головуючого: Панової І.Ю., суддів: Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційні скарги арбітражного керуючого Жураковської Людмили Валеріївни та Приватного підприємства "ТОРГИ.УА" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі № 902/1593/13 господарського суду Вінницької області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" про банкрутство

за участю представників сторін: від Приватного підприємства "ТОРГИ.УА" - ОСОБА_6, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" - Фоменко А.В., від Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" - Воронцова С.Л.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.12.2014 у справі № 902/1593/13, зокрема, 1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" про забезпечення вимог від 18.12.2014 (вх.№ 08-46/2864/14 від 18.12.2014) відмовлено; 2. В задоволенні скарг Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" № 2110-05/5 від 02.12.2014 (вх.№ 08-46/12273/14 від 05.12.2014), № 2110-05/5 від 02.12.2014 (вх. № 08-46/12349/14 від 08.12.2014) відмовлено; 3. В задоволенні скарги, поданої в інтересах кредитора ФОП ОСОБА_9 на дії арбітражного керуючого Жураковської Л.В. відмовлено; 4. В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" про заміну арбітражного керуючого Жураковської Л.В. (вх. № 08-46/13009/14 від 23.12.2014) відмовлено; 5. В задоволенні заяви представника ФОП ОСОБА_9 про усунення арбітражного керуючого Жураковської Л.В. від виконання повноважень ліквідатора від 24.12.2014 (вх. № 08-46/13027/14 від 24.12.2014) відмовлено; 6. Клопотання ліквідатора Жураковської Л.В. про продовження строку ліквідаційної процедури № 902/1593/13(23/3) від 23.12.2014 задоволено частково; 7. Продовжено строк ліквідаційної процедури боржника ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та повноваження ліквідатора Жураковської Л.В. строком на 3 місяці до 24.03.2015.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі № 902/1593/13 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" задоволено частково, скасовано пункти 2, 4, 6, 7 ухвали господарського суду Вінницької області від 24.12.2014. Прийнято в цій частині нове судове рішення: "Скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" Жураковської Людмили Валеріївни задоволено.

Визнано дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" Жураковської Людмили Валеріївни протиправними.

Задоволено клопотання комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" про заміну ліквідатора.

Припинено повноваження арбітражного керуючого Жураковської Людмили Валеріївни як ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія".

Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" арбітражного керуючого Фоменко Андрія Віталійовича.

Продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора на три місяці, до 24.03.2015".

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, арбітражний керуючий Жураковська Людмила Валеріївна та Приватне підприємство "ТОРГИ.УА" звернулись до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами, просили скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі № 902/1593/13, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 24.12.2014 у справі № 902/1593/13 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 44, ст. 49, ч. 2 ст. 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч.1 ст. 3, ч. 1 ст. 627 ЦК України, ст.ст. 33, 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "ТОРГИ.УА" підлягає припиненню, а касаційна скарга арбітражного керуючого Жураковської Л.В. підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.12.2013 порушено провадження у справі № 902/1593/13 про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія" в порядку, визначеному ст. 95 Закону про банкрутство.

Постановою господарського суду Вінницької області від 24.12.2013 у справі № 902/1593/13 ТОВ "Турбівська цукрова компанія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Жураковську Л.В.

05.12.2014 до господарського суду Вінницької області надійшла скарга ПАТ "БМ БАНК" № 2110-05/5 від 02.12.2014 на дії арбітражного керуючого Жураковської Л.В.

