головуючого: Панової І.Ю., суддів: Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу "Нордстар Трейд Файненс Інк." на ухвалу та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 (про відхилення грошових вимог "Нордстар Трейд Файненс Інк." в сумі 51 806 872,58 грн. та відмову у задоволенні скарги "Нордстар Трейд Файненс Інк." на дії ліквідатора) Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 у справі № 904/513/13-г господарського суду Дніпропетровської області за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕКРО ПЕТ Лтд" про визнання банкрутом за участю представників сторін: Семеняка В.В., Гіндрюк Т.С. - представники Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Сокол О.Ю. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕКРО ПЕТ Лтд", Качан К.Ю. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фордон Есет Менеджмент", Янчук С.В. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен", Руських Т.Л. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Універсал", Жовнер М.С. - представник "Нордстар Трейд Файненс Інк.", Гладій О.В. - ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕКРО ПЕТ Лтд".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 у справі № 904/513/13-г відхилено грошові вимоги "Нордстар Трейд Файненс Інк." в сумі 51 806 872,58 грн. у повному обсязі. В задоволенні скарги "Нордстар Трейд Файненс Інк." на дії ліквідатора відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 у справі № 904/513/13-г апеляційну скаргу "Нордстар Трейд Файненс Інк." залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 у справі № 904/513/13-г (про відхилення грошових вимог "Нордстар Трейд Файненс Інк." в сумі 51 806 872,58 грн. у повному обсязі та відмову у задоволенні скарги "Нордстар Трейд Файненс Інк." на дії ліквідатора) залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, "Нордстар Трейд Файненс Інк." звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 у справі № 904/513/13-г, передати справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4, 4-1 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2013 за заявою ТОВ "Сіріус Екстружен" порушено провадження у справі № 904//513/13-г про банкрутство ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013 у справі № 904/513/13-г затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" на загальну суму 940 212 244, 66 грн.

23.12.2013 до господарського суду від "Нордстар Трейд Файненс Інк." надійшла заява про визнання вимог конкурсного кредитора на суму 51 806 872,58 грн., грошові вимоги якого ґрунтуються на Договорі позики на експортну покупку та застави від 09.12.2005 б/н та Договорі позики на експортну покупку та застави від 10.02.2007 б/н. між кредитором та боржником з метою фінансування Контракту на поставку обладнання № UA/201106 від 20.11.2006, заявник зазначив, що грошові вимоги забезпечені заставою та підлягають внесенню до реєстру кредиторів окремо. У підтвердження вимог, останнім надано копії договорів, виписки за рахунком, копії актів приймання-передачі, копія витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 42735409 від 03.12.2013.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2013 у справі № 904/513/13-г, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2014, визнано ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 30.12.2014, ліквідатором ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" призначено арбітражного керуючого Гладія О.В.

28.04.2014 "Нордстар Трейд Файненс Інк." подав до господарського суду скаргу на дії ліквідатора ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД".

Ухвалою господарського суду від 04.11.2014 зобов'язано ліквідатора надати письмові пояснення разом з документальними доказами з питання оплати грошових коштів від ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" на адресу "Нордстар Трейд Файненс Інк." згідно договору позики на експортну покупку та застави б/н від 09.12.2005 та договору позики на експортну покупку та застави б/н від 10.02.2007, які укладалися між ними; письмові пояснення та документальні докази того, чи проводилася інвентаризація майна боржника до 23.12.2013 і чи було в наявності майно, яке перелічено в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 45453672 від 24.10.2014, станом на 23.12.2013; письмові пояснення щодо того, як приймалося на баланс обладнання, згідно специфікації (додаток № 1 до Контракту № UA/201106 від 20.11.2006); зобов'язано "Нордстар Трейд Файненс Інк." надати до суду докази оплати грошових коштів ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" в адресу "Нордстар Трейд Файненс Інк." згідно договору позики на експортну покупку та застави б/н від 09.12.2005 та договору позики на експортну покупку та застави б/н від 10.02.2007; документальні докази фактичної передачі майна по специфікації (додаток №1 до Контракту №UA/201106 від 20.11.2006) від "ХАСКІ ІНЖЕКШН МОЛДІНГ СИСТЕМЗ С.А." (Люксембург) до ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД".

