розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 р. та рішення господарського суду Вінницької області від 08.12.2014 р. у справі № 902/666/13 господарського суду Вінницької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сфера" 2. Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" про стягнення 1 140 249,80 грн. збитків за участю представників:

позивача - Кириленко О.П. (дов. № 504 від 13.12.2014 р.)

відповідачів: 1. Слюсар О.В. (дов. від 18.02.2015 р., б/н)

2. Слюсар О.В. (дов. від 20.06.2014 р., б/н)

Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сфера" та Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" про стягнення солідарно з відповідачів збитків в розмірі 1 109 637 грн., які завдані внаслідок знесення виробничих будівель і споруд по вулиці Фрунзе, 45 у м. Калинівка Вінницької області, власником яких є позивач. 09.07.2013р. позивачем збільшено розмір позовних вимог до 1 140 249,80 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Вінницької області від 08.12.2014р. у справі № 902/666/13 (суддя Стефанів Т.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Василишин А.Р., суддів Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 р. та передати справу на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, письмові пояснення позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій зі здійсненого аналізу матеріалів справи, 06.09.2005 р. між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" (відповідач-2) укладено іпотечний договір № 02-02/25з, за умовами якого забезпечувались вимоги позивача (іпотекодержателя), які випливають з Кредитного договору № 296 від 06.09.2005 р., укладеного між ВАТ "Вінніфрут" та АТ "Український інноваційний банк", додаткових угод до нього, укладених протягом строку його дії.

На підставі даного кредитного договору позивачем відкрито ВАТ "Вінніфрут" мультивалютну відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 6 815 000 євро або еквівалент в доларах США по курсу НБУ на дату видачі кредитних коштів, на умовах, визначених Кредитним договором, з граничним терміном повернення 10.08.2010 р., зі сплатою процентів.

ВАТ "Вінніфрут" з метою забезпечення виконання передбачених кредитних зобов'язань, передав в іпотеку частину цілісного майнового комплексу "Калинівський завод фруктових концентратів" (виробничі будівлі, споруди та обладнання), що знаходяться за адресою: Вінницька область, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45. (п. 1.2 договору іпотеки).

Відповідно до п. 2.1 договору, предмет іпотеки складається з частини цілісного майнового комплексу "Калинівський завод фруктових концентратів", а саме: будівель, споруд та обладнання згідно Додатку № 1 (із змінами, внесеними додатковою угодою № 4 від 24.09.2007 р.) до цього договору, що розміщені за адресою: Вінницька область, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45.

Вартість предмета іпотеки складає 77 661 309,18 грн. (п.2.2. договору іпотеки), а предмет іпотеки залишається, відповідно до п.2.5 договору, у володінні та користуванні ВАТ"Вінніфрут".

Згідно з підпунктами 3.1.1-3.1.2 Договору іпотеки ВАТ "Вінніфрут" має право володіти та користуватися предметом іпотеки відповідно до його призначення; розпоряджатись (в т.ч. відчужувати, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду тощо) предметом іпотеки, його частиною, лише за письмовою згодою іпотекодержателя.

Позивач, в силу підпунктів 3.2.1-3.2.3, 3.2.17, 3.2.20 Договору іпотеки, має право у разі невиконання Відповідачем-2 зобов'язань, забезпечених іпотекою згідно з цим Договором, одержати задоволення за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами; у разі випадкового знищення, випадкового пошкодження або реквізиції предмета іпотеки вимагати від ВАТ "Вінніфрут" надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет іпотеки, а також вимагати дострокового виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою згідно з цим Договором; задовольнити за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки відповідно до умов кредитного договору, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання предмета іпотеки, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги; перевіряти документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови експлуатації та користування предметом іпотеки; розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом тридцяти днів вимога Позивача до Відповідача-2 про усунення порушень зобов'язань за кредитним договором та/або цим договором залишається без задоволення; Позивач має право отримати суму для повного задоволення своїх вимог за рахунок будь-якого іншого майна Відповідача-2, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення, в тому числі у разі недостатності суми, вирученої від продажу предмета іпотеки, для повного задоволення вимог Позивача.

