Божок В.С. - головуючого, Сибіги О.М., Ходаківської І.П. перевіривши матеріали касаційної скарги прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 у справі господарського суду м. Києва за позовом Фонду державного майна України до товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" за участю прокуратури Автономної Республіки Крим про стягнення 410 702, 72 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Склярук Ю.В. - дов. № 244 від 17.09.2014; від відповідача: Осадчий П.Н. - дов. б/н від 19.09.2014; від Генеральної прокуратури України: Тесленко А.Ю. - прокурор відділу, посв. № 027973 від 04.08.2014;

Рішенням від 18.11.2014 господарського суду м. Києва (суддя Ярмак О.М.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ "Пан Укрейн" в дохід Державного бюджету України 395355,87 грн. заборгованості з орендної плати, 15366,85 грн. пені; стягнуто з ТОВ "Пан Укрейн" на користь Фонду державного майна України 8214,05 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що відповідач не надав належних доказів підтвердження форс-мажорних обставин, тому заборгованість з орендної плати підлягає стягненню.

Постановою від 17.02.2015 Київського апеляційного господарського суду (судді: Отрюх Б.В. - головуючий, Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.,) рішення від 18.11.2014 господарського суду м. Києва скасовано, у задоволені позову відмовлено. Стягнуто з Фонду державного майна України на користь ТОВ "Пан Укрейн" 4107,43 грн. судового збору.

постанова мотивована тим, що належне виконання зобов'язань ТОВ "Пан Укрейн" за договором оренди виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду прокуратура Автономної Республіки Крим звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що апеляційним судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 607, 759, 762 Цивільного кодексу України; ст.ст. 43, 105 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник в касаційній скарзі вказує, що обставини, на які посилається суд апеляційної інстанції, не є підставою для звільнення від сплати орендної плати.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову від 17.02.2015 Київського апеляційного господарського суду залишити без змін.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 20.08.2004 Фонд майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та ТОВ "Пан Укрейн" (орендар) уклали договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України "Центральна військова туристська база "Кічкіне", розташованого за адресою: АРКрим, м. Ялта, смт. Лівадія, п/в Лівадія-1.

Відповідно п.1.1 договору орендодавець, на виконання рішення господарського суду АР Крим від 06.07.2004 у справі № 2-1/8831-2004, на підставі наказу Фонду майна АР Крим № 862 від 28.07.2004 "Щодо передачі цілісного майнового комплексу державного підприємства "Центральна військова туристська база "Кічкіне" Міністерства оборони України, розташованого за адресою: м.Ялта, смт.Лівадія, Лівадія-1, передає в оренду ТОВ "Пан Укрейн", а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс ДП "Центральна військова туристська база "Кічкіне", склад і вартість якого відповідно акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 31.07.2004, становить 9913013,00 грн., у тому числі основні фонди за залишковою вартістю 9 599 978,00 грн.

За актом приймання-передачі від 20.08.2004 відповідач отримав об'єкт оренди відповідно визначеного договором переліку майна.

Як встановлено господарськими судами сторонами в подальшому укладені додаткові угоди та додаткові договори до договору оренди цілісного майнового комплексу ДП Міністерства оборони України "Центральна військова туристська база "Кічкіне" від 20.08.2004, зокрема додаткова угода від 10.12.2004 про внесення змін до пункту 1.2 договору щодо переліку об'єктів нерухомості, з яких складається цілісний майновий комплекс ДП Центральна військова туристська база "Кічкіне"; додаткова угода від 08.09.2005 про внесення змін до пункту 10.1 договору щодо продовження строку дії цього договору оренди цілісного майнового комплексу до 19.08.2024; додатковий договір від 27.02.2007, яким внесені зміни до пункту 10.5 договору про визнання права власності на поліпшення майна у разі припинення або розірвання договору.

25.08.2011 сторони уклали договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу ДП Міністерства оборони України "Центральна військова туристська база "Кічкіне" від 20.08.2004 та виклали пункт 3.1 договору у наступній редакції: "орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (786-95-п) (зі змінами та доповненнями) та становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку - липень 2011 року - 120015,01 грн. (додаток № 1 до цього договору). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за перший місяць перерахунку - серпень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за липень 2011 року на індекс інфляції за серпень 2011 року".

Відповідно п. 3.3 договору, в редакції договору про внесення змін від 25.08.2011, орендна плата перераховується орендарем щомісяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним до Державного бюджету України. Банк отримувача - Головне управління Державного казначейства України в АР Крим.

05.12.2011 Фонд державного майна України, ТОВ "Пан Укрейн" та Фонд майна АРКрим уклали трьохсторонній договір до договору оренди від 20.08.2004, яким встановлено, що орендодавцем з 05.12.2012 за договором оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України "Центральна військова туристська база "Кічкіне" б/н від 20.08.2004, є Фонд державного майна України.

Предметом позову у даній справі є вимога Фонду державного майна України про стягнення з ТОВ "Пан Укрейн" на користь Державного бюджету України заборгованості з орендної плати за період з 07.05.2014 по 14.07.2014 в розмірі 395335,87 грн. та пені у розмірі 15366,85 грн. з посиланням на приписи ст.ст. 203, 231, 283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 549, 551, 552 Цивільного кодексу України та ст.ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", з підстав невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди щодо своєчасної та повної оплати за користування майном.

Відповідно п.п.1 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Пан Укрейн" неодноразово листами № 13/1 від 12.03.2014 та № 42 від 03.06.2014 повідомляло Фонд державного майна України, щодо форс-мажорних обставин, зокрема: введення у лютому 2014 року військових сил невідомого походження на територію АР Крим, які в свою чергу розгортали військові дії, блокували транспортне з'єднання, аеропорти та іншу інфраструктуру на вказаній території; окупація території АР Крим та прийняття Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території" № 1207-УІІ від 15.04.2014 (1207-18) ; прийняття 06.05.2014 правлінням Національного банку України постанови № 260 (v0260500-14) про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території АР Крим і м. Севастополя, вказаною постановою заборонено банкам України встановлювати кореспондентські відносини з банками України та/або іноземними банками, іншими кредитними або фінансовими установами, що розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також зобов'язано банки України з дня набрання чинності цієї постанови припинити кореспондентські відносини з банками України та/або іноземними банками, іншими кредитними або фінансовими установами, що розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території АР Крим і м. Севастополя. ТОВ "Пан Укрейн" починаючи з лютого 2014 року, позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність щодо орендованого цілісного майнового комплексу ДП "Центральна військова туристська база Кічкіне", робота підприємства фактично зупинена. Вказані події мають надзвичайний та невідворотний характер та мають всі ознаки непереборної сили.

Згідно ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно ст. 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Вказаною статтею унормовано, що обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними, так і фактичними. Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна зі сторін зобов'язання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарську-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Господарськими судами встановлено, що 13.10.2014 Торгово-промисловою палатою України видано сертифікат № 892 про форс -мажорні обставини, в якому вказано, що події на території АР Крим та міста Севастополь є форс - мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), початком дії яких є 27.02.2014, а дату закінчення дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановити не можливо.

Відповідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Вказані приписи кореспондуються зі ст. 218 Господарського кодексу України, а також закріплені у ч. 1 ст. 79 Розділу 4 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980, якою встановлено, що сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки ТОВ "Пан Укрейн" дотримано вимоги чинного законодавства та доведено, що належне виконання зобов'язань за договором оренди виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідвоторних обставин.

Відповідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.