Скарга ПАТ "БМ БАНК" № 2110-05/5 від 02.12.2014 мотивована тим, що в рамках справи про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія" на 25.12.2014 призначено повторний другий аукціон з продажу майна боржника, яке знаходиться в іпотеці та заставі ПАТ "БМ БАНК". Вказаний аукціон з продажу майна призначено після настання строку закінчення ліквідаційної процедури, у оголошенні не зазначено, що майно ТОВ "Турбівська цукрова компанія" знаходиться в заставі та іпотеці АТ "БМ БАНК", та таке оголошення здійснено без відповідної згоди забезпеченого кредитора АТ "БМ БАНК". Крім того, в оголошенні зазначено, що аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір, ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючих укласти договір. При цьому, не дивлячись на заперечення АТ "БМ БАНК", гранична межа, до якої може бути знижена початкова вартість не встановлена, що може призвести до того, що майно буде реалізовано по значно нижчій вартості ніж його реальна вартість. Також, в оголошенні зазначено, що організатором аукціону виступає Приватне підприємство "ТОРГИ.УА", тоді як ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.06.2014 організатором аукціону затверджено Товарну біржу Українська універсальна біржа "Капітал". Окрім того, ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" Жураковською Л.В. не було скликано зборів кредиторів, не ознайомлено з відомостями про майно банкрута покупців, яким АТ "БМ Банк" пропонував звернутися до ліквідатора для ознайомлення з майном ТОВ "Турбівська цукрова компанія", не здійснюється оплата за спожиту електроенергію боржника.

24.12.2014 ліквідатором Жураковською Л.В. подано клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури у справі № 902/1593/13(23/3) від 23.12.2014 на 6 місяців, звіт про хід ліквідаційної процедури, заперечення на заяву про забезпечення вимог ПАТ "БМ БАНК" та докази неналежного виконання охоронною фірмою ПП "Безпека-Захід" своїх обов'язків.

Ухвала суду першої інстанції від 24.12.2014, в частині розгляду скарги ПАТ "БМ БАНК" на дії ліквідатора Жураковської Л.В. мотивована тим, що ПАТ "БМ БАНК" 28.07.2014 надав згоду на продаж майна банкрута (лист № 1905-05/5 від 28.07.2014).

Господарський суд не прийняв до уваги твердження скаржника, що останній давав згоду тільки на перший аукціон і ліквідатору потрібно було отримати згоду на другий аукціон, оскільки, воно є помилковим та не передбаченим чинним законодавством.

Суд першої інстанції, керуючись ч.2 ст. 43, ст.ст. 65, 66 Закону про банкрутство, дійшов висновку, що порядок продажу майна банкрута, встановлений Законом, у тому числі, встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу та порядку її зниження, не містить права кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна, встановлювати додаткові вимоги щодо початкової вартості майна що продається, а також порядку його зниження. Також законодавством не передбачено обов'язку ліквідатора визначати граничну межу, до якої може бути знижена початкова вартість.

Крім того, господарським судом встановлено, що майно, яке включено до цілісного майнового комплексу ТОВ "Турбівська цукрова компанія", містить як майно, що забезпечує вимоги АТ "БМ Банк" так і майно, що не є предметом застави, отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що відокремити та визначити різну початкову вартість та різний порядок зниження щодо цього майна не можливо та не передбачено Законом.

Стосовно тверджень банку, що ліквідатор самовільно поміняв торгуючу організацію, судом першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду від 10.06.2014 учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія" визнано організатора аукціону Товарну біржу "Українська універсальна біржа "Капітал" (далі - ТБ "УУБ "Капітал").

07.05.2014 між ліквідатором та ТБ "УУБ "Капітал" укладено договір № АК-69 на організацію та проведення аукціону, відповідно до якого ТБ "УУБ "Капітал" мала провести аукціон та повторний аукціон з продажу майна банкрута, з винагородою у 2% від вартості продажу майна.

29.08.2014 ТБ "УУБ "Капітал" було проведено перший та 25.09.2014 повторний аукціони, які не відбулися у зв'язку з відсутністю учасників.

Відповідно до пункту 2.2.11 договору № АК-69 на організацію та проведення аукціону від 07.05.2014 другий повторний аукціон з продажу майна ТзОВ "Турбівська цукрова компанія" може проводитися на умовах, що визначаються сторонами окремо в залежності від попиту та пропозиції покупців, про що укладається додаткова угода.

Ліквідатором зазначено, що мотивами зміни торгуючої організації слугували виключно необхідність захисту інтересів усіх кредиторів, продаж майна на особливо вигідних умовах та допущення торгуючою організацією помилок в організації торгів, у зв'язку з чим торги відкладались.