Обов'язки ВАТ "Вінніфрут" визначено в підпунктах 4.1.1, 4.1.5, 4.1.7, 4.1.8, 4.1.11 іпотечного договору, відповідно до яких він зобов'язався: на вимогу Позивача надати рівноцінне майно, прийнятне для Позивача, відновити знищений або пошкоджений предмет іпотеки у разі випадкового знищення, випадкового пошкодження або втрати предмета іпотеки; не допускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад вартість його звичайного зносу; вживати за власні кошти всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб; протягом 5 днів повідомляти Позивача про будь-яку зміну, яка відбулась (з дня настання зміни) чи може відбутись (з дня, коли стало про це відомо) із предметом іпотеки, про будь-які дії третіх осіб щодо предмета іпотеки, про загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на предмет іпотеки; відшкодувати збитки, понесені Позивачем у зв'язку із невиконанням чи неналежним виконанням Відповідачем 2 зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до підпунтків 5.2.3, 5.2.4 п. 5.2. Іпотечного договору, іпотека припиняється, зокрема, у разі набуття Позивачем права власності на предмет іпотеки або знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не відновив його.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку (п. 5.3 Іпотечного договору).

24.09.2007 р. сторонами укладено додаткову угоду № 4 відповідно до п.4 якої додаток № 1 до Договору викладено в новій редакції, до переліку основних засобів, які передаються в іпотеку віднесено, зокрема: прибудову до транспортного цеху літера "В-1", будівлі насосної станції літера "У", будівлі цеху по виробництву фруктового пюре літера "М6", споруду артезіанської свердловини № 5.

04.05.2005 р. Відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" замовлено проведення поточної інвентаризації об'єкту нерухомого майна - прибудови до транспортного цеху літера "В-1", будівлі насосної станції літера "У", будівлі цеху по виробництву фруктового пюре літера "М6", споруди артезіанської свердловини № 5. Технічна інвентаризація вказаних об'єктів на замовлення відповідача-2 проводилась 10.04.2006 р., 01.09.2006 р., 16.02.2007 р., 10.07.2007 р., 29.09.2008 р., 19.11.2008 р.

Правлінням ВАТ "Вінніфрут" затверджено рішення про демонтаж та перенесення насосної станції (літера "У") через аварійний стан в зв'язку з руйнуванням стіни, пункту приймання сировини для виготовлення пюре (літера "М6"), прибудови транспортного цеху (літера "В1"), про що зазначено судами попередніх інстанцій з протоколів від 15.12.2008 р. № 30, № 30/2, № 30/4, актів обстеження стану будівель та споруд, доповідних записок про незадовільний стан об'єктів. Про демонтаж прибудови до транспортного цеху літера "В-1" та будівлі цеху по виробництву фруктового пюре літера "М6" суди попередніх інстанцій дійшли висновку з технічного звіту та заключення про технічний стан будівельних конструкцій існуючих будівель 2010 р., складеного інститутом "УкрНДІагропроект "Вінницяагропроект" Мінагрополітики України від 01.11.2010 р.

16.12.2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Сфера" (відповідач-1) та Відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" (відповідач-2) укладено договір купівлі-продажу, за яким відповідач-2 передав, а відповідач-1 прийняв у власність виробничо-складське приміщення літера "Ю" площею 3028,3 кв.м., яке становить 33/100 частини виробничих будівель та споруд, належних ВАТ "Вінніфрут" на праві власності на виробничі будівлі та споруди, які розташовані за адресою: Вінницька область, м.Калинівка, вул. Фрунзе, 45.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, земельна ділянка площею 4,5251 га на праві постійного користування належала ВАТ "Вінніфрут" (Державний акт № І-ВН № 003609). З даних копії реєстраційної справи стосовно оформлення права оренди земельної ділянки ТОВ"Еко-Сфера" для виробничої діяльності за адресою: м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, суди попередніх інстанцій зазначили, що 19.12.2008 р. ТОВ "Еко-Сфера" звернулось з листом до ВАТ "Вінніфрут", в якому просило надати згоду на відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3га для обслуговування та будівництва нових об'єктів з метою розвитку виробництва в зв'язку з купівлею виробничо-складського приміщення площею 3028,3 кв.м. ВАТ "Вінніфрут" надало погодження щодо відчуження земельної ділянки ТОВ "Еко-Сфера" (лист № 69 від 19.12.2008 р.).

Рішенням Калинівської міської ради № 45 від 26.01.2009р. припинено право постійного користування частиною земельної ділянки орієнтованою площею 3га із земельної ділянки загальною площею 4,5251га в м.Калинівка по вул.Фрунзе, 45, що перебуває в користуванні ВАТ "Вінніфрут" згідно державного акту на право постійного користування землею, в зв'язку з добровільною відмовою.

Рішенням Калинівської міської ради № 521 від 29.10.2009 р. внесено зміни до рішення № 45 23-ої сесії 5-го скликання "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВАТ "Вінніфрут" із зазначенням про вилучення земельної ділянки площею 3,3706 га до земель запасу Калинівської міської ради".

