Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. (доповідач) і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ,

на рішення господарського суду Сумської області від 13.11.2014

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2015

зі справи № 920/1471/14

за позовом публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Компанія)

до публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (далі - Товариство), м. Суми,

про стягнення 2 961 984,89 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Козака Н.В.,

відповідача - не з'явився,

Компанія звернулася до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Товариства 1 965 195,25 грн. основного боргу, 36 624,13 грн. пені, 139 663,67 грн. штрафу, 3 % річних у сумі 590 053,42 грн. та 230 448,42 інфляційних втрат, а всього 2 961 984,89 грн., що мотивувала неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати одержаного природного газу, поставленого йому позивачем за договором від 30.09.2011 № 14/2335/11 (далі - Договір 1).

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.11.2014 (колегія суддів у складі: Лугова Н.П. - головуючий суддя, судді Зайцева І.В., Котельницька В.Л.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 (колегія суддів у складі: Лакіза В.В. - головуючий суддя, судді Кухар В.І., Шутенко І.А.), провадження в частині стягнення 1 965 195,25 грн. основного боргу припинено; в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 36 624,13 грн. пені, 139 663,67 грн. штрафу, 3 % річних у сумі 590 053,42 грн. та 230 448,42 інфляційних втрат відмовлено.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 11, 610, 614, 625 Цивільного кодексу України та пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) мотивовано погашенням Товариством наявної за Договором 1 заборгованості перед Компанією за одержаний природний газ, у порядку та строки, передбачені умовами договору про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік") від 09.10.2014 № 689/30 (далі - Договір 2), після звернення позивача до суду з даним позовом та відсутністю підстав для застосування пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати в частині відмови в позові внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Товариство подало відзив (заперечення) на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника Компанії, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевий та апеляційний господарські суди з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального права, на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, дослідивши фактичні обставини, пов'язані з наявністю Договору 1 та Договору 2, їх змістом та виконанням сторонами договірних зобов'язань, зокрема, щодо погашення Товариством наявної за Договором 1 заборгованості перед Компанією за одержаний природний газ, у порядку та строки, передбачені Договором 2, за яким після його належного виконання засвідчили відсутність претензій одна до одної, з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, а тому й правомірно, припинивши провадження у справі в частині стягнення основного боргу, відмовили в задоволенні решти позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111-7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Сумської області від 13.11.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 зі справи № 920/1471/14 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - без задоволення.