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі стосовно Договору позики на експортну покупку та застави від 09.12.2005 б/н та Договору позики на експортну покупку та застави від 10.02.2007 б/н, Договору про внесення змін у новій редакції від 07.12.2010 до Договору позики на експортну покупку та застави від 09.12.2005 б/н, Договору про внесення змін у новій редакції від 07.12.2010 до Договору позики на експортну покупку та застави від 10.02.2007 зазначив, що відповідно до пунктів 1.7, 1.8, 1.9 глави 1 розділу І Постанови від 17.06.2004 № 270 (z0885-04) Національного Банку України "Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам" (в редакції, що діяла на момент укладення договорів) договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками (зі сплатою процентів за користування або без такої сплати), у тому числі, за поворотною фінансовою допомогою, підлягають обов'язковій реєстрації Національним банком. Резидентам-позичальникам, які не є банками, видають реєстраційні свідоцтва територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням обслуговуючого банку (підрозділу банку). Резидент-позичальник зобов'язаний зареєструвати договір до фактичного одержання кредиту.

Згідно пункту 2.5 глави 2 розділу І Постанови НБУ від 17.06.2004 № 270 (z0885-04) (в редакції, що діяла на момент укладення договорів), територіальне управління вносить зміни до реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) у разі зміни інформації, зазначеної в реєстраційному свідоцтві (індивідуальній ліцензії). Згідно пункту 1.18 глави 1 розділу 1 вказаної Постанови резидент-позичальник зобов'язаний зазначити, що відповідні зміни набирають чинності з моменту їх реєстрації Національним банком.

Господарським судом в ухвалі встановлено, що "Нордстар Трейд Файненс Інк." було надано копію реєстраційного свідоцтва № 2 від 12.01.2006 про реєстрацію Договору позики на експортну покупку та застави від 09.12.2005 б/н та копію реєстраційного свідоцтва № 13 від 03.03.2007 про реєстрацію Договору позики на експортну покупку та застави від 10.02.2007 б/н.

Проте, згідно листа Управління НБУ в Хмельницькій області від 17.04.2014 № 05-18/1184, наданого у відповідь на запит ліквідатора, реєстраційне свідоцтво № 2 анульовано в 2006 році, реєстраційне свідоцтво № 13 анульоване у 2008 році. Свідоцтва були анульовані на підставі пункту 2.16 глави 2 розділу І Постанови НБУ № 270 від 17.06.2004 (z0885-04) , який, зокрема, передбачає, що реєстраційні свідоцтва (індивідуальні ліцензії) анулюються територіальними управліннями протягом 10 робочих днів у разі не продовження строку його дії (строк дії реєстраційного свідоцтва закінчився, але кредит або його частка не отриманий).

Також, згідно інформації, що була надана на запит ліквідатора у листі від 31.10.2014 № 05-18/3765, в Управлінні НБУ в Хмельницькій області відсутня інформація про реєстрацію договорів про внесення змін у новій редакції від 07.12.2010 до договорів позики на експортну покупку та застави від 09.12.2005 та від 10.02.2007.

Господарським судом в оскаржуваній ухвалі зазначено, що "Нордстар Трейд Файненс Інк.", в порушення вимог ухвали господарського суду від 04.11.2014 не надано доказів оплати грошових коштів згідно договору позики на експортну покупку та застави б/н від 09.12.2005 та договору позики на експортну покупку та застави б/н від 10.02.2007.

Надані "Нордстар Трейд Файненс Інк." виписки за рахунком від 31.10.2013 та копії листа "BMO Bank of Montreal" від 13.11.2014 суд першої інстанції визнав неналежними доказами та до уваги не прийняв, оскільки виписки за рахунком не містять інформації щодо платника, отримувача та змісту банківської операції, не завірені належним чином, не містять печатки банківської установи та підпису відповідальної особи банку, а переклад листа "BMO Bank of Montreal" нотаріально не засвідчений.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові також зазначив, що в листі "BMO Bank of Montreal" від 13.11.2014 не вказано призначення платежу та не зазначено, за яким саме договором чи за яких інших підстав здійснювались оплати кредитором.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в підтвердження поставки обладнання "Нордстар Трейд Файненс Інк." надано акти приймання-передачі від 11.01.2006 та від 14.03.2007, проте, при дослідженні актів приймання-передачі, господарським судом було встановлено, що другий акт приймання-передачі фактично датований 20.02.2007, а не 14.03.2007 як зазначає кредитор.

