електричною енергією, що затверджені Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (z0417-96) в редакції від 17.10.2005 року № 910 (z1399-05) зі змінами та доповненнями (Правила), перелічені обов'язки споживача, зокрема в т.ч. не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до вимог п.2.9 "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженою Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, від 04.05.2006 № 562 (z0782-06) , у разі виявлення у споживача вищезазначених порушень, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (Додаток 1 до акту про порушення).

Пунктом 2.5 зазначеної Методики визначено, що якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, кількість днів безоблікового споживання визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.

Господарським судом Одеської області встановлено та матеріалами справи підтверджено (а.с. 41-61, в тому числі - схемою із зазначенням місця приєднання прихованого підключення - а.с.44) факт безоблікового користування електричною енергією споживачем, отже висновки місцевого суду, що сам факт виявлення у споживача порушення Правил є підставою для застосування до нього господарсько-оперативної санкції, - є цілком обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки місцевого господарського суду не спростовані судом апеляційної інстанції у встановленому законом порядку та ґрунтуються на положеннях чинного законодавства і на правильній юридичній оцінці фактичних обставин справи.

За таких обставин, постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню. Натомість, місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" (v0006600-12) із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

постанова апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 6 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Керуючись статтями 49, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 у справі № 916/2828/14 скасувати.

Рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2014 у справі 916/2828/14 залишити в силі.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" витрати по сплаті судового збору за подачу касаційної скарги в сумі 852 грн. 60 коп.