розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Квазар" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року у справі № 5011-66/8890-2012 господарського суду міста Києва за позовом Прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві до Публічного акціонерного товариства "Квазар", третя особа: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві, про стягнення 3246012,44 грн. за здійснення спеціального водокористування з підземних вод без дозволу,

за участю представників:

Прокуратури: Онуфрієнко М.В., посв. № 031806,

Позивача: не з'яився,

Відповідача: Сидоренко В.А., дов. б/н від 04.06.2013 р.,

Третьої особи: не з'явився.

Прокурор Подільського району міста Києва (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві (далі - Державна екоінспекція, Позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Квазар" (далі - ПАТ "Квазар" про стягнення грошових коштів у розмірі 3246012,44 грн. за здійснення спеціального водокористування з підземних вод без дозволу.

Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.

Після скасування судових рішень постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2014 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2014 року у позові Прокурора, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2014 року скасовано частково та викладено його резолютивну частину в редакції про задоволення позову частково і стягнення з ПАТ "Квазар" до Державного бюджету України та місцевого бюджету міста Києва у розмірі 30 і 70%, відповідно, грошових коштів у розмірі 912404,32 грн. за здійснення спеціального водокористування з підземних вод без дозволу і 9124,04 грн. судового збору до Державного бюджету України. В іншій частині позовних вимог, відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, ПАТ "Квазар", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та процесуального і, зокрема, ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст.ст. 9, 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ), ст. 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"), просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.07.2010 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві ПАТ "Квазар" було видано дозвіл на спеціальне водокористування № УКР-461-Кіє (далі - дозвіл) терміном дії - з 01.07.2010 року до 31.10.2011 року стосовно водного об'єкту: підземні води - три артезіанські свердловини, 60//Чер.Днепр.

Зі змісту вказаного дозволу вбачається найменування і місцезнаходження водозабірних підпірних споруд і випусків стічних вод (для підземних джерел вказується глибина і продуктивність свердловин): артезіанські свердловини розташовані на території підприємства, артсвердл. № 5: глибина - 302,0 м., продукт. - м3/год, артсвердл. № 6: глибина - 302,0 м., продукт. - 40,0 м3/год, артсвердл. № 7: глибина - 315 м., продукт. - 40,0 м3/год.

28.04.2012 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища міста Києва, відповідно до приписів ст.ст. 15, 20, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", на вимогу прокуратури Подільського району міста Києва від 12.04.2012 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Квазар", за результатами якої складено відповідний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, б/н від 28.04.2012 року, за яким термін дії дозволу на спеціальне водокористування № УКР-461-Кіє від 01.07.2010 року вичерпано 31.10.2011 року, дію дозволу подовжено 07.03.2012 року, таким чином, ПАТ "Квазар" в період з 01.11.2011 року по 07.03.2012 року самовільно здійснювало використання підземних прісних вод за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України (далі - ВК України).

При цьому, в акті перевірки було зафіксовано, що згідно журналу ПОД-11, ПАТ "Квазар" самовільно без дозволу на спеціальне водокористування, в порушення ст.ст. 44, 48, 49, 110 ВК України, із підземних джерел було забрано прісної води зі свердловини № 7 з 07.11.2011 року по 08.12.2011 року - 5571 куб.м., з 08.12.2011 року по 09.01.2012 року - 15360 куб.м., з 09.01.2012 року по 07.02.2012 року - 17272 куб.м., з 07.02.2012 року по 07.03.2012 року - 20348 куб.м., і зі свердловини № 5 з 08.11.2011 року по 08.12.2011 року - 13840 куб.м., а всього - 72391 куб.м.

Також, як було встановлено судами попередніх інстанцій, із заявами про видачу дозволу на спеціальне водокористування Відповідач звертався до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м.Києві п'ять разів, а саме: 19.08.2011 року (лист вих. № 95 від 18.08.2011 року, відмову на який отримав 13.10.2011 року у листі № 06-07/6864/2450), 02.11.2011 року (лист вих. № 418/А від 01.11.2011 року, відмову на який отримав 24.11.2011 року у листі № 06-07/9217/3563), 01.12.2011 року (лист вих. № 463/А від 01.12.2011 року, відмову на який отримав 24.01.2012 року у листі № 06-07/10322) і 30.01.2012 року (лист вих. № 29/А від 30.01.2012 pоку, відмову на який отримав 01.02.2012 року у листі № 06-07/842). Відмови Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві були вмотивовані тим, що подані Відповідачем документи підлягають доопрацюванню через низку виявлених у них недоліків.