Також господарським судом встановлено, що ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" оголошувався конкурс на визначення організатора другого повторного аукціону, про що опубліковане оголошення у газеті "Голос України" № 218 від 12.11.2014 та надано 10 календарних днів на надання пропозицій від усіх бажаючих організаторів аукціонів прийняти в ньому участь, у тому числі, листом № 902/1593/13 від 10.11.2014 окремо повідомлено ТБ "УУБ "Капітал" про цей конкурс. За результатами проведеного конкурсу ліквідатором визначено переможця ПП "Торги.УА", яке запропонувало найнижчу винагороду у 0,5% від вартості проданого майна, тобто ліквідатором було знижено витрати на продаж майна у справі про банкрутство з 2% до 0,5%, тобто у 4 рази.

Із матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 03.12.2014 на веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна цілісного майнового комплексу ТОВ "Турбівська цукрова компанія" на другому повторному аукціоні, яке призначено на 25.12.2014.

Щодо тверджень ПАТ "БМ Банк", що ліквідатор своїми діями ігнорувала останнього, не надаючи інформації стосовно потенційних покупців, виявляла бездіяльність щодо ознайомлення потенційних покупців з майном боржника, господарський суд в ухвалі дійшов висновку, що вказані доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема, судом оглянуто оригінали Журналів реєстрації відвідувачів, що допускались на територію, що належить об'єкту ТОВ "Турбівська цукрова компанія", витяги з електронної пошти ліквідатора. Крім того, ліквідатор зауважила, що всі бажаючі знайомились з об'єктом, більшість залишали свої контакти (візитки), які господарським судом також оглянуто.

Стосовно скликання ліквідатором зборів кредиторів господарський суд зазначив, що 24.09.2014 господарським судом Вінницької області розглядалось питання заявлене Іллінецькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області щодо створення комітету кредиторів. В той же час, станом на день розгляду скарг судом задоволено клопотання ПАТ "БМ Банк" про створення комітету кредиторів та зобов'язано останнього їх скликати у відповідності до вимог ст. 26 Закону про банкрутство. Ліквідатор наголосила на тому, що найближчим часом вказана вимога суду буде виконана, про що всі кредитори будуть повідомлені належним чином.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції відмовив в задоволенні скарги ПАТ "БМ БАНК" на дії арбітражного керуючого Жураковської Л.В., оскільки, викладені у скарзі обставини з приводу невиконання ліквідатором Жураковською Л.В. покладених на останню обов'язків ліквідатора не знайшли свого підтвердження.

З огляду на те, що з об'єктивних причин ліквідатором не реалізовано активи банкрута, з метою недопущення порушення майнових прав та інтересів учасників провадження у справі про банкрутство та належного завершення ліквідаційної процедури у даній справі, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури.

Стосовно клопотання ПАТ "БМ БАНК" про заміну арбітражного керуючого Жураковської Л.В. (вх. № 08-46/13009/14 від 23.12.2014) суд першої інстанції відмовив в його задоволенні, оскільки вказане клопотання є необґрунтованим, не підтвердженим належними та допустимими доказами. З огляду на обмеженість строку ліквідаційної процедури господарський суд не вбачав доцільності в такій заміні.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції від 24.12.2014, ПАТ "БМ Банк" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, у якій просило частково скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 24.12.2014 та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити скаргу ПАТ "БМ Банк"; визнати дії ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія" Жураковської Л.В. неправомірними; усунути арбітражного керуючого Жураковську Л.В. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія"; скасувати результати другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який був проведений 25.12.2014; задовольнити клопотання комітету кредиторів ТОВ "Турбівська цукрова компанія" про усунення арбітражного керуючого Жураковської Л.В. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та призначення нового ліквідатора арбітражного керуючого Фоменко A.B.; відмовити арбітражному керуючому Жураковській Л.В. в задоволенні клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ліквідатором Жураковською Л.В. проігноровано направлений ПАТ "БМ БАНК" 27.11.2014 лист, в якому, в порядку ст. 42 Закону про банкрутство, банк вимагав провести продаж майна, що знаходиться в забезпеченні ПАТ "БМ Банк", окремо від іншого майна, оскільки продаж майна в комплексі, призведе до того, що після його продажу буде неможливо відокремити кошти від реалізації майна, що знаходиться в забезпечені банку та іншого майна.

