головуючого судді Малетича М.М., суддів: Круглікової К.С. (доповідача), Мамонтової О.М., розглянувши касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року у справі № 910/23355/14 Господарського суду міста Києва за позовом Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" до Київської міської ради про визнання частково незаконним та недійсним рішення

за участю представників сторін:

позивача: Рева Л.М., Лаврик С.В.,

відповідача: не з'явився,

Приватне мале підприємство "Аптека КіАВО" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання частково незаконним та недійсним рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності, оформлене протоколом № 167 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 15.01.2014 в частині п.п.2, п.1.2.11 щодо підтримання пропозицій Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київради та скасування пункту 1.3.2 протоколу № 100 від 08.11.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року, у прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі приписів п.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Приватне мале підприємство "Аптека КіАВО" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 та ухвалу господарського суду міста Києва від 28.10.2014 скасувати та передати справу № 910/23355/14 на розгляд Господарського суду міста Києва.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в прийнятті позовної заяви Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО", місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, вказав про те, що спір у даній справі не підлягає розгляду у господарських судах України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним малим підприємством "Аптека КіАВО" були заявлені позовні вимоги до Київської міської ради про визнання незаконним та недійсним рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності, яке оформлене протоколом № 167 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 15.01.2014 в частині п.п. 2 п. 1.2.11 щодо підтримання пропозицій Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (КМДА) та скасування пункту 1.3.2. протоколу № 100 від 08.11.2011, яким погоджено питання щодо продовження ПМП "Аптека КіАВО" строку дії договору оренди нежитлового приміщення площею 18 кв. м. на вул Іллінській, 3/7 (Сковороди, 2).

Статтею 21 Цивільного кодексу України зазначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Разом з тим, відповідно до частин 1, 4, 11, 14 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Виходячи із викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що згідно положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) постійні комісії можуть вносити рекомендації та пропозиції на розгляд міськради, а не приймати рішення замість останньої.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Положення про постійні комісії Київської міської ради, постійна комісія Київської міської ради з питань власності вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці та готує проекти рішень Київської міської ради, надає висновки та рекомендації, здійснює контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого органу з питань: 1) володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності (включаючи питання приватизації, управління, надання в оренду (суборенду), застави, страхування, концесії); 2) формування комунальної власності територіальної громади міста Києва (включаючи питання зарахування до комунальної власності закінчених будівництвом (реконструкцією) об'єктів комунального призначення); 3) захисту прав комунальної власності; 4) передачі об'єктів комунальної власності міста Києва під реконструкцію; 5) створення, реорганізації та ліквідації комунальних підприємств, установ та організацій; 6) обліку та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

У свою чергу нормами пункту 12.8 та 12.9 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 34/6250 від 22.09.2011 (ra0034023-11) , визначено, що комісія на своєму засіданні розглядає надані пропозиції та за результатами розгляду погоджує або відмовляє в погодженні питання щодо зміни істотних умов договору оренди. Орендодавець, на підставі рішення Комісії, погоджує або відмовляє в погодженні зміни істотних умов договору оренди, про що видає відповідний розпорядчий документ.

Таким чином, у разі внесення змін до істотних умов договорів оренди майна територіальної громади міста Києва, погодження таких змін відповідною комісією Київської міської ради є необхідною умовою, виходячи із встановленої процедури. Разом з тим, внесення таких змін до договору оренди не є повноваженнями постійної комісії Київської міської ради з питань власності, оскільки видача відповідного розпорядчого документа, який стосується прав та обов'язків орендаря, відповідно до п. 12.9 вищевказаного положення віднесена до компетенції орендодавця.

Таким чином, Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва не містить приписів щодо обов'язковості виконання протокольних рішень постійної комісії Київської міської ради з питань власності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку, що оскаржуване рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності, яке оформлене протоколом засідання постійної комісії Київради з питань власності, хоч і прийняте комісією на реалізацію своєї господарської компетенції, однак за своїми ознаками не є актом індивідуальної дії, а відтак не може бути предметом розгляду у господарському спорі відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Всі доводи, викладені в касаційній скарзі, були предметом розгляду апеляційного суду, їм надана належна правова оцінка.

Ці доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.