ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2015 року Справа № 911/4560/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Кочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С. Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 у справі № 911/4560/14 господарського суду Київської області за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "НТС" про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників:
від позивача: Козир Т.О., дов. від 05.06.2014
від відповідача: Майлиєва Ф.Р., дов. від 23.03.2015
від третьої особи: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 06.01.2015 позов публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: виробничу базу, розташовану по вул. Бородіна,18а у м. Сімферополі, загальною площею 4115,0 кв.м., що належить на праві приватної власності ТОВ "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з метою погашення частини заборгованості ТОВ "НТС" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про відновлювальну кредитну лінію № 33-01-07 від 23.03.2007 в сумі 17352051,68 грн (з яких сума заборгованості за кредитом - 12375000,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 3343617,82 грн, сума заборгованості за комісіями - 198000,00 грн, пеня - 1435433,86 грн) пропорційно вартості предмета іпотеки. Стягнуто з ТОВ "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 (колегія суддів у складі: Рябуха В.І. - головуючий, Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.) відмовлено в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" про поновлення строку на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами не прийнято до розгляду та повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма". Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 609,00 грн, сплачений за подання апеляційної скарги згідно з квитанцією № 55-317 від 11.02.2015.
При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник не довів наявності поважних причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки, за висновком суду, припинення Українським державним підприємством "Укрпошта" надання послуг поштового зв'язку та Укрзалізницею і Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті транспортного сполучення з Автономною Республікою Крим, на території якої зареєстрований та знаходиться відповідач, не є єдиним способом направлення до суду витребуваних документів, пояснень і заперечень на позовну заяву, відповідач був своєчасно повідомлений та обізнаний про дати розгляду справи в суді першої інстанції, мав можливість надати пояснення і заперечення на позовну заяву та витребувані судом документи та забезпечити участь представника в судовому засіданні, однак не скористався та не реалізував свої процесуальні права.
Крім того, суд дійшов висновку про порушення заявником апеляційної скарги вимог ч. 3 ст. 94 ГПК України, який не надав до апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. За висновком суду позовні вимоги у даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки є майновими вимогами, оскільки мають вартісну оцінку, та відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" підлягають оплаті судовим збором за ставкою, встановленою для позовних заяв майнового характеру, а сплата заявником судового збору із розрахунку оплати немайнових вимог не свідчить про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (3674-17) .
Не погоджуючись з винесеною апеляційним господарським судом ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цієї статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Статтею 53 цього ж Кодексу передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений законом строк у заявника не було реальної можливості або що існували перешкоди, які завадили йому подати скаргу у визначений Господарсько-процесуальним кодексом України (1798-12) строк.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується наявною в матеріалах справи апеляційною скаргою (а.с. 143-149) в обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" послалось на те, що справу було розглянуто 06.01.2015 господарським судом Київської області за відсутності представника ТОВ "ІПП "Сігма", оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 06.01.2015 на адресу відповідача в м. Севастополь АР Крим не надходило, а з текстом оскаржуваного рішення він ознайомився після опублікування його в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тобто після спливу строку подання апеляційної скарги. Крім того, відповідач зазначив про те, що він не мав можливості забезпечити участь свого представника у судовому засіданні 06.01.2015 та надати пояснення, заперечення та інші витребувані судом документи з огляду на припинення в травні 2014 року Українським державним підприємством "Укрпошта" надання послуг поштового зв'язку, та припинення наприкінці грудня Укрзалізницею та Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті транспортного сполучення з Автономною Республікою Крим.
Однак, суд апеляційної інстанції відмовив скаржнику у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з огляду на недоведеність належними та допустимими доказами наявності поважних причин пропуску строку, наведених скаржником.
Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками господарського суду апеляційної інстанції та вважає їх передчасними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті господарський суд приймає рішення.
Згідно зі ст. 87 ГПК України повне рішення надсилається сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Як свідчать матеріали справи, зокрема протокол судового засідання від 06.01.2015 та текст рішення господарського суду Київської області від 06.01.2015, ні відповідач, ні його представник не були присутні в судовому засіданні 06.01.2015, в якому суд оголосив прийняте рішення про задоволення позову у даній справі.
Крім того, відповідно до доповідної записки керівника апарату господарського суду Київської області (а.с. 111), рішення господарського суду Київської області від 06.01.2015 не було надіслано відповідачу у справі, місцезнаходженням якого є м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, у зв'язку з тимчасовим призупиненням Українським державним підприємством "Укрпошта" пересилань поштових відправлень, адресованим одержувачам населених пунктів АР Крим та м. Севастополь.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Право апеляційного оскарження сторонами у справі рішення місцевого господарського суду передбачено ст. 91 ГПК України. Необхідною умовою здійснення цього права є обізнаність зі змістом рішення господарського суду, що дає можливість викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як це передбачено п. 3 ч. 1 ст. 94 ГПК України.
Однак, наведені вище обставини, а саме: розгляд господарським судом Київської області справи за відсутності представника ТОВ "ІПП "Сігма" та не надіслання прийнятого за результатами такого розгляду рішення на адресу відповідача в м. Севастополь АР Крим свідчать про те, що у відповідача була відсутня можливість підготувати та подати належно оформлену і мотивовану апеляційну скаргу в строки, визначені ст. 93 ГПК України.
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції текст рішення господарського суду Київської області від 06.01.2015 у даній справі був внесений господарським судом до Єдиного державного реєстру судових рішень та зареєстрований там згідно даних КП "Діловодство спеціалізованого суду" 20.01.2015, тобто після спливу встановленого статтею 93 ГПК України десятиденного строку подання апеляційної скарги. Наведене свідчить про те, що відповідач не мав можливості ознайомитися зі змістом оскаржуваного рішення також і у загальному доступі.
Проте, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги положення ст. 87, п. 3 ч. 1 ст. 94 ГПК України, ст. 129 Конституції України та не надав оцінку вказаним вище обставинам у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що наведені позивачем в апеляційній скарзі причини пропуску строку подання апеляційної скарги є поважними та їх існування доведено скаржником належним та допустимими доказами.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що позовні вимоги у даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно з метою погашення кредитної заборгованості є вимогами майнового характеру, оскільки мають вартісну оцінку, та відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" підлягають оплаті судовим збором за ставкою, встановленою для позовних заяв майнового характеру, а сплата заявником судового збору із розрахунку оплати немайнових вимог не свідчить про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (3674-17) .
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 та направлення справи № 911/4560/14 до господарського суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" на рішення господарського суду Київської області від 06.01.2015 у даній справі до апеляційного провадження.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 у справі № 911/4560/14 скасувати.
Справу передати до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" на рішення господарського суду Київської області від 06.01.2015 у справі № 911/4560/14 до апеляційного провадження.
Головуючий
Судді
Н. Кочерова
С. Самусенко
В. Саранюк