головуючого Грейц К.В., суддів: Глос О.І., Гоголь Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Фонду державного майна України та Заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 про визнання наказу таким, що не підлягає виконаннюу справі № 5017/781/2012 господарського суду Одеської області за позовом Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі" за участю 1. Прокурора Одеської області, 2. Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зобов'язання підписати додатковий договір до договору оренди,

у судовому засіданні взяли участь представники:

від Генеральної прокуратури: Романов Р.О. - прокурор відділу, посв. № 014714 від 21.01.13;

від позивача: Васильківська В.Є. - дов. № 340 від 25.12.14;

від відповідача: Фурса С.М. - дов. № 11953 від 31.12.14; Некрасов О.С. - дов. від 11.03.15 № б/н;

від ДВС: не з'явились;

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.05.2012 у справі № 5017/781/2012 (суддя: Лічман Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 (судді: Мирошниченко М.А., Головей В.М., Шевченко В.В.), у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2012 рішення господарського суду Одеської області від 28.05.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 у справі № 5017/781/2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Під час нового розгляду справи рішенням господарського суду Одеської області від 03.12.2012 у справі № 5017/781/2012 (суддя: Гуляк Г.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 (судді: Разюк Г.П., Колоколов С.І., Петров М.С.) у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012 рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 у справі № 5017/781/2012 скасовано і прийнято нове рішення про задоволення позову; зобов'язано приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укрферрі" підписати додатковий договір до договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905 у редакції позивача:

"1. Пункт 3.1 розділу 3 договору оренди від 5 грудня 1997 року № Д-1905 викласти у такій редакції:

"3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної палати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (786-95-п) (зі змінами і доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2011 року) 1 041 444 грн. 87 коп. (один мільйон сорок одна тисяча чотириста сорок чотири гривні 87 копійок)".

2. Зазначений у пункті 1 додаткового договору розмір орендної плати застосовується з 20 вересня 2011 року.

Розмір орендної плати за вересень місяць 2011 року становить 579 737 грн. 64 коп. без ПДВ.

3. Зміни розміру орендної плати за базовий місяць відображаються в розрахунку, що є додатком до цього додаткового договору та є його невід'ємною і складовою частиною.

4. Додатковий договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору.

5. Додатковий договір укладений в 2-х примірниках, кожен із яких має однакову юридичну силу, по одному для орендодавця та орендаря".

Доручено видати наказ господарському суду Одеської області.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 господарським судом Одеської області видано наказ від 30.05.2013 № 5017/781/2012 про примусове виконання постанови про зобов'язання ПрАТ "Судноплавна компанія "Укрферрі" підписати додатковий договір до договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905 в редакції позивача.

Ухиляючись з 10.04.2013 від виконання постанови Вищого господарського суду України (правильність висновків якої підтверджено постановою Верховного суду України від 20.08.2013 у даній справі), відповідач 09.12.2014 звернувся до господарського суду Одеської області з заявою від 08.12.2014 № 11929 про визнання наказу господарського суду Одеської області від 30.05.2013 № 5017/781/2012 таким, що не підлягає виконанню.

Заява відповідача обгрунтована тим, що обов'язок відповідача підписати додаткову угоду до договору оренди припинився у зв'язку з припиненням дії договору оренди № Д-1905 від 05.12.1997 (строк дії якого закінчився 05.12.2014).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2014 у справі № 5017/781/2012 (суддя: Гуляк Г.І.) заяву ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено; визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Одеської області від 30.05.2013 № 5017/781/2012 щодо зобов'язання приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі" підписати додатковий договір до договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905 у редакції позивача.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі № 5017/781/2012 (судді: Поліщук Л.В., Таран С.В., Туренко В.Б.) ухвалу господарського суду Одеської області від 22.12.2014 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 5017/781/2012 залишено без змін.

У касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 22.12.2014 у справі № 5017/781/2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у цій справі, у задоволенні заяви ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 795 Цивільного кодексу України; ст.ст. 1, 75 Закону України "Про виконавче провадження"; ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; ст.ст. 43, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по-перше, місцевим та апеляційним господарськими судами не враховано приписів ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначено загальні умови виконання рішень, згідно з якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії щодо виконання рішення; по-друге, ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" не наведено жодної передбаченої законом підстави, перелік яких є вичерпним, для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню; по-третє, тривале невиконання відповідачем наказу суду щодо зобов'язання підписати додатковий договір до договору оренди свідчить про наявність підстав для вжиття заходів примусового виконання судового рішення; по-четверте, договір оренди від 05.12.1997 № Д-1905 не є припиненим, оскільки акт приймання-передачі орендованого майна сторонами не підписано, майно не повернуто.

