головуючого суддів: Є.Борденюк І.Вовка, С.Могил розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" на постанову від 03.03.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі № 909/644/14 за позовом Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" про визнання договору фінансового лізингу № UA28L-08-01 від 01.07.2008 недійсним, у судове засідання прибули представники: позивача Терефенко Р.М. (дов. від 05.01.2015 № 1), Терефенко Г.В. (дов. від 09.01.2015 № 2), відповідача Олефіренко А.С. (дов. від 01.04.2015), заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

Приватне підприємство "Галнафтогазмонтаж" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" про визнання договору фінансового лізингу № UA 28L-08-01 від 01.07.2008 недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сума лізингових платежів, які включають відшкодування вартості предмета лізингу та процентів, визначені в доларах США, у зв'язку з чим розмір лізингових платежів, що підлягає сплаті за даним договором, залежить від коливання курсу долару США до гривні. Вказана обставина, за твердженням позивача, змінює істотні умови договору, а саме - вартість предмета лізингу та розмір лізингових платежів, суперечить нормам ст.ст. 533, 632 ЦК України та ч.2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" та є підставою для визнання договору фінансового лізингу недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2014 (суддя К. Головіна), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 (колегія суддів: І. Іоннікова, К. Тарасенко, О. Тищенко), у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

01.07.2008 між Приватним підприємством "Галнафтогазмонтаж" (лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (лізингодавець) укладений договір фінансового лізингу № UA 28L-08-01 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору лізингодавець зобов'язується придбати у продавця у власність предмет лізингу - бульдозер "Катерпіллар" D5N та надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння та користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк зазначених у цьому договорі, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог встановлених загальними умовами.

Відповідно до п. 3.2 Договору вартість предмета лізингу становить 210 279,00 дол. США з ПДВ. Вартість предмета лізингу на день укладення угоди в національній валюті України за курсом НБУ становить 1 019 790,77 грн.

Пунктом 4.6 Договору встановлено, що лізингоодержувач провадить сплату частини загальної суми лізингових платежів щомісячно в порядку та розмірах, зазначених у додатку № 3 до договору (відповідно до графіку).

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що строк лізингу для цілей даного договору становить 36 місяців.

У подальшому до Договору фінансового лізингу внесені зміни шляхом укладення додаткових угод до договору, якими було змінено загальний графік платежів, який визначений у доларах США.

На час укладення спірного правочину сторони досягли взаємної згоди щодо усіх їх істотних умов, зокрема і ціни, а тому Договір укладений у повній відповідності до вимог законодавства.

Необґрунтованим є твердження позивача, що передбачений Договором порядок визначення лізингових платежів безпідставно призводить до зростання незмінної у правовідносинах між лізингодавцем та лізингоодержувачем вартості предмета лізингу, яка перебуває в залежності від зростання валютних курсів, що є підставою для визнання спірного договору недійсним, оскільки ціна предмету лізингу та відшкодування ціни предмету лізингу як складова частина лізингових платежів, є фіксована, визначена в гривні сума, яка виражена в доларах США, виходячи з курсу гривні до долару США на дату платежу у національній валюті України. Вказані умови також були погоджені сторонами при підписанні договору.

Також необґрунтованими є твердження позивача про те, що під час укладення спірного договору фінансового лізингу сторони визначили розмір лізингових платежів та процентів (ціну договору) виключно в іноземній валюті, що суперечить вимогам ст. 533 ЦК України, оскільки згідно з приписами ст. 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частинами 1, 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, втім, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання також в іноземній валюті.

Отже, положення чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти (постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-62гс11 та від 26.12.2011 у справі № 3-141гс11).

Крім того, згідно з постановою Верховного Суду України у справі № 6-145-цс/14 від 24.09.2014 якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З посиланням на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність законодавчих приписів щодо заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти, з огляду на що, відмовили у задоволенні позову.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення і постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Висновок судів попередніх інстанцій про те, що визначення сторонами у Договорі обов'язку сплати лізингових платежів у гривневому еквіваленті до іноземної валюти на дату сплати платежів не може бути підставою для визнання Договору недійсним підтримується колегією суддів Вищого господарського суду України.

Так, статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Положення чинного законодавства хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті.

Враховуючи вказане, коригування лізингових платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні відносно долара), не суперечить чинному законодавству України.

А тому, підстав для зміни або скасування оскаржених судових рішень, якими у задоволені позову відмовлено, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.