Дослідивши вказані акти приймання-передачі, господарський суд дійшов висновку, що вони не є первинними документами відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , оскільки не містять інформації щодо змісту та обсягу господарської операції, а саме: щодо дати, місця поставки, характеристики обладнання, даних про осіб, які відвантажили та прийняли обладнання, на підставі чого вони діяли.

Також, судом встановлено, що на акті приймання-передачі від 20.02.2007 взагалі відсутній підпис експортера - "ХАСКІ ІНЖЕКШН МОЛДІНГ СИСТЕМЗ С.А.".

Також, при дослідженні вказаних актів приймання-передачі від 11.01.2006 та 20.02.2007 судом першої інстанції взято до уваги, що згідно п. 6.1 (с) Додатку до Договору позики на експортну покупку та застави від 09.12.2005 б/н та п.6.1 (d) Додатку до Договору позики на експортну покупку та застави від 09.12.2005 зобов'язання "Нордстар Трейд Файненс Інк." надати кошти за позикою Замовнику обумовлені виконанням однією з таких попередніх умов: Замовник та Експортер підписали та вручили "Нордстар Трейд Файненс Інк." Акт приймання.

В актах приймання-передачі від 11.01.2006 та 20.02.2007 отримувачем зазначений "Нордстар Трейд Файненс Інк.", а особами, що передали, є ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" та експортер - "ХАСКІ ІНЖЕКШН МОЛДІНГ СИСТЕМЗ С.А.". Це повністю відповідає вищезазначеним положенням договорів на експортну покупку та застави.

Отже, виходячи із вказаних положень договорів та змісту актів, господарський суд дійшов висновку, що надані заявником акти від 11.01.2006 та від 20.02.2007 стосуються виконання передумов надання позики, а не є підтвердженням передачі обладнання на користь боржника.

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до змісту актів приймання-передачі від 11.01.2006 та від 20.02.2007, вони укладались відносно рахунків № 543872, № 543874, № 543875, № 543882 від 16.09.2005, рахунку № 545742 від 04.11.2005 та Контракту № UA/201106 від 20.11.2006, а не відносно обладнання, придбаного за рахунок грошових коштів, наданих кредитором.

В свою чергу, дослідивши вказані рахунки, господарським судом встановлено, що вони містять посилання на Контракт № UA/100805.

Контакт № UA/100805 кредитором надано не було. Пояснень щодо походження Контракту № UA/100805, його умов та сторін, які його уклали, представником кредитора також надано не було.

Разом з тим, господарський суд дійшов висновку, що надані кредитором рахунки № 543872, № 543874, № 543875, № 543882 від 16.09.2005 та рахунок № 545742 від 04.11.2005 є односторонніми документами, які, на думку суду першої інстанції, не можуть бути підставою для виникнення будь-яких зобов'язань у ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД".

Відповідно до вимог п. 3.2. Контракту № UA/201106 від 20.11.2006, укладеного між ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" та "ХАСКІ ІНЖЕКШН МОЛДІНГ СИСТЕМЗ С.А.", судом першої інстанції встановлено, що поставка товару здійснюється на підставі умов поставки EXW завод продавця "INCOTERMS-2000".

Відповідно до вимог умов EXW "INCOTERMS-2000" п. Б.4. покупець зобов'язаний прийняти поставку товару в його розпорядження у відповідності зі ст. А.4. та А.7/Б.7.

Відповідно до вимог ст. Б.7. обов'язковою умовою прийняття товару від продавця є належна відповідність отриманого товару договору, а саме - товар повинен бути належним чином ідентифікований.

Господарським судом зазначено в ухвалі, що в даному випадку, в актах прийняття товару від 11.01.2006 та від 20.02.2007 взагалі не вказано який товар був переданий, він не ідентифікований, в порушення вимог п. 3.2. Контракту та вимог EXW "INCOTERMS-2000".

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що документи, надані заявником в підтвердження поставки обладнання на адресу боржника, а саме: Контракт № UA/201106 від 20.11.2006, акти приймання-передачі від 11.01.2006 та від 20.02.2007, рахунки № 543872, № 543874, № 543875, № 543882 від 16.09.2005 та рахунок № 545742 від 04.11.2005 не є належними доказами того, що обладнання, на яке посилається заявник, було передано боржнику.

