Головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Світ-11" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року у справі № 906/1199/14 господарського суду Житомирської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" до Приватного підприємства "Світ-11" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного підприємства "Крупекс" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012 року

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явився, - відповідача: Дяков С.М. дов. б/н від 06.05.2015 року - третіх осіб: ТОВ "Укрметалургторгпостач": не з'явився, ПП "Крупекс": не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар" (далі за текстом - ТОВ "Оскар") звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до приватного підприємства "Світ-11" (далі за текстом - ПП "Світ-11") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач" (далі за текстом - ТОВ "Укрметалургторгпостач") про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012 року.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 року у справі № 906/1199/14 позовні вимоги ТОВ "Оскар" задоволено: визнано недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 13.11.2012 року між ТОВ "Оскар" та ПП "Світ-11".

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПП "Світ-11" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило змінити рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 року у справі № 906/1199/14, за яким позов ТОВ "Оскар" до ПП "Світ-11" задовольнити частково, визнавши положення договору про відступлення права вимоги від 11.11.2012 року, укладеного між ТОВ "Оскар" та ПП "Світ-11" щодо права вимоги за рішенням господарського Житомирської області від 06.06.2011 року по справі № 12/5007/32/11 за яким видано наказ № 12/5007/32/11 господарського Житомирської області від 24.06.2011 року, недійсним.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено приватне підприємство "Крупекс" (далі за текстом - ПП "Крупекс") до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року у справі № 906/1199/14 апеляційну скаргу ПП "Світ-11" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПП "Світ-11" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року у справі № 906/1199/14 та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 1, 8, 19 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 512 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України, ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 33, 35 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 23.04.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Бакуліної С.В., суддів - Прокопанич Г.К., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга приватного підприємства "Світ-11" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 07.05.2015 року.

Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 05.05.2015 року № 03-05/716 для розгляду касаційної скарги у справі № 906/1199/14, у зв'язку із зайнятістю судді Прокопанич Г.К. та закінченням періоду тимчасової непрацездатності судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківської І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з оглядну на наступне.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.11.2012 року ТОВ "Оскар" та ПП "Світ-11" укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно п. 1 якого визначено, що цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, первісним кредитором новому кредиторові права вимоги, належного первісному кредиторові, в межах яких новий кредитор стає кредитором за рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2011 року у справі № 12/5007/32/11, за яким видано наказ № 12/5007/32/11 господарського суду Житомирської області від 24.06.2011 року між первісним кредитором та ТОВ "Укрметалургторгпостач" (боржник).

Положеннями п. 2 вказаного Договору сторони погодили, що за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- стягнення коштів основного боргу у розмірі 260 000, 00 грн.;

- стягнення інфляційних втрат у розмірі 79 560, 00 грн.;

- стягнення 10 % річних у розмірі 67 006, 59 грн.;

- стягнення витрат по оплаті експертного дослідження у розмірі - 5 000,00 грн.;

- стягнення витрат по оплаті державного мита у розмірі 4 065, 67 грн. та 224, 84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- стягнення витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до п. 3 Договору до нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора за рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2011 року у справі № 12/5007/32/11 за яким видано наказ № 12/5007/32/11 господарського суду Житомирської області від 24.06.2011 року, визначеним у п. 1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Моментом переходу права вимоги первісного кредитора за договором, визначеним у п. 1 цього договору, до нового кредитора є момент підписання сторонами даного договору (п. 4 Договору).

Згідно п. 5 Договору первісний кредитор зобов'язаний в строк не пізніше п'яти днів з моменту набрання чинності цим договором повідомити боржника про відступлення права вимоги.

Положеннями п. 8 Договору сторони передбачили, що у строк не пізніше трьох днів з моменту укладання даного договору первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору всі відповідні документи, з яких випливає право вимоги, що відступається за цим договором.

Судами встановлено, що на виконання п. 8 Договору, первісним кредитором передано новому кредиторові документи, які засвідчують факт заборгованості боржника перед первісним кредитором, що підтверджується актом прийому-передачі документів від 13.11.2012 року, а саме: договір безпроцентної позики між ТОВ "Оскар" та ТОВ "Укрметалургторгпостач" від 05 червня 2008 року; платіжне доручення № 115 від 05 червня 2008 року; на суму 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп.; платіжне дорученя № 143 від 04 липня 2008 року на суму 110 000 (сто десять тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ; претензія на загальну суму 286 447, 85 грн. ТОВ "Оскар" до ТОВ "Укрметалургторгпостач" від 20 листопада 2008 року; довідка ТОВ "Оскар" про суму заборгованості станом на 01 квітня 2011 року ТОВ "Укрметалургторгпостач"; копія рішення господарського суду Житомирської області у справі № 12/5007/32/11 від 06 червня 2011 року; копія постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 26 червня 2012 року у справі № 12/5007/32/11; постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" заборгованості від 12 листопада 2012 року; постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" від 12 листопада 2012 року

Судами встановлено, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.12.2012 року у справі № 12/5007/32/11, в порядку ст. 25 ГПК України, замінено стягувача у виконавчому провадженні - ТОВ "Оскар" на ПП "Світ-11" по виконанню наказу господарського суду Житомирської області від 24.06.2011 року.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 07.02.2013 року ТОВ "Оскар" та ПП "Світ-11" уклали додаткову угоду до договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012 року, з метою внесення змін у п. п. 1, 2, 3 договору, а саме:

"1. Цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, первісним кредитором новому кредиторові права вимоги, належного первісному кредиторові, в межах яких новий кредитор стає кредитором за договором безпроцентної позики від 05 червня 2008 року та (або) рішенням Господарського суду Житомирської області від 06 червня 2011 року по справі № 12/5007/32/11 за яким видано наказ № 12/5007/32/11 Господарського суду Житомирської області від 24 червня 2011 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач" код ЄДРПОУ 35485703 (надалі іменується "Боржник").

2. За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- стягнення коштів основного боргу за у розмірі 260 000, 00 грн.;

- стягнення інфляційних втрат у розмірі 79 560, 00 грн.;

- стягнення 10 % річних у розмірі 67 006, 59 грн.;

- стягнення витрат по оплаті державного мита у розмірі 4 065, 67 грн. та 224, 84 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу;

- стягнення витрат на оплату послуг адвоката;

а також зобов'язань визначених договором безпроцентної позики від 05 червня 2008 року.

3. До нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора за договором безпроцентної позики від 05 червня 2008 року та (або) рішенням Господарського суду Житомирської області від 06 червня 21011 року по справі № 12/5007/32/11 за яким видано наказ № 12/5007/32/11 Господарського суду Житомирської області від 24 червня 2011 року, визначеним у п.1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав."

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають. При укладенні оспорюваного договору уступки права вимоги сторони у справі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки у справі судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що згідно ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 2 Господарського кодексу України (436-15) кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 04.02.2015 року у справі № 6-222цс14.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не дослідили та не установили, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, у зв'язку з чим прийшли до передчасних висновків у справі.

В силу приписів ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція обмежена в праві встановлення обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним та вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення положень ст. 43 ГПК України не було всебічно, в повному обсязі та об'єктивно розглянуто всі обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" (v0014700-09) , рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірний доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга приватного підприємства "Світ-11" на рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.