ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2015 року Справа № 907/451/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Кривди Д.С., за участю повноважних представників: позивача - Ортікова А.М. відповідача - розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теліані Трейдінг" на постанову від 11 лютого 2015 року Львівського апеляційного господарського суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теліані Трейдінг" до за скаргою Приватного підприємства "НІКА АЛКО" Товариства з обмеженою відповідальністю "Теліані Трейдінг" на бездіяльність міського Відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про стягнення 31 949, 79 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.06.2014 року в даній справі, яке вступило в законну силу, позов задоволений повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 30790,79 грн. основного боргу, 942 грн. пені, 217 грн. 3% річних, судовий збір. На виконання цього рішення місцевим господарським судом був виданий відповідний наказ від 24.06.2014 року.
15 жовтня 2014 року позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність міського Відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції та просив суд визнати незаконною його бездіяльність та зобов'язати міський Відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції виконати судовий наказ відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) (а.с.7).
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18 грудня 2014 року (суддя Івашкович І.В.) залишено без розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теліані Трейдінг" в частині вимог про визнання неправомірною бездіяльності міського Відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції у виконавчому провадження з примусового виконання наказу від 24.06.2014 року в даній справі щодо невиконання вимог ст.ст. 25, 27, 31 Закону України "Про виконавче провадження". В задоволенні решти вимог скарги заявника відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2015 року вказану ухвалу суду залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, оскільки при її прийнятті були порушені норми матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення поданої ним скарги на бездіяльність міського Відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час вчинення даних правовідносин), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як правильно було встановлено судом апеляційної інстанції, стягувачем (позивачем) зазначений наказ від 24.06.2014 року, виданий на виконання рішення місцевого господарського суду в даній справі, був пред'явлений до виконання та надісланий на адресу міського Відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції 08.07.2014 року, що підтверджується копією поштової квитанції з описом вкладення від 08.07.2014 року, тобто з пропуском десятиденного строку після закінчення встановленого Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) строку для вчинення дій щодо відкриття виконавчого провадження щодо початку примусового виконання рішення та надіслання учасникам виконавчого провадження відповідних процесуальних документів.
Згідно ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Звертаючись до господарського суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність органу виконавчої служби, позивач просив суд поновити пропущений ним строк встановлений законом для оскарження бездіяльності органів виконавчої служби, посилаючись на те, що про бездіяльність органу ДВС він дізнався 10.10.2014 року, тобто в день, коли його представник прибув до міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, проте йому така можливість не була надана.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно було встановлено судами попередніх судових інстанцій, у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене положення ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.
Таким чином, зі спливом триденного строку з моменту пред'явлення наказу до виконання стягувач знав про порушення своїх прав і строк на оскарженні дій ДВС почав свій перебіг для скаржника протягом десятиденного строку, після строку для вчинення дій щодо відкриття виконавчого провадження щодо початку примусового виконання рішення, який він пропустив без поважних причин.
Тому, суд вважає, що приймаючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку про правомірність залишення без розгляду судом першої інстанції скарги позивача на бездіяльність міського Відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції у виконавчому провадження з примусового виконання наказу від 24.06.2014 року в даній справі щодо невиконання вимог ст.ст. 25, 27, 31 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, згідно з п.п. 2.12 - 2.12.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (z0489-12) , встановлений порядок ознайомлення сторонами виконавчого провадження (їх представниками) з матеріалами виконавчого провадження. Зокрема, такий порядок передбачає, що сторона виконавчого провадження (її представник) може знайомитися з матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі ДВС у спеціально визначений для прийому громадян час і в тому обсязі, в якому вона бажає, за усним клопотанням до державного виконавця. За бажанням сторони виконавчого провадження (її представника) ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження в інший час виконавче провадження надається їй для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначаються бажана дата та час ознайомлення, за резолюцією начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження здійснюється в приміщенні органу ДВС та у присутності державного виконавця, про що у виконавчому провадженні робиться відмітка із зазначенням дати ознайомлення та особи, яка ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження.
Як вбачається із змісту Графіка особистого прийому громадян у міському відділі ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції, який затверджено розпорядженням начальника міського відділу ДВС Ужгородського МРУЮ № 11/07-02 від 06.08.2014 року, для державного виконавця Саліхової М.І., у провадженні якої перебуває зведене виконавче провадження № 45385813 стосовно боржника ТзОВ "Ніка Алко", в т.ч. з виконання наказу від 24.06.2014 року в даній справі, встановлено прийомні дні і години - щосереди 09:00 - 13:00, 14:00-18:00. Таким чином, представник стягувача, прибувши до міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ 10.10.14 року, тобто у неприйомний день державного виконавця, у провадженні якого знаходиться виконання наказу по даній справі, з метою реалізації свого права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження мав подати відповідну письмову заяву.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець та керівник вищестоящого органу.
Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону (606-14) , вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим законом. постанова керівника органу державної виконавчої служби може бути оскаржена сторонами виконавчого провадження до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк з моменту її винесення.
Згідно ст.85 вказаного Закону, у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.
За наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.
Як правильно встановлено судами попередніх судових інстанцій, скаржник з відповідною письмовою заявою до органу ДВС не звертався.
Тому, судова колегія вважає, що приймаючи оскаржувану постанову апеляційний господарський суд прийшов до вірного висновку про правомірність відмови судом першої інстанції в задоволенні скарги позивача щодо зобов'язання міського Відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції виконати судовий наказ відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .
Суд апеляційної інстанції повно і всебічно з'ясував та перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку всім доказам та прийняв законну постанову, яку необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2015 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий
Судді
В. І. Дерепа
Б.М. Грек
Д.С. Кривда