Рішенням Калинівської міської ради № 346 від 23.07.2009 р. ТОВ "Еко-Сфера" надано земельну ділянку загальною площею 3,3706 га на умовах довгострокової оренди терміном на 10 років.

З технічного звіту та висновку про технічний стан будівельних конструкцій наявних будівель (адмінбудинок літ. "Г", частина будівлі транспортного цеху літ. "В", навіс літ. "Е4", цех літ. "М6", по вул. Фрунзе, 45 у м. Калинівці Вінницької області, наданих 01.11.2010 р. "Укрндіагропроект інститут Вінницяагропроект" Мінагрополітики України на замовлення ВАТ "Вінніфрут" суди попередніх інстанцій зазначили про виявлення у зовнішній стіні по осі в межах осей А-Б, що перешийок, який з'єднував адмінбудинок літ "Г" з будівлею транспортного цеху літ "В" демонтовано, після чого вхід в будівлю транспортного цеху закладено, під нього виконано фундаменти; цех літ. "М6" примикав до стіни цеху літ. "М3" і жодними конструкціями не спирався на цех літ. "М3"; демонтаж перешийку ("В1"), цеху літ. "М6" та відсутність перекриття на покрівлі навісу не вплинуло на конструктивну схему будівель у цілому та на несучу спроможність конструкцій.

Водночас, з Декларації про початок та закінчення будівельних робіт, декларацій про готовність об'єктів до експлуатації, зареєстрованих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ "Вінніфрут" 16.12.2011 р. за замовленням ТОВ "Еко-Сфера" здійснило в 2011 р. будівництво закритого навісу-складу площею 2615,3 м.кв. та реконструювало в 2012 р. існуючий закритий навіс склад в виробничо-складське приміщення (за адресою: м.Калинівка, вул. Фрунзе, 45).

У зв'язку з невиконанням ВАТ "Вінніфрут" своїх зобов'язань за кредитним договором № 296 від 06.09.2005 р. банк звернув стягнення на предмет іпотеки та 03.03.2011 р. Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" було проведено державну реєстрацію права власності ПАТ "Український інноваційний банк" на нежитлові будівлі та споруди за адресою: Вінницька область, Калиновський район, м.Калинівка, вул. Фрунзе, 45.

07.09.2012 р. проведено поточну інвентаризацію на замовлення позивача, якою встановлено, що прибудова до транспортного цеху літера "В-1", будівля насосної станції літера "У", будівля цеху по виробництву фруктового пюре літера "М6" знесені, під час проведення даної інвентаризації Позивачем не забезпечено обстеження споруди артезіанської свердловини № 5.

Балансову вартість, назву інвентаризованих об'єктів, схему розташування будівель та споруд зазначено в Акті вартості будинків, господарських будівель та споруд Вінницького обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації від 07.09.2012 р.

Встановлення відсутності прибудови до транспортного цеху літера "В1", будівлі насосної станції літера "У", артезіанської свердловини № 5 (б/н), цеху по виробництву фруктового пюре літера "М6" стало підставою для звернення ПАТ "Український інноваційний банк" до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Еко-Сфера" та ВАТ "Вінніфрут", з посиланням на статті 1166, 1172, 1190, 1192 Цивільного кодексу України, про стягнення солідарно з відповідачів збитків в розмірі 1109637 грн., збільшених в процесі розгляду справи до 1140245,80 грн., визначених відповідно до наданого звіту суб'єкта оціночної діяльності Приватного підприємства "Діалог-Консалтинг" про незалежну оцінку виробничо-складського комплексу. В обгрунтування заявлених позовних вимог, банком зазначено, що ВАТ "Вінніфрут" за завданням ТОВ "Еко-Сфера" в липні 2011 р. - липні 2012 р. здійснило забудову земельної ділянки по вул. Фрунзе, 45 у м. Калинівка, внаслідок чого спірні будівлі знищені. З огляду на це, демонтаж зазначених об'єктів здійснено під час будівництва закритого навісу складу Відповідача-1, майнова шкода заподіяна спільними діями ТОВ "Еко-Сфера" та ВАТ "Вінніфрут" і це є підставою для солідарної відповідальності.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що між Позивачем та Відповідачем-2, до набуття позивачем права власності на іпотечне майно 03.03.2011 р., існували договірні відносини, за приписами яких на ВАТ "Вінніфрут" покладено обов'язок по збереженню іпотечного майна, недопущення погіршення його стану або зменшення вартості предмета іпотеки понад норми його звичайної амортизації, а Позивач був наділений відповідними правами, зокрема, правом вимоги від відповідача-2 у разі випадкового знищення, випадкового пошкодження або реквізиції предмета іпотеки надання рівноцінного предмету або відновлення знищеного або пошкодженого предмету іпотеки, проте не заявляв відповідні вимоги, хоча демонтаж спірного майна відбувся саме під час дії договору іпотеки.