В наступному, 02.03.2012 року Відповідач знову звернувся до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м.Києві із заявою (вих. № 61/А від 29.02.2012 pоку) про видачу дозволу на спеціальне водокористування і отримав такий дозвіл 07.03.2012 року.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища міста Києва відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затв. Наказом Мінприроди України № 389 від 20.07.2009 року, зареєстр. Міністерством юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (z0767-09) , було здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі ПАТ "Квазар" внаслідок самовільного забору підземних вод на господарсько-побутові потреби, відповідно до якого загальна сума заподіяних державі збитків склала 3246012,44 грн.

При цьому, через неотримання відповіді на заяви від 19.08.2011 року (вих. № 95 від 18.08.2011 року), 02.11.2011 року (вих. № 418/А від 01.11.2011 року) і 01.12.2011 року (вих. № 463/А від 01.12.2011 року) у встановлені законодавством строки, відповідно до принципу мовчазної згоди, ПАТ "Квазар" здійснювало спеціальне водокористування без відповідного на те дозволу, у тому числі - і після отримання ним 01.02.2012 року відповіді на свою заяву від 30.01.2012 року, тобто - у встановлений законодавством п'ятиденний строк.

В наступному, Відповідач звернувся із черговою заявою про видачу дозволу на спеціальне водокористування 02.03.2012 року, за результатами розгляду якої Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві 07.03.2012 року видало новий дозвіл на спеціальне водокористування зі строком дії - до 07.03.2015 року.

Тобто, в період з 02.02.2012 року по 07.03.2012 року, Відповідач, будучи повідомленим належним чином про відмову у видачі йому дозволу, здійснював використання водних ресурсів без такого дозволу, видобувши згідно даних журналу обліку водоспоживання (водовідведення) за вказаний період із свердловини № 7 20348 куб.м води. на суму 912404,32 грн.

Вимогами Прокурора у даній справі, з посиланням на положення ст.ст. 44, 49, 110 ВК України, є стягнення з ПАТ "Квазар" грошових коштів у розмірі 3246012,44 грн., у зв'язку із заподіянням державі збитків за здійснення спеціального водокористування з підземних вод без відповідного дозволу в кількості 58551 куб.м. в період з 08.11.2011 року по 07.03.2012 року зі свердловини № 7 і в кількості 13840 куб.м. в період з 08.11.2011 року по 08.12.2011 року зі свердловини № 5, а всього в кількості 72391 куб.м.

Суд першої інстанції, посилаючись на положення ст.ст. 6, 40, 44, 48, 49 ВК України, ст. 4 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та встановлені обставини справи, зокрема про те, що вина Відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу через здійснення спеціального водокористування без відповідного на те дозволу, доведена не була, а рішення про припинення права на спеціальне водокористування, надане Відповідачу дозволом на спеціальне водокористування № УКР-461-Кіє з терміном дії з 01.07.2010 року до 31.10.2011 року, органом, який видав такий дозвіл, не приймалось, тоді як Відповідач вчасно звертався до компетентних органів із заявами про видачу йому відповідного дозволу на новий строк, однак такий було видано йому тільки 07.03.2012 року, з порушенням строку, встановленого законодавством для видачі таких дозволів, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Прокурора.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, з посиланням на приписи ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 6, 44, 48, 49 Водного кодексу України, ст.40 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 1, 41 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", встановивши, що не отримавши у встановлені законодавством строки відповіді на заяви від 19.08.2011 року, 02.11.2011 року і 01.12.2011 року, згідно принципу мовчазної згоди, Відповідач вправі був здійснювати спеціальне водокористування без отримання відповідного на те дозволу, тоді як отримавши 01.02.2012 року, тобто - у встановлений законом строк, відповідь на свою заяву від 30.01.2012 року був повідомлений про відмову у видачі дозволу на спеціальне водовикористання, у зв'язку з чим, в такому випадку, принцип мовчазної згоди з цього часу не міг застосовуватись, проте в період з 02.02.2012 року по 07.03.2012 року Відповідач здійснював водоспоживання, видобувши за цей період із свердловини № 7 за даними журналу обліку водоспоживання (водовідведення) 20348 куб.м води., на суму 912404,32 грн., а тому, дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції частково та прийняття нового рішення - про задоволення позовних вимог Прокурора частково і стягнення з Відповідача до Державного бюджету України та місцевого бюджету міста Києва за здійснення спеціального водокористування з підземних вод без дозволу 912404,32 грн., відповідно, у розмірі 30% і 70% від вказаної суми грошових коштів, та про відмову в решті позову.