Суд апеляційної інстанції, керуючись ч. 4 ст. 42, ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство, дійшов висновку, що оскільки майно ТОВ "Турбівська цукрова компанія" не було реалізовано у вигляді цілісного майнового комплексу, ліквідатор ТОВ "Турбівська цукрова компанія" зобов'язаний був реалізовувати його частинами, як це вимагав ПАТ "БМ Банк".

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що більшість майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія" знаходиться в забезпеченні ПАТ "БМ Банк" і окремий його продаж, як це прямо вимагає Закон про банкрутство від іншого майна, ні яким чином не призвів би до знищення підприємства як цілісного комплексу, а навпаки, дозволив би правильно розподілити кошти між кредиторами від реалізованого майна банкрута.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов висновку, що організатор аукціону ПП "Торги.УА" був залучений арбітражним керуючим Жураковською Л.B. з порушенням порядку встановленого Законом про банкрутство, всупереч раніше проведеного конкурсу.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що 07.05.2014 між ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" Жураковською Л.В. та ТБ "УУБ "Капітал" було укладено Договір № АК-69 на організацію та проведення аукціону. Відповідно до п. 1.1. Договору організатор зобов'язується організувати та провести аукціон з продажу майна, зазначеного у Додатку № 1 до цього Договору в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, Правилами біржової торгівлі на УУБ "Капітал", іншими нормативно правовими актами та цим Договором, а замовник сплатити організатору аукціону обумовлену Договором винагороду. Пунктом 8.1. Договору встановлено, що він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до його виконання.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.06.2014 ТБ "УУБ "Капітал" було залучено в якості організатора аукціону.

Враховуючи те, що зазначений Договір діє до закінчення реалізації майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", а станом на час винесення постанови судом апеляційної інстанції, вказана ухвала від 10.06.2014 не змінена (не скасована), колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що саме ТБ "УУБ "Капітал" зобов'язана та має право проводити аукціон з продажу майна боржника.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що ліквідатор ТОВ "Турбівська цукрова компанія" Жураковська Л.B. всупереч ухвали господарського суд Вінницької області від 10.06.2014 та Договору № АК-69 до проведення другого повторного аукціону залучила іншу торгуючу організацію - ПП "Торги.УА", при цьому в Звіті про хід проведення ліквідаційної процедури від 06.11.2014, який був наданий до суду, арбітражний керуючий Жураковська Л.B. жодним чином не зазначала, що організатор аукціону ТБ "УУБ "Капітал" не належним чином виконує свої обов'язки, у зв'язку з чим, є підстави для заміни організатора аукціону.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 14.11.2014 ПАТ "БМ БАНК" з метою створення комітету кредиторів для контролю дій ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія" Жураковської Л.В. при продажі майна банкрута направив на її адресу вимогу про скликання комітету кредиторів, яка отримана останньою 20.11.2014, та зобов'язана була в строк до 04.12.2014 скликати збори кредиторів. Однак зазначена вимога Жураковською Л.В. виконана не була.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.12.2014 арбітражного керуючого Жураковську Л.B. було зобов'язано скликати збори кредиторів, проте, арбітражний керуючий Жураковська Л.B. не виконала дану ухвалу, станом час винесення ухвали від 24.12.2014, ПАТ "БМ Банк", як кредитор у справі про банкрутство та суд, від ліквідатора не отримав повідомлення про скликання зборів кредиторів ТОВ "Турбівська цукрова компанія".

Ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" Жураковською Л.В. розміщено оголошення про проведення повторного другого аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія" призначеного на 25.12.2014, тобто після настання строку закінчення ліквідаційної процедури боржника. На час публікації оголошення ліквідаційна процедура продовжена не була.

