Головуючого судді Корсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 у справі № 916/3155/14 Господарського суду Одеської області за позовом Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" до Південної митниці Міндоходів Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області про стягнення 57 900, 16 грн. в судовому засіданні взяли участь представники : - позивача не з'явився - відповідача Богач М.М. - третьої особи не з'явився

У серпні 2014 року Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Південної митниці Міндоходів, якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь стягнути 57 900, 16 грн. та судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2014 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.12.2014 (суддя Степанова Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 (у складі головуючого Бєляновського В.В., суддів: Мишкіної М.А., Будішевської Л.О.) у даній справі в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Південна митниця Міндоходів України та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області не скористались правом, наданим статтею 111-2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

15.04.2015 у судовому засіданні представник Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" дав усні пояснення щодо суті спору, які враховані судом.

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 25.01.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Одеської області (орендодавцем) та Дністровською митницею (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: нежитлового приміщення 3-го поверху будівлі вузла зв'язку, загальною площею 74,7 кв. м., розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Шабська, 81, що перебуває на балансі ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (балансоутримувача). Майно передається в оренду з метою використання: розміщення відділу митного оформлення та контролю митниці. Даний договір погоджено ДП "Білгород - Дністровський морський торговельний порт", як балансоутримувачем об'єкту оренди.

За умовами пунктів 2.1., 5.9. договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна. Орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Пунктом 10.1., 10.6 договору оренди встановлено, що договір укладено строком на один рік, з моменту підписання договору оренди. Чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на якій його було укладено.

Факт передачі орендареві майна засвідчено актом приймання - передачі від 25.01.2010.

15.04.2010 між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (балансоутримувачем) та Дністровською митницею (орендарем) на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, було укладено договір № 27/20-ХД про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого, балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за вказаною адресою, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Відповідно до пунктів 2.1.1, 2.1.2 цього договору, балансоутримувач будівлі зобов'язується забезпечити виконання комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, викладених у Переліку робіт щодо утримання будівлі, комунальних платежів та інших послуг (Додаток № 1); надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами (Розрахунок щомісячних платежів за обслуговування будівлі, комунальні платежі та інші послуги балансоутримувача у Додатку № 2).

Згідно з пунктом 2.2.6 договору орендар зобов'язується вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за послуги та роботи, надані балансоутримувачем згідно умов цього договору відповідно до виставлених портом рахунків протягом 10 календарних днів.

Пунктами 5.1 та 5.2 даного договору встановлено, що цей договір укладено строком на один рік з 01.01.2010 до 31.12.2010; будь - які зміни або доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін у вигляді додаткової угоди до договору.

Пунктом 5.6 договору визначено, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на якій його було укладено.

Наказом Державної митної служби України № 1218 від 14 жовтня 2010 року (v1218342-10) "Про оптимізацію структури митних органів, розташованих на території Дніпропетровської, Закарпатської та Одеської областей" припинено Дністровську митницю шляхом приєднання її до Південної митниці та визначено Південну митницю правонаступником Дністровської та Ізмаїльської митниць.

21.12.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавцем) та Південною митницею (орендарем) було укладено новий договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: нежитлового приміщення будівлі вузла зв'язку, загальною площею 74,7 кв. м., розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Шабська, 81, яке знаходиться на балансі ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою: для здійснення митного контролю структурними підрозділами Південної митниці. Даний договір погоджено ДП "Білгород - Дністровський морський торговельний порт" як балансоутримувачем об'єкту оренди.

За умовами пунктів 2.1, 5.9 цього договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна. Орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що даний договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, який діє з моменту підписання його сторонами.

Факт передачі орендареві майна засвідчено актом приймання - передачі від 21.12.2011.

Доказів укладання нового договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, на виконання пункту 5.9 договору оренди від 21.12.2011, до матеріалів справи не надано. Відповідних обставини судами не встановлено. Постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 20.03.2013 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" (229-2013-п) шляхом реорганізації Південної митниці Держмитслужби України утворено Південну митницю Міністерства доходів і зборів України.

Листом № 627 від 25.03.2013 позивач повідомив відповідача про те, що станом на 22.03.2013 його заборгованість перед ДП "Білгород - Дністровський морський торговельний порт" по комунальним послугам та спожитій електроенергії складає 51 294, 77 грн. та вимагав сплатити цю заборгованість в строк до 29.03.2013.

Листом № 11/4.2-6/4345 від 29.03.2013 Південна митниця відмовила у погашенні заборгованості у зв'язку з тим, що договір на відшкодування витрат ДП "Білгород - Дністровський морський торговельний порт" на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю не укладався. Одночасно, відповідач проінформував позивача про те, що з 01.06.2012 набув чинності новий Митний кодекс України (4495-17) , відповідно до якого (п. 2 ст. 188) Адміністрація автомобільних, морських і річкових портів, міжнародних аеропортів, прикордонних залізничних станцій або інших обладнаних місць, у межах яких діють пункти пропуску через державний кордон України, на безоплатній основі забезпечує митні органи необхідними службовими приміщеннями, обладнаннями, засобами зв'язку та створює їм належні умови для роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв'язку з тим, що відповідач, не відшкодував позивачу, як баласоутримувачу об'єкта оренди, витрати по утриманню орендованого майна та вартість наданих комунальних послуг на суму 57 900, 16 грн. за період з січня 2011 по червень 2013 року.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову, враховуючи наступне.

Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 22 лютого 1994 року "Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства" (100-94-п) встановлено, що міністерству транспорту, Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністрація, виконкомам місцевих Рад народних депутатів виділити у I кварталі 1994 службові приміщення для розміщення підрозділів Прикордонних військ і митниць згідно з додатком. Установити, що: проведення роботи, пов'язаної з обладнанням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску через державний кордон приміщень для виконання зазначених видів контролю та службових приміщень для розміщення відповідних прикордонних підрозділів, митних та інших установ, що здійснюють контроль на державному кордоні (крім облаштування інженерними, технічними засобами для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю), покладається на Міністерство інфраструктури.

З 01.06.2012 набрав чинності Митний кодекс України (4495-17) від 13.03.2012 № 4495-VI, частинами 1 - 3 статті 188 якого визначено, що з метою прискорення виконання митних формальностей під час переміщення транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України працівники водного, повітряного, автомобільного та залізничного транспорту сприяють посадовим особам органів доходів і зборів у виконанні ними своїх службових обов'язків.

Адміністрація автомобільних, морських і річкових портів, міжнародних аеропортів, прикордонних залізничних станцій або інших обладнаних місць, у межах яких діють пункти пропуску через державний кордон України, на безоплатній основі забезпечує органи доходів і зборів необхідними службовими приміщеннями, обладнанням, засобами зв'язку та створює їм належні умови для роботи.

Перелік приміщень, зазначених у частині другій цієї статті, та вимоги до них визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, відповідно до обсягу та характеру міжнародних перевезень.

Згідно з частиною другою статті 556 Митного кодексу України у разі якщо митне оформлення товарів здійснюється органами доходів і зборів безпосередньо на територіях або в приміщеннях підприємств, зазначені підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування, зобов'язані безоплатно надавати органам доходів і зборів у тимчасове користування відповідні службові та побутові приміщення, а також обладнання, засоби та канали зв'язку.

У листі Державної митної служби України № 11.1/6-17/6282-Е від 05.06.2012 (v6282342-12) "Про тимчасове безоплатне користування майном" повідомляється, що відповідно до частини другої статті 556 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI у разі якщо митне оформлення товарів здійснюється митними органами безпосередньо на територіях або в приміщеннях підприємств, зазначені підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування, зобов'язані безоплатно надавати митним органам у тимчасове користування відповідні службові та побутові приміщення, а також обладнання, засоби та канали зв'язку. Оскільки зазначена норма є нормою прямої дії, митні органи наділені правом на безоплатне розміщення структурних підрозділів у службових та побутових приміщеннях підприємств, незалежно від форми власності та підпорядкування, та користування обладнанням, засобами та каналами зв'язку без відшкодування витрат за користування таким майном (утримання, комунальні послуги тощо).

Пунктом 9 Переліку пунктів пропуску через державний кордон, в яких здійснюється переміщення товарів через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 435 від 21 травня 2012 року (435-2012-п) визначені міжнародні пункти пропуску для морського сполучення, зокрема, Білгород-Дністровський морський торговельний порт.

Також, частиною третьою статті 11 Закону України "Про морські порти України" № 4709-VI від 17.05.2012 передбачено, що адміністрація морських портів України або власник морського терміналу на безоплатній основі надає у користування приміщення для організації пункту пропуску через державний кордон України, де здійснюються в установленому законодавством порядку прикордонний, митний, санітарно-карантинний та екологічний контроль і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства, та з урахуванням тієї обставини, що митниця є організацією із загальнодержавною формою власності, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету України та розміщується в приміщенні, що знаходиться на балансі позивача, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для оплати митницею витрат на утримання орендованого нею об'єкту нерухомості та комунальних послуг.

Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку про припинення дії договору оренди нерухомого майна від 25.01.2010, укладеного строком на один рік, у зв'язку з укладенням 21.12.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Південною митницею нового договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Відповідно припинив свою дію і укладений на його підставі договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 27/20-ХД від 15.04.2010, укладений строком до 31.12.2010. При цьому, доказів укладання нового договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, до матеріалів справи не надано.

Визнавши встановленими зазначені обставини, господарські суди попередніх інстанції на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів, дійшли висновку про те, що обставини, які викладені у позовній заяві, не були доведені у встановленому законом порядку належними і допустимими засобами доказування, що стало підставою для прийняття рішення про відмову у позові.

Зазначені висновки судів є достатньо обґрунтованими.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позовна заява Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" не містить обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, що не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст позовної заяви.

Відповідно до приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій вірно застосовані до спірних відносин норми матеріального та процесуального права.

Викладені в касаційній скарзі доводи не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а також пов'язані із додатковою їх перевіркою, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.