Крім того, господарським судом прийнято до уваги лист Хмельницької митниці Міністерства доходів і зборів України від 08.04.2014 № 1840/8/22-70-00.2-61, згідно даних якої протягом 2005-2014 років Хмельницькою митницею не проводилось митне оформлення товару "обладнання", контрагентом де б виступало ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" (код 30960327) по Контракту на поставку обладнання № UA/201106 від 20.11.2006, Договору позики на експортну покупку та застави від 09.12.2005 б/н та Договору позики на експортну покупку та застави від 10.02.2007 б/н.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 42735409 від 03.12.2013, наданого "Нордстар Трейд Файненс Інк.", судом першої інстанції встановлено, що в реєстрі містилась інформація, а саме: Запис 4 та Запис 5, про майно боржника, яке є предметом забезпечення за договорами позики та застави від 09.12.2005 та від 10.02.2007.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 45394147 від 17.10.2014, наданого ліквідатором, в реєстрі відсутні дані щодо майна боржника, яке є предметом забезпечення за договорами позики та застави від 09.12.2005 та від 10.02.2007.

Відповідно до витягу № 45453672 від 24.10.2014 та витягу № 45453321 від 24.10.2014 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, наданого "Нордстар Трейд Файненс Інк.", 24.10.2014 до реєстру були внесені дані про заставу рухомого майна боржника на підставі договорів позики та застави від 09.12.2005 та від 10.02.2007, але, господарський суд дійшов висновку, що такі записи до реєстру обтяжень рухомого майна були внесені у порушення вимог ч. 1 ст. 38 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до яких з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не допускається накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.

Наведене, крім іншого, на думку суду першої інстанції, також вказує на відсутність належних доказів забезпечення вимог "Нордстар Трейд Файненс Інк.".

Також господарським судом встановлено, що за даними обліку боржника, які підтверджені інвентаризаційними описами станом на 15.01.2013, майно, яке було зазначено в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна як предмет забезпечення виконання зобов'язань перед кредитором, фактично відсутнє.

За даними обліку боржника, заборгованість боржника перед кредитором відсутня. Ліквідатор ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД", на думку суду першої інстанції, правомірно не вніс до реєстру вимог кредиторів вимоги "Нордстар Трейд Файненс Інк.", оскільки відомості про останні, так само як і про майно, яке є предметом забезпечення, були відсутні згідно бухгалтерського обліку боржника.

На підставі викладеного, враховуючи те, що вимоги "Нордстар Трейд Файненс Інк." не мають характеру забезпечених, оскільки предмет забезпечення фактично відсутній, господарський суд дійшов висновку, що грошові вимоги "Нордстар Трейд Файненс Інк." в сумі 51 806 872,58 грн. підлягають відхиленню в повному обсязі, як такі, що не забезпечені заставою.

Стосовно додаткових пояснень, поданих "Нордстар Трейд Файненс Інк." 25.11.2014, господарський суд не прийняв до уваги додані до них документи у якості доказів наявності грошових вимог, оскільки копії рахунків-фактури та копія протоколу № 19 від 30.11.2005 стосуються договору купівлі технічного обладнання № UA/100805 від 10.08.2005, тоді як грошові вимоги "Нордстар Трейд Файненс Інк." ґрунтуються на Контракті № UA/201106 від 20.11.2006.

Враховуючи все вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором було правомірно відхилено вимоги "Нордстар Трейд Файненс Інк.", у зв'язку з чим, скарга "Нордстар Трейд Файненс Інк." на дії ліквідатора також визнана судом такою, що підлягає відхиленню.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові погодився із висновком суду першої інстанції про відхилення грошових вимог "Нордстар Трейд Файненс Інк." в сумі 51 806 872,58 грн., як таких, що не забезпечені заставою.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, ліквідатором було правомірно відхилено вимоги конкурсного кредитора "Нордстар Трейд Файненс Інк.", тому місцевий господарський суд правомірно відхилив скаргу "Нордстар Трейд Файненс Інк." на дії ліквідатора .

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала суду першої інстанції від 25.11.2014 про відхилення грошових вимог "Нордстар Трейд Файненс Інк." в сумі 51 806 872,58 грн. та відмову у задоволенні скарги "Нордстар Трейд Файненс Інк." на дії ліквідатора, та постанова суду апеляційної інстанції від 19.01.2015 у справі № 904/513/13-г, прийняті із порушенням вимог ст. 43 ГПК України, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з огляду на таке.

Згідно ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до вимог п. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону до 19.01.2013, після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 14 вказаного Закону, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до частини 6 ст. 14 Закону, вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також, внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що наслідки порушення граничного строку звернення з грошовими вимогами до боржника, що передбачений ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не розповсюджуються на кредиторів боржника, грошові вимоги яких забезпечені заставою майна боржника.