08.12.2014 на веб-сайті Вищого господарського суд України було розміщено оголошення про скасування аукціону з продажу майна.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що ПАТ "БМ Банк" вказував на порушення порядку оприлюднення оголошення, однак, місцевий господарський суд зазначені порушення до уваги не взяв та не спростував.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив також, що господарський суд не прийняв до уваги рішення комітету кредиторів про усунення арбітражного керуючого Жураковської Л.В. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та скасування проведення другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який був призначений на 25.12.2014.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку що господарський суд, розглянувши клопотання арбітражного керуючого Жураковської Л.В. про продовження строку ліквідаційної процедури, не дивлячись на заперечення кредиторів та комітету кредиторів, продовжив строк ліквідаційної процедури та залишив ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" Жураковську Л.B., чим порушив норми ст. 37 та ст. 46 Закону про банкрутство.

Рівненський апеляційний господарський суд в постанові встановив, що вимоги банку про оскарження результатів аукціону від 25.12.2014 судом апеляційної інстанції не розглядались, оскільки не були та не могли бути предметом судового розгляду місцевого господарського суду 24.12.2014, а також, не розглядались вимоги про забезпечення вказаних вимог.

Суд другої інстанції дійшов висновку, що доводи арбітражного керуючого Жураковської Л.В. зводяться лише до трактування на свою користь обставин справи та положень Закону про банкрутство щодо продажу майна банкрута, визначення початкової вартості майна, порядку проведення аукціону, особливостей проведення повторного аукціону та проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "ТОРГИ.УА" підлягає припиненню, оскільки, згідно вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 49 вказаного Закону, організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що організатор аукціону згідно з частиною шостою статті 49 Закону визначається замовником аукціону за конкурсом. Чинним законодавством не передбачено ліцензування діяльності з проведення торгів, тому організатором аукціону може бути особа, яка відповідно до установчих документів має право на здійснення такої діяльності. В разі виникнення під час проведення ліквідаційної процедури спору відносно визначення організатора аукціону, господарський суд перевіряє порядок визначення ліквідатором організатора аукціону. В такому випадку організатор аукціону залучається судом до участі у провадженні у справі про банкрутство. З моменту визнання організатора аукціону учасником провадження у справі про банкрутство, він має право на оскарження виключно тих судових рішень, які стосуються організації та проведення аукціону за його участю.

Відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, в даному випадку, судами попередніх інстанцій в ухвалі від 24.12.2014 та постанові від 11.02.2015, розглядалась подана ПАТ "БМ БАНК" до господарського суду Вінницької області скарга № 2110-05/5 від 02.12.2014 на дії ліквідатора - арбітражного керуючого Жураковської Л.В.

Питання організації та проведення аукціону за участю ПП "ТОРГИ.УА" вищезазначеними судовими актами не розглядались.

Отже, в даному випадку, у ПП "ТОРГИ.УА" відсутнє право на оскарження постанови суду другої інстанції від 11.02.2015, в касаційному порядку.

Виходячи з вимог Закону, заявник касаційної скарги має право на оскарження судових актів та право на захист своїх майнових інтересів виключно в процедурі визнання недійсними результатів аукціону.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

Щодо касаційної скарги арбітражного керуючого Жураковської Л.В., колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції від 11.02.2015 повністю, а ухвала суду першої інстанції від 24.12.2014, в частині відмови в задоволенні скарг ПАТ "БМ БАНК" № 2110-05/5 від 02.12.2014 (вх.№ 08-46/12273/14 від 05.12.2014), № 2110-05/5 від 02.12.2014 (вх. № 08-46/12349/14 від 08.12.2014), відмови в задоволенні клопотання ПАТ "БМ БАНК" про заміну арбітражного керуючого Жураковської Л.В. (вх. № 08-46/13009/14 від 23.12.2014), часткового задоволення клопотання ліквідатора Жураковської Л.В. про продовження строку ліквідаційної процедури № 902/1593/13(23/3) від 23.12.2014, продовження строку ліквідаційної процедури боржника ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та повноважень ліквідатора Жураковської Л.В. строком на 3 місяці до 24.03.2015 (пункти 2, 4, 6, 7 ухвали господарського суду Вінницької області від 24.12.2014 у справі № 902/1593/13 ) підлягають скасуванню, а справа в цих частинах передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 41 вказаного Закону, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи із положень ст.ст. 41, 44, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів, шляхом продажу майна банкрута.