У касаційній скарзі Фонд державного майна України просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 22.12.2014 у справі № 5017/781/2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у цій справі, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 124 Конституції України; ст.ст. 525, 526, 631, 795 Цивільного кодексу України; ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження"; ст.ст. 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по-перше, договір оренди від 05.12.1997 № Д-1905, як і зобов'язання за ним, не припинилися, оскільки акт приймання-передачі орендованого майна сторонами не підписано, вказане майно ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" не повернуто; по-друге, відповідачем в порушення ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України до цього часу не виконано постанову Вищого господарського суду України від 10.04.2013, якою зобов'язано відповідача підписати додатковий договір до договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905; по-третє, господарськими судами попередніх інстанцій визнано наказ таким, що не підлягає виконанню за відсутності підстав, передбачених ст. 117 ГПК України; по-четверте, ухилення відповідача від виконання наказу господарського суду Одеської області від 30.05.2013 № 5017/781/2012 завдає значної матеріальної шкоди державі у вигляді недоотримання близько 25 млн. грн. за оренду державного майна.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 06.04.2015 № 03-05/563 у зв'язку з перебуванням судді Бакуліної С.В. в Національній школі суддів України для розгляду касаційних скарг та заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 5017/781/2012 господарського суду Одеської області сформовано колегію суддів у складі: головуючого - судді Грейц К.В., суддів: Глос О.І., Гоголь Т.Г.

Державна виконавча служба не скористалася своїм процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників Генеральної прокуратури України, позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що господарським судом Одеської області на виконання постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 видано наказ від 30.05.2013 № 5017/781/2012 про примусове виконання постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012 щодо зобов'язання ПрАТ "Судноплавна компанія "Укрферрі" підписати додатковий договір до договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905 в редакції позивача.

Ухиляючись з 10.04.2013 від виконання постанови Вищого господарського суду України, 09.12.2014 ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" (правонаступник ПрАТ "Судноплавна компанія "Укрферрі") звернулось до господарського суду Одеської області з заявою від 08.12.2014 № 11929 про визнання наказу господарського суду Одеської області від 30.05.2013 таким, що не підлягає виконанню, з тих підстав, що обов'язок боржника підписати додаткову угоду до договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905 припинився у зв'язку з закінченням строку дії вказаного договору оренди.

Задовольняючи заяву ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" про визнання наказу господарського суду Одеської області від 30.05.2013 № 5017/781/2012 таким, що не підлягає виконанню, господарський суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905 закінчився 05.12.2014, у зв'язку з чим наказ господарського суду Одеської області від 30.05.2013 № 5017/781/2012 про зобов'язання підписати додаткову угоду до договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905 щодо зміни розміру орендної плати не може бути виконано.

Залишаючи без змін ухвалу господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що наказ було видано господарським судом помилково, оскільки рішення суду про зобов'язання підписати додаткову угоду до договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905 щодо зміни розміру орендної плати не потребує примусового виконання.

Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Згідно з ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом; після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

В п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v0009600-12) зазначено, що частина четверта статті 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) встановлено вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Отже, заявник не навів суду жодної з вищевказаних підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Що стосується посилання апеляційного господарського суду на те, що наказ було видано помилково у зв'язку з відсутністю потреби у вжитті передбачених законом заходів примусового виконання судового акту органами Державної виконавчої служби, слід зазначити, що: по-перше, відповідач звернувся до господарського суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, саме з підстав закінчення строку договору оренди № Д-1905, що (на думку заявника) є підставою для припинення зобов'язання підписати додатковий договір до договору оренди, і саме з цих підстав заява відповідача була задоволена господарським судом першої інстанції; по-друге, відповідно до п. 30 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 (v_675600-07) (зі змінами і доповненнями) якщо в рішенні господарського суду не зазначається про виконання певних дій, то наказ на виконання такого рішення не видається; в резолютивній же частині постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 йдеться про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: підписати додатковий договір до договору оренди № Д-1905 від 05.12.1997.

Крім того, колегією суддів Вищого господарського суду України взято до уваги, що відповідач в порушення вимог ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України ухилявся від виконання постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 протягом тривалого часу - до закінчення строку дії договору оренди № Д-1905 від 05.12.1997, і відразу після закінчення строку дії договору звернувся до господарського суду з заявою від 08.12.2014 № 11929 про визнання наказу господарського суду Одеської області від 30.05.2013 № 5017/781/2012 таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з закінченням 05.12.2014 строку дії договору оренди, що (на думку заявника) є підставою для припинення зобов'язання підписати додатковий договір до договору оренди.