Разом з тим, якщо у провадженні у справі про банкрутство буде доведено факт відсутності у особи статусу заставного кредитора, то його вимоги, в силу норм ч. 2 ст. 14 Закону в редакції до 19.01.2013, в зв'язку з пропуском граничного строку, вважаються погашеними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд, виходячи з вимог ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником та розпорядником майна.

Фактична наявність заставного майна повинна бути доведена заставними кредиторами і досліджена місцевим господарським судом при включенні даних вимог кредитора до реєстру вимог кредиторів, в тому числі і в ліквідаційній процедурі.

23.12.2013 до господарського суду від "Нордстар Трейд Файненс Інк." надійшла заява про визнання вимог конкурсного кредитора на суму 51 806 872,58 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, які передбачають принцип належності та допустимості доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та підтвердити їх належними та допустимими доказами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що грошові вимоги "Нордстар Трейд Файненс Інк." ґрунтуються на Договорі позики на експортну покупку та застави від 09.12.2005 б/н та Договорі позики на експортну покупку та застави від 10.02.2007 б/н. між кредитором та боржником з метою фінансування Контракту на поставку обладнання № UA/201106 від 20.11.2006.

Також, заявник зазначив, що грошові вимоги забезпечені заставою та підлягають внесенню до реєстру кредиторів окремо.

У підтвердження вимог "Нордстар Трейд Файненс Інк." надано копії договорів, виписки за рахунком, копії актів приймання-передачі, копії витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 42735409 від 03.12.2013, № 45453672, № 45453321 від 24.10.2014.

28.04.2014 "Нордстар Трейд Файненс Інк." подав до господарського суду скаргу на дії ліквідатора ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД".

Як вбачається із оскаржуваної ухвали від 25.11.2014, відхиляючи грошові вимоги "Нордстар Трейд Файненс Інк." в сумі 51 806 872,58 грн., суд першої інстанції, зокрема, встановив, що згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 42735409 від 03.12.2013, наданого "Нордстар Трейд Файненс Інк.", судом першої інстанції встановлено, що в реєстрі містилась інформація, а саме: Запис 4 та Запис 5, про майно боржника, яке є предметом забезпечення за договорами позики та застави від 09.12.2005 та від 10.02.2007.

Також, господарським судом встановлено, що за даними обліку боржника, які підтверджені інвентаризаційними описами станом на 15.01.2013, майно, яке було зазначено в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна як предмет забезпечення виконання зобов'язань перед кредитором, фактично відсутнє.

За даними обліку боржника, заборгованість боржника перед "Нордстар Трейд Файненс Інк." відсутня.

Ліквідатор ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД", на думку суду першої інстанції, правомірно не вніс до реєстру вимог кредиторів вимоги "Нордстар Трейд Файненс Інк.", оскільки відомості про останні, так само як і про майно, яке є предметом забезпечення, були відсутні згідно бухгалтерського обліку боржника.

Згідно вимог ст. 15 Закону України "Про заставу" застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Згідно вимог ст. 5 даного Закону, предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності чи на праві господарського відання. Відносини щодо рухомого майна, яке належить особі на праві господарського відання, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин щодо рухомого майна, яке належить особі на праві власності.

Відповідно до змісту ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 12 вказаного Закону, взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом (1255-15) . У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом (1255-15) . Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не надав належної правової оцінки наданим "Нордстар Трейд Файненс Інк." та ліквідатором витягам з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 42735409 від 03.12.2013, № 45394147 від 17.10.2014 та № 45453672, № 45453321 від 24.10.2014, не з'ясував належним чином, чи були вимоги "Нордстар Трейд Файненс Інк." забезпечені заставою на момент затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів боржника, звернення кредитора до боржника із грошовими вимогами та на момент розгляду господарським судом заяви "Нордстар Трейд Файненс Інк." із грошовими вимогами до боржника, чи містились дані про обтяження рухомого майна боржника в реєстрі обтяжень рухомого майна, зокрема, станом на момент затвердження судом першої інстанції реєстру вимог кредиторів, не дослідив на яких підставах та коли вносились дані про заставу рухомого майна боржника згідно договорів позики та застави від 09.12.2005 та від 10.02.2007 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, в тому числі, станом на 03.12.2013, та з яких причин такі дані деякий час, згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 45394147 від 17.10.2014, були відсутні в реєстрі обтяжень рухомого майна.