Згідно вимог ч. 11 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05.12.2014 до господарського суду Вінницької області надійшла скарга ПАТ "БМ БАНК" № 2110-05/5 від 02.12.2014 на дії ліквідатора - арбітражного керуючого Жураковської Л.В.

Згідно вимог ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 44 вказаного Закону, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПАТ "БМ БАНК" 28.07.2014 надав згоду на продаж майна банкрута (лист № 1905-05/5 від 28.07.2014).

Тому, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарським судом правомірно не взято до уваги твердження ПАТ "БМ Банк", що останній давав згоду тільки на перший аукціон і потрібно було ліквідатору отримати згоду на другий аукціон, оскільки, положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не передбачено обов'язку ліквідатора на отримання додаткової згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, у разі проведення повторних або других повторних торгів.

Суд першої інстанції, керуючись ч. 2 ст. 43, ст.ст. 65, 66 Закону про банкрутство, дійшов правомірного висновку, що порядок продажу майна банкрута встановлений Законом, у тому числі щодо встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу та порядку її зниження, та не містить права кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна, встановлювати додаткові вимоги щодо початкової вартості майна що продається, а також порядку його зниження. Також, спеціальним Законом про банкрутство не передбачено обов'язку ліквідатора визначати граничну межу, до якої може бути знижена початкова вартість.

Відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 44 вказаного Закону, ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника.

Частиною 6 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

Щодо тверджень ПАТ "БМ БАНК", що у справі про банкрутство бере участь інша торгуюча організація, яка залучена судом, а у випадку заміни останньої, слід залучити її до справи про банкрутство, та що ліквідатором надано Міністерству юстиції України недостовірну інформацію стосовно організатора аукціону, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що організатор аукціону згідно з частиною шостою статті 49 Закону про банкрутство визначається замовником аукціону за конкурсом. Чинним законодавством не передбачено ліцензування діяльності з проведення торгів, тому організатором аукціону може бути особа, яка відповідно до установчих документів має право на здійснення такої діяльності. В разі виникнення під час проведення ліквідаційної процедури спору відносно визначення організатора аукціону, господарський суд перевіряє порядок визначення ліквідатором організатора аукціону. В такому випадку організатор аукціону залучається судом до участі у провадженні у справі про банкрутство.

Виходячи з викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що обов'язкове залучення у будь-якому випадку організатора аукціону до участі у справі про банкрутство ухвалою господарського суду, ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) також не передбачено обов'язку організатора аукціону надавати в оголошенні відомості відносно залучення його господарським судом в якості учасника провадження у справі про банкрутство.

Стосовно тверджень ПАТ "БМ БАНК", що ліквідатор самовільно поміняв торгуючу організацію, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що, виходячи із вимог ч. ч.5, 6 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор самостійно організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута, в тому числі визначає організатора аукціону.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду від 10.06.2014 учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія" визнано організатора аукціону Товарну біржу "Українська універсальна біржа "Капітал" (далі - ТБ "УУБ "Капітал").

Господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній договір між ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та ТБ "УУБ "Капітал" на проведення другого повторного аукціону. Вказане, як зазначив суд першої інстанції, також підтвердив присутній в судовому засіданні 11.12.2014 директор біржі.

Також судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" оголошувався конкурс на визначення організатора другого повторного аукціону, про що опубліковане оголошення у газеті "Голос України" № 218 від 12.11.2014 та надано 10 календарних днів на надання пропозицій від усіх бажаючих організаторів аукціонів прийняти в ньому участь, у тому числі листом № 902/1593/13 від 10.11.2014 окремо повідомлено ТБ "УУБ "Капітал" про цей конкурс.

