Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства

"Комерційний Банк "Південкомбанк"

на ухвалу Харківського апеляційного

господарського суду від 10.12.2014 року

у справі № 908/2519/14

господарського суду Запорізької області

за позовом Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_4

до Публічного акціонерного товариства

"Комерційний Банк "Південкомбанк"

про стягнення 43 048,56 грн.

за участю представників:

позивача - не з"явились

відповідача - Глушенко М.В.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.10.2014 року у справі № 908/2519/14 позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Запорізького відділення ПАТ "КБ "Південкомбанк" на користь ФОП ОСОБА_4 10 247,10 грн. пені, 3 % річних в сумі 842,22 грн. та 470,64 грн. судового збору.

ПАТ "КБ "Південкомбанк" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду Запорізької області від 13.10.2014 року скасувати.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року (судді: Черленяк М.І., Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Південкомбанк" повернуто скаржнику у зв"язку з відсутністю доказів сплати судового збору.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області у справі від 10.12.2014 року про повернення апеляційної скарги, ПАТ "КБ "Південкомбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування у зв"язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема статті 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", якою встановлено пільги щодо сплати судового збору для уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні доводи касаційної скарги та правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Південкомбанк", апеляційний господарський суд послався на відсутність доказів сплати банком судового збору за подачу апеляційної скарги, що є підставою для її повернення згідно пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України.

Проте з такими висновками не можна погодитись з наступних підстав.

Так, в силу пунктів 6, 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

В даному випадку господарським судом розглянуто позов майнового характеру про стягнення з ПАТ "КБ "Південкомбанк" пені, інфляційних витрат та 3 % річних, нарахованих за порушення строків виконання платіжного доручення позивача за договором банківського рахунка № 646Р-17Ю від 22.03.2012 року, що не пов`язаний із здійсненням тимчасової адміністрації чи з ліквідацією банку.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні передбачені Законом України "Про судовий збір" (3674-17) , пунктом 22 частини 1 статті 5 якого встановлено пільги щодо сплати судового збору для уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

В статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наведено, що тимчасовою адміністрацією є процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно частини 1 статті 35 цього ж Закону, тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Частиною 1 статті 36 та статтею 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених уповноваженою особою Фонду, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів, бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

На підтвердження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Південкомбанк" скаржником надано належним чином завірену копію рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 101 від 26.09.2014 "Про початок ліквідації ПАТ "КБ "Південкомбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію", прийняте на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 № 598 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" та статей 12, 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Як зазначалось вище, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільнена від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно підпункту 2.1 пункту 2 та пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (va007600-13) заявники, позивачі та інші категорії осіб, які згідно із статтями 3 і 5 Закону звільняються від сплати судового збору, підлягають такому звільненню також і в разі подання ними, зокрема, апеляційних та касаційних скарг.

Таким чином, ПАТ "КБ "Південкомбанк" звернулось до апеляційного господарського суду в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка, відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , є юридичною особою і здійснює тимчасову адміністрацію та ліквідацію банку через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу, що, в силу вищевказаної норми, звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції зазначених правових норм та обставин не врахував та помилково виходив з наявності правових підстав для повернення апеляційної скарги з посиланням на пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, апеляційною інстанцією не досліджено правової можливості застосування у даному випадку приписів пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення уповноваженої особи Фонду від сплати судового збору, а тому ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року у справі № 908/2519/14 підлягає скасуванню з передачею справи до цього ж суду для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 111-5 - 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Південкомбанк" задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року у справі № 908/2519/14 скасувати.

Справу направити до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.