З чого суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушення ВАТ "Вінніфрут" умов договору іпотеки під час його дії щодо збереження спірного майна, проте, позивачем обґрунтовано позовні вимоги нормами ст.ст. 1166, 1172, 1190, 1192 Цивільного кодексу України, які не розповсюджують свою дію на порушення договірних зобов'язань, які виникли між позивачем та відповідачем-2.

Крім цього, судами попередніх інстанцій зазначено про не доведення позивачем результатів шкідливих діянь нанесення шкоди спільними діями відповідачів.

Проте, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними з наступних підстав.

Здійснюючи аналіз договірних умов визначених сторонами - позивачем та відповідачем-2 в укладеному ними договорі іпотеки, суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки всупереч приписам ст. 43 Господарського кодексу України умовам визначеним в п.п. 4.1.2 та п.п. 4.1.3 п. 4.1. цього договору, щодо покладення обов'язку на іпотекодавця в строк до 16.09.2005 р. застрахувати на користь іпотекодержателя нерухоме майно, яке входить до предмета іпотеки, а також не з'ясували наявності укладеного відповідачем-2 договору страхування.

Тоді як ст. 8 Закону України "Про іпотеку" запроваджено, що іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов'язок не покладено на іпотекодержателя.

Договір страхування укладається на користь іпотекодержателя, який у разі настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика.

Водночас, судами попередніх інстанцій при розгляді заявлених позовних вимог не було надано всупереч приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України належної правової оцінки і договірним умовам визначеним сторонами вказаного договору в п.2.4., за яким предмет іпотеки є предметом застави (іпотеки) за кредитними договорами № 19-01-03V від 21.04.2003 р., № 17-01-03V від 21.04.2003 р. та № 18-01-03V від 21.04.2003 р., укладеними між ВАТ "Вінніфрут" (заставодавець) та АБ "Брокбізнесбанк" (заставодержатель).

Тоді як в ст. 13 Закону України "Про іпотеку" запроваджено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед попереднім іпотекодержателем ще не настав. При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги суди попередніх інстанцій не з'ясували чи були передані вказані позивачем у позові спірні об'єкти нерухомості в попередню іпотеку АБ"Брокбізнесбанк" та відповідно наявності порушення його прав та законних інтересів знищенням цих об'єктів.

Водночас, місцевий господарський суд дійшов висновку, щодо порушення договірних зобов'язань в частині обов'язку збереження вказаного іпотечного майна ВАТ "Вінніфрут" та відповідно порушення прав іпотекодержателя передбачених Законом України "Про іпотеку" (898-15) та договором іпотеки укладеним з позивачем, аналізуючи технічний звіт та висновок про технічний стан будівельних конструкцій наявних будівель 2010 року "УкрНДІагропроект інститут Вінницяагропроект" Мінагрополітики України від 01.11.2010 р. на замовлення ВАТ "Вінніфрут" зазначив зі звіту про демонтаж перешийку ("В1"), цеху літ. "М6" та відсутність перекриття на покрівлі навісу не з'ясував при цьому на підставі аналізу належних та допустимих доказів наявності демонтажу та строків його здійснення будівлі насосної станції літ."У" та артезіанської свердловини № 5 (б/н).

Крім того, розглядаючи заявлені позовні вимоги про стягнення збитків судами попередніх інстанцій не з'ясовано наявності обгрунтування позивачем елементів необхідних для їх стягнення - протиправної поведінки відповідачів, завданих внаслідок цієї поведінки збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів та завданими збитками, а також наявності доведення відповідачами відсутності вини у заявлених до стягнення збитках.

Крім того, суди попередніх інстанцій при виконанні вказівок Вищого господарського суду України в постанові від 02.09.2014 р. у даній справі виклали суперечливі висновки внаслідок здійсненного аналізу обставин встановлених у рішенні господарського суду Вінницької області від 20.06.2013 р. у справі № 6/147-09 щодо дати набуття позивачем у даній справі права власності на предмет іпотеки вказуючи дві різні дати - 03.11.2011 р. та 03.03.2011 р.

З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст. 47 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з п.3 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, та зважаючи на те, що вищенаведені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, допущені судом першої інстанції та не усунуті судом апеляційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вбачає достатні правові підстави для задоволення скарги шляхом скасування постанови та рішення у даній справі та передачі справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.