За результатами проведеного конкурсу, згідно вимог ч. 6 ст. 49 Закону про банкрутство, ліквідатором визначено переможця ПП "Торги.УА", яке запропонувало найнижчу винагороду у 0,5% від вартості проданого майна, тобто ліквідатором було знижено витрати на продаж майна у справі про банкрутство з 2% до 0,5%, тобто у 4 рази.

Господарський суд встановив з пояснень ліквідатора, що мотивами зміни останнім торгуючої організації слугував виключно захист інтересів усіх кредиторів, продаж майна на особливо вигідних умовах та допущення торгуючою організацією помилок в організації торгів, у зв'язку з чим торги відкладались.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що в цій частині господарський суд правомірно дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги на дії ліквідатора.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Висновки суду апеляційної інстанції, що оскільки договір № АК-69 на організацію та проведення аукціону діє до закінчення реалізації майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", а станом на час винесення постанови судом апеляційної інстанції, ухвала суду першої інстанції від 10.06.2014 не змінена (не скасована), то саме ТБ "УУБ "Капітал" зобов'язана та має право проводити аукціон з продажу майна боржника, колегія суддів касаційної інстанції вважає неправомірними та такими, що спростовуються матеріалами справи, адже судом першої інстанції в ухвалі від 24.12.2014 обгрунтовано встановлено, що даний договір був фактично виконаний, оскільки був укладений на проведення аукціону та повторного аукціону, які були проведені ТБ "УТБ "Капітал" без визначення переможця, а нового договору на проведення другого повторного аукціону, як це передбачалось п. 2.2.11 вказаного договору, матеріали не містять.

Щодо висновку суду апеляційної інстанції, що організатор аукціону ПП "Торги.УА" був залучений арбітражним керуючим Жураковською Л.B. з порушенням порядку встановленого Законом про банкрутство, всупереч раніше проведеного конкурсу, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що він зроблений в порушення вимог ст.ст. 43, 84 ГПК України, без належного обґрунтування із посиланням на конкретні норми Закону про банкрутство та спростовується фактичними обставинами справи.

Згідно ч. 5 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не містить визначення поняття цілісного майнового комплексу, але виходячи із положень даного Закону, зокрема ст. 33, можна дійти висновку що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому Законом порядку як в процедурі санації так і у ліквідаційній процедурі, відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що визначальним в даному випадку є саме факт продажу майна боржника за найбільшою ціною.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

Суд першої інстанції в ухвалі від 24.12.2014 встановив, що майно, яке включено до цілісного майнового комплексу ТОВ "Турбівська цукрова компанія", містить як майно, що забезпечує вимоги АТ "БМ Банк" так і майно, що не є предметом застави.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов висновку, що оскільки майно ТОВ "Турбівська цукрова компанія" не було реалізовано у вигляді цілісного майнового комплексу, ліквідатор ТОВ "Турбівська цукрова компанія" зобов'язаний був реалізовувати його частинами, як це вимагав ПАТ "БМ Банк".

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що в порушення вимог ст.ст. 43, 84, 99, 101 ГПК України, а також зазначених норм матеріального права, суди попередніх інстанцій в ухвалі та постанові ухилились від надання належної оцінки всім обставинам справи, зокрема, судами не з'ясовано в повному обсязі, чи можна вважати майно боржника, яке виставлялось в даному випадку для продажу на аукціоні, цілісним майновим комплексом, не встановлено належним чином, яке саме майно боржника увійшло, на їх думку, до складу цілісного майнового комплексу, чи є цілісний майновий комплекс працюючим підприємством, тобто, коли його можна фактично використовувати у підприємницькій діяльності, чи не працюючим, а є лише таким, що становить складну річ, виходячи з вимог ст. 188 ЦК України, адже від встановлення вказаних обставин залежатиме визначення порядку продажу майна боржника.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) заставний кредитор надає лише згоду на реалізацію заставного майна, а порядок продажу майна банкрута відповідно до вимог даного Закону, в тому числі встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу та порядку її зниження, визначаються безпосередньо самим ліквідатором банкрута. Також, спеціальний Закон про банкрутство не передбачає обов'язку ліквідатора визначати граничну межу продажу, до якої може бути знижено початкову вартість, в тому числі і за вимогою заставного кредитора щодо продажу майна банкрута, яке перебуває в його заставі.