Також судами попередніх інстанцій в у хвалі та постанові, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, взагалі не встановлено, що конкретно було предметом Договору позики на експортну покупку та застави від 09.12.2005 б/н та Договору позики на експортну покупку та застави від 10.02.2007 б/н., а також, Контракту на поставку обладнання № UA/201106 від 20.11.2006, що саме передавалось в заставу згідно даних договорів, відомості про яке обладнання, чи можливо інше рухоме майно, вносились до Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно реєстрів № 42735409 від 03.12.2013, № 45394147 від 17.10.2014 та № 45453672, № 45453321 від 24.10.2014.

Крім того, щодо витягу № 45453672 від 24.10.2014 та витягу № 45453321 від 24.10.2014 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, поданих "Нордстар Трейд Файненс Інк.", згідно яких 24.10.2014 до реєстру були внесені дані про заставу рухомого майна боржника на підставі договорів позики та застави від 09.12.2005 та від 10.02.2007, господарський суд дійшов висновку, що такі записи до реєстру обтяжень рухомого майна були внесені у порушення вимог ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до яких з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не допускається накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.

Колегія суддів Вищого господарського суду України із такими висновками суду першої інстанції не погоджується та вважає, що господарський суд, в порушення вимог ст.ст. 43, 84 ГПК України, ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не мотивував таких своїх висновків, зокрема, не зазначив, з посиланням на норми права, чому витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна не є належними та допустимими доказами наявності застави рухомого майна, та які, на його думку, належні докази можуть в даному випадку свідчити про забезпечення вимог "Нордстар Трейд Файненс Інк."

Посилання господарського суду на ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безпідставними, оскільки, в даному випадку, ідеться не про накладення якихось нових обтяжень, що раніше, до постанови про визнання боржника банкрутом, взагалі не існували, а про встановлення судом факту наявності чи відсутності забезпечення вимог "Нордстар Трейд Файненс Інк.", яке виникло на підставі договорів позики та застави від 09.12.2005 та від 10.02.2007, саме на момент затвердження реєстру вимог кредиторів та звернення кредитора із грошовими вимогами до боржника, тобто до прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, що господарським судом, в свою чергу, з'ясовано не було.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції, що ліквідатором було правомірно відхилено вимоги конкурсного кредитора "Нордстар Трейд Файненс Інк.", у зв'язку з чим, скарга "Нордстар Трейд Файненс Інк." на дії ліквідатора підлягає відхиленню, немотивованими.

Суд касаційної інстанції вважає, що задоволення скарги на дії ліквідатора чи відхилення скарги передбачає розгляд господарським судом у справі про банкрутство по суті вимог та доводів заявника, який має право оскаржувати дії ліквідатора.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії (бездіяльність ліквідатора) (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Господарським судом, в порушення вимог ст. ст. 43, 84 ГПК України, не мотивовано, з посиланням на відповідні норми спеціального Закону про банкрутство, чому скарга "Нордстар Трейд Файненс Інк." на дії ліквідатора прийнята до розгляду та підлягала відхиленню, та не з'ясовано, чи є заявник учасником справи про банкрутство, чи мав в такому випадку "Нордстар Трейд Файненс Інк." право оскаржувати дії ліквідатора.

Згідно вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 101 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст.ст. 4-2, 43, 84, 99, 101 ГПК України, здійснюючи повторний розгляд справи, недоліків ухвали суду першої інстанції не усунув, не дослідив належним чином фактичних обставин справи, залишивши поза увагою, що правову оцінку змісту, підставам виникнення та обґрунтованості грошових вимог кредитора надає в судовому засіданні господарський суд, виходячи з вимог ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглядаючи по суті заяву з грошовими вимогами до боржника.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди, припустились порушень приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про відхилення грошових вимог "Нордстар Трейд Файненс Інк." в сумі 51 806 872,58 грн. та відмову у задоволенні скарги "Нордстар Трейд Файненс Інк." на дії ліквідатора та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу "Нордстар Трейд Файненс Інк." задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 (про відхилення грошових вимог "Нордстар Трейд Файненс Інк." в сумі 51 806 872,58 грн. та відмову у задоволенні скарги "Нордстар Трейд Файненс Інк." на дії ліквідатора) та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 у справі № 904/513/13-г скасувати. Справу № 904/513/13-г передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.