Стосовно клопотання ПАТ "БМ БАНК" про заміну арбітражного керуючого Жураковської Л.В. (вх. № 08-46/13009/14 від 23.12.2014), висновки судів першої та апеляційної інстанції, є необґрунтованими та немотивованими, зроблені з порушенням вимог ст.ст. 4-1, 43, 84, 99, 101 ГПК України, а також без посилань на відповідні норми Закону про банкрутство, а саме, суди попередніх інстанцій не аналізували та не надали в тексті ухвали та постанови правової оцінки даному клопотанню та підставам звернення банку із вказаним клопотанням.

Суд апеляційної інстанції доводи арбітражного керуючого Жураковської Л.В. до уваги не прийняв, оскільки, як зазначено судом апеляційної інстанції, вони зводяться лише до трактування на свою користь обставин справи та положень Закону про банкрутство щодо продажу майна банкрута, визначення початкової вартості майна, порядку проведення аукціону, особливостей проведення повторного аукціону та проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, чим, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, порушив вимоги ст.ст. 4-2, 43, 84, 99, 101 ГПК України, зокрема, порушено принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та принцип всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виходячи із вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Посилання судів попередніх інстанцій в тексті ухвали та постанови на листи Міністерства юстиції України є неприпустимим, оскільки дані листи міністерства юстиції носять лише рекомендаційний характер та не являються нормативно-правовими актами.

Крім того, як вбачається із резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції від 11.02.2015, колегія суддів апеляційної інстанції призначила ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" арбітражного керуючого Фоменко Андрія Віталійовича, проте, в порушення вимог ст.ст. 43, 84 ГПК України, судом апеляційної інстанції зовсім не мотивовано, з посиланням на конкретні норми Закону про банкрутство (2343-12) , підстави такого призначення, не з'ясовано чи були клопотання про призначення арбітражного керуючого Фоменко А.В. ліквідатором банкрута, чи наявна в матеріалах справи заява даного кандидата на призначення його на посаду ліквідатора у даній справі, не надано правового аналізу кандидатурі арбітражного керуючого, не встановлено, чи відповідає кандидатура арбітражного керуючого Фоменко А.В. вимогам спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника" (2343-12) .

Представниками сторін в судовому засіданні 21.04.2015 колегії суддів Вищого господарського суду України наголошено, що наказом Міністерства юстиції України від 16.03.2015 № 370/5 арбітражного керуючого Жураковську Л.В. позбавлено свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає за доцільне для здійснення, в порядку вимог ст.ст. 97, 99 ЦК України, функцій виконавчого органу товариства, до призначення господарським судом Вінницької області в установленому порядку ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія" покласти виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія" на арбітражного керуючого Фоменко Андрія Віталійовича.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "ТОРГИ.УА" припинити.

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Жураковської Людмили Валеріївни задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі № 902/1593/13 скасувати.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 24.12.2014 у справі № 902/1593/13, в частині відмови в задоволенні скарг Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" № 2110-05/5 від 02.12.2014 (вх.№ 08-46/12273/14 від 05.12.2014), № 2110-05/5 від 02.12.2014 (вх. № 08-46/12349/14 від 08.12.2014), відмови в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" про заміну арбітражного керуючого Жураковської Л.В. (вх. № 08-46/13009/14 від 23.12.2014), часткового задоволення клопотання ліквідатора Жураковської Л.В. про продовження строку ліквідаційної процедури № 902/1593/13(23/3) від 23.12.2014, продовження строку ліквідаційної процедури боржника ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та повноважень ліквідатора Жураковської Л.В. строком на 3 місяці до 24.03.2015 (пункти 2, 4, 6, 7 ухвали господарського суду Вінницької області від 24.12.2014 у справі № 902/1593/13 ) - скасувати. Справу № 902/1593/13 в